Постанова

від 30.05.2008 по справі 12/389-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036,

м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

30 травня 2008 р.                                                                                                                  Справа

№ 12/389-06

за

позовом:

Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідент. код

НОМЕР_1)  

до: Вінницької міжрайонної державної

податкової інспекції (21001, м. Вінниця, вул. Островського, 14) 

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №

0000062600/1 від 07.09.2004р.

Суддя                                                      

Секретар

судового засідання

Представники

:

позивача     :  

ОСОБА_2- за дорученням

відповідача

:   Охрімовський Я. В., Крапивницька С.

М.- за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Подано

позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№ 0000062600/1 від 07.09.2004 про визначення податкового боргу в сумі 64617

грн. з прибуткового податку на доходи з підприємницької діяльності.

        Позовні вимоги мотивовані наступним.

        При проведенні перевірки, за наслідками

якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, перевіряючими

помилково враховані як доходи від підприємницької діяльності кошти від

бухгалтерських опера цій, що не приводять до збільшення доходу. Отримані від

ТОВ ВКФ «Віалан» у 2003 році та зняті з розрахункового рахунку платника податку

для придбання матеріалів кошти в розмірі 194300 грн. з ПДВ  (10.06.2ООЗ р. - 14000 грн. з ПДВ, 11.07.2003

р. - 100000 грн. з ПДВ, 08.08.2003 р. - 30300 грн. з ПДВ 25250 грн., 10.09.2003

р. - 50000 грн. з ПДВ) були повернуті на розрахунковий рахунок ТОВ ВКФ «Віалан»

як не використані  в день зарахування їх

на рахунок СПД ОСОБА_1. Всього повернуто 200000 грн. - без ПДВ 166666,67 грн.

Ці суми, що відображені у виписках банку, мають бути проведені лише як

бухгалтер ські операції, а не як операції по податковому обліку. Таким чином

визначену в акті перевірки суму доходу у розмірі 383015 грн. треба змен шити на

наступні суми : 161917 грн. (без ПДВ) - грошові кошти отримані від ТОВ ВКФ

«Віалан», 166667 грн. (без ПДВ) - грошові кошти повернуті ТОВ ВКФ «Віалан».

Також, на думку позивача, перевіряючими не взято до уваги витрати по

нарахуванню заробітної плати згідно форми 8 ДР, яка складає 5339 грн., витрати

на оплату за газ згідно виписки банку від 02.12.2003 року в розмірі 267 грн. та

суму оплати за торгові патенти у розмірі 3840 грн.  Позивач вважає, що загальна сума його доходу

від підприємницької діяльності у 2003 р. складає 8372 грн.

        Відповідач проти позову заперечив,

подав клопотання про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем пропущено

передбачений ст. 99 КАС України строк для звернення до суду з адміністративним

позовом про визнання протиправним та скасування рішення податкового органу.

       Ухвалою суду від 06.12.2006 р. за

клопотанням позивача причину пропуску строку звернення до суду визнано поважною

та зупинено провадження у справі № 12/389-06 до набрання законної сили судовим

рішенням у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1за ст. 358 ч. 2,3, ст.

212 ч. 3 Кримінального кодексу, що розглядається Вінницьким районним судом.

        Ухвалою суду від 20.03.2008 р.

провадження у справі поновлено з призначенням розгляду на 08.04.2008 р.

        В судовому засіданні 08.04.2008 р.

оголошено перерву до 23.04.2008 р. для надання сторонами доказів по справі.

       23.04.2008 р. розгляд справи відкладено,

у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача до 06.05.2008 р.

       В судових засіданнях 06.05.2008 р.,

12.05.2008 р.,14.05.2008 р., 16.05.2008 р., 19.05.2008 р. 23.05.2008 р.,

26.05.2008 р. оголошувались перерви за клопотанням представників сторін для

надання сторонами доказів по справі, витребування у районному суді кримінальної

справи для огляду в судовому засіданні, ознайомлення з наданими іншою стороною

та отриманими з райсуду доказами по справі.

       В судовому засіданні 30.05.2008 р.

представники, відповідно, позовні вимоги та заперечення на позов підтримали.

       З пояснень представників сторін,

судового експерта (надавались у судовому засіданні 19.05.2008 р.), матеріалів

справи № 12/389-06, матеріалів оглянутої в судовому засіданні кримінальної

справи № 04049005 суд вбачає таке.

       З 14.06.2004 р. по 13.07.2004 р.

державним податковим інспектором Вінницької МДПІ відповідно до п. 3 «в» Указу

Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької

діяльності» здійснено позапланову документальну перевірку правильