Рішення

від 27.05.2008 по справі 48/444

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа

№  48/444

27.05.08

За

позовом

Закритого

акціонерного товариства «Київбуделектротранс»

До

1)

ОСОБА_1; 2) ОСОБА_2; 3) Закритого акціонерного товариства «Акціонерний

комерційний  промислово-інвестиційний

банк»

Треті

особи

1)

Відкрите акціонерне товариство «Міжрегіональний фондовий союз»; 2) Закрите

акціонерне товариство «Селянська інвестиційна компанія»; 3) ОСОБА_3; 4)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Русько-азіатська компанія»; 5)

ОСОБА_4

Про

визнання

правочину недійсним

      Суддя Сулім В.В.

Секретар судового засідання Мисник Т.М.

Представники

сторін:

Від

позивача:                    не з'явився

Від

відповідачів:           1) не з'явився

                              2) не з'явився

                              3) не з'явився

Від

третіх осіб:          1) не з'явився

                              2) не з'явився

                              3) не з'явився

                              4) не з'явився

                              5) не з'явився

У

судовому засіданні 27.05.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини

рішення.

Обставини справи:

Позивач

звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою, в якій просить

визнати недійсним договір про відчуження ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 акцій ЗАТ

«Київбуделектротранс»в кількості 1 штука; зобов'язати реєстратора акцій ЗАТ

«Київбуделектротранс»ЗАТ «Акціонерний промислово-комерційний інвестиційний

банк»виключити ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз», номінального утримувача

однієї акції ОСОБА_2, з Реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ

«Київбуделектротранс»; а також просив в якості забезпечення позову накласти

арешт на 1 акцію ЗАТ «Київбуделектротранс», що перебуває у власності ОСОБА_2 та

номінальним утримувачем якої є ВАТ «Міжнародний фондовий союз», а судові

витрати покласти на Відповідачів.

Ухвалою

Господарського суду міста Києва 15.11.07р. порушено провадження у справі №

48/444 та призначено її до розгляду.

Перед

початком розгляду справи по суті представників Сторін ознайомлено з їхніми

правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім

цього, представникам Сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК

України.

Судом,

у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено

до матеріалів справи.

Судові

засіданні неодноразово відкладалися відповідно до ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

15.01.08р.

Сторони звернулися до суду із клопотанням продовжити строки розгляду спору на

більш тривалий строк, ніж встановлено частиною 1 ст. 69 ГПК України. Ухвалою

Господарського суду міста Києва від 15.01.08р. строк вирішення спору

продовжено.

Ухвалою

Господарського суду міста Києва від 07.02.08р. залучено до участі у справі в

якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача -ОСОБА_3; а також залучено до участі у справі в якості

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Русько-азіатська

компанія».

Третя

особа -ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»надала 25.12.07р. суду пояснення, в

яких зазначає, що воно є номінальним утримувачем знерухомленого пакету цінних

паперів емітента ЗАТ «Київбуделектротранс», депозитарієм цінних паперів;

депозитарій обліковує цінні папери на рахунках зберігачів цінних паперів

виключно колективним способом, не вступає в безпосередні правовідносини з

власниками цінних паперів, не здійснює відкриття та ведення рахунків у цінних

паперах власників цінних паперів, не здійснює реєстрацію переходу прав

власності на цінні папери і не володіє інформацією про власників та цінні

папери, що їм належать; депозитарій, яким є ВАТ «Міжрегіональний фондовий

союз», жодним чином не бере участі в процедурі накладення арешту на цінні

папери.

15.01.08р.

Відповідач 3 надав суду відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити

Позивачу в позовних вимогах повністю з наступних підстав: операція за спірним

договором Відповідачем 3 не проводилася, а відповідно до п.19.1 Положення про

порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів від 17.10.06р.,

операція по знерухомленню цінних паперів передбачає унесення до системи реєстру

записів про переміщення цінних паперів з особового рахунку власника цінних

паперів на особовий рахунок депозитарію як номінального утримувача.

05.02.08р.

Позивач надав суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить визнати

недійсним договір про відчуження ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 акцій ЗАТ

«Київбуделектротранс»в кількості 3 штуки; зобов'язати реєстратора акцій ЗАТ

«Київбуделектротранс»ЗАТ «Акціонерний промислово-комерційний інвестиційний

банк»виключити ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз», номінального утримувача

трьох акцій ОСОБА_2, з Реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ

«Київбуделектротранс», а судові витрати покласти на Відповідачів. Зміна

предмету позову обґрунтовується тим, що у судовому засіданні 15.01.08р.

представником Третьої особи 1 було залучено до матеріалів справи нотаріально

засвідчений договір від 10.08.07р. про відчуження Відповідачем 1 на користь

Відповідача 2 3 (трьох) акцій ЗАТ «Київбуделектротранс».

Відповідач

2 у судовому засіданні 26.02.08р. надав суду заперечення проти позову, які

обґрунтовує тим, що він є добросовісним набувачем, а тому Позивач не може у

нього витребувати цінні папери, а отже позовні вимоги є необґрунтованими.

26.02.08р.

Позивач надав суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить визнати

недійсним договір від 10.08.07р. про відчуження ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 акцій

ЗАТ «Київбуделектротранс»в кількості 3 штук; зобов'язати реєстратора акцій ЗАТ

«Київбуделектротранс»ЗАТ «Акціонерний промислово комерційний інвестиційний

банк» внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ

«Київбуделектротранс», а саме перемістити 3 акції ЗАТ «Київбуделектротранс»з

особового рахунку ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»на особовий рахунок

ОСОБА_1, а також просив всі судові витрати солідарно стягнути з Відповідачів.

Третя

особа 3 надала 26.02.08р. суду пояснення на позовну заяву, де зазначає, що

приписи установчих документів ЗАТ щодо переважного права його акціонерів на

придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами товариства, не обмежують

права власника на розпорядження своєю власністю, а встановлюють за його ж

згодою особливий порядок її відчуження; правило переважного права

застосовується при здійсненні операцій купівлі-продажу акцій та міни, а усі інші

випадки відчуження акцій: дарування; внесок до статутного капіталу іншого

господарського товариства; отримання акцій, як предмету застави, внаслідок не

повернення боргу за договором позики; отримання акцій у власність у порядку

правонаступництва чи спадкоємства -не тягнуть за собою наслідків застосування

правила переважного права. Такі самі пояснення на позовну заяву суду надала

Третя особа 4.

Ухвалою

Господарського суду міста Києва від 13.03.08р. залучено до участі у справі в

якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні позивача -ОСОБА_4.

Позивач

надав 09.04.08р. суду пояснення до позовної заяви, в якій зазначає, що

Правління діяло в межах ст. 47 Закону України «Про господарські товариства»,

п/п. 9.3.4 Статуту, видаючи Положення про цінні папери ЗАТ

«Київбуделектротранс»; п. 4.2 Статуту Позивача визначає порядок передачі

акціонерами належних їм акцій, який встановлює обов'язок продавати чи купувати

акції товариства лише на підставі договору Товариством за ціною, що визначається

сторонами, або за ціною, що склалася на ринку на час придбання; Конституційний

суд України у рішенні у справі № 1-11/2005 віл 11.05.05р. визначив, що зміст

переважного права стосується відчуження іншими акціонерами товариства належних

їм акцій. До пояснень Позивач надав копію Статуту Закритого акціонерного

товариства «Київбуделектротранс»та копію Положення про цінні папери ЗАТ  «Київбуделектротранс».

14.05.08р.

Відповідач 2 доповнив заперечення проти позову, в якому зазначає, що він є

добросовісним набувачем прав власності на цінні папери; Позивач не обґрунтував

порушення його прав та інтересів, а тому Позивач не є належним.

З

метою повідомлення всіх учасників справи № 48/444 у газеті «Урядовий

кур'єр»були розміщені оголошення про призначення судових засідань (від

05.01.08р. № 2(3662), 30.01.08р. № 18 (3678), 17.04.08р. № 72(3732).

Враховуючи

вищевикладене судом розглядаються позовні вимоги згідно останнього уточнення,

поданого позивачем.

Дослідивши

матеріали справи та заслухавши пояснення представників Сторін, Господарський

суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.06р.

Закрите акціонерне товариство «Селянська інвестиційна компанія»(зберігач)

уклало із Відкритим акціонерним товариством «Міжрегіональний фондовий

союз»(депозитарій) депозитарний договір № Д-09/06.

Пунктом

1.1 цього договору визначено, що зберігач доручає, а депозитарій зобов'язується

надавати зберігачу послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах,

зберігання належних зберігачу та його депонентам цінних паперів, обслуговування

цінних паперів, обслуговування операцій на цьому рахунку, отримання доходів по

цінних паперах на викладених нижче умовах відповідно до чинного законодавства.

03.08.07р.

