ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 24/148
17.06.11
За позовом
Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"УНІКА"
До
Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"
Про
стягнення 7 505, 06 грн.
Суддя Шевченко В.Ю.
Представники:
Від позивача
ОСОБА_1 (дов. № 6 від 04.01.2011 р.)
Від відповідача
ОСОБА_2 (дов.№1556-1/14 від 10.05.2011 р.)
У судовому засіданні 17 червня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія"УНІКА" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант" (надалі - відповідач) збитків в сумі 7 505, 06 грн., завданих відшкодуванням майнової шкоди що виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2011р. порушено провадження у справі № 24/148 та призначено справу до розгляду на 10.06.2011р.
Представник відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант", відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, заявив клопотання про зміну назви відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант" на публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто".
Ухвалою суду від 10.06.2011 року змінено назву відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант" на публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто".
У судовому засіданні 10.06.2011р. було оголошено перерву до 17.06.2011р.
У судове засідання 17.06.2011р. сторони з’явилися та надали пояснення по суті спору.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані докази та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-
В С Т А Н О В И В:
18.05.2009р. приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (правонаступник ЗАТ "Страхова компанія "Кредо-Класик") та гр. ОСОБА_3 (далі - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування (далі - договір страхування) №005018/4006/0000031, відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Хюндай”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).
26.01.2010 р. у м. Кривий Ріг на вул. Поперечна мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля “ВАЗ”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_4.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.02.2010р. по справі №3-457/10, гр. ОСОБА_4 (страхувальника відповідача) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та скоєні ДТП.
Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вказаної ДТП, склала 8 168, 06 грн., що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження №28/10 від 16.02.2010р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).
На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника від 26.01.2010р. та висновку автотоварознавчого дослідження №28/10 від 16.02.2010р., виплатив гр. ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 7 505, 06 грн., наступним чином: 6 556, 88 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок вигодо набувача, що підтверджується платіжним дорученням №002818 від 06.04.2010р.; 948, 18 грн. шляхом погашення несплаченої частини страхового платежу.
Відповідач позовні вимоги ПАТ "Страхова компанія "УНІКА"визнає частково в сумі 6 046, 88 грн., а в решті позову просив суд відмовити на підставі того, що позивачем не доведено виплати 948, 18 грн. як виплат страхового відшкодування.
Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Вина гр. ОСОБА_4 в скоєнні ДТП встановлена постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.02.2010р. по справі №3-457/10 і додаткового доведення не потребує.
Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_4 на момент настання страхової події була застрахована в ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі-Гарант" за договором обов'язкового страхування (у формі полісу) цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/1198615.
Строк дії полісу № ВС/1198615 з 18.11.2009р. (00:00) до 17.11.2010р., і таким чином, він діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля марки “ВАЗ”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4.
Вказаним договором (полісом № ВС/1198615) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25 500 грн., франшиза –510,00 грн. (пункт 2 полісу).
Відповідно до п.4 полісу № ВС/1198615 страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є ОСОБА_4, забезпеченим транспортним засобом - “ВАЗ”, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 (п.6 полісу). Тобто, відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_4 автомобіля “ВАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем.
Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України “Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Полісом № ВС/1198615 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн. та франшизу в сумі 510,00 грн., на яку зменшується страхове відшкодування, яке має бути відшкодоване позивачу, і складає: 6 046, 88 грн. (6 556, 88 –510,00= 6 046, 88 грн.).
В справі наявні докази перерахування позивачем у безготівковому порядку 6 556, 88 грн. на розрахунковий рахунок вигодонабувача (платіжне доручення №002818 від 06.04.2010р.)
Будь-які документальні докази фактичної сплати позивачем вигодонабувачу або страхувальнику - гр. ОСОБА_3 948, 18 грн. в справі відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те що позов підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6 556, 88 грн.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача, як із сторони з вини якої виник спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, ч. 5 ст. 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 6 046 (шість тисяч сорок шість) грн. 88 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя В.Ю. Шевченко
Дата підписання рішення 11.10.2011 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2011 |
Оприлюднено | 25.10.2011 |
Номер документу | 18719548 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Шевченко В.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні