Рішення

від 29.09.2011 по справі 4/310

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/310

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/310

29.09.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська фармацевтична компанія»

До           1.          Приватного підприємства «Будсервіс-Інвест»2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс»

Проспонукання до виконання умов договору

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          не з'явились

Від відповідача          1. не з'явились

                              2. Руснак Ю.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська фармацевтична компанія»звернулося до суду з позовом про зобов'язання Приватного підприємства «Будсервіс-Інвест»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс» дотримуватися умов п.п. 4.2.2, 4.2.3 договору суборенди нежитлового приміщення № 01-03/2010 від 22.02.2010, а саме: забезпечити можливість безперешкодного використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська фармацевтична компанія»нежитлового приміщення площею 171 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, 1Д на умовах, встановлених договором.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 13.07.2011р.

В процесі розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс»(Відповідач-2 за первісним позовом) подало до суду зустрічний позов про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення №01-03/2010 від 22.02.2010р. укладеного між ТОВ «Будсервіс - Інвест плюс»,  ПП підприємством «Будсервіс-Інвест»та ТОВ «Українська фармацевтична компанія»та про  зобов'язання звільнити приміщення та виселення з приміщення.

          19.08.2011р. Відповідач-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс») подав до суду заяву про зміну предмету та підстав за зустрічним позовом, відповідно до ст. 22 ГПК України, просить припинити договір №01-03/2010 суборенди нежитлового приміщення від 22.02.2010р. укладеного між ТОВ «Будсервіс - Інвест плюс»,  Приватним підприємством «Будсервіс-Інвест»та ТОВ «Українська фармацевтична компанія» та зобов'язання ТОВ «Українська фармацевтична компанія»звільнити приміщення.

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс»заява про зміну предмету та підстав по зустрічному позову не приймається судом до розгляду, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити тільки підставу або предмет позову. Зміна предмету позову  означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.  Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до  відповідача.

          Первісно позивачем за зустрічним позовом заявлена вимога про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення та зобов'язання звільнити приміщення та виселення з приміщення, а  в заяві про зміну предмету  та підстав позову, замінюється вимогою  про припинення договору №01-03/2010 суборенди нежитлового приміщення від 22.02.2010р. укладеного між ТОВ «Будсервіс - Інвест плюс»,  Приватним підприємством «Будсервіс-Інвест»та ТОВ «Українська фармацевтична компанія»та зобов'язання ТОВ «Українська фармацевтична компанія»звільнити приміщення і наводяться інші підстави відповідних вимог, тому в даному випадку  має  місце  зміна предмету і підстав позову, тому суд відмовляє у прийнятті заяви про зміну предмета позову по зустрічному позову.

Після відмови у прийнятті заяви про зміну предмета та підстав за зустрічним позовом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс»(позивачем за зустрічним позовом) подано заяву про відмову від зустрічного позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи, що позивач за зустрічним позовом відмовився від зустрічного позову про розірвання договору суборенди нежитлового приміщення та зобов'язання звільнити приміщення та виселення з приміщення, суд вважає, що  провадження у справі за зустрічним позовом слід припинити, на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали по первісному позову, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

             01.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс» (Орендодавець) та Приватним підприємством «Будсервіс-Інвест»(Орендар) укладено Договір № 01-02/2010 оренди нежитлового приміщення площею 2600,00 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Старосільська, 1 Д, 1 Г.

22.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс»(Власник), Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Фармацевтична Компанія»(Суборендар) і Приватним підприємством «Будсервіс-Інвест»(Орендодавець) укладено Договір № 01-03/2010 суборенди нежитлового приміщення площею 171 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Старосільська, 1 Д. Власником вказаного нежилого приміщення є Товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс».

На підставі зазначеного договору суборенди Суборендар отримав право користуватися нежитловим приміщенням площею 171 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, 1Д і системами комунікації, які знаходяться в будинку (адміністративна будівля за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, 1Д) відповідно до умов договору (п.п. 1, 5.1. Договору суборенди).

На Орендодавця за договором суборенди покладено обов'язки щодо передачі Суборендарю визначеного приміщення, надання йому можливості безперешкодного використання визначеного приміщення на умовах даного Договору і не створювати у будь-якому вигляді перешкод Суборендарю в користуванні орендованим приміщенням (п.п. 4.2.1. - 4.2.3. Договору суборенди).

Актом прийому-передачі від 22.02.2010 року до Договору суборенди № 01-03/2010 від 22.02.2010 року орендоване приміщення передано Власником і Орендодавцем і прийнято Суборендатором у відповідності до п. 2.1. Договору.

Позивач стверджує, що з червня 2011 року Власником і Орендодавцем допускається в порушення п.п. 4.2.2., 4.2.3. Договору суборенди, а саме: вчиняються систематичні дії з унеможливленім безперешкодного використання Суборендарем орендованого приміщення на умовах, встановлених Договором, створюються перешкоди Суборендарю в користуванні орендованим приміщенням, що виражається в фактичному недопущенні керівництва і працівників Суборендаря до орендованого приміщення, повідомлення ним охороною Власника і Орендаря про заборону використання орендованого приміщення без наведення будь-яких законних підстав, систематичному неприйнятті Орендодавцем платежів за Договором та виставленими окремо рахунками на сплату комунальних послуг і їх повернення, перекритті доступу Суборендарю до комунікацій будинку в порушення умов Договору суборенди і зобов'язань, взятих на себе відповідно до його положень.

В позовній заяві Позивач зазначає, що Орендодавцем навіть без пояснення причин здійснюється повернення з відповідних банківських рахунків, на які за умовами Договору суборенди Суборендар зобов'язаний вносити орендну плату та інші платежі за договором, перерахованих сум коштів, що безпідставно і незаконно унеможливлює продовження виконання Суборендарем своїх договірних зобов'язань.

Оскільки, на думку Позивача Відповідачами протиправно допускається порушення договірного зобов'язання, встановленого п.п.4.2.2, 4.2.3 Договору суборенди № 01-03/2010 від 22.02.2010р., тому, Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Приватного підприємства «Будсервіс-Інвест»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс»дотримуватися умов п.п. 4.2.2, 4.2.3 договору суборенди нежитлового приміщення № 01-03/2010 від 22.02.2010, а саме: забезпечити можливість безперешкодного використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська фармацевтична компанія»нежитлового приміщення площею 171 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, 1Д на умовах, встановлених договором.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач  посилається на ст. ст. 526, 629 Цивільного Кодексу України та на ч. 1, 2ст. 193, ч.6 ст. 283 Господарського Кодексу України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест плюс» на правах власності належать нежитлові будівлі 1Д та 1Г по вул. Старосільській у м. Києві.

01 лютого 2010 року між ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс»та ПП «Будсервіс-Інвест»був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 01-02/2010 відповідно до якого ПП «Будсервіс-Інвест»отримувало в строкове (до 30.12.2012 року) платне користування приміщення в будинках 1Г та ІД по вул. Старосільській у м. Києві загальною площею 2 600,0 кв. метрів з правом здавати приміщення в суборенду.

Відповідно до п. 11.2 вказаного Договору строк дії договору може бути достроково припинений за згодою Сторін.

22 лютого 2010 року між ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс»як власником, ПП «Будсервіс-Інвест»як орендодавцем та ТОВ «Українська фармацевтична компанія»як суборендарем було укладено Договір № 01-03/2010 суборенди нежитлового приміщення.

Відповідно до вказаного договору ПП «Будсервіс-Інвест»за погодженням з ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс»передало в суборенду ТОВ «Українська фармацевтична компанія»в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 171 кв. метр в будинку 1Д по вул. Старосельській у м. Києві.

Жодних зобов'язань за вказаним договором суборенди на ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс»не покладається, а виконуються лише вимоги ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України, яка передбачає передачу наймачем (орендарем) речі у користування іншій особі (піднайм, суборенда) лише за письмовою згодою наймодавця (власника).

01 травня 2011 року між ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс»та ПП «Будсервіс-Інвест»було укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди № 01-02/2010 від 01.02.2010 року.

Підставою для укладення вказаної угоди стало те, що власник ПП «Будсервіс-Інвест»прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.07.2011 року, де зазначено, що статус відомостей про юридичну особу не підтверджено і ПП «Будсервіс-Інвест»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Згідно п.п. 2, 3 угоди про дострокове розірвання від 01.05.2011 року ПП «Будсервіс-Інвест»зобов'язано протягом 14-ти днів розірвати договори суборенди та повернути об'єкт оренди.

08 червня 2011 року між ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс»та ПП «Будсервіс-Інвест»був складений акт прийому-передачі нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, 1Г, 1Д.

Таким чином, відповідно до п. 6 угоди про дострокове розірвання від 01.05.2011 року, договір оренди нежитлового приміщення від 01.02.2010 року № 01-02/2010 припинений достроково.

Відповідно до ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України строк договору піднайму (суборенди) не може перевищувати строку договору найму.

Крім того, згідно п.п. 8.2.5. п. 8.2. п. 8 договору № 01-03/2010 суборенди нежитлового приміщення від 22.02.2010 року, укладеного між ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс», ПП «Будсервіс-Інвест»та ТОВ «Українська фармацевтична компанія», який передбачає умови дострокового припинення дії договору, строк дії вказаного договору припиняється на вимогу орендодавця у разі відчуження приміщення орендодавцем.

Оскільки приміщення у ПП «Будсервіс-Інвест»перебуває в оренді, то і здійснити його відчуження ПП «Будсервіс-Інвест»може лише шляхом його повернення ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс»або надання іншій особі в суборенду.

Суду доведено, що в порушення вимог п. 8 договору від 22.02.2010 року № 01-03/2010, незважаючи на неодноразові усні та письмові повідомлення про розірвання вказаного договору, ТОВ «Українська фармацевтична компанія»відмовляється підписати угоду про дострокове розірвання договору суборенди нежитлового приміщення від 22.02.2010 року № 01-03/2010 та звільнити приміщення, яке у нього перебуває в суборенді.

Крім того, суду доведено, що охорона приміщення з боку ТОВ «Будсервіс-Інвест плюс»взагалі відсутня, тому обставини, які викладені у позові не відповідають фактичним обставинам.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги позивача щодо дотримання умов п.п. 4.2.2, 4.2.3 договору суборенди нежитлового приміщення № 01-03/2010 від 22.02.2010, а саме: забезпечити можливість безперешкодного використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська фармацевтична компанія»нежитлового приміщення площею 171 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, 1Д на умовах, встановлених договором, заявлені безпідставно та необґрунтовано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог.  Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог по первісному позову відмовити повністю.

По зустрічному позову провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 13.10.2011р.