Ухвала

від 04.02.2015 по справі 9/202-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

04.02.2015 року Справа № 9/202-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Павлоградвугілля" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2008 року у справі №9/202-08:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 8 436 120,03 грн.

ВСТАНОВИВ :

У травні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нертус" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс" грошові кошти в сумі 8 4361 20,03 грн. заборгованості, у тому числі: 1 027 878,40 грн. основного боргу, 6 873 189,04 грн. процентів за користування грошовими коштами, 127 038,87 грн. неустойки, 408 013,72 грн. збитків, а також судові витрати у справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року у справі №9/202-08 (суддя Подобєд І.М.) позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус" 1 027 878,40 грн. основного боргу, 6 873 189,04 грн. процентів за користування грошовими коштами, 127 038,87 грн. неустойки, 408 013,72 грн. збитків, 25 500 грн. витрат на державне мито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, рішенням суду встановлено дію заходів по забезпеченню позову, що були застосовані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2008 року у цій справі, до виконання цього судового рішення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2008 року у справі №9/202-08 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року у справі №9/202-08 змінено: частину другу резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус" 1 027 878,40 грн. основного боргу, 6 873 189,04 грн. процентів за користування грошовими коштами, 105 655,60 грн. неустойки, 4 08013,72 грн. збитків, 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу"; в іншій частині рішення залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нертус" звернулися до господарського суду Дніпропетровської області із спільною заявою від 06.10.2008 року, в якій просили затвердити між сторонами мирову угоду №1 від 06.10.2008 року, якою сторони домовилися, що в рахунок погашення боргу у розмірі 8 440 354,76 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс" передає у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус" приміщення і споруди, розташовані у м. Новомосковську Дніпропетровської області по вул. Тургенєва, 10, а саме: приміщення контори літ. "А" - загальною площею 83,0 кв.м., магазин літ. "Б" - загальною площею 115,4 кв.м., гараж літ. "Г" - загальною площею 15,7 кв.м, гараж літ. "Д" - загальною площею 18,7 кв.м., гараж літ. "Е" - загальною площею 15,8 кв.м., вбиральню літ. "Ж" - загальною площею 2,4 кв.м., склад літ. "З" - загальною площею 358,4 кв.м., склад літ. "І" - загальною площею 200,8 кв.м, склад літ. "Н" - загальною площею 71,0 кв.м., колонку літ. "К", дворове покриття літ. "І" - загальною площею 3301,5кв.м, огорожу №1-11, зливну яму літ. "Я", колодязь інженерних мереж літ. "К1", а також 1/56 частку (контору складу літ. "А", загальною площею 11,4 кв.м.) цілого комплексу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2008 року у справі №9/202-08 (суддя Подобєд І.М.) затверджено мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нертус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс", відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс" в рахунок погашення суми боргу у розмірі 8 440 354,76 грн. передає у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Нертус" приміщення і споруди, розташовані за адресою Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Тургенєва, будинок 10: приміщення контори літ. "А" - загальною площею 83,0 кв.м., магазин літ. "Б" - загальною площею 115,4 кв.м., гараж літ. "Г" - загальною площею 15,7 кв.м., гараж літ. "Д" - загальною площею 18,7 кв.м., гараж літ. "Е" - загальною площею 15,8 кв.м., вбиральню літ. "Ж" - загальною площею 2,4 кв.м, склад літ. "З" - загальною площею 358,4 кв.м., склад літ. "І" - загальною площею 200,8 кв.м., склад літ. "Н" - загальною площею 71,0 кв.м., колонку літ. "К", дворове покриття літ. "І" - загальною площею 3301,5кв.м, огорожу №1-11, зливну яму літ. "Я", колодязь інженерних мереж літ. "К1", а також 1/56 частку (контору складу літ. "А", загальною площею 11,4 кв.м.) цілого комплексу.

Також вказаною ухвалою скасовані заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2008 року у цій справі, якою накладено арешт на майно, у тому числі нежитлове приміщення, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс" та знаходиться за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Тургенєва, 10, в межах суми 8 436 120,03 грн.

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2008 року по справі №9/202-08 про затвердження мирової угоди між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нертус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс", скасування заходів до забезпечення позову, застосованих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2008 року про накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс".

До апеляційної скарги додана заява про поновлення строку подачі апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2008 року по справі №9/202-08, яка мотивована тим, що Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" не є стороною у справі №9/202-08 та не брало участі у розгляді справи. Оскільки ухвала місцевого господарського суду від 06.10.2008 року безпосередньо впливає на права Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", як одного із кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс", копію зазначеної ухвали отримано апелянтом у порядку ст. 9 Закону України "Про доступ до судових рішень" лише 21.01.2015 року. Таким чином, апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2008 року по справі №9/202-08 порушено ним з поважних причин.

Розглянувши апеляційну скаргу та подані до неї документи, апеляційний суд дійшов до висновку про повернення її без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

На час винесення оскаржуваної ухвали господарського суду нормами статті 93 Господарського процесуального кодексу України було передбачено, що відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Цей строк є присічним та відновленню не підлягає. Разом з тим, "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (пункт 2 розділу ХІІІ) не поширюються на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, оскільки Господарським процесуальним кодексом до набрання чинності названим Законом відповідним особам не надавалося право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присікальний тримісячний строк подання апеляційної скарги (пункт 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі, таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], № 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року) .

У п. 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Як на підставу поновлення строку за своєю скаргою, що подана через понад 6 років після прийняття оскаржуваного рішення, апелянт посилається на те, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2007 року з примусового виконання рішення господарського суду у справі №33/121-07 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс" на користь Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", правонаступником якого є апелянт, суми у розмірі 23 328,97 грн. накладений арешт на майно боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімтранс"), в тому числі й нерухоме майно, яке на підставі мирової угоди передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Нертус".

Проте, з наданих до скарги документів не вбачається доказів, які б підтверджували позицію скаржника щодо поважності пропуску процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою, оскільки оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом 06.10.2008 року, тобто з моменту відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі №33/121-07 пройшло майже 11 місяців.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Апелянтом не зазначено причин та не надано доказів щодо неможливості вчасного ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а також доказів на підтвердження того на якій стадії перебуває зазначене виконавче провадження.

Таким чином, неможливість раніше ознайомитися з судовим рішенням (ухвалою) та в зв'язку з цим пропуск строку на апеляційне оскарження цього рішення (ухвали) апелянтом належним чином не обґрунтована.

З урахуванням наведеного, враховуючи принцип юридичної визначеності, гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для подачі апеляційної скарги, у зв`язку з чим остання підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

Викладене є підставою для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:

- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або

- в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або

- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 Господарського процесуального кодексу України).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України. Поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 2.5.13 пункту 2.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року № 28; про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи (п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов до висновку про повернення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Павлоградвугілля" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2008 року у справі №9/202-08 без розгляду, судовий збір у сумі 609,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №324825 від 18.12.2014 року, підлягає поверненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Павлоградвугілля" у поновленні строку на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2008 року у справі №9/202-08

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Павлоградвугілля" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2008 року у справі №9/202-08 повернути без розгляду.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Павлоградвугілля" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 609,00 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 коп.), сплачений згідно платіжного доручення №324825 від 18.12.2014 року за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2008 року у справі №9/202-08.

Додаток : - апеляційна скарга з додатками всього на 23-х аркушах, в тому числі оригінал

платіжного доручення №324825 від 18.12.2014 року про сплату судового збору у сумі 609,00 грн.;

- заява про поновлення строку подачі апеляційної скарги з додатками на 7-ми аркушах;

- опис вкладення від 21.01.2015 року, конверт.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко