Постанова

від 05.10.2011 по справі 9/177

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2011 № 9/177

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Разіно ї Т.І.

суддів:

при секретарі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу приватного акціоне рного товариства «Українськ а пожежно-страхова компанія» на рішення господарського с уду міста Києва від 23.08.2011 р. у спр аві № 9/177

за позовом приватного ак ціонерного товариства «Стра хова Група «ТАС», м. Київ

до приватного акціонерн ого товариства «Українська п ожежно- страхова компані я», м. Київ

про стягнення кош тів 11 385 грн. 71 коп.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року приватн е акціонерне товариство «Стр ахова група «ТАС» звернулось до господарського суду міст а Києва з позовною заявою до п риватного акціонерного това риства «Українська пожежно-с трахова компанія» про стягне ння 11385 грн. 71 коп. шкоди в порядк у регресу, а також просило суд покласти на відповідача суд ові витрати.

Позовні вимоги мотивовані положеннями ст.ст. 993, 1188, 1191 ЦК Укр аїни, ст.cт. 4, 6, 27 ЗУ «Про страхува ння», ст.ст. 22, 24 ЗУ «Про обов' я зкове страхування цивільно -правової відповідальності в ласників наземних транспорт них засобів».

Рішенням господарського с уду міста Києва від 23.08.2011 р. у спр аві № 9/177 позовні вимоги задово лені частково (суддя Бондаре нко Г.П.).

Стягнуто з приватного акці онерного товариства «Україн ська пожежно-страхова компан ія» на користь приватного ак ціонерного товариства «Стра хова група «ТАС» 10875 грн. 71 коп. ш коди в порядку регресу, 108 грн. 7 6 коп. державного мита, 225 грн. 43 к оп. витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу.

В задоволенні інших позовн их вимог відмовлено.

Рішення обґрунтоване тим, щ о позивачем згідно договору добровільного страхування н аземного транспорту № 0412680501 бул о виплачено страхове відшкод ування власнику автомобілю Т ОВ «Юридична компанія «Тезіс » в сумі 16384,54 грн., що підтверджу ється платіжним дорученням № 1050 від 21.01.2009 року. Оскільки після отримання претензії № Г.26.0.0/100 (в их. №Г2600/1239 від 19.02.2009р.) щодо стягнен ня з відповідача суми страхо вого відшкодування у розмірі 16384 грн. 54 коп. відповідач розрах увався лише частково у сумі 499 8, 83 грн., що підтверджується вип искою з банківського рахунку позивача за 18.05.2009р. 4998, 83 грн., що пі дтверджується випискою з бан ківського рахунку позивача з а 18.05.2009 р., позивач просив стягну ти 11 385 грн. 71 коп. в порядку регре су. При цьому, суд першої інста нції керувався положеннями с т.ст. 202, 203 Господарського проце суального кодексу України, с т.ст. 549, 602 Цивільного кодексу Ук раїни, ст. 27 Закону України «Пр о страхування», ст.ст. 22, 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 29 Закону України «Про о бов' язкове страхування цив ільно-правової відповідальн ості власників наземних тран спортних засобів», п. 4 постано ви Пленуму Верховного Суду У країни «Про практику розгляд у судами цивільних справ за п озовами про відшкодування шк оди України» від 27.03.1992 р. № 6.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду, приватне акц іонерне товариство «Українс ька пожежно-страхова компані я» звернулось до Київського апеляційного господарськог о суду з апеляційною скаргою , в якій просить рішення госпо дарського суду міста Києва в ід 23.08.2011 р. у справі № 9/177 скасувати .

На думку апелянта, рішення суду першої інстанції є необ грунтованим та таким, що не в ідповідає дійсним обставина м у силу наступних фактів.

В апеляційній скарзі відпо відач посилається на те, що 04.02. 2009 р. ним було направлено на адр есу позивача претензію, вих. № 339, на суму 10 875 грн. 83 коп.

Також в апеляційній скарзі відповідач посилається на т е, що 07.04.2009 р. ним було направлено на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних вимо г, вих. № 1205, згідно якої зарахув ання зустрічних вимог приват ного акціонерного товариств а «СГ «ТАС» та приватного акц іонерного товариства «УПСК» було здійснено у розмірі 10875 гр н. 83 коп.

Як зазначає апелянт, відпов ідно до заяви, вказані вище зо бов'язання між позивачем та в ідповідачем припинились на г рошу суму у розмірі 10 875 грн. 83 ко п. згідно претензії № 339 від 04.02.2009 року та відповідно до зобов'я зання ПАТ «СГ «ТАС» перед ЗАТ «УПСК» (правонаступником як ого є приватне акціонерне то вариство «УПСК») було в частц і на суму 4 998 грн. 71 коп., визнано т аким що не припиняється і пер ераховано на рахунок ПАТ «СГ «ТАС» .

Представник відповідача в судовому засіданні 05.10.2011 підтр имав доводи апеляційної скар ги з підстав викладених в ній .

Також, у судовому засіданні 05.10.2011 представник позивача зве рнулась до Київського апеляц ійного господарського суду з усним клопотанням про долуч ення до матеріалів справи за перечення на апеляційну скар гу та витягу із електронної б ази реєстрації вхідної корес понденції за 2009 рік.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.10.2011 запер ечив проти доводів апеляційн ої скарги з підстав, викладен их у запереченнях на апеляці йну скаргу б/н, б/д.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.10.2011 зверн улась до Київського апеляцій ного господарського суду з у сним клопотанням про приєдна ння до матеріалів справи коп ії претензійного листа № 339 ві д 04.02.2009 р., копії заяви про зараху вання зустрічних однорідних вимог № 1205 від 07.04.2009 р., копії полі су обов' язкового страхуван ня цивільно - правової відп овідальності власників назе мних транспортних засобів се рії НОМЕР_1, копії страхов ого акту № 38 від 21.12.2007 р., копії зая ви (КАСКО) № 5696 від 18.10.2007 р., копії до говору страхування № 0042908 від 27.0 3.2007 р., копії посвідчення водія ОСОБА_1, копії свідоцтва п ро реєстрацію власників тран спортних засобів, видане на і м' я ОСОБА_1, копії платіж ного доручення від 21.12.2008 р., копі ї постанови суду від 19.11.2007 року у справі № 3-22946-1\07, звіту № 1869 від 17.12. 2007 р.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення упо вноважених представників ст орін, обговоривши доводи апе ляційної скарги, перевіривши застосування судом першої і нстанції норм процесуальног о та матеріального права, кол егія суддів Київського апеля ційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляц ійна скарга не підлягає задо воленню, виходячи з наступни х підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв' яз аний доводами апеляційної ск арги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського су ду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 1 29 Конституції України та ст. 33 Г ПК України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень.

Згідно ст. 99 ГПК України апел яційний господарський суд, п ереглядаючи рішення в апеляц ійному порядку, користується правами, наданими суду першо ї інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи 13.05.2008 року між ТОВ «Юрид ична компанія «Тезіс» та поз ивачем укладено договір добр овільного страхування назем ного транспорту № 0412680501 (далі по тексту договір), за яким позив ачем було застраховано майно ві інтереси страхувальника, що не суперечать законодавст ву України, пов' язані з воло дінням, користуванням та роз порядженням транспортними з асобами та додатковим обладн анням, зазначеним в додатку № 2 до цього договору.

У відповідності до додатку № 2 від 13.05.20008 р. до договору, одним із застрахованих транспортн их засобів є автомобіль марк и «Hyundai Sonata», державний номер НО МЕР_3.

08 жовтня 2008 року в м. Дніпропет ровськ сталася ДТП за участю автомобіля «ГАЗ-33021» державни й номер НОМЕР_2, що належит ь КП «Магдалиновський маслоз авод» під управлінням ОСОБ А_2 та автомобіля «Хюндай» д ержавний номер НОМЕР_3 під управлінням водія ОСОБА_3 .

Відповідно до Висновку авт отоварознавчого дослідженн я № 131003 від 29.10.2008 року сума збитку завданого власникові автомо біля «Хюндай», державний ном ер НОМЕР_3, встановлена у р озмірі 17472 грн. 12 коп.

