Рішення

від 03.10.2011 по справі 11/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.11                                                                                           Справа№ 11/253

Суддя    Н.Березяк   при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи  

За позовом  Львівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»Управління спортивних споруд, м.Львів

До  відповідача : ТзОВ «Стріла», м.Львів

Про  стягнення  30955,97 грн.

За участю представників:

Від  позивача:  Дудяк Р.А., Кунинець Л.Й., Бас А.М. –представники

Від  відповідача:  Білик П.Б., Мітін О.В.,Мітіна  Т.М. - представники

          Представникам сторін роз'яснено  права та обов‘язки , передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

          Суть спору: Львівською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»Управління спортивних споруд подано позов до ТзОВ «Стріла»про стягнення 30955,97 грн., в тому числі 28368,04 грн. –заборгованість по орендній платі та 2587,93 грн. неустойки, та виселення із орендованого приміщення.

Ухвалою суду від 08.12.2009 року порушено провадження у справі (суддя Сало І.А.) та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.01.10 року.

ТзОВ «Стріла»було подано позов про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень №4 від 01.08.2008 року, укладеного між товариством та Львівською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»Управління спортивних споруд.

Ухвалою суду від 30.03.2010 року було зупинено провадження у даній справі до вирішення пов'язаної із нею справою №17/37 про визнання недійсним договору оренди.

В зв'язку із відставкою судді Сала І.А., розпорядженням в.о.голови суду справа №11/253  була передана для подальшого розгляду судді Березяк Н.Є.

В зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 02.08.2011 року провадження у справі було поновлено та призначено її розгляд на 15.08.2010 року.

15.08.2011 року представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві. Крім того, позивачем було подано клопотання про доручення до матеріалів справи  доказів, а саме: довідки-розрахунки по орендній платі , розрахунок оренди, інфляції та податку на землю.

 В судове засідання 15.08.2011 року відповідач участь свого представника не забезпечив, подавши клопотання про відкладення розгляду справи.

В зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 05.09.2011 року.

05.09.2011 року в судове засідання відповідач подав клопотання про зупинення розгляду справи  в зв'язку з поданням ним позову про визнання недійсним п.5.2 Договору оренди  №4 від 01.08.2008 року в частині розміру орендної плати.

Суд відмовив в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі з огляду на ті обставини, що справа перебуває в провадженні суду ще з 2009 року і її розгляд вже зупинявся в зв'язку з оскарженням відповідачем в цілому  договору оренди №4 від 01.08.2008 року ( рішення щодо зазначеного спору вже набрало законної сили) і подання повторно заяви про зупинення провадження у справі в зв'язку з оскарженням одного пункту зазначеного вище договору, затягує розгляд справи. Крім того, у випадку визнання недійсним зазначеного вище договору оренди, відповідач не позбавлений права переглянути рішення суду у даній справі за нововиявленими обставинами.

05.09.2011 року позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій він крім орендної плати за період до 31.08.2009 року , просить стягнути плату за безпідставне користування нежитловими приміщеннями за інший період (після закінчення дії договору оренди), плату за землю та інфляційні в загальній сумі 58637,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України  позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею п'ятою цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач просив стягнути заборгованість по орендній платі , що виникла на підставі договору оренди. Проте, із тексту заяви про збільшення позовних вимог вбачається, що крім орендної плати позивачем заявлено нові вимоги про стягнення плати за безпідставне користування нежитловими приміщеннями після  закінчення дії договору оренди, плату за землю, яка не зявлялась до стягнення в позовній заяві, та неустойку на підставі ст..785 ЦК України.

Зазначена заява про збільшення позовних вимог фактично містить нові вимоги, які ґрунтуються на інших підставах виникнення і подана позивачем під час розгляду справи по суті, що суперечить положенням  ст.22 ГПК України і не може бути прийнята судом до розгляду.

На задоволення клопотання позивача , була видана довідка про повернення  державного мита , сплаченого до заяви про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 05.09.2011 року оголошувалась перерва до 22.09.2011 року та до 26.09.2011 року.

В продовжене судове засідання позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача плату за землю в розмірі 142, 27 грн. за листопад і грудень 2008 року та 602,65 грн. за період з 01.01.2009 року до 31.08.2009 року, а також орендну плату за період з 01.08.2008 року по 31.08.2009 року в сумі 16943,77 грн. Проте, до заяви про зменшення позовних вимог позивачем не було долучено обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум.

Відповідач заперечує проти нарахованого позивачем розміру орендної плати в сумі 16943,77 грн. з тих підстав, що  в період з 02.09.2008 року по 15.01.2010 року ним було сплачено  за оренду кошти в сумі 21380,00 грн.( що він підтверджує долученими до відзиву ксерокопіями квитанцій).

Для дослідження поданих сторонами документів в судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.10.2011 року.

В продовженому судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в межах поданої заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач заперечив проти позову з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

          03.10.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

          Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності , встановив наступне:

01.08.2008 року між Львівською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»Управління спортивних споруд ( Орендодавець) та ТзОВ «Стріла»(Орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №4, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення  площею 202,8 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Львів, вул. Зелена, 59-63.

Відповідно до п.5.3 Договору відповідач зобов'язувався здійснювати орендні платежі не пізніше 10 числа поточного місяця із розрахунку 10 грн. за 1 (один) кв.м. площі, проте, як стверджує позивач, свої договірні зобов'язання виконав частково.

Як вбачається з тексту позовної заяви (а.с.2), заборгованість відповідача перед позивачем  по орендній платі та комунальних послугах станом  на 31.10.2009 року складала 30955,97 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами претензіями про сплату боргу за оренду приміщень, проте, як стверджує позивач, відповідач не виконав своє гарантійне зобов'язання і не погасив борг, що стало підставою звернення позивача з позовом про стягнення   заборгованості по сплаті за оренду нежитлових приміщень  та виселення  відповідача із орендованого приміщення.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди  нежитлових приміщень № 4 від 01.08.2008 р.  позивач передав відповідачу  в оренду  нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою :м.Львів, вул. Зелена,59-63 .

Відповідно до п.1.2 Договору . об'єкт оренди складається з приміщень загальною площею 202,8 кв.м., що знаходяться в будинку № 59-63 на вулиці Зеленій у місті Львові на спорткомплексі «Динамо».

Проте, рішенням господарського суду Львівської області від 06.10.2010 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2011 року у справі №17/37, частково задоволено позов ТзОВ «Стріла»та визнано недійсним п.1.2 Договору №4 оренди нежитлових приміщень від 01.08.2008 року, укладеного між Львівською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»від імені якого діє Управління спортивних споруд та ТзОВ «Стріла» в частині  передачі в оренду приміщень площею 95,2 кв.м., що знаходяться за адресою: вул.. Зелена,59-63 у м.Львові на спорткомплексі «Динамо».

Таким чином, враховуючи зазначені вище судові рішення, фактично передана відповідачу в оренду площа нежитлового приміщення складає 107,6 кв.м.

Звертаючись із позовом про стягнення заборгованості по сплаті за оренду приміщень в сумі 30955,97 грн. та виселення  позивач не подав обґрунтованого розрахунку позовних вимог, зазначивши лише в позовній заяві, що зазначений борг  виник за період з 01.01.2008 року по 31.10.2009 року ( а.с.2). Як вбачається із долучених до позовної заяви документів, зокрема актів звірки розрахунків ( а.с.9-11) з них не вбачається яка саме заборгованість, за який період  виникла у відповідача на зазначену в позовній заяві суму, оскільки в зазначених актах звірки лише зазначено номера рахунків на підставі яких виникла заборгованість, а самі рахунки позивачем до матеріалів справи в обґрунтування позовних вимог додані не були. Крім того, акт звірки розрахунків за спірний період (а.с.11) зі сторони відповідача не підписаний.

Із долучених до матеріалів справи ксерокопій претензій (а.с.12-16) також не вбачається наявність саме такої суми заборгованості, яка заявлена в позовній заяві ( а саме: 30955,97 грн.) .

При прийнятті позовної заяви до розгляду , ухвалою суду від 08.12.2009 року позивача було зобов'язано подати  акт звірки розрахунків, проте, підписаного обома сторонами акту звірки розрахунків за спірний період позивач суду не подав, мотивуючи це відмовою відповідача підписувати зазначений акт звірки розрахунків.

Проте, під час розгляду справи по суті позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог (а.с.72) в якому розшифровано суму позовних вимог , що складає 30955,97 грн., яка складається із заборгованості за період з 01.11.09 р. по 01.11.09 р.  в сумі 28368,04 грн. та неустойки в сумі 2587,93 грн. Однак, в обґрунтування своїх позовних вимог ні обґрунтованого розрахунку заборгованості по орендній платі ( враховуючи нарахування помісячно, комунальні платежі, здійснені відповідачем оплати), ні розрахунку неустойки позивач  суду не надав.  

У відзиві на позов ( а.с.80-81) відповідач заперечив наявність у нього заборгованості по комунальних платежах за спірний період, про що ним було подано докази оплати послуг зв'язку, електро- та водопостачання у спірному періоді ( а.с.82-107).

Під час розгляду справи по суті 15.08.2011 року позивачем було подано клопотання про подання доказів (а.с.145) в якому він зазначив, що остаточна сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 30955,00 грн. До зазначеного клопотання позивачем було долучено довідку-розрахунок по орендній платі ( а.с.147) з якого вбачається , що орендна плата з 01.08.2008 р. по 31.08.2009 року складає  31636,80 грн., відшкодування по податку на землю 2350,4 грн., нарахування інфляції 205,78 грн., всього 34192,98 грн. Слід звернути увагу, що заявлена  до стягнення сума позовних вимог складала 30955,00 грн. У зазначеній довідці-розрахунку позивачем зроблено перерахунок орендної плати із врахуванням рішення господарського суду виходячи із розміру орендованої площі 107,6 м.кв. з якого вбачається що розмір орендної плати за період з 01.08.2008 року по 31.08.2009 року  складає 16785,60 грн. , відшкодування по податку на землю 1242,12 грн., інфляційні –109,18 грн. , Всього 18136,90 грн. Крім того, позивачем зроблено донарахування плати за оренду за період з 01.09.2009 року по 10.08.2011 року в розмірі 47014,92 грн., що складається з орендної плати в розмірі 39910,57 грн., відшкодуванню по податку на землю 6843,36 грн. та інфляційних в сумі 260,99 грн. По підсумках розрахунку ( а.с.147)  позивач зазначив, що сума боргу ТзОВ «Стріла» перед ЛОО ФСТ «Динамо»станом на 10 серпня 2011 року складає 30958,84 грн. , що не співпадає ні із заявленою сумою позовних вимог, ні із уточненням позовних вимог по періоду ( а.с.72) , де позивач просив стягнути заборгованість станом на 01.12.2009 року. До зазначеного клопотання позивачем також додано довідку-розрахунок збитків по орендній платі ( а.с.155)

Слід зазначити, що сума податку на землю, інфляційні та збитки взагалі не заявлялися до стягнення в позовній заяві.

05.09.2011 року  позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог в якій він крім заборгованості по орендній платі просить стягнути плату за землю за період з 2008 року по 2011 рік, орендну плату за період з 01.08.2008 року по 31.08.2009 року, плату за безпідставне користування нежитловими приміщеннями за період з 01.09.2009 року по 31.08.2011 року та неустойку  в розмірі 29318,50 грн. за  користування річчю.

Враховуючи ті обставини, що подана позивачем  заява про збільшення позовних вимог фактично є заявою про зміну предмету і підстав позову, яка подана ним після початку розгляду справи по суті, виходячи з положень ч.4 ст.22 ГПК України, суд відмовив в прийнятті її до розгляду .

26.09.2011 року в судове засідання позивачем була подана заява про зменшення позовних вимог в якій він просить стягнути з відповідача плату за землю в сумі 744,92 грн., орендну плату за період з 01.08.2008 року до 31.08.2009 року в сумі 16943,77 грн. та усунути перешкоди, які чиняться ТзОВ «Стріла»у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення. Проте, до заяви про зменшення позовних вимог позивач знову ж таки не подав обґрунтованого розрахунку  заявленого ним до стягнення розміру орендної плати, який відрізняється від поданих ним раніше розрахунків за цей же період, не подав доказів  сплати ним земельного податку у заявлених до стягнення розмірах, не подав доказів направлення вимоги відповідачу про сплату ним плати за землю в розмірі 744,92 грн.

Відповідач проти наявності у нього заборгованості по орендній платі у спірному періоді заперечує посилаючись на те, що суми боргу ним були сплачені, про що ним були подані ксерокопії квитанцій ( а.с197-199).

Проте, в зв'язку із неподанням позивачем обґрунтованого розрахунку позовних вимог з врахуванням помісячних нарахувань та здійснених оплат, із поданих відповідачем ксерокопій квитанцій неможливо чітко встановити яка саме заборгованість і за який період була сплачена, оскільки в призначеннях платежу немає чіткого зазначення за який місяць сплачено кошти в рахунок погашення заборгованості.            

Відповідно до п.5.2 Договору сторони погодили , що за використання об'єкта оренди  Орендар, незалежно від результатів власної фінансово-господарської діяльності, сплачує Орендодавцю щомісячно орендну плату в розмірі 10 грн. 00 коп. за (один) кв.м. площі оренди в адміністративному будинку… Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць помноженої на індекс інфляції за попередній місяць згідно даних державного комітету статистики України.

