Рішення

від 04.10.2011 по справі 4/349

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/349

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/349

04.10.11

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До           Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного Товариства холдингової компанії «Київміськбуд»

Простягнення 74 152,22 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Гаркавенко С.В.

Від відповідача              Фомін Г.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного Товариства холдингової компанії «Київміськбуд»70 167,83 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 3277,16 грн. індексу інфляції, 707,23 грн. 3% річних, а всього 74 152,22 грн. заборгованості по договору № 620418 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.11.2002р.

В процесі розгляду справи представник позивача уточнив суму боргу, а саме просить стягнути з відповідача 33186,57 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 3277,16 грн. індексу інфляції, 707,23 грн. 3% річних, що підтвердив Довідкою про надходження коштів за спожиту від АК «Київенерго»теплоенергію за період з березня 2009р. по серпень 2011р. по особистому рахунку 620418.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 37 170,96 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач проти уточнених  позовних вимог не заперечив.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2002р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»та Житловим управлінням «Лівобережне»дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціального призначення «Екос»холдингової компанії «Київміськбуд»було укладено договір № 620418 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до умов вказаного договору (пункт 1.1), предметом останнього є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених договором.

Згідно з пунктом 2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору.

Пунктом 2.3.1 договору визначено, що абонент зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до звертання-доручення до нього визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку згідно договірних навантажень.

Згідно п.1. додатку 2 до договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлений та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору.

Відповідно до п. 1.1. Позивач зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

Відповідно до п. 2.3.2 Договору Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 відповідно до якого за теплову енергію яка використовується населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором № 620418 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.11.2002р. за період з 01.12.2009р. по 01.06.2011р. у розмірі 33186,57 грн., Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований,  і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію та у повному обсязі, а отже відповідач прострочив виконання зобов‘язання.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно  нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 3277,16 грн. індекс інфляції та 707,23 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача

Керуючись ст. 49, ст.. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» (01021, м. Київ, вул.. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 24361623) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 33 186 (тридцять три тисячі сто вісімдесят шість) грн. 57 коп. основного боргу, 3 277 (три тисячі двісті сімдесят сім) грн. 16 коп. інфляційної складової боргу, 707 (сімсот сім) грн. 23 коп. 3% річних, 581 (п'ятсот вісімдесят одну) грн. 04 коп. державного мита та 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                                                                  І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 11.10.2011р.