Постанова

від 12.10.2011 по справі 23/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

11.10.2011 р. справа №23/12

Донецький апеляційни й господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів Приходько І. В.,

Донця О. Є., Ломовцевої Н. В.,

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - керівник;

від відповідача: ОСОБА_2 - керівник; ОС ОБА_3 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК»м.Кра маторськ Донецької області

на рішення господарськог о суду Донецької області

від 28.03.2011 р.

у справі № 23/12 (суддя Забарющий М. І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СКИП-М»м. Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК»м.Кра маторськ Донецької області

про стягнення 87 455,42 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмежен ою відповідальністю «СКИП-М» (далі - позивач) звернуло сь до господарського суду з п озовом до товариства з обмеж еною відповідальністю «ДАК» (далі - відповідач) про стягнення безпідставно набу тих коштів в розмірі 80 000 грн., ін фляційних в сумі 2 720 грн. та про центів за користування кошта ми в сумі 4 426,34 грн.

У ході розгляду справи пози вачем неодноразово уточнюва лись позовні вимоги. 21.03.2011 р. ост аннім надано до суду заяву пр о збільшення позовних вимог згідно ст. 22 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, відповідно до якої просить стягнути з відповідача безп ідставно набуті кошти в розм ірі 80 000 грн., інфляційних в сумі 5 198,44 грн. та 3 % річних в сумі 2 256,98 грн. Уточнення при йняті судом.

Рішенням господарського с уду Донецької області від 28.03.20 11 р. у справі № 23/12 позовні вимоги щодо стягнення 80 000 грн. задов олені у повному обсязі з моти вів їх доведеності та обґрун тованості, в частині стягне ння інфляційних та 3 % річних - частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відпо відач звернувся до Донецьког о апеляційного господарсько го суду з апеляційною скарго ю, в якій просить суд скасуват и рішення місцевого господар ського суду та прийняти нове , яким відмовити у задоволенн і позовних вимог у повному об сязі. Крім того, заявив про при зупинення виконання оскаржу ваного рішення до розгляду а пеляційної скарги.

В обґрунтування своїх вимо г заявник апеляційної скарги посилався на порушення судо м норм матеріального та проц есуального права. Зокрема, за явник зазначив, що кошти в роз мірі 80 000 грн. не можна вважати б езпідставно набутими, оскіль ки між сторонами був укладен ий договір № 1 від 15.03.2010 р., на вико нання якого позивачем було п ерераховано зазначені кошти .

У підтвердження доводів на дав копії договору №1 від 15.03.2010р ., лист № 304 від 12.04.2010 р., листування щодо виготовлення розподіл ьчого валу з іншими контраге нтами.

В обґрунтування неможливо сті надати вказані документи до суду першої інстанції пос илався на неналежне повідомл ення його про час та місце слу хання справи і прийняття ріш ення місцевим господарським судом без його участі.

Розглянувши матеріали спр ави, суд апеляційної інстанц ії вважає поважними причини ненадання вказаних документ ів до суду першої інстанції і залучає вказані докази до сп рави, оскільки відповідач не був присутнім у жодному засі данні суду першої інстанції, а поштові конверти на його ад ресу з ухвалами повертались з причин зазначення неповно ї адреси.

У судовому засіданні 27.09.2011 р. к олегією суддів було оглянуто оригінал договору №1 від 15.03.2010р .

Скаржник у судовому засіда нні 11.10.2011 р. підтримав апеляційн у скаргу у повному обсязі, нап олягав на її задоволенні.

На вимогу суду апеляційної інстанції заявником апеляці йної скарги надано копії рах унків б/н від 11.03.2010 р. та № 5 від 22.04.2010 р., банківські виписки, які за лучені до матеріалів справи.

Представник позивача у су довому засіданні 11.10.2011р. та відз иві на апеляційну скаргу вим оги скаржника не визнав, вваж ає оскаржуване рішення обґру нтованим, прийнятим у відпов ідності до норм матеріальног о та процесуального права та просить апеляційну скаргу з алишити без задоволення, а вк азане рішення - без змін. Надав додаткові пояснення по спра ві б/н від 11.10.2011р.

Крім того, позивач заявив ус ні клопотання про призначенн я судової почеркознавчої екс пертизи і про залучення пошт ових конвертів як доказів ві дсутності відповідача за юри дичною адресою. Колегія судд ів дійшла висновку, що вказан і клопотання не підлягають з адоволенню, оскільки матеріа ли справи є достатніми для ро згляду справи по суті.

Розглянув матеріали справ и, доводи апеляційної скарги , заслухав представників сто рін, суд встановив наступне.

З наявних в матеріалах спра ви копій платіжних доручень № 2 від 12.03.2010 р. та № 36 від 23.04.2010 р. убач ається, що позивачем перерах овано відповідачу 30 000 грн. та 50 000 грн. відповідно з призначен ням платежу «оплата за вигот овлення розподільчого вала з гідно рахунку б/н від 11.03.2010 р...».

Факт перерахування коштів і їх отримання відповідач по суті в апеляційній скарзі та письмових поясненнях не спр остовував.

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши юр идичну оцінку обставин справ и та повноту їх встановлення , дослідивши правильність за стосування судом першої інст анції норм матеріального пра ва, колегія суддів вважає, що а пеляційна скарга підлягає ча стковому задоволенню, а ріше ння суду - частковому скасув анню, виходячи з наступного.

Предметом позову у даній сп раві є стягнення 80 000 грн. В якос ті підстав позову позивач за значає безпідставне набуття відповідачем грошових кошті в в сумі 80 000 грн. у зв' язку з їх помилковим перерахуванням н а адресу останнього. В обґрун тування підстав позову позив ач посилався на відсутність між сторонами будь-яких госп одарських договорів, у тому ч ислі й щодо виготовлення роз подільчого вала; неотриманн я ним рахунку на оплату, а тако ж будь-якої продукції від від повідача.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарсь кого процесуального кодексу України кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається, як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд приймає тільки ті доказ и, які мають значення для спра ви. Обставини справи, які відп овідно до законодавства пови нні бути підтверджені певним и засобами доказування, не мо жуть підтверджуватися іншим и засобами доказування.

Судова колегія зазначає, що судом розглядаються позовні вимоги в контексті заявлено го позивачем способу захисту , а саме: стягнення вартості бе зпідставно набутого майна зг ідно положень ст. 1212 Цивільног о кодексу України.

Відповідно до Глави 83 Цивіл ьного кодексу України, яка ре гулює позадоговірні зобов'яз ання, які виникають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової під стави, а саме статтею 1212 Цивіль ного кодексу України встанов лено, що особа, яка набула майн о або зберегла його у себе за р ахунок іншої особи (потерпіл ого) без достатньої правової підстави (безпідставно набу те майно), зобов'язана поверну ти потерпілому це майно. Особ а зобов'язана повернути майн о і тоді, коли підстава, на які й воно було набуте, згодом від пала. Положення цієї глави за стосовується незалежно від т ого, чи безпідставне набуття або збереження майна було ре зультатом поведінки набувач а майна, потерпілого, інших ос іб чи наслідком події.

Таким чином, обов' язковою умовою, з якою законодавець п ов' язує виникнення даного виду зобов' язань, є відсутн ість правової підстави для н абуття, збереження майна од нією особою за рахунок іншо ї особи.

Відсутність правової підс тави означає, що майно набут е або збережене особою поза п ідставою (юридичним фактом), п ередбаченою законом, іншим п равовим актом чи правочином.

Суд першої інстанцій дійшо в вірного висновку, що позива чем доведено факт знаходженн я грошових коштів у сумі 80 000 гр н. у відповідача.

В якості доказів протиправ ного утримання відповідачем грошових коштів позивач над ав, зокрема: копії платіжних д оручень № 2 від 12.03.2010р. та № 36 від 23. 04.2010р. (а.с.7, 8).

Заперечуючи проти позову в ідповідач надав договір №1 ві д 15.03.2010 р., рахунки б/н від 11.03.2010 р. та № 5 від 22.04.2010 р. в якості доказів і снування між сторонами догов ірних відносин.

Вивчивши договір № 1 від 15.03.2010 р. (далі - Договір № 1), судова ко легія встановила, що він укла дений між сторонами зі строк ом дії до 31.12.2010 р. (а.с.137).