Як вже зазначалося раніше, до позовної заяви про стягнення заборгованості по оренді позивач розрахунку позовних вимог не подав, до клопотання про уточнення позовних вимог (а.с.72) також не було подано жодного розрахунку заявленої до стягнення суми, до клопотання про подання доказів ( а.с.145-152) долучено довідки розрахунки, в яких зазначено загальну суму заборгованості по оренді за спірний період в розмірі 31636,80грн. та  в розмірі 16785,60грн. (а.с.147) без деталізованого помісячного розрахунку нарахувань з врахуванням здійснених відповідачем оплат у спірному періоді, тому перевірити розрахунок позивача в частині визначення суми непогашеної орендної плати не вбачається за можливе. Крім того, зазначено у заяві про зменшення позовних вимог сума орендної плати в розмірі 16943,77 грн.  відрізняється від поданих позивачем довідок-розрахунків , хоча період заборгованості зазначено такий самий.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.7) сторонами вносились зміни до договору оренди нежитлових приміщень №4 від 01.08.2008 року , а саме, договір доповнено пунктом 4.2.3 згідно якого  усі витрати , пов'язані із сплатою податку на землю покладаються на орендаря. Проте, зазначеним пунктом договору не врегульовано порядку та строку сплати орендарем плати  за землю. Як вбачається із виставлених позивачем претензій ( а.с.12-16) позивач не вимагав сплати зазначених сум з відповідача.

Крім того, слід ще раз зазначити, що такі позовні вимоги при поданні позову не заявлялись, а заява про збільшення позовних вимог в якій йшлося про стягнення плати за землю до розгляду судом не прийнята.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення орендної плати та плати за землю слід залишити без розгляду, оскільки вони не обґрунтовані належними доказами, не подано належного розрахунку позовних вимог в зазначеній сумі.

Що стосується позовних вимог про виселення орендаря із наданих в оренду приміщень, то слід зазначити наступне:

Положеннями п.3.1 Договору оренди нежитлових приміщень №4 від -1.08.2008 року передбачено , що строк оренди розпочинається з дати прийняття Орендарем об'єкта оренди по акту та діє до 31.08.2009 року. Виконання орендарем умов договору обумовлює пролонгацію дії цього Договору  і відповідно строку оренди. В підтвердження пролонгації дії цього договору сторони складають відповідну угоду.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди стало неналежне виконання орендарем своїх зобов'язань по оплаті орендних платежів. Жодних угод на пролонгацію дії договору сторони не укладали. Строк дії договору оренди №4 від 01.08.2008 року закінчився 31.08.2009 року.

В судовому засіданні  позивач підтвердив, що передане ним  в оренду приміщення йому не повернуто.

Відповідач зазначеного не заперечив , доказів повернення орендованого майна, після закінчення терміну дії договору, а саме : акту приймання - передачі суду не надав, мотивуючи це тим, що ним зроблено реконструкцію орендованого ним майна, і майна, яке існувало на момент укладення договору вже не існує, а тому у нього відсутній обов'язок його повертати.

Проте, такі доводи відповідача суперечать умовам договору, вимогам Цивільного кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Зокрема, відповідно до положень ст.785 ЦК України , у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п.7.1 Договору оренди №4 від 01.08.2001 року сторони домовились, що після завершення строку оренди або у випадку дострокового припинення дії цього Договору орендар зобов'язаний протягом 10 календарних днів повернути Орендодавцю Об'єкт оренди.

Статтею 6 Договору оренди №6 від 01.08.2008 року передбачено порядок переобладнання та поліпшення об'єкту оренди. Проте, згідно п.6.3 Договору вищезазначені поліпшення не повинні призводити до погіршення загального стану об'єкт оренди та створювати перешкоди у здійсненні Орендодавцем права власності на об'єкт оренди.  

З огляду на викладене, позовні вимоги про виселення відповідача з орендованого приміщення підлягають до задоволення.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не подав належних та допустимих доказів  звільнення приміщень після закінчення терміну дії договору оренди, як і не подав належних доказів своєчасної сплати орендних платежів протягом дії договору оренди.

Враховуючи подану заяву про зменшення позовних вимог, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають до задоволення частково. В частині позовних вимог про стягнення 17688,69 грн. залишити без розгляду.

Немайновий спір про виселення відповідача з орендованих приміщень задоволити.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  3,4,41,42,43, 44;45,46,12,22,32,33,34,35,36,43,82,84,85, 111-12  ГПК України, суд,  

В И Р І Ш И В:

1.Зменшені позовні вимоги задоволити частково.

2.Виселити ТзОВ «Стріла»( 79012 м.Львів, вул.. Карпинця, б.1 кв.4  код ЄДРПОУ 19327072) із орендованих приміщень  площею 107,6 кв.м., що знаходяться у будинку №59-63 на вул.. Зеленій у місті Львові на спорткомплексі «Динамо», що належать Львівській обласній організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» ( 79026, м.Львів, вул.. В.Янева,10, код ЄДРПОУ 02941801).

3. Решта зменшених позовних вимог залишити без розгляду.

4. В заяві про збільшення позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з ТзОВ «Стріла»( 79012 м.Львів, вул.. Карпинця, б.1 кв.4  код ЄДРПОУ 19327072) - на користь Львівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»( 79026, м.Львів, вул.. В.Янева,10, код ЄДРПОУ 02941801) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

            Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.10.2011 року.

Суддя                                                                                             Березяк Н.Є.