Постанова

від 11.10.2011 по справі 54/198

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2011                                                                                           № 54/198

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Чорної Л.В.

суддів:            Рєпіної  Л.О.

          Баранця  О.М.

при секретарі:           Скорик В.А.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача – не з‘явився

розглянувши апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»   

на рішення  

господарського суду

міста Києва     

від

07.06.2011 року

у справі

№ 54/198 (суддя –  Шкурдова Л.М.)

за позовом

Приватного підприємства «Біоцерківсппроект», м. Біла Церква, Київська область      

до

Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», м. Київ

про

стягнення 53 661,40 грн.    

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року у справі № 54/198 позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь Приватного підприємства «Білоцерківсппроект» 29 698,37 грн. інфляційних втрат, 8 006,97 грн. 3% річних, 377,08 грн. витрат по сплаті державного мита та 165,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення мотивоване неналежним виконанням Відповідачем зобов‘язання по Договору банківського рахунку від 26 грудня 2006 року, в частині закриття рахунку.

Щодо вимоги по стягненню пені, то в цій частині суд відмовив, оскільки Позивачем нараховано пеню за період, який не відповідає вимога ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року у справі № 54/198 повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволені вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних.  

Апеляційна скарга мотивована тим, що постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009 року № 59 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра», за якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на шість місяців – з 10.02.2009 року по 10.08.2009 року, а отже, на зобов‘язання Відповідача перед Позивачем за Договором поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, як це передбачено ч. 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Постановою Правління Національного банку України № 452 від 05.08.2009 року «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства  комерційного банку «Надра» продовжено мораторій на шість місяців – з 11.08.2009 року до 10.02.2010 року.

Таким чином, Апелянт стверджує, що штрафні санкції за період з 10 лютого 2009 року по 10 лютого 2010 року нараховуватись не можуть.   

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року відновлено Відкритому акціонерному товариству Комерційний банк «Надра» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження у справі № 54/198.  

Приватне підприємство «Біоцерківсппроект» заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року у справі № 54/198 є таким, що винесено з дотриманням основних засад судочинства, принципів законності, повного, всебічного та об‘єктивного дослідження всіх обставин справи, висновки господарського суду м. Києва ґрунтуються на вимогах закону, рішення господарського суду м. Києва винесено судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Так, Позивач зазначає, що на застосування ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України наявність мораторію та обмежень щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій не розповсюджується, так як неустойка і, встановлені в ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати та 3 % річних не є тотожними.  

Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» свого представника в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлене.    

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26 грудня 2006 року між Приватним підприємством «Білоцерківсппроект» - Клієнт та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» - Банк укладено договір банківського рахунку, за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточні рахунки для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з Рахунку та проведення інших операцій з Рахунком, що передбачені чинним законодавством України /а.с. 13-16/.

Згідно з п. 1.2. Договору Банк надає Клієнту платні послуги відповідно до переліку та на умовах, викладених у затверджених Банком Тарифах на розрахунково-касове обслуговування.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку Клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до п. 2.2. Договору Клієнт має право розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства, крім випадків обмеження права розпоряджатися коштами на Рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 2.3.3. Договору Банк взяв на себе зобов‘язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта у відповідності з чинним законодавством України. Операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку в операційний час (з 9:00 до 16:00), виконуються Банком того ж дня. Операції за розрахунковими документами в іноземній валюті для здійснення термінових переказів виконуються згідно з затвердженими Тарифами. Документи, отримані після операційного часу, відмічаються штампом «Вечірня»та «Післяопераційний час»та проводяться Банком наступного робочого дня.

Платіжним дорученням № 35 від 26.06.2009 року було перераховано 160 851,52 грн. на рахунок одержувача - ПП «Білоцерківсппроект», у ВАТ «Державний Ощадний банк України», відділення № 211, призначення платежу - перерахування коштів на поточний рахунок /а.с. 17/. Доказів виконання зазначеного платіжного доручення матеріали справи не містять.  

24.06.2009 року Позивачем направлена заява, встановленого зразка, про закриття рахунку юридичної особи.

Господарським судом міста Києва розглянуто справу № 4/652 за позовом Приватного підприємства «Біоцерківсппроект» до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про розірвання договору, зобов‘язання вчинити певні дії та стягнення.   

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 24.11.2009 року у справі № 4/652, яке набрало законної сили, розірвано договір банківського рахунку від 26.12.2006 року, укладений між Приватним підприємством «Білоцерківсппроект» та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра». Зобов’язано Відкрите акціонерне товариство Комерційний Банк «Надра» виконати платіжне доручення ПП «Білоцерківсппроект» № 35 від 26.06.2009 року.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2009 року у справі № 4/652 виконано Відповідачем лише 15.03.2011 року, таким чином порушення п. 4.2. Договору мало місце за період з 27.06.2009 року по 15.03.2011 року.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1060 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

За статтею 599 Цивільного кодексу України зобов‘язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов‘язань перед кредиторами та зобов‘язань щодо сплати податків і зборів (обов‘язкових платежів).

У відповідності до п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовується інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов‘язань і зобов‘язань щодо сплати податків і зборів (обов‘язкових платежів).

Однак, інфляційні втрати та 3 % річних не є неустойкою, їх правова природа встановлена статтею 625 Цивільного кодексу України.   

          Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.          

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва                від 07.06.2011 року у справі № 54/198.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року у справі № 54/198 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

2. Матеріали справи № 54/198 повернути господарському суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя                                                                      Чорна Л.В.

Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Баранець  О.М.

12.10.11 (відправлено)