Рішення

від 27.09.2011 по справі 38/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  38/286

27.09.11

За позовом

Державного підприємства “Енергоринок”

До

Відкритого акціонерного товариства “Арма-Лізинг”

Треті особи

Відкрите акціонерне товариство «Кредобанк» - Третя особа 1;

Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві –Третя особа 2.

Про

визнання права власності на майно

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

Король А.С., Сарасека Ю.В.

Від відповідача

не з’явились

Від третьої особи 1

не з’явились

Від третьої особи 2

Проц В.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про визнання права власності на майно: автомобіль марки Hyndai Sonata, 2009 року випуску, кольору сірий, тип транспортного засобу –легковий седан, кузов №НОМЕР_2, об’єм двигуна 1998 кубічних сантиметрів, державний номер НОМЕР_1; автомобіль марки Hyndai Sonata, 2008 року випуску, кольору сірий, тип транспортного засобу –легковий седан, кузов №НОМЕР_3, об’єм двигуна 1998 кубічних сантиметрів, державний номер НОМЕР_4.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір фінансового лізингу, відповідно до якого Відповідач повинен передати Позивачу предмет лізингу, у разі виконання останнім грошових зобов’язань.

На виконання умов вказаного договору, Позивач повністю сплатив Відповідачу лізингові платежі, тому згідно умов вказаного договору набув права власності на спірний предмет лізингу.

Відповідач позовні вимоги про визнання за Позивачем права власності на предмет лізингу визнав в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 23.08.11р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Судом  досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача та Третьої особи 2 суд, -

ВСТАНОВИВ:

          22.09.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №8-13 фінансового лізингу, відповідно до якого Відповідач зобов’язався придбати у власність у постачальника і передати у користування Позивачу, а Позивач одержати від Відповідача в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в специфікації, що є невід’ємною частиною даного договору.

          Відповідно до п.1.1. вказаного договору Позивач зобов’язався оплачувати лізингові платежі в порядку, розмірах та в строки, встановлені графіком лізингових платежів, що є додатком 32 до цього договору.

          Згідно з п.1.4. вказаного договору в редакції додаткової угоди №4 загальна сума договору становить 601029,40 грн., у тому числі ПДВ-20% 66456,61 грн. і включає: вартість предмету лізингу, що становить 281833,50 грн., у тому числі ПДВ-20% 46972,25грн.; комісію, що становить 319195,90 грн., у тому числі ПДВ-20% 19484,36 грн. і сплачується Позивачем як плата за користування майном за договором.

Відповідно до п.4.7. договору згідно з п.4.5. договору у порядку, передбаченим цим пунктом набуває чинності договір купівлі-продажу майна. Правовідносини купівлі-продажу предмету лізингу виникають під відкладальною умовою. Відкладальною умовою є сукупність 4 фактів: користування Позивачем предметом лізингу не менше 365 днів, належне дотримання Позивачем всіх умов договору, письмового звернення до Відповідача про передачу у власність предмету лізингу, письмове повідомлення Відповідача про згоду на передачу прав власності за договором. У цьому ж пункті вказані умови договору купівлі-продажу, в тому числі предмет лізингу та його ціна.

Згідно з п.4.8.3. договору останній лізинговий платіж за договором лізингу є оплатою вартості майна за договором купівлі-продажу, передбаченого п.4.7. договору.

Відповідно до п.4.8.4. договору право власності на предмет лізингу переходить до Позивача з оплатою платежу, вказаного у п.4.8.3. договору.   

09.10.08р. та 10.06.09р. Відповідач передав, а Позивач прийняв предмет лізингу: два автомобілі HYUNDAI Sonata держ. номера НОМЕР_1 та НОМЕР_4, що підтверджується актами приймання-передачі майна по договору №8-13 від 22.09.08р.

          18.04.11р. між Позивачем та Відповідачем була укладена додаткова угода №5 до договору №8-13 фінансового лізингу від 22.09.08р., відповідно до якого сторони дійшли згоди щодо припинення даного договору шляхом дострокового викупу предмету лізингу, з подальшим переходом права власності на предмет лізингу від Відповідача до Позивача.

          Відповідно до п.6 вказаної додаткової угоди сторони домовились, що Відповідач протягом 3 банківських днів після виконання п.4 цієї додаткової угоди надає Позивачу рахунок-фактуру на залишкову суму предмету лізингу, яка становить 45397,76 грн., в т.ч. ПДВ 7566,29 грн., тобто за виключенням суми, вказаної в п.4 цієї угоди та без урахування сплати комісії Позивачем.

          Відповідно до п.7 вказаної угоди Позивач сплачує Відповідачу суму останнього платежу за погашення вартості предмета лізингу протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.

          Згідно з п.8 вказаної угоди сторони домовились, що після сплати Позивачем Відповідачу суми, зазначеної в п.6 цієї угоди, предмет лізингу переходить у власність Позивача.

          Відповідно до п.11 вказаної угоди сторони домовились, що з моменту виконання п.7 цієї додаткової угоди набуває чинності договір купівлі-продажу предмету лізингу, а саме автомобіля «Хюндай Соната»державний номер НОМЕР_4 та автомобіля «Хюндай Соната»державний номер НОМЕР_1.

          22.04.11р. на виконання умов вказаної додаткової угоди Позивача сплатив Відповідачу 45397,76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №748 та №749, копії яких залучені до матеріалів справи.

          16.05.11р. Відповідач направив на адресу Позивача лист за вих. №150, в якому повідомив останнього про неможливість зняття автомобілів Хюндай Соната з обліку та не може передати їх Позивачу за актом  приймання-передачі, оскільки на майно Відповідача, у тому числі і на спірні автотранспортні засоби, накладено арешт за невиконання зобов’язань.

          Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 30.07.10р. та 12.04.11 Третьою особою 2 було накладено арешт на все рухоме майно Відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ст.8 Закону України «Про фінансовий лізинг»якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач (сублізингоодержувач) має право вимагати, у тому числі й від лізингодавця, усунення будь-яких порушень його прав на предмет лізингу.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач  зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Відповідно до ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно з ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом 22.09.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №8-13 фінансового лізингу, відповідно до якого Відповідач зобов’язався придбати у власність у постачальника і передати у користування Позивачу, а Позивач одержати від Відповідача в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в специфікації, що є невід’ємною частиною даного договору. Відповідно до п.1.1. вказаного договору Позивач зобов’язався оплачувати лізингові платежі в порядку, розмірах та в строки, встановлені графіком лізингових платежів, що є додатком 32 до цього договору. Відповідно до п.4.7. договору згідно з п.4.5. договору у порядку, передбаченим цим пунктом набуває чинності договір купівлі-продажу майна. Правовідносини купівлі-продажу предмету лізингу виникають під відкладальною умовою. Відкладальною умовою є сукупність 4 фактів: користування Позивачем предметом лізингу не менше 365 днів, належне дотримання Позивачем всіх умов договору, письмового звернення до Відповідача про передачу у власність предмету лізингу, письмове повідомлення Відповідача про згоду на передачу прав власності за договором. У цьому ж пункті вказані умови договору купівлі-продажу, в тому числі предмет лізингу та його ціна. Згідно з п.4.8.3. договору останній лізинговий платіж за договором лізингу є оплатою вартості майна за договором купівлі-продажу, передбаченого п.4.7. договору. Відповідно до п.4.8.4. договору право власності на предмет лізингу переходить до Позивача з оплатою платежу, вказаного у п.4.8.3. договору.   

          Як встановлено судом 09.10.08р. та 10.06.09р. Відповідач передав, а Позивач прийняв предмет лізингу: два автомобілі HYUNDAI Sonata держ. номера НОМЕР_1 та НОМЕР_4, що підтверджується актами приймання-передачі майна по договору №8-13 від 22.09.08р.

Як встановлено судом 18.04.11р. між Позивачем та Відповідачем була укладена додаткова угода №5 до договору №8-13 фінансового лізингу від 22.09.08р., відповідно до якого сторони дійшли згоди щодо припинення даного договору шляхом дострокового викупу предмету лізингу, з подальшим переходом права власності на предмет лізингу від Відповідача до Позивача. Відповідно до п.6 вказаної додаткової угоди сторони домовились, що Відповідач протягом 3 банківських днів після виконання п.4 цієї додаткової угоди надає Позивачу рахунок-фактуру на залишкову суму предмету лізингу, яка становить 45397,76 грн., в т.ч. ПДВ 7566,29 грн., тобто за виключенням суми, вказаної в п.4 цієї угоди та без урахування сплати комісії Позивачем. Відповідно до п.7 вказаної угоди Позивач сплачує Відповідачу суму останнього платежу за погашення вартості предмета лізингу протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури. Згідно з п.8 вказаної угоди сторони домовились, що після сплати Позивачем Відповідачу суми, зазначеної в п.6 цієї угоди, предмет лізингу переходить у власність Позивача. Відповідно до п.11 вказаної угоди сторони домовились, що з моменту виконання п.7 цієї додаткової угоди набуває чинності договір купівлі-продажу предмету лізингу, а саме автомобіля «Хюндай Соната»державний номер НОМЕР_4 та автомобіля «Хюндай Соната»державний номер НОМЕР_1.

          Як встановлено судом 22.04.11р. на виконання умов вказаної додаткової угоди Позивача сплатив Відповідачу 45397,76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №748 та №749, копії яких залучені до матеріалів справи.

          Як встановлено судом 16.05.11р. Відповідач направив на адресу Позивача лист за вих. №150, в якому повідомив останнього про неможливість зняття автомобілів Хюндай Соната з обліку та не може передати їх Позивачу за актом  приймання-передачі, оскільки на майно Відповідача, у тому числі і на спірні автотранспортні засоби, накладено арешт за невиконання зобов’язань.

          Як встановлено судом з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що 30.07.10р. та 12.04.11 Третьою особою 2 було накладено арешт на все рухоме майно Відповідача.

З наведених норм та право положень вбачається, що договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є договором користування майном з правом користувача придбати у власність предмет лізингу після сплати лізингових платежів та купівельної ціни предмету лізингу, якщо сторони передбачили такі умови. При цьому, право власності на предмет лізингу переходить до користувача з моменту сплати ним лізингових платежів та визначеної договором купівельної ціни предмету лізингу та не вимагає вчинення сторонами додаткових дій. Як встановлено судом Позивач та Відповідач при укладенні договору лізингу та в подальшому у додаткових угодах домовились, що після сплати Позивачем останнього лізингового платежу в сумі 45397,76 грн. набуває чинності договір купівлі-продажу предмету лізингу, умови якого сторони погодили в договорі фінансового лізингу, та предмет лізингу переходить у власність Позивача. Позивач останній лізинговий платіж у вказаній сумі Відповідачу сплатив, відповідно суд вважає, що спірний предмет лізингу перейшов у власність Позивача.        

Накладення Третьою особою 2 арешту на все рухоме майно Відповідача, в тому числі предмет лізингу, яке також є рухомим майном, суд не вважає перешкодою для переходу до Позивача права власності на спірне майно, оскільки укладення договорів фінансового лізингу та купівлі-продажу предмету лізингу та виникнення й існування відповідних цивільних відносин відбулось до вжиття вказаних обтяжень даного майна, а після цього відбувся лише перехід права власності за цими договорами, оскільки їх умовами було передбачено відкладальну обставину, пов’язану зі сплатою Позивачем всіх лізингових платежів.   

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Позивача про визнання за ним права власності на два автомобілі марки Hyundai Sonata державні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_4 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Державним підприємством «Енергоринок»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27; код 21515381) право власності на автомобіль Hyundai Sonata, 2009 року випуску, кольору сірий, тип транспортного засобу –легковий седан, кузов №НОМЕР_2, об’єм двигуна 1998 кубічних сантиметрів, державний номер НОМЕР_1 та автомобіль Hyundai Sonata, 2008 року випуску, кольору сірий, тип транспортного засобу –легковий седан, кузов №НОМЕР_3, об’єм двигуна 1998 кубічних сантиметрів, державний номер НОМЕР_4, відповідно до договору фінансового лізингу №8-13 від 22.09.08р., укладеного між Державним підприємством «Енергоринок»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27; код 21515381) та Відкритим акціонерним товариством «Арма-Лізинг»(03037, м. Київ, пр. Червонозоряний, 52; код 32552855).

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Арма-Лізинг»(03037, м. Київ, пр. Червонозоряний, 52; код 32552855) на користь Державного підприємства «Енергоринок»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27; код 21515381) державне мито в сумі 2818 (дві тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Суддя                                                                                   Ю.Л. Власов

Рішення підписане 14.10.2011р.