Закрите акціонерне товариство «Селянська інвестиційна компанія»(зберігач) та

ОСОБА_1(депонент) уклали договір № Д-50/08/07 про відкриття рахунку в цінних

паперах.

Згідно

із п. 1.1 договору депонент доручив, а зберігач зобов'язався надавати депоненту

послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних

депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання

доходів за цінними паперами та надавати інші послуги на викладених в договорі

умовах згідно з чинним законодавством України та на підставі розпоряджень

депонента.

07.08.07р.

Третя особа 1 звернулася до Третьої особи 2 з проханням провести операцію по

знерухомленню акцій Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс»з

власника до номінального утримувача згідно наданих документів:

-

передавальне розпорядження від 07.08.07р.;

-

договір про відкриття рахунку в ЦП № Д-50/08/06 від 03.08.07р.;

-

депозитарний договір № 09/06 від 23.02.06р.;

-

пакет з ідентифікації власника ЦП та уповноваженої особи;

-

пакет документів на відкриття рахунку НУ ІК «СІНКОМ»;

-

пакет документів на відкриття рахунку НУ ВАТ «МФС»;

-

сертифікат акцій серії № 133.

Розпорядженням

на виконання депозитарної операції з ЦП № 1 від 07.08.07р. ОСОБА_1. було надане

розпорядження знерухомити цінні папери -3 прості іменні акції Закритого

акціонерного товариства «Київбуделектротранс»номінальною вартістю 5,25 грн.;

перереєструвати цінні папери з рахунку власника ОСОБА_1. на рахунок

номінального утримувача -ВАТ «МФС».

Передавальним

розпорядженням від 07.08.07р. ОСОБА_1просив перереєструвати з нього на

контрагента -ВАТ «МФС»- Третю особу 1, наступні цінні папери: 3 прості іменні

акції Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс», код випуску

UA1004751004, номінальною вартістю 5,25 грн., загальною номінальною вартістю

15,75 грн., сертифікат ЕТ № 133. Вид операції передача цінних паперів від

власника до номінального утримувача.

10.08.07р.

ОСОБА_5який діяв на підставі довіреності, посвідченої 03.08.07р. приватним

нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованої в

реєстрі за № 338, від імені ОСОБА_1 (дарувальник) уклав договір дарування із

ОСОБА_2(обдаровуваний).

Відповідно

до п. 1 договору дарування дарувальник подарував, а обдаровуваний прийняв в дар

прості іменні акції Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс»,

яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гродненська, буд. 32:

-

форма випуску: акція проста іменна;

-

форма існування ЦП: документарна;

-

найменування емітента: ЗАТ «Київбуделектротранс»;

- код

ISIN: UA1004751004;

-

сертифікат: серія ЕТ № 133 від 09.11.06р.;

-

банк сертифіката: серія АВЕ № 423101;

-

номінальна вартість одного ЦП: 5,25 грн.;

-

вартість пакету акцій -15,75 грн.;

-

кількість цінних паперів: 3 штук.

Згідно

із п. 5 договору дарування дарувальник -Відповідач 1 стверджував, що він є

власником цінних паперів, що є предметом цього договору, має повне та

необмежене право на їх відчуження, та що визначені цінні папери до цього часу

не продані, не є предметом застави, під арештом не перебувають.

13.08.07р.

Відповідач 1 надав Третій особі 2 розпорядження на виконання депозитарної

операції з ЦП № 2 від 13.08.07р., яким надано розпорядження переказати цінні

папери ОСОБА_1. контрагенту ОСОБА_2.; цінні папери -3 прості іменні акції ЗАТ

«Київбуделектротранс»номінальною вартістю 5,25 грн.; супроводжувальні

документи, що є підставою для здійснення операції: договір дарування від

10.08.07р.

13.09.07р.

Відповідач 2 (депонент) уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю

«Мілленіум Капітал»(зберігач) договір № 144-Ф/07, відповідно до п. 1.1 якого

депонент доручає, а зберігач зобов'язується надавати депоненту послуги щодо

відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту

цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, виступати номінальним

утримувачем у реєстрі власників цінних паперів та отримання доходів за цінними

паперами.

13.09.07р.

ОСОБА_2 надав Третій особі 2 розпорядження на виконання депозитарної операції з

ЦП № 4 від 13.09.07р. -переказ цінних паперів зберігачу -ТОВ «Мілленіум

Капітал».

Пунктом

4.4 договору про створення та діяльність Закритого акціонерного товариства

«Київбуделектротранс»від 15.05.95р., посвідченого Десятою Київською державною

нотаріальною конторою 30.08.95р., зареєстровано у реєстрі за № 1у-1222,

встановлено, що акціонери окремо оговорюють, що вони не будуть перешкоджати в

будь-якій формі створенню Товариством на території України та за її межами

філіалів та представництв, створенню спільних підприємств та зобов'язуються не

розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність Товариства, обсяг якої

встановлюється загальними зборами акціонерів, дотримуватися положень установчих

документів, виконувати прийняті на себе зобов'язання відповідно до цього

Договору та інших угод.

Пунктом

4.2 Статуту Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс»визначені

права акціонерів, зокрема право передавати належні їм акції у спадщину, а також

продавати чи купувати акції Товариства лише на підставі договору з Товариством

за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на ринку на час

придбання. Акція не може бути відчужена іншим способом на користь будь-яких

юридичних та фізичних осіб. Акціонери можуть мати також інші права, передбачені

чинним законодавством.

В той

же час п. 4.3 Статуту Позивача покладає на акціонерів обов'язок додержуватися

вимог установчих документів Товариства, виконувати рішення загальних зборів та

інших органів управління Товариством.

Правління

Позивача 27.02.04р. затвердило протоколом № 1 Положення про цінні папери «ЗАТ

«Київбуделектротранс». Пунктами 3.6 та 3.6.1 положення встановлено, що акціонер,

який має намір будь-яким чином відчужити належні йому акції, наслідком чого

може бути зміна власника цих акцій (купівлі-продаж, дарування, міна,

спадкування тощо), зобов'язаний письмово повідомити про це Правління

Товариства. Остаточне рішення про придбання Товариством випущених ним акцій

приймають загальні збори Товариства. Товариство має першочергове право на

придбання випущених ним акцій, які відчужуються акціонером шляхом

купівлі-продажу, міни, дарування, спадкування тощо, крім випадків прямо передбачених

законом.

Відповідно

до ст. 24 Закону України «Про господарські товариства»акціонерним визнається

товариство, яке має статутний (складений) капітал, поділений на визначену

кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями

тільки майном товариства.

Види

акціонерних товариств визначені ст. 25 Закону, а саме: до акціонерних товариств

належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися

шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне

товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть

розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Відповідно

до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства»у редакції на момент

створення Позивача акціонерне товариство створюється і діє на підставі

установчого договору і статуту. Судом встановлено, що договором про створення

та діяльність Позивача на акціонерів покладено обов'язок дотримуватися положень

установчих документів, виконувати прийняті на себе зобов'язання відповідно до

цього Договору та інших угод. Разом з тим, за своєю правовою природою Положення

про цінні папери «ЗАТ «Київбуделектротранс»не є ані установчим документом, ані

угодою.

Статтею

28 Закону встановлено, що акція може бути придбана також на підставі договору з

її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною,

що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи

правонаступництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством.

Таким

чином, законодавством України встановлено, що акціонер самостійно на власний

розсуд обирає спосіб відчуження належних йому акцій на підставі правочину

(договору) та умови укладення договору.

Однак,

ст. 81 Господарського кодексу України, який набув чинності з 01.01.04р.,

встановлене обмеження здійснення акціонером закритого акціонерного товариства

свого права щодо відчуження належних йому акцій, а саме: акціонери закритого

товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими

акціонерами товариства. Тобто чинне законодавство України встановлює обмеження

для акціонера на здійснення права відчуження акцій лише у випадку прийняття

таким акціонером рішення про укладення договору купівлі-продажу акцій. У разі

відчуження акцій на підставі будь-якого іншого договору, в тому числі на

підставі договору дарування, у інших акціонерів переважного права на придбання

акцій не виникає.

Зміст

корпоративних прав визначений ст. 167 Господарського кодексу України.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному

фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь

цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки

прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої

відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та

статутними документами.

Конституцією

України у ст. 41 встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і

розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений

права власності. Право приватної власності є непорушним.

В той

же час ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є

непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений

у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у

його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, у

власника відсутній обов'язок здійснювати своє право власності з дотриманням

обмежень, встановлених з порушенням приписів ст. 321 ЦК України.

Статут

Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс»затверджений загальними

зборами акціонерного товариства «Київбуделектротранс»17.05.95р., тобто до

набуття чинності Господарським кодексом України, який встановив обсяг

переважного права акціонерів. Як вбачається положення п. 4.2 Статуту щодо

порядку відчуження акцій обмежує права акціонера як власника акцій, оскільки

зобов'язує відчужувати акції за договором купівлі-продажу із Товариством, а не

із акціонерами чи третіми особами. Встановлена заборона відчужувати акції іншим

способом ніж купівлею-продажу  суперечить

як чинному законодавству України, яке діяло на момент затвердження Зальними

зборами акціонерами Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс» (ст.

4 Закону України «Про власність»та ст. 28 Закону України «Про господарські

товариства»), так і на момент укладення спірного договору -ст. 81

Господарського кодексу України та ст. 321 Цивільного кодексу України.

Суд

встановив, що Положення про цінні папери «ЗАТ «Київбуделектротранс»було

затверджене 27.02.04р., тобто вже після набуття чинності Господарським кодексом

України. Отже, зазначене положення має відповідати нормам, встановленим Законом

і не створювати нових положень, які зменшують обсяг права власності акціонерів

Позивача, порівняно із чинним законодавством, -встановлювати обмеження на

вільне відчуження акцій у разі укладення договору дарування, міни, спадкування.

Суд,

всебічно дослідивши Статут Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс»та

Положення про цінні папери «ЗАТ «Київбуделектротранс», встановив, що п. 4.2

Статуту та п. 3.6.1 Положення суперечать ст. 81 Господарського кодексу України,

оскільки ці локальні акти встановлюють переважне право на придбання акцій для

Позивача -акціонерного товариства - емітента, а не для його акціонерів.

Таким

чином, Статутом ЗАТ «Київбуделектротранс»у п. 4.2 та Положенням про цінні

папери «ЗАТ «Київбуделектротранс»у п. 3.6.1 встановлені обмеження права

власності, не передбачені чинним законодавством України. За таких обставин, суд

дійшов до висновку про те, що Відповідач 1, укладаючи договір дарування

належних йому акцій Позивача, не був зобов'язаний дотримуватися порядку

відчуження акцій, встановленого цими локальними актами у разі їх дарування акціонером

третій особі.

Що ж

до посилання Позивача на рішення Конституційного суду України у справі

№

1-11/2005 від 11 травня 2005 року, то суд зазначає, що рішення встановлює

обов'язок акціонера дотримуватися порядку реалізації переважного права при

відчуженні акцій за умови відповідності установчих документів закритого

акціонерного товариства чинному законодавству. Як встановлено вище, порядок

відчуження акцій, встановлений Статутом Позивача не відповідає чинному

законодавству України, а тому посилання Позивача на вищезазначене рішення

Конституційного суду України є безпідставним.

Вищим

органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. До компетенції

загальних зборів належить:

а)

визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження

його планів та звітів про їх виконання;

б)

внесення змін до статуту товариства;

в)

обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної ради);

г)

обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

д)

затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи

його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії,

порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку

(дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

е)

створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та

представництв, затвердження їх статутів та положень;

є)

винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб

органів управління товариства;

ж)

затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства,

визначення організаційної структури товариства;

з)

вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються

ним;

и)

визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його

дочірніх підприємств, філій та представництв;

і)

затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в

статуті товариства;

ї)

прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення

ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Повноваження,

передбачені пунктами "б", "д", "е",

"ї", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і

не можуть бути передані іншим органам товариства (ст. 41 Закону України «Про

господарські товариства»).

Згідно

із ст. 47 Закону виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює

керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений

статутом. Роботою правління керує голова правління, який призначається або

обирається відповідно до статуту акціонерного товариства. Правління вирішує всі

питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до

компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної

ради). Загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм

прав до компетенції правління. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів

і раді акціонерного товариства (спостережній раді) та організує виконання їх

рішень. Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути

віднесені й інші питання.

Статутом

Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс»встановлено, що до

компетенції правління як виконавчого органу товариства відносяться усі питання

діяльності Товариства окрім тих, що згідно з чинним законодавством та цим

статутом віднесені до компетенції іншого органу (п. 9.3.2 Статуту). Пованоження

затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства,

визначення організаційної структури товариства віднесено до компетенції

посадової особи Позивача -Голови правління, а не Правління (п/п. 9.3.4

Статуту). Таким чином, твердження Позивача, що повноваження затверджувати

Положення про цінні папери ЗАТ «Київбуделектротранс»належить Правлінню

Закритого акціонерного товариства «Київбуделектротранс» спростовується

положеннями п/п. 9.3.2 та 9.3.4 Статуту, а тому Положення затверджено

неповноважним органом -Правлінням Закритого акціонерного товариства

«Київбуделектротранс»(протокол № 1 від 27.02.04р.).

Загальні

вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст.

203 Цивільного кодексу України, а саме: 1. Зміст правочину не може суперечити

цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг

цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і

відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі,

встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових

наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками

(усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,

неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно

із ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є

недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які

встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього

Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із

сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,

встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним

(оспорюваний правочин).

Суд

дослідив та надав оцінку наявним в матеріалах справи доказам, та встановив, що

Відповідачі, укладаючи спірний договір дарування, дотрималися вимог,

встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України. Посилання Позивача на те, що

спірний договір було укладено без дотримання вимог Положення про цінні папери

«ЗАТ «Київбуделектротранс», зокрема, п.п. 3.6 та 3.6.1, судом не приймається до

уваги, оскільки ці пункти встановлюють обмеження права власності для

акціонерів, які не передбачені чинним законодавством України, тобто незаконно

звужують обсяг права власності акціонерів Позивача.

Статтею

20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має

право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси

зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково

недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування,

актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні

інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними

господарських угод з підстав, передбачених законом.

Отже,

для визнання договору недійсним є обов'язковою наявність двох юридичних фактів:

наявність передбачених чинним законодавством підстав визнання договору

недійсним, а також порушення прав або охоронюваних законом інтересів Позивача.

Крім

того, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що

підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі

іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення

юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької

діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до

господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за

захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів,

а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на

запобігання правопорушенням.

Обов'язок

доказування обставин, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення, покладено на

кожну сторону (ст. 33 ГПК України).

Носіями

корпоративних прав є акціонери -фізичні або юридичні особи, які набули право

власності на акції. Позивач є емітентом акцій, щодо яких Відповідач 1 та

Відповідач 2 уклали договір дарування, отже у разі укладання Відповідачем 1

договору купівлі-продажу акцій у Позивача не виникає переважного права на придбання

акцій, оскільки Позивач не є акціонером, а тому права Позивача не можуть бути

порушені. Зважаючи на той факт, що Відповідачі уклали договір дарування акцій,

у разі укладення якого не виникає у акціонерів переважного права, права

Позивача не були і не могли бути порушені.

Поряд

з цим, позивач не довів, що оспорюваний договір був укладений з метою приховати

інший договір.

З

огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про

визнання недійсним договору дарування від 10.08.07р., укладеного Відповідачами,

є необґрунтованими та безпідставними, а отже не підлягають задоволенню.

Правові

наслідки визнання правочину недійсним встановлені у ст. 216 Цивільного кодексу

України.  Недійсний правочин не створює

юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі

недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у

натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі

неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні

майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що

одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом

встановлено, що спірний договір дарування 3 простих іменних акцій Позивача,

укладений Відповідачами з дотриманням вимог необхідних для чинності правочину,

а отже договір створив правові наслідки: для Відповідача 1 -припинення права

власності на 3 прості іменні акції Позивача, які були об'єктом спірного

договору, та корпоративних прав як акціонера Позивача, а для Відповідача 2

-набуття права власності на 3 прості іменні акції Позивача та набуття

корпоративних прав як акціонера Позивача. З огляду на зазначене, судом не

можуть бути застосовані правові наслідки недійсності правочину, а отже позовні

вимоги в частині про зобов'язання реєстратора акцій ЗАТ

«Київбуделектротранс»ЗАТ «Акціонерний промислово комерційний інвестиційний

банк»внести зміни до реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ

«Київбуделектротранс», а саме перемістити 3 акції ЗАТ «Київбуделектротранс»з

особового рахунку ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»на особовий рахунок

ОСОБА_1 є безпідставними, а отже не підлягають задоволенню.

Суд,

всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих

доказів прийшов до обгрунтованого висновку, що позов Закритого акціонерного

товариства «Київбуделектротранс»про визнання недійсним договору від 10.08.07р.

про відчуження ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 акцій ЗАТ «Київбуделектротранс»в

кількості 3 штук, а також зобов'язання реєстратора акцій Позивача - ЗАТ

«Акціонерний промислово-комерційний інвестиційний банк»внести зміни до реєстру

власників іменних цінних паперів ЗАТ «Київбуделектротранс», а саме перемістити

3 акції ЗАТ «Київбуделектротранс»з особового рахунку Відкритого акціонерного

товариства «Міжрегіональний фондовий союз»на особовий рахунок ОСОБА_1 не

підлягає задоволенню.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У

задоволені позову відмовити повністю.

Рішення

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання.

Суддя                                                                                                                В.В.Сулім