Рішення

від 05.10.2011 по справі 35/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/282

05.10.11

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова лінія скла»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-трейд-ойл"

Про                стягнення 415 000,00 грн.  

Суддя  М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача:          ОСОБА_1. –предст. за довір;

від відповідача:          не з’явились.

У судовому засіданні 05.10.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова лінія скла»до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-трейд-ойл" про стягнення 415 000,00 грн., та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2011 порушено провадження у справі №35/282, розгляд справи призначено на 05.10.2011.

30.09.2011 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній визнав наявну заборгованість.

В судовому засіданні 05.10.2011 представник позивача подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.09.2011 №35/282.

В судовому засіданні, з виходом в нарадчу кімнату, оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова лінія скла»" (далі –позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юні-трейд-ойл»(далі –відповідач, продавець) було укладено договір купівлі-продажу №1603 (надалі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов»язався передати у власність покупця бензин марки А-95, в подальшому товар, а покупець зобов»язався прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

Одиниця виміру кількості товару приймаються сторонами тонни. Загальна кількість товару, що постачається за умовами даного договору, становить: бензин марки А-95-37, 00 тонн (п.2.1 Договору).

Ціна за одиницю виміру кількості товару становить: бензин марки А-95-11 260,00 грн., в т.ч. ПДВ-20%. (п.4.1 Договору). Загальна сума договору становить 416 620,00 грн., в т.ч ПДВ-20% (п.4.2 Договору).

Відповідно до п.5.2 Договору сторони домовились, що розрахунки за товар покупець проводить у формі 100% попередньої оплати, або на інших умовах, передбачених сторонами додатково в Додатках до даного Договору.

Відповідно до п.6.1 Договору розрахунки за природний газ здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника у наступному порядку:

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідно до п.5.2 договору позивач 31.03.2011 перерахував відповідачу 415 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №109 від 31.03.2011, яке долучене до матеріалів справи. Взяті на себе зобов»язання відповідач не виконав, чим порушив умови Договору (п.3.1 (із змінами до договору від 30.03.2011), а саме, не поставив позивачу товар у визначений Договором термін, до 01.08.2011

Відповідач у своєму відзиві на позов підтвердив зазначені обставини та визнав суму боргу.

Оцінюючи  подані сторонами  докази  за  своїм  внутрішнім  переконанням,  що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Як передбачено ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із статтями 669, 670 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, договору.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення позивача із позовом до суду та дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за Договором не виконав, товар (бензин марки А-95) у кількості 37,00 тонн не поставив, суму попередньої оплати  у розмірі 415 000,00 грн. не повернув.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 415 000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -  

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні –трейд-ойл" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 22/8, кім.410, код ЄДРПОУ 37403343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова лінія скла»(43025, м. Луцьк, пр. Волі,  1-Б, код ЄДРПОУ 33559558) 415 000,00 грн. (чотириста п»ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) –заборгованості, 4150,00 грн. (чотири тисячі сто п»ятдесят гривень 00 коп.)  –державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                    М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 10.10.2011