Постанова

від 25.07.2008 по справі 9/202-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/202-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2008                                                                                                    Справа № 9/202-08  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за участю представників:

позивача: Бондаренко В.В.- предст., дов. від 07.05.2008 року

відповідача: Коваленко М.В.- адвокат, дов.№0102 від 23.07.2008 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімтранс” (м. Новомосковськ Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року у справі №9/202-08

                за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Нертус” (м. Харків)

            до: товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімтранс” (м. Новомосковськ Дніпропетровської області)

                про: стягнення 8436120 грн. 03 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року у справі №9/202-08 (суддя Подобєд І.М.) задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю “Нертус” (м. Харків) до товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімтранс” (м. Новомосковськ Дніпропетровської області) і стягнуто з відповідача на користь позивача 1027878 грн. 40 коп. основного боргу, 6873189 грн. 04 коп. процентів за користування грошовими коштами, 127038 грн. 87 коп. неустойки, 408013 грн. 72 коп. збитків, 25500 грн. витрат на державне мито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, рішенням суду встановлено дію заходів по забезпеченню позову, що були застосовані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.08р. у цій справі, до виконання цього судового рішення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю “Агрохімтранс” (м. Новомосковськ Дніпропетровської області) –подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року скасувати у зв'язку з порушенням судом  норм процесуального і  матеріального  права і стягнути на користь позивача основний борг у сумі 1027878,40 грн. Заявник зазначив, що суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, який не міг брати участь у судовому засіданні з поважних причин –хворобою. Крім того, на думку скаржника суд неправильно застосував норми ст.ст. 231, 233 ГК України і ст.625 ЦК України. Також, судом не з'ясовано, чи мали місце збитки кредитора; не прийнято до уваги, що штрафні санкції значно більше, ніж збитки кредитора; не перевірено правильність нарахування відсотків за користування грошовими коштами.

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю „Нертус” (м. Харків) –у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не повинно було задовольнятися, оскільки до нього не були додані відповідні докази хвороби директора підприємства. Щодо штрафних санкцій, сума 6873184,04 не є штрафними санкціями, а є платою за користування чужими грошовими коштами і ці правовідносини регулюються ст.ст. 536, 692 ЦК України. Позивач також звертає увагу на ту обставину, що сторони обумовили сплату саме штрафної неустойки (п.8.4.1 Договору), тому її стягнення судом є також обґрунтованим. Господарський суд, на думку позивача, правомірно стягнув також збитки у розмірі, який було обумовлено договором між сторонами.

За клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 25.07.2008 року на 14.00.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду №12 від 21.07.2008 року у зв'язку з відрядженням головуючого судді Плевако В.І. та відпусткою судді Голяшкіна О.А. справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М.

У судове засідання, яке відбулося 25.07.2008 року, представник відповідача надав пояснення до апеляційної скарги, у якому зазначив, що укладений між сторонами дистриб'юторський договір відповідає вимогам глави 31 Господарського кодексу України і договором про агентську діяльність, а відповідно до ст.303 ГК України комерційний агент несе відповідальність тільки за шкоду, яку він заподіяв суб'єкту, і штрафні санкції для агента законодавством не передбачені. Крім того, відповідач зазначає, що жодної специфікації на товар оформлено не було, що також виключає застосування фінансових санкцій. Причиною не здійснення розрахунків з позивачем є не отримання банківського кредиту на 2008 рік. До того ж, позивач використовує склади відповідача без оплати і причиною подання позову є заволодіння складами відповідача.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 17.01.2005 року та 01.01.2007 року між сторонами у справі були укладені дистриб'юторські договори №3/05 та №1/01. Відповідно до зазначених договорів позивач (продавець) прийняв на себе зобов'язання передавати погодженими партіями товар у власність відповідача (дистриб'ютора), а останній прийняв на себе зобов'язання прийняти товар і сплачувати за нього визначену грошову суму. Сторони домовилися, що найменування товару, його кількість і ціна вказуються у специфікаціях (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною договору (п.1.1).

Згідно з п. “г” п. 4.1 вказаних договорів, якщо поставка конкретної партії товару не узгоджена сторонами у відповідній специфікації (здійснюється без специфікації), то дистриб'ютор сплачує Продавцю товар по видатковій накладній на протязі п'яти календарних днів з дати прийняття товару.