09.10.2008 року ТОВ «Юридична комп анія «Тезіс» подало позивачу заяву про настання страхово го випадку. Встановивши обст авини події позивач страхови м актом №11033В/05 від 02.12.2008 р. визнав п одію страховою та визначив с уму відшкодування 16384 грн. 54 коп . (з урахуванням франшизи 0%).

Відповідно до умов договор у добровільного страхування наземного транспорту № 0412680501 по зивачем було виплачено страх ове відшкодування власнику а втомобілю ТОВ «Юридична комп анія «Тезіс» в сумі 16384 грн. 54 коп ., що підтверджується платіжн им дорученням № 1050 від 21.01.2009 року .

19.02.2009 року позивачем на адрес у відповідача направлено пре тензію №Г.26.0.0/100 (вих. №Г2600/1239 від 19.02.200 9р.), в якій просить відповідач а у добровільному порядку ві дшкодувати виплачене позива чем страхове відшкодування у розмірі 16384 грн. 54 коп., дано прет ензія отримана відповідачем 23.02.2009 року (на підтвердження чо го позивачем до позовної зая ви додано копії повідомлення про вручення поштового відп равлення).

Відповідачем зазначена ви мога виконана частково, спла чено позивачу 4998, 83 грн., що підтв ерджується випискою з банків ського рахунку позивача за 18.0 5.2009 р.

Позивач просить стягнути р ешту суми, сплачену потерпіл ій особі, в порядку регресу з в ідповідача, як особи, яка є стр ахувальником особи, винної у спричиненні збитку.

Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України, ос оба, яка відшкодувала шкоду, з авдану іншою особою, має прав о зворотної вимоги (регресу) д о винної особи у розмірі випл аченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК Україн и, до страховика, який виплати в страхове відшкодування за договором майнового страхув ання, у межах фактичних витра т переходить право вимоги, як е страхувальник або інша осо ба, що одержала страхове відш кодування, має до особи, відпо відальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джер елом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з викор истанням, зберіганням або ут риманням транспортних засоб ів, механізмів та обладнання , використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, виб ухо - і вогненебезпечних та ін ших речовин, утриманням дики х звірів, службових собак та с обак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезп еку для особи, яка цю діяльніс ть здійснює, та інших осіб. Шко да, завдана джерелом підвище ної небезпеки, відшкодовуєть ся особою, яка на відповідній правовій підставі (право вла сності, інше речове право, дог овір підряду, оренди тощо) вол одіє транспортним засобом, м еханізмом, іншим об'єктом, вик ористання, зберігання або ут римання якого створює підвищ ену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 час тини 1 статті 1188 Цивільного код ексу України шкода, завдана в наслідок взаємодії кількох д жерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальни х підставах, а саме шкода, завд ана одній особі з вини іншої о соби, відшкодовується винною особою, а за наявності вини вс іх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшко дування визначається у відпо відній частці залежно від об ставин, що мають істотне знач ення.

Відповідно до ст. 27 Закону «П ро страхування» від 04.10.2001 року № 2745-ІІІ, до страховика, який випл атив страхове відшкодування , в межах фактичних затрат пер еходить право вимоги, яке стр ахувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодув ання, має до особи, відповідал ьної за заподіяний збиток.

Таким чином, за змістом вказ аних норм, у відносинах між кі лькома володільцями джерел п ідвищеної небезпеки відпові дальність будується на загал ьному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пле нуму Верховного Суду України «Про практику розгляду суда ми цивільних справ за позова ми про відшкодування шкоди У країни» від 27.03.1992 р. № 6 джерелом п ідвищеної небезпеки належит ь визнавати будь-яку діяльні сть, здійснення якої створює підвищену імовірність запод іяння шкоди через неможливіс ть контролю за нею людини, а та кож діяльність по використан ню, транспортуванню, зберіга нню предметів, речовин і інши х об'єктів виробничого, госпо дарського чи іншого призначе ння, які мають такі ж властиво сті. Майнова відповідальніст ь за шкоду, заподіяну діями та ких джерел, має наставати як п ри цілеспрямованому їх викор истанні, так і при мимовільно му прояві їх шкідливих власт ивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіл я).

Під володільцем джерела пі двищеної небезпеки розумієт ься юридична особа або грома дянин, що здійснюють експлуа тацію джерела підвищеної неб езпеки в силу права власност і, повного господарського ві дання, оперативного управлін ня або з інших підстав (догово ру оренди, довіреності тощо).

Особою винною в ДТП є ОСОБ А_2 вину якого встановлено П остановою Магдалинівського районного суду Дніпропетров ської області від 12.11.2008 року, пр итягнуто до адміністративно ї відповідальності та стягне ння у вигляді штрафу.

КП «Магдалиніський маслоз авод»як власник транспортно го засобу «ГАЗ-33021» державний н омер НОМЕР_2 застрахував с вою цивільно-правову відпові дальність в АТ «Українська п ожежно-страхова компанія» (п равонаступником якого є Прив атне акціонерне товариство « Українська пожежно-страхов а компанія»), відповідно до ум ов договору страхування циві льно-правової відповідально сті власників наземних транс портних засобів № ВВ/9145581 від 17.05.2 008 р. Поліс укладено на умовах в изначених ЗУ «Про обов'язков е страхування цивільної прав ової відповідальності власн иків наземних транспортних з асобів». Строк дії визначено п.3 полісу з 17.05.2008 р. по 16.05.2009 р. включ но.

Відповідно до п. 4 полісу № ВВ /9145581, страхувальником-особою, ц ивільно-правова відповідаль ність якої застрахована полі сом, є КП «Магдалинівський ма слозавод».

Вказаним полісом № ВВ/9145581 пер едбачено, що ліміт відповіда льності за шкоду заподіяну м айну третіх осіб становить 2550 0 грн., франшиза - 510 грн. (пункт 2 полісу).

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону Украї ни «Про обов' язкове страху вання цивільно-правової відп овідальності власників назе мних транспортних засобів», при настанні страхового випа дку страховик відповідно до лімітів відповідальності ст раховика відшкодовує у встан овленому цим Законом порядк у оцінену шкоду, яка була запо діяна в результаті дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров' ю, майну третьої осо би.

Статтею 29 Закону України «П ро обов'язкове страхування ц ивільно-правової відповідал ьності власників наземних тр анспортних засобів» передба чено, що у зв'язку з пошкодженн ям транспортного засобу відш кодовуються витрати, пов'яза ні з відновлювальним ремонто м транспортного засобу з ура хуванням зносу, розрахованог о у порядку, встановленому за конодавством, включаючи витр ати на усунення пошкоджень, з роблених навмисно з метою по рятунку потерпілих внаслідо к дорожньо-транспортної приг оди, з евакуацією транспортн ого засобу з місця дорожньо-т ранспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транс портного засобу, який керува в транспортним засобом у мом ент дорожньо-транспортної пр игоди, чи до місця здійснення ремонту на території Україн и.

Згідно матеріалів справи, п озивач пред' явив вимоги про стягнення з відповідача 11385 гр н. 71 коп. страхового відшкодув ання.

Умовами договору добровіл ьного страхування наземного транспорту №ВВ/9145581 від 17.05.2008 року встановлено франшиза у розм ірі 510 грн.

За таких обставин, колегія с уддів погоджується з висновк ом місцевого господарського суду, що заявлена до стягненн я сума страхового відшкодува ння у розмірі 11385 грн. 71 коп. підл ягає перерахунку, за мінусом розміру франшизи, встановле ної полісом № ВВ/9145581, а саме: 11385 гр н. 71 коп.- 510 грн. = 10875 грн. 71 коп. (сум а, що підлягає відшкодуванню ).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем страхо ве відшкодування сплачено ча стково, у розмірі 4998 грн. 83 коп..

В апеляційній скарзі відпо відач зазначив, що 04.02.2009 р. ним бу ло направлено на адресу пози вача претензію, вих. № 339, на сум у 10 875 грн. 83 коп.

Також в апеляційній скарзі відповідач посилається на т е, що 07.04.2009 р. ним було направлено на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних вимо г, вих. № 1205, згідно якої зарахув ання зустрічних вимог АТ «СГ «ТАС» (приватне) та АТ «УПСК» було здійснено у розмірі 10 875,83 г рн. Як підтвердив представни к під час розгляду справи в су ді даний лист АТ «СГ «ТАС» (при ватне) не отримувало.

Згідно ч. 1 ст. 601 Цивільного ко дексу України, зобов'язання п рипиняється зарахуванням зу стрічних однорідних вимог, с трок виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або виз начений моментом пред'явленн ям вимоги.

Вимоги, які можуть підлягат и зарахуванню, мають відпові дати таким умовам:

1) бути зустрічними (кре дитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржни к за першим зобов'язанням є кр едитором за другим);

2) бути однорідними (зар аховуватися можуть вимоги пр о передачу речей одного роду , у зв'язку з чим зарахування я к спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'яза нь по передачі родових речей , зокрема грошей);

3) необхідно, щоб за обо ма вимогами настав строк вик онання, оскільки не можна пре д'являти до зарахування вимо ги за такими зобов'язанням, як е не підлягає виконанню.

Отже, ПАТ «СГ «ТАС» не мало п ідстав визнати заяву про зар ахування зустрічних вимог ви х. № 1205 від 07.04.2009 р., оскільки розгл яд претензії № 339 від 04.02.2009 р. було призупинено, крім того не отр имувало дану заяву.

Крім того, 18.05.2009 р. АТ «УПСК» ча стково відшкодувало ЗАТ «Стр ахова Група «ТАС» понесені з битки при виплаті страхового відшкодування в розмірі 4998 гр н. 83 коп. У призначенні платежу було вказано: «Страхове відш кодування зг. претенз. № Г.26.0.0/100 в ід 19.02.2009 зг. служб, записки № 74 від 15.05.2009 р.». Крім того, жодного поси лання на заяву про зарахуван ня зустрічних вимог вих. № 1205 ві д 07.04.2009 р. зроблено не було.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу Укра їни, сторони мають право дава ти усні і письмові пояснення господарському суду.

Під час розгляду справи в су ді першої, а також апеляційно ї інстанції 05.10.2011 р. позивачем б уло надано суду усні пояснен ня з приводу не визнання заяв и про зарахування зустрічних вимог, вих. № 1205 від 07.04.2009 р., в зв'яз ку з тим, що позивач дану заяву не отримував. На підтверджен ня вказаного, представник по зивача надав витяг з реєстру електронних повідомлення ПА Т «Страхова Група «ТАС» за ві дповідні місяці.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком господарськог о суду першої інстанції, що ві дповідачем не надано жодних доказів на підтвердження нап равлення позивачу заяви вих. № 1205 від 07.04.2009 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести обставини, на які вона по силається в обґрунтування св оїх вимог та заперечень.

За таких обставин, колегія с уддів приходить до висновку, що апелянтом не доведено над аними до матеріалів справи д оказами, наявність заборгова ності позивача перед відпові дачем, а також не доведено, що строк виконання такого зобов 'язання позивача перед відпо відачем настав (не надано док азів направлення вимогу про сплату шкоди в порядку регре су), а отже суд вважає, що відпо відачем не доведено, що зарах ування зустрічних однорідни х вимог відбулося, а отже пого джується з позицією позивача у справі та суду першої інста нції, що на даний момент винес ення оскаржуваного рішення і снувала заборгованість відп овідача перед позивачем, оск ільки вона не припинена зара хуванням зустрічних однорід них вимог.

Таким чином, суд першої інст анції правомірно дійшов до в исновку, що вимоги позивача в ідповідають фактичним обста винам та матеріалам справи, т ому підлягають задоволенню в частині стягнення страховог о відшкодування в порядку ре гресу у сумі 10875 грн. 71 коп.

Враховуючи викладене, коле гія суддів на підставі наявн их в справі матеріалів дійшл а до висновку, що відповідно д о ст.ст. 43, 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни ріше ння місцевого господарськог о суду не вбачає, а тому апеляц ійна скарга задоволенню не п ідлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-103, 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, апеляцій ний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарськог о суду міста Києва від 23.08.2011 р. у с праві № 9/177 залишити без змін, а пеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Ук раїнська пожежно-страхова ко мпанія» - без задоволення.

Головуючий суддя

Судді

12.10.11 (відправлено)