Згідно умов вказаного Дого вору виконавець (відповідач) зобов' язався здійснити, а з амовник (позивач) прийняти за актом прийому-передачі та оп латити на умовах 100% передплат и послуги з виготовлення вал у розподільчого з наступним зміцненням опорних шийок (п.п .1.1, 2.2, 3.1). Сума договору складає 135 000грн. з ПДВ (п. 2.1).

Разом з цим, в матеріалах сп рави відсутні докази здійсне ння позивачем передплати саме за умовами Договору.

Натомість у платіжних дору ченнях № 2 від 12.03.2010 р. та № 36 від 23.04. 2010 р. у графі «призначення плат ежу»зазначено «оплата за виг отовлення розподільчого вал а згідно рахунку б/н від 11.03.201 0 р...».

З тексту наданих до апеляці йної інстанції копій рахункі в б/н від 11.03.2010р. та № 5 від 22.04.2010 р. не в бачається, що вони були виста влені саме на виконання умов Договору.

Також судова колегія зазна чає, що Договір був укладений 15.03.2010 р., в той час як сума у розмірі 30 000 грн. була пере рахована позивачем 12.03.2010 р. на підставі рахунку б/н від 11.03.2010 р., тобто до укладання Дог овору № 1, на який посилаєт ься відповідач.

Крім того, загальна сума Дог овору складає 135 000грн. і дорівн ює сумі 100% передплати, що повин на бути сплачена замовником. У той же час позивачем за спір ними платіжними дорученнями перераховано лише 80 000грн.

Враховуючи викладене, коле гія суддів апеляційної інста нції приходить до висновку, щ о спірні грошові кошти в розм ірі 80 000грн. були перераховані позивачем не на виконання ум ов Договору № 1.

Належні докази вручення по зивачу рахунків б/н від 11.03.2010р. т а № 5 від 22.04.2010 р. також відсутні в матеріалах справи, що не нада є можливості колегії суддів встановити укладання між ст оронами господарського дого вору у спрощений спосіб (ча стина 1 статті 181 Господарсько го кодексу України).

За таких обставин, є недове деними доводи апеляційної с карги, а грошові кошти в сумі 8 0 000грн., що перераховані позива чем платіжними дорученнями № 2 від 12.03.2010 р. та №36 від 23.04.2010 р. на адре су відповідача вважаються ко легією суддів такими, що безп ідставно набуті останнім.

Отже, місцевим господарськ им судом цілком обґрунтовано го задоволено позовні вимоги в частині стягнення безпідс тавно набутих коштів в розмі рі 80 000 грн.

Що стосується посилань в ідповідача на докази існув ання договірних відносин п о виготовленню розподільчо го валу, то судова колегія зазначає, що вказані докумен ти укладались відповідачем з іншими юридичними особами та ніяким чином не спросто вують позовних вимог позив ача.

До того ж до матеріалів сп рави не надано будь-яких док ументів, які б підтвердили ф акт того, що виготовлений ві дповідачем розподільчий ва л був переданий Українськом у Морському Агентству за вка зівкою позивача.

Щодо вимог про стягнення ін фляційних в сумі 5 198,44 грн. та п роцентів за користування кош тами в сумі 2 256,98грн. судова коле гія виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вим оги в цій частині місцевий го сподарський суд застосував положення статей 625, 1214 Цивільн ого кодексу України.

Разом з цим, приписи ч.2 ст.625 Ци вільного кодексу України щод о права кредитора вимагати с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також 3% річних від прос троченої суми підлягають зас тосуванню лише в разі прос трочення виконання грошов ого зобов' язання боржн иком.

Оскільки стягнена сума за п равовою природою не може вва жатися грошовим зобов' язан ням, то положення вказаної ст атті у даному випадку не підл ягають застосуванню.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України у разі безпі дставного одержання чи збере ження грошей нараховуються п роценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно статтею 536 зазна ченого вище Кодексу встановл ено, що за користування чужим и грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проц енти, якщо інше не встановлен о договором між фізичними ос обами. Розмір процентів за ко ристування чужими грошовими коштами встановлюється дого вором, законом або іншим акто м цивільного законодавства.

Належного розрахунку з від повідним обґрунтуванням згі дно вказаних статей, позивач ем надано до суду першої інст анції не було.

За таких обставин, судова ко легія вважає, що висновок суд у першої інстанції щодо обґр унтованості вимог позивача в частині стягнення інфляційн их та 3% річних є передчасним.

З урахуванням вищевикладе ного, судова колегія Донецьк ого апеляційного господарсь кого суду дійшла висновку пр о невірне застосування місце вим господарським судом норм матеріального права, що є під ставою для скасування рішенн я на підставі ч. 1 ст. 104 Господар ського процесуального кодек су України.

Щодо заявленого клопотанн я про призупинення виконання рішення суду першої інстанц ії у справі №23/12 слід зазначити , що відповідно до положень Го сподарського процесуальног о кодексу України суд апеляц ійної інстанції не наділений повноваженнями щодо зупинен ня виконання судового рішенн я. Зазначені повноваження на лежать лише суду касаційної інстанції під час перегляду рішень господарського суду в касаційному порядку (ст. 121-1 Го сподарського процесуальног о кодексу України).

Разом з цим, відповідно до с т. 115 Господарського процесуал ьного кодексу України примус овому виконанню підлягають л ише ті рішення господарськог о суду, що набрали законної си ли.

Статтею 85 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни встановлено, що у разі пода ння апеляційної скарги, ріше ння, якщо його не скасовано, на бирає законної сили після ро згляду справи апеляційним го сподарським судом, а виконан е за рішенням суду в разі його скасування або зміни поверт ається боржникові на підстав і положень ст. 122 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни.

Відповідно до ст.49 Господар ського процесуального кодек су України судові витрати, у т ому числі зі сплати державно го мита по апеляційній скарз і, покладаються на сторін про порційно.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101 , 104, 103, 105 Господарського процесу ального кодексу України, Дон ецький апеляційний господар ський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу това риства з обмеженою відповіда льністю «ДАК» м. Кр аматорськ Донецької області на рішення господарського с уду Донецької області від 28.03.20 11р. у справі №23/12 частково задов ольнити.

Рішення господарського су ду Донецької області від 28.03.2011р . у справі №23/12 частково скасув ати.

Відмовити у задоволенні по зову товариства з обмеженою відповідальністю «СКИП-М»м. Донецьк до товариства з обме женою відповідальністю «ДАК »м. Краматорськ Донецької об ласті про стягнення інфляцій них в сумі 5 198,44 грн. та 3 % річних в сумі 2 256,98 грн.

В решті рішення господарсь кого суду Донецької області від 28.03.2011р. у справі № 23/12 залишити без змін.

Абзац 1 резолютивної частин и рішення господарського суд у Донецької області від 28.03.2011 р. у справі № 23/12 викласти в насту пній редакції:

«Стягнути з товариства з об меженою відповідальністю «Д АК» (м. Краматорс ьк, вул. Двірцева, 26, ЄДРПОУ 30201289) н а користь товариства з обмеж еною відповідальністю «СКИП -М»(м. Донецьк, вул. Артема, 169в/60, Є ДРПОУ 32645043) 80 000 грн. безпідставно набутих коштів, 800 грн. витрат н а сплату держмита та 215,88 грн. ви трат на інформаційно-технічн е забезпечення судового проц есу».

Стягнути з товариства з обм еженою відповідальністю «СК ИП-М» (м. Донецьк, ву л. Артема, 169в/60, ЄДРПОУ 32645043) на кор исть товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК» (м. Кр аматорськ, вул. Двірцева, 26, ЄДР ПОУ 30201289) витрати зі сплати держ авного мита, сплаченого при з верненні з апеляційною скарг ою, в сумі 37,25 грн.

Господарському суду Донец ької області відповідно до п оложень Господарського проц есуального кодексу України в идати відповідні накази.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття, напр авляється сторонам по справі в триденний строк та може бут и оскаржена до Вищого господ арського суду України через Донецький апеляційний госпо дарський суд у двадцятиденни й строк.

Головуючий суддя І. В. Приходько

Судді О . Є. Донець

Н . В. Ломовцева

Надруко вано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС