Рішення

від 19.09.2011 по справі 4/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.09.11 р.                                                                                 Справа № 4/314                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за участю представників сторін:  

від позивача –      ОСОБА_1 – довіреність від 14.07.2011р.,

від відповідача –   не явилась,

за позовом -          Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд” м. Горлівка

до відповідача -    Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 м. Харцизьк

про стягнення 4368,55грн. заборгованості, 20%річних, інфляційних, пені, штрафу

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 4368,55грн., з яких: 3109,44грн. – заборгованість за отриману, але не сплачену продукцію, 219,28грн. – інфляційні, які нараховані за січень-червень 2011р., 466,50грн. – 20%річних, які нараховані відповідно до п. 9.2 договору, 282,17грн. – пеня за прострочення оплати товару, яка нарахована відповідно до п. 7.1 договору, 291,16грн. – штраф в розмірі 7% від суми заборгованості за прострочення оплати понад 30 днів, нарахований відповідно до п. 7.1 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки №1046 від 12.02.2010р. з додатком, податкові накладні, видаткові накладні №15370/29471 від 16.12.2010р. на суму 3465,90грн., №19493/33323 від 29.12.2010р. на суму 693,54грн., по яких переданий товар відповідачу, прибуткові касові ордери №23789 від 24.01.2011р. на суму 450,00грн., №24783 від 03.05.2011р. на суму 300,00грн., №24922 від 25.05.2011р. на суму 300,00грн., по яких проведена часткова оплата товару.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, про що свідчить підпис ОСОБА_2 на повідомленні про вручення їй поштового відправлення..

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст..75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору поставки №1046 від 12.02.2010р. товар, а також річних, інфляційних, пені та штрафу, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №1046 від 12.02.2010р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

2

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за договором поставки №1046 від 12.02.2010р. постачальник (позивач) передає покупцю (відповідач) алкогольні напої, а покупець – приймає та оплачує їх в порядку, обумовлену договором (п. 1.1 договору). Постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог правил „Інкотермс” (п. 3.2 договору).

Розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару (п. 6.1 договору).

Згідно п. 9.7 договору він чинний протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про наміри його розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що видатковим накладним №15370/29471 від 16.12.2010р. на суму 3465,90грн., №19493/33323 від 29.12.2010р. на суму 693,54грн. позивач передав, а  відповідач особисто отримав  товар на загальну суму 4159,44грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару, тобто по видатковій накладній №15370/29471 від 16.12.2010р. до 23.12.2010р. включно, по видатковій накладній №19493/33323 від 29.12.2010р. до 05.01.2011р. включно.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п. 6.1 договору, отриманий товар сплачений частково в сумі 1050,00грн., що підтверджують прибуткові касові ордери №23789 від 24.01.2011р. на суму 450,00грн., №24783 від 03.05.2011р. на суму 300,00грн., №24922 від 25.05.2011р. на суму 300,00грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 3109,44грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його часткової несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути 219,28грн. інфляційних, які нараховані за січень-червень 2011р. та 466,50грн. 20%річних, які нараховані відповідно до п. 9.2 договору.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов’язання відповідачем порушені, так як до пред’явлення позивачем позову щодо стягнення 20%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов’язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

3

Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов’язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар сплачений тільки частково, тому  позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

В п. 9.2 договору сторонами розмір річних збільшений до 20 відсотків.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 6.1 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних та річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення  219,28грн. інфляційних та 466,50грн. 20%річних в повному обсязі

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 282,17грн. пені за прострочення оплати товару, яка нарахована відповідно до п. 7.1 договору та 291,16грн. штрафу в розмірі 7% від суми заборгованості за прострочення оплати понад 30 днів, нарахованого відповідно до п. 7.1 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов’язання по оплаті товару, так як до пред’явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобов’язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. У частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

4

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов’язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 7.1 договору.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання,  а також фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями  1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 6.1 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 7.1 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 282,17грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.

В пункті 7.1 договору сторонами самостійно узгоджено, що за порушення строків оплати понад 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Позивачем законно нарахований штраф за порушення договірних зобов’язань в частині оплати товару, тому господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків поставки товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити  позов  Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд” м. Горлівка до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 м. Харцизьк про стягнення 4368,55грн., з яких: 3109,44грн. – заборгованість, 219,28грн. – інфляційні, 466,50грн. – 20%річних, 282,17грн. – пеня, 291,16грн. – штраф в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд” м. Горлівка-84601, вул. Озерянівська, 2, ЄДРПОУ 36899012 заборгованість в сумі 3109,44грн., 219,28грн. – інфляційних, 466,50грн. – 20%річних, 282,17грн. – пені, 291,16грн. – штрафу, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                               Гринько С.Ю.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 19.09.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 – суду,

1 – позивачу,

1 – відповідачу