Постанова

від 15.05.2008 по справі 14/541-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2008                                                                                  

Справа № 14/541-07 

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі

колегії суддів:

головуючий

суддя   Герасименко І.М. (доповідач)   

суддів: Пруднікова В.В., Ясир Л.О.,

секретар

судового засідання:

Корх  Д.В.

за

участю представників сторін:

представник

позивача: ОСОБА_1,

ОСОБА_2;

представник

відповідача: в

судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений

належним чином,

розглянувши

апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю “Мирова”, с.Топила, Томаківський район,

Дніпропетровська область

на

рішення господарського

суду Дніпропетровської  області

від  26.02.2008 року

у

справі № 14/541-07

за

позовом   фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3

до

 товариства з обмеженою відповідальністю

“Мирова”, с.Топила, Томаківський район, Дніпропетровська область

про  стягнення 14 522 грн. 94 коп. 

 В С Т А Н О В И В

:

           До господарського суду

Дніпропетровської області звернулась з позовом фізична особа -підприємець

ОСОБА_1, АДРЕСА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю “Мирова”,

с.Топила, Томаківський район, Дніпропетровська область про  стягнення 

штрафу та 3% річних в зв'язку з порушенням строку оплати за договором 14

522 грн. 94 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своє

зобов'язання по оплаті товару на підставі договору купівлі-продажу №1-29/08/07 від

29.08.2007 р.

          Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 26.02.2008р.(суддя -доповідач С.П. Панна) позов

задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача           14 513 грн. 40 коп. - штрафу, 9 грн.

54 коп. -3% річних, 145 грн. 22 коп. - витрати по сплаті держмита, 118 грн. 00

коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погодившись з рішенням

господарського суду Дніпропетровської 

області від 26.02.2008 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій

просить скасувати рішення господарського суду повністю та призначити технічну

експертизу ідентифікації печатки та почеркознавчу експертизу. Вказує,  що рішення господарського суду прийнято з

порушенням норм матеріального та процесуального права.

В

судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду  представник позивача заперечує проти

апеляційної скарги; представник відповідача в судове засідання не з'явився, про

час та місце слухання справи попереджений належним чином.

Заслухавши

доповідь судді -доповідача,  дослідивши

матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності,

Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що

апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

29.08.2007

року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу

№1-29/08/07, предметом якого у відповідності з п. 1.1 розділу 1 договору, є

зобов'язання продавця передати у власність покупця товар, а останній бере на

себе зобов'язання прийняти і оплатити його в строк, встановлений договором.

Відповідно

до п. 2.1 договору, оплата за товар складає 3 грн. 60 коп. за 1 літр. Загальна

сума 29 026 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ -4 837 грн. 80 коп.

Згідно

з п. 2.4 договору, термін оплати встановлено до 05.09.2007 року (включно) на

підставі рахунку продавця.

На

виконання умов договору, позивачем було передано відповідачу товар, що

підтверджується накладною №29/1 від 29.08.2007 року, довіреністю серії ЯНФ

№637737 від 29.08.2007 року.

29.08.2007

року, позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 29/1 від 29.08.2007 року

(п. 2.4 договору).

Відповідач

за поставлений товар у встановлений термін з позивачем не розрахувався, а

вартість отриманого товару відповідач оплатив платіжними дорученнями №100, №101

від 10.09.2007 року (а.с. 12-13), тобто з порушенням строку розрахунку.

Відповідно

до ст.. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться.

Згідно

з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Таким

чином, в частині стягнення 3% річних, рішення суду обґрунтоване, законне та не

підлягає зміні чи скасуванню.

Що

стосується суми штрафу, передбаченого п. 3.3 договору, то вказана сума не

підлягає стягненню, так як встановлення сторонами штрафу за прострочення

платежу не узгоджується з чинним законодавством.

Відповідно

до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому

Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,

штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі

порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або

неналежного виконання господарського зобов'язання.

Зі

змісту ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України витікає, що штрафні санкції

за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких

визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час

користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом

або договором.

Аналізуючи

зміст п. 3.3. договору, колегія суддів дійшла до висновку, що цим пунктом

договору передбачене стягнення штрафу за порушення терміну оплати у розмірі 50%

від загальної суми договору, тоді як п. 2.3. передбачено порядок оплати -за

фактичну кількість отриманого товару за накладною продавця, що не відповідає

співвідношенню між розміром штрафу та сумою простроченого грошового

зобов'язання.

За

таких обставин, стягнення штрафу п. 3.3 договору не можна вважати обґрунтованим

та законним і в цій  частині рішення суду

необхідно скасувати.

Судові

витрати підлягають стягненню в частині, пропорційній розміру задоволених

позовних вимог, з врахуванням того, що мінімальний розмір державного мита за

грошовими вимогами становить 102 грн.

Враховуючи

вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105  Господарського процесуального кодексу

України, апеляційний господарський суд,                                     

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Мирова”, с.Топила, Томаківський

район, Дніпропетровська область, -задовольнити частково.

Рішення

господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2008 року у справі №

14/541-07 -в частині стягнення штрафу скасувати, виклавши резолютивну частину

рішення в наступній редакції:

“Стягнути

з товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “Мирова” (53571,

Дніпропетровська обл., Томаківський р-н, с. Топила, вул. Кірова, 4, р/р

26005743140100 в ДОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 305653, код ЄДРПОУ 30419966)

на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(п/а: АДРЕСА_1, ю/а: АДРЕСА_2, р/р

НОМЕР_1 в ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ НОМЕР_2)  9 (дев'ять) грн. 54 коп. -3 % річних; 102

(сто дві) грн. -витрат на держмито; 118 (сто вісімнадцять) грн. -витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити

господарському суду Дніпропетровської області видати наказ по справі.”

Головуючий                                                                                             

І.М. Герасименко

Судді                                                         

                                                В.В.

Прудніков

Л.О. Ясир