Рішення

від 15.09.2011 по справі 43/440-6/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/440-6/231 15.09.11

За позовом Заступ ника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі

1. Міністерст ва оборони України

2. Державного під приємства «Укрконверс»

до 1. То вариства з обмеженою відпові дальністю «Вікор-Найт»

2. Товариства з об меженою відповідальністю «Н афта-Трейд»

Третя особа Шевчен ківська районна у місті Києв і державна адміністрація

про визнанн я права власності на нерухом е майно та його витребування

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасни ків процесу:

від прокуратури Коцура А.В.-посв.

від відповідача-1 ОСОБА_1 - за дов.

від інших учасників процес у не з' явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генеральног о прокурора України звернувс я до господарського суду міс та Києва в інтересах держави в особі Міністерства оборон и України (позивача-1) та держа вного підприємства «Укрконв ерс»(позивача-2) з позовом до т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Вікор-Найт»та то вариства з обмеженою відпові дальністю «Нафта-Трейд»про в изнання за державою Україна в особі Міністерства оборони України права власності на б удівлі та споруди загальною площею 1 047,80 кв.м, розташовані в м. Києві, вул. Мельникова, 81 (літ ера Б), а саме: приміщення з № 1 п о № 26 (групи приміщень № 3) треть ого поверху, приміщення з № 12 п о № 31, № 34 (групи приміщень № 4), при міщення № 11, № 32, № 33 четвертого п оверху, та витребування вказ аних будівель та споруд на ко ристь державного підприємст ва «Укрконверс»з незаконног о володіння товариства з обм еженою відповідальністю (дал і - ТОВ) «Вікор-Найт».

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння позивача -1 поза його волею внаслідок ук ладення мирової угоди від 16.12.20 05 р., затвердженої ухвалою гос подарського суду міста Києва від 20.12.2005 р. у справі № 43/464 про визн ання позивача-2 банкрутом, яка скасована постановою Верхов ного Суду України від 10.10.2006 р., а т акож внаслідок подальшого ві дчуження цього майна відпові дачем-2 на користь відповідач а-1 за мировою угодою від 28.08.2006 р., затвердженою ухвалою господ арського суду міста Києва ві д 08.09.2006 р. у справі № 23/288-б про визна ння відповідача-2 банкрутом.

Відповідач-1 у наданому суду відзиві позовні вимоги відх илив, зазначивши, що на дату ук ладення мирової угоди спірне майно відчужувалось за згод ою власника (Національного к оординаційного центру). Пози вач-2 перейшов до сфери управл іння Міністерства оборони ли ше з 17.01.2006 р., причому функціонал ьне управління підприємство м було покладено на Державни й департамент адаптації війс ьковослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конв ерсії колишніх військових об ' єктів, як на урядовий орган державного управління, що ма є печатку, самостійний балан с, рахунки та був зареєстрова ний як юридична особа. Лише з 2 2.01.2007 р. - дати внесення до Єдино го державного реєстру відомо стей про зміну власника (засн овника), дані про перебування позивача-2 в сфері управління Міністерства оборони Україн и та про наявність у Міністер ства оборони України повнова жень органу управління майно м позивача стали достовірним и і такими, що можуть бути вико ристаними у спорах з третіми особами. Спірне майно до сфер и управління Міністерства об орони України ніколи не пере давалося, тому, на думку відпо відача-1, вимоги про поверненн я цього майна саме до Міністе рства оборони України є неза конними. Відповідач-1 у своїх з апереченнях також послався н а неможливість повернення ма йна в натурі, внаслідок чого п озов має бути заявлений не пр о захист права власності, а пр о відшкодування вартості без підставно набутого майна.

Також позовні вимоги відхи лив відповідач-2, вказуючи, що ТОВ «Вікор-Найт»одержало у в ласність спірні об' єкти нер ухомості від ТОВ «Нафта-Трей д»на відплатній основі та на було право власності на них п ісля державної реєстрації.

Рішенням суду від 15.10.2010 р. у спр аві № 43/440 позов задоволено повн істю.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 07.04.2011 р. вказане рішення с касовано, провадження у спра ві № 43/440 припинено.

Постановою Вищого господа рського суду України від 22.06.2011 р . постанову Київського апеля ційного господарського суду від 07.04.2011 р. та рішення господар ського суду міста Києва від 15. 10.2010 р. у справі № 43/440 скасовані, сп раву передано на новий розгл яд до господарського суду мі ста Києва.

Підставою для скасування р ішення та ухвали попередніх інстанцій колегія суддів заз начила передчасність виснов ків та неповне з' ясування у сіх обставин справи, помилко вість застосування норм мате ріального та процесуального права.

Ухвалою суду від 05.07.2011 р. прийн ято справу № 43/440 до провадження , присвоєно справі № 43/440-6/231 та при значено розгляд останньої на 18.07.2011 р..

Представники сторін у судо ве засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідо мили.

Ухвалою суду від 18.07.2011 р. розгл яд справи було відкладено на 05.09.2011 р. у зв`язку з неявкою предс тавників учасників процесу у судове засідання.

У судовому засіданні предс тавником позивача-1 подано кл опотання про продовження стр оку вирішення спору на п`ятна дцять днів. Клопотання судом задоволено.

Представниками позивача-1 т а відповідача-1 заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд спр ави відкладено на 15.09.2011 р..

В судове засідання предста вники позивачів, відповідача -2 та третьої особи не з' явил ися, про час і місце розгляду с прави повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розгл янути справу за наявними в ні й матеріалами в порядку ст. 75 Г ПК України.

Розглянувши надані учас никами судового процесу доку менти і матеріали, заслухавш и пояснення, всебічно та повн о з' ясувавши обставини, на я ких ґрунтуються позовні вимо ги і заперечення, об' єктивн о оцінивши в сукупності дока зи, які мають значення для роз гляду справи і вирішення спо ру по суті, суд встановив:

18.04.2003 р. наказом голови Нац іонального координаційного центру адаптації військовос лужбовців, звільнених у запа с або відставку, та конверсії колишніх військових об'єкті в (далі - Центр адаптації) № 32 бу ло створене державне підприє мство «Укрконверс».

Згідно зі статутом, державн е підприємство «Укрконверс» засноване на державній власн ості і підпорядковане Націон альному координаційному цен тру адаптації військовослуж бовців, звільнених у запас аб о відставку, та конверсії кол ишніх військових об' єктів. Майно підприємства є державн ою власністю і закріплюється за ним на праві повного госпо дарського відання. Здійснююч и право повного господарсько го відання, підприємство вол одіє, користується та розпор яджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суп еречать законодавству Украї ни та цьому статуту (п. 4.2 статут ).

07.03.2005 р. указом Президента Укр аїни № 443/2005 «Про ліквідацію Нац іонального центру адаптації військовослужбовців, звільн ених у запас або відставку, та конверсії колишніх військов их об' єктів»(далі - Указ № 443) Ц ентр адаптації ліквідовано, його повноваження та зобов'я зання покладені на Міністерс тво оборони України, а Кабіне ту Міністрів України доручен о визначити перелік об'єктів державної власності, що пере даються в управління Міністе рства оборони України, та утв орити у його складі відповід ний урядовий орган державног о управління.

15.04.2005 р. постановою Кабінету М іністрів України № 295 у складі Міністерства оборони Україн и на базі ліквідованого Цент ру адаптації утворено держав ний департамент адаптації ві йськовослужбовців, звільнен их у запас або відставку, та ко нверсії колишніх військових об'єктів (далі - Департамент а даптації), як урядовий орган д ержавного управління.

23.08.2005 р. розпорядженням Кабін ету Міністрів України № 365-р на виконання ст. 3 Указу № 443 до сфе ри управління Міністерства о борони України були передані цілісні майнові комплекси д ержавних підприємств ліквід ованого Центру адаптації, у т ому числі державного підприє мства «Укрконверс».

10.10.2005 р. наказом Міністра обор они України № 609 підприємства ліквідованого Центру адапта ції прийняті до сфери управл іння Міністерства оборони Ук раїни.

29.11.2006 р. наказом Міністра обор они України № 694 були внесені з міни до статуту державного п ідприємства (ДП) «Укрконверс », відповідно до яких органом управління майна підприємст ва стало Міністерство оборон и України. 22.01.2007 р. зміни були зар еєстровані державним реєстр атором Шевченківської район ної у місті Києві державної а дміністрації.

Відповідно до ст.ст. 3, 15 Закон у України «Про Збройні Сили У країни», ст. 10 Закону України « Про оборону України»та ст.ст . 3, 4, 6 Закону України «Про управ ління об'єктами державної вл асності»Міністерство оборо ни України є центральним орг аном виконавчої влади і війс ькового управління, у підпор ядкуванні якого перебувають Збройні Сили України, фінанс ування яких здійснюються за рахунок Державного бюджету У країни. Міністерство оборони України уповноважене держав ою здійснювати відповідні фу нкції у спірних правовідноси нах, здійснювати управління переданим йому військовим ма йном і майном підприємств, ус танов та організацій, що нале жать до сфер його управління .

Таким чином ДП «Укрконверс »є юридичною особою, підпоря дковане та підконтрольне Мін істерству оборони України, з асноване на майні державної власності, яке закріплене за ним на праві повного господа рського відання.

27.12.2005 р. Головним управлінням комунальної власності м. Киє ва було видано с свідоцтво пр о право власності за №1813-В на не жилі приміщення загальною пл ощею 1047,80 кв.м., які розташовані у м. Києві по вул. Мельникова, 81 (л ітера Б), які є державною власн істю і належать державі Укра їна.

14.06.2005 р. ухвалою господарсько го суду міста Києва за заявою керівника ДП «Укрконверс»по рушена справа № 43/464 про банкрут ство цього підприємства. Ухв алою від 20.12.2005 р., залишеною без з мін постановою Вищого господ арського суду України від 21.06.20 06 р., затверджена мирова угода від 16.12.2005 р., укладена між ДП «Укр конверс»(боржником) і коміте том кредиторів, та припинено провадження у справі.

За умовами мирової угоди то вариство з обмеженою відпові дальністю (ТОВ) «Нафта-Трейд» зобов'язалася погасити кред иторську заборгованість ДП « Укрконверс»на суму 2989787,46 грн. та перерахувати для поповнення його обігових коштів 2248446,54 грн. , а ДП «Укрконверс»погодилос я передати третій особі у вла сність належні підприємству основні фонди - нерухоме майн о, у тому числі цілісні майнов і комплекси, загальною площе ю 36944,8 кв. м. у містах Києві, Львов і, Київській та Львівській об ластях оціночною вартістю 52382 34 грн.

10.10.2006 р. постановою Верховног о Суду України за касаційним поданням Генерального проку рора України постанова Вищог о господарського суду Україн и від 21.06.2006 р. та ухвала господар ського суду міста Києва від 20. 12.2005 р. скасовані і справа перед ана на новий розгляд до суду п ершої інстанції.

Підставою скасування ухва ли господарського суду міста Києва від 20.12.2005 р. та постанови В ищого господарського суду Ук раїни від 21.06.2006 р. у справі № 42/464 та визнання мирової угоди від 16. 12.2005 р. недійсною стало те, що ст. ст. 18, 35, 38 Закону України «Про ві дновлення платоспроможност і боржника або визнання його банкрутом»та планом санації боржника - ДП «Укрконверс»не передбачено перехід права в ласності на майно боржника т ретій особі - ТОВ «Нафта-Тре йд», що мало місце за даною мир овою угодою, а також те, що гос подарський суд не перевірив, чи порушує мирова угода прав а кредиторів або інших осіб, н е повідомив власника майна - М іністерство оборони України про дату розгляду мирової уг оди та не заслухав його думку відносно умов укладення ціє ї угоди, чим позбавив Міністе рство оборони України права на судовий захист своїх майн ових прав.

20.06.2006 р. ТОВ «Нафта-Трейд»звер нулося до суду з заявою про по рушення справи про власне ба нкрутство у порядку ст. 51 Зако ну України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ».

21.06.2006 р. ухвалою господарсько го суду міста Києва за заявою ТОВ «Нафта-Трейд»порушена с права № 23/288б, а ухвалою від 28.09.2006 р ., серед іншого, затверджена ми рова угода від 28.08.2006 р., укладена між боржником (ТОВ «Нафта-Тре йд») і його кредиторами - TOB «Фін ансова група «Фінансові техн ології»та TOB «Вікор-Найт».

Відповідно до умов мирової угоди від 28.08.2006 р. ТОВ «Нафта-Тре йд»в обмін на кредиторські в имоги TOB «Вікор-Найт»у сумі 2835864, 23 грн. передав йому у власніст ь нежилі приміщення загально ю площею 1047,80 кв.м., розташовані у місті Києві по вул. Мельников а, 81 (літера Б), які до цього були отримані ТОВ «Нафта-Трейд»в ід державного підприємства « Укрконверс»за мировою угодо ю від 16.12.2005 р., затвердженою ухва лою господарського суду міст а Києва від 20.12.2005 р. у справі № 43/464.

12.09.2006 р. нежилі приміщення заг альною площею 1047,80 кв.м., розташо вані у місті Києві по вул. Мель никова, 81 (літера Б), були переда ні ТОВ «Вікор-Найт»за актом п рийому-передачі.

Таким чином, зазначене неру хоме майно, власником якого є держава в особі Міністерств а оборони України, вибуло з уп равління Міністерства оборо ни України та з володіння дер жавного підприємства (ДП) «Ук рконверс»поза їх волею внасл ідок затвердження судом миро вої угоди від 16.12.2005 р. у справі № 4 3/464, яка була скасована постано вою Верховного Суду України від 10.10.2006 р., а також внаслідок по дальшого відчуження цього ма йна ТОВ «Нафта-Трейд»ТОВ «Ві кор-Найт»за мировою угодою в ід 28.08.2006 р., затвердженою ухвало ю господарського суду міста Києва від 08.09.2006 р. у справі № 23/288б. У даний час вказане нерухоме м айно перебуває у володінні Т ОВ «Вікор-Найт».

Статтею 170 Цивільного кодек су України встановлено, що де ржава набуває і здійснює цив ільні права та обов'язки чере з органи державної влади у ме жах їхньої компетенції, вста новленої законом.

Відповідно до статті 329 Циві льного кодексу України юриди чна особа публічного права н абуває право власності на ма йно, передане їй у власність, т а на майно, набуте нею у власні сть на підставах, не забороне них законом.

Статтею 326 Цивільного кодек су України визначено, що у дер жавній власності є майно, в то му числі грошові кошти, які на лежать державі Україна. Від і мені та в інтересах держави У країна право власності здійс нюють відповідно органи держ авної влади. Управління майн ом, що є у державній власності , здійснюється державними ор ганами.

Приписами статті 3 Закону Ук раїни «Про управління об'єкт ами державної власності»від 21.09.2006 № 185-У встановлено, що об'єкт ами управління державної вла сності є, зокрема, майно, що пе редане державним комерційни м підприємствам, установам т а організаціям. Статтею 4 Зако ну встановлено, що суб'єктами управління об'єктами держав ної власності є, зокрема, міні стерства та інші органи вико навчої влади.

Згідно зі ст. 16 Цивільного ко дексу України, ч. 2 ст. 20 Господа рського кодексу України, кож ен суб' єкт господарювання має право на захист своїх пра в та законних інтересів шлях ом визнання права.

Згідно зі ст. 321 Цивільного ко дексу України, право власнос ті є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлени й цього права чи обмежений у й ого здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конститу ції України власність в Укра їні може існувати у формі при ватної, державної або комуна льної.

Відповідно до ст. 16 Цивільно го кодексу України кожна осо ба має право звернутися до су ду за захистом свого особист ого немайнового або майновог о права та інтересу. Способам и захисту цивільних прав та і нтересів можуть бути, зокрем а, визнання прав.

Відповідно до ст. 392 Цивільно го кодексу України власник м айна може пред' явити позов про визнання його права влас ності, якщо це право оспорюєт ься або не визнається іншою о собою, а також у разі втрати ни м документа, який засвідчує й ого право власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Господ арського кодексу України щод о захисту права господарсько го відання застосовуються по ложення закону, встановлені для захисту права власності.

Згідно зі ст. 1 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни підприємства та органі зації мають право звернутися до господарського суду за за хистом своїх порушених або о спорюваних прав і охоронюван их законом інтересів.

Відповідно до ст. 387 Цивільно го кодексу України власник м ає право витребувати своє ма йно від особи, яка незаконно, б ез відповідної правової підс тави, заволоділа ним.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільног о кодексу України, якщо майно за відплатним договором при дбано в особи, яка не мала прав а його відчужувати, про що наб увач не знав і не міг знати (до бросовісний набувач), власни к має право витребувати це ма йно від набувача лише у разі, я кщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він п ередав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Передача об' єктів нерухо мості за затвердженою судом мировою угодою не тотожне по няттю продажу майна у порядк у, встановленому для виконан ня судових рішень.

Судом встановлено, що спірн е майно вибуло із власності д ержави, з управління Міністе рства оборони України та з во лодіння державного підприєм ства «Укрконверс»не з їхньої волі, а іншим шляхом: внаслідо к постановлення 20.12.2005 р. господа рським судом міста Києва ухв али про затвердження мирової угоди від 16.12.2005 р., яка у подальшо му 10.10.2006 р. була скасована Верхо вним Судом України. Набувачі цього майна за мировою угодо ю від 16.12.2005 р. у справі № 43/464 та за ми ровою угодою від 28.08.2006 р. у справ і № 23/288б не набули права власно сті на нього, тому Міністерст во оборони України, як власни к спірного об'єкту нерухомос ті, має право витребувати йог о від набувачів (відповідачі в), які безпідставно володіют ь ним.

Згода на відчуження майна у процедурі санації не тотожн а волі учасника цивільних пр авовідносин, заснованих, як в казано у ст. 1 ЦК України, на юри дичній рівності, вільному во левиявленні, майновій самост ійності їх учасників.

Тому твердження відповіда ча-1, що Міністерство оборони У країни юридично стало власни ком майна ДП «Укрконверс»лиш е в січні 2007 року, не спростовую ть, що спірне нерухоме майно є державною власністю та вибу ло з володіння ДП «Укрконвер с»внаслідок затвердження су дом мирової угоди у процедур і банкрутства відповідно до Закону України «Про відновле ння платоспроможності боржн ика або визнання його банкру том», а не по волі власника або володільця.

Відповідач-1 також безпідст авно послався на неможливіст ь повернення майна в натурі, о скільки в силу положень ст. 388 Ц ивільного кодексу України та ка можливість не втрачена.

Статтею 32 Господарського пр оцесуального Кодексу Україн и встановлено, що доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги ч и заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Приймаючи рішення, суд зобо в' язаний керуватись надани ми сторонами доказами.

Позивачем належним чином д оведене порушення його прав зі сторони відповідачів.

Відповідачі не надали суду доказів обґрунтованості сво їх заперечень, не спростувал и доводів позивачів.

Враховуючи викладене, позо вні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в по вному обсязі.

У зв' язку із задоволенням позову державне мито, судові витрати на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Го сподарського процесуальног о кодексу України покладають ся на відповідачів.

Згідно з пунктом 32 Інструкц ії про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головн ої державної податкової інсп екції України від 22.04.1993 № 15, з поз овних заяв, зокрема, про право власності на майно, про визна ння права на частку у майні де ржавне мито сплачується вихо дячи із вартості розшукувано го майна або його частки.

У постанові Верховного Суд у України від 25.12.2007 № 8/219-07 викладе но правову позицію, за якою де ржавне мито з позовної заяви про визнання права власност і визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчи слення та справляння державн ого мита, затвердженої наказ ом Головної державної податк ової інспекції України від 22.0 4.1993 № 15.

Таким чином стягненню з від повідачів підлягає 25500,00 грн. де ржавного мита та витрати на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу у ро змірі 236,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати покладають ся на відповідачів.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити по вністю.

Визнати за державою Україн а в особі Міністерства оборо ни України право власності н а будівлі та споруди загальн ою площею 1047,80 кв.м., розташовані у м. Києві, вул. Мельникова, 81 (лі тера Б), а саме: приміщення з № 1 по № 26 (групи приміщень № 3) трет ього поверху, приміщення з № 12 по № 31, № 34 (групи приміщень № 4), пр иміщення №№ 11, 32, 33 четвертого по верху.

Витребувати на користь дер жавного підприємства «Укрко нверс»(04050, м. Київ, вул. Мельнико ва, 81, код 32494385) з незаконного воло діння товариства з обмеженою відповідальністю «Вікор-Най т»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, код 34429852) будівлі та споруди заг альною площею 1047,80 кв.м., розташо вані у м. Києві, вул. Мельников а, 81 (літера Б), а саме: приміщенн я з № 1 по № 26 (групи приміщень № 3) третього поверху, приміщенн я з № 12 по № 31, № 34 (групи приміщень № 4), приміщення №№ 11, 32, 33 четверто го поверху.

Стягнути з товариства з обм еженою відповідальністю «На фта-Трейд»(04050, м. Київ, вул. Мельн икова, 81, корп. 20, код 32153708) до Держа вного бюджету Украъни 12750 (дван адцять тисяч сімсот п' ятдес ят) грн. 00 коп. державного мита т а 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп . витрат на оплату інформацій но-технічних послуг.

Стягнути з товариства з обм еженою відповідальністю «Ві кор-Найт» (04050, м. Київ, вул. Мельн икова, 81, код 34429852) до Державного б юджету України 12750 (дванадцять тисяч сімсот п' ятдесят) грн . 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витра т на оплату інформаційно-тех нічних послуг.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 21.10.2011 р.