На виконання укладених договорів позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2029233 грн. 54 коп. Факт поставки товару підтверджується матеріалами справи, у тому числі: видатковими накладними і довіреностями на отримання товару:

-          №РН-00044 від 25.03.2005р. на суму 4356,24 грн., №РН-00057 від 31.03.2005р. на суму 77781,60 грн., №РН-00114 від 14.04.2005р. на суму 21539,52 грн., №РН-00326 від 17.05.2005р. на суму 26924,40 грн., №РН-00322 від 17.05.2005р. на суму 169770,05 грн., №РН-00741 від 13.09.2005р. на суму 3454,08 грн., РН-00825 від 26.10.2005р. на суму 21358,98 грн., №РН-00866 від 25.11.2005р. на суму 32052,90 грн., №РН-00886 від 13.12.2005р. на суму 3571,20 грн., №РН-00891 від 16.12.2005р. на суму 78202,82 грн., №НР-00940 від 23.06.2006р. на суму 18133,92 грн., №НР-01303 від 31.08.2006р. на суму 129493,68 грн., №НР-01715 від 01.12.2006р. на суму 417387,66 грн. (за договором №3/05 від 17.01.2005 року на загальну суму 1003033,05 грн.)

-          НР-0000230 від 26.03.07р. на суму 45480,43 грн., №НР-0000231 від 26.03.07р. на суму 2109,68 грн., №НР-0000549 від 24.04.07р. на суму 199664,08 грн., №НР-0000999 від 29.05.07р. на суму 89005,25 грн., №НР-0001001 від 29.05.07р. на суму 84089,24 грн., №НР-0001064 від 29.05.07р. на суму 219798,29 грн., №НР-0001064 від 29.05.07р. на суму 7417,44 грн., №НР-0001566 від 10.07.07р. на суму 39616,25 грн., №НР-0001567 від 10.07.07р. на суму 15285,22 грн., №НР-0001810 від 01.08.07р. на суму 22283,00 грн., №НР-0001811 від 01.08.07р. на суму 17664,10 грн., №НР-0001809 від 30.08.07р. на суму 20999,00 грн., №НР-0002189 від 08.10.07р. на суму 13217,23 грн., №НР-0002190 від 08.10.07р. на суму 21232,64 грн., №НР-0002191 від 08.10.07р. на суму 98402,32 грн., №НР-0002371 від 05.11.07р. на суму 12642,66 грн., №НР-0002372 від 05.11.07р. на суму 112786,46 грн., №НР-0002373 від 05.11.07р. на суму 1448,40 грн., №НР-0002385 від 05.11.07р. на суму 2801,52 грн., №НР-0002421 від 22.11.07р. на суму 257,28 грн. (за договором №1/01 від 01.01.2007 року на загальну суму 1026200,49 грн.).

Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково. Станом на момент звернення з позовом заборгованість відповідача по оплаті товару складає 1027878грн.40 коп., що підтверджується матеріалами справи у тому числі актом №28/02 звірки взаємних розрахунків (а.с. 104) та гарантійним листом відповідача від 28.02.2008 року, направленим на адресу позивача на вимогу останнього сплатити заборгованість за договорами.

Відповідно до положень пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 1027878,40 грн.

Пунктом 4.3 Договору №1/01 від 01.01.2007 року сторони встановили умови оплату товару у випадку, коли дистриб'ютор не оплатив отриманий товар у встановлений договором строк. У цьому випадку продавець має право вимагати від дистриб'ютора, а дистриб'ютор повинен сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами, до дня повної оплати товару, понад неустойки і збитків (ст. 536, п. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Також, у пункті 4.4 Договору №1/01 сторони встановили, що відсотки за користування чужими грошовими коштами сплачуються в наступному розмірі: а) 0,1% від несплаченої ціни товару за специфікацією (у разі її відсутності, за кожною видатковою накладною) за кожен календарний день протягом тридцяти календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений дистриб'ютором; б) 0,5% від несплаченої ціни товару за специфікацією (у разі її відсутності, за кожною видатковою накладною) за кожен календарний день протягом шести десяти календарних днів з дати закінчення тридцяти календарних днів, вказаних в пункті “а” п. 4.4 Договору); в) 3% від несплаченої ціни товару за специфікацією (у разі її відсутності, за кожною видатковою накладною) за кожен календарний день до дня повної оплати  з дати закінчення шістдесяти  календарних днів, вказаних в пункті “б” п. 4.4 даного Договору.

Відповідно розрахунку позивача у зв'язку із простроченням оплати товару, у відповідності до умов  п. п. 4.3 і 4.4 договору №1/01 від 01.10.2007р. відповідач зобов'язаний сплатити позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 6873189грн. 04 коп. за період з 01.04.07р. по 07.05.08р.

Суд вважає, що проценти річних не є неустойкою, вони є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами. Проценти за користування чужими грошовими коштами згідно статті 536 ЦК України за правовою природою є боргом, а не відповідальністю, що виражається, зокрема, у відсутності зв'язку між можливістю їх стягнення та наявністю підстав юридичної відповідальності, а також їх зменшення за вимогою боржника. Аналогічної точки зору дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 05.02.08р. у справі №8/39-38).

Згідно зі статтею 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої.

За таких обставин господарський суд правомірно стягнув з відповідача 6873189грн. 04 коп. у якості процентів за користування грошовими коштами.

Проценти за статтею 536 ЦК України застосовуються у розумінні боргу. За несплату цього проценту кредитор вправі стягнути з боржника неустойку як за порушення зобов'язання. Відповідно до статті 625 ЦК України проценти як санкція нараховуються на всю прострочену суму боргу, тобто й включаючи суму, що склалася як проценти за користування грошима.

Позивачем був наданий до місцевого господарського суду розрахунок неустойки за період з 01.06.2007 року по 07.05.2008 року в розмірі 127038 грн. 87 коп. Місцевим господарським судом зазначена сума була стягнена у повному обсязі. При перевірки наданого позивачем розрахунку були виявлені помилки. Пеня за указаний період підлягає стягненню у сумі 105655 грн. 60 коп.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.4.2 Договору №1/01 від 10.10.2007 року сторони встановили, що якщо дистриб'ютор прострочить оплату товару більш, ніж на 60 календарних днів, то, окрім неустойки, він відшкодовує продавцю збитки у розмірі 20% від ціни несплаченого товару, якщо більш ніж на 100 днів, то 40% від ціни несплаченого товару, а якщо більш, ніж 200 днів, то 60% від ціни несплаченого товару (п. 5 статті 225 ГК України).

Як вбачається із умов вищевказаних дистриб'юторських договорів (пункти 4.3, 4.4, 8.4.1) сторони передбачили, що у разі прострочення оплати товару відповідач зобов'язаний одночасно сплатити як проценти за користування чужими коштами так і вищевказані штрафні санкції. Матеріали справи свідчать про те, що відповідач прострочив оплату товару більш ніж на 100 календарних днів, тому сума узгоджених збитків за розрахунком Позивача становить 40% від ціни несплаченого товару, а саме: 408013,72 грн. Зазначені обставини правомірно встановлені місцевим господарським судом при розгляді справи.

Посилання   відповідача на ту обставину, що суд  першої інстанції розглянув справу без участі представника відповідача, суд вважає безпідставним, оскільки відповідач не був позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника. Крім того, дана обставина не є підставою для скасування прийнятого судового рішення, оскільки в силу ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Оскільки рішення по суті відповідає вимогам чинного законодавства України, то ця тільки ця обставина не може слугувати підставою для скасування такого рішення.                     

З урахуванням викладеного, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення суми основного боргу, процентів за користування грошовими коштами та збитків.

В частині стягнення неустойки рішення суду підлягає зміні в зв'язку з невірним розрахунком суми позову у цій частині.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування прийнятого судом рішення у повному обсязі відповідно до вищезазначеного.

Щодо доводів доповнень до апеляційної скарги, то укладений договір є чинним, недійсним у встановленому законом порядку не визнавався, зазначеним договором сторони встановили майнову відповідальність, тому умови договору у даному випадку є підставою для задоволення позовних вимог. Крім того, колегія суддів зазначає, що даний договір не є агентським договором у розумінні глави 31 Господарського кодексу України.

Відповідно  до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають зменшенню відповідно стягуваної суми.

Оскільки спір виник з неправильних дій відповідача судові витрати слід віднести на відповідача у повному обсягу.

На підставі вищевикладеного, керуючись 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімтранс” (м. Новомосковськ Дніпропетровської області) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2008 року у справі №9/202-08 року змінити, виклавши частину другу резолютивної частини рішення у наступній редакції:

„Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімтранс” (Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Тургенєва, 10, код ЄДРПОУ 20215895) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Нертус” (м. Харків, вул. С.Грицевця, 39, кв.106, код ЄДРПОУ 31942246) 1027878 грн. 40 коп. основного боргу, 6873189 грн. 04 коп. процентів за користування грошовими коштами, 105655 грн. 60 коп. неустойки, 408013 грн. 72 коп. збитків, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

Головуючий                                                                                       О.С. Євстигнеєв

Судді:                                                                                                  Л.О. Лотоцька

                                                                                                                              Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 28.07.2008 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                                                  М.В. Юрченко

28.07.2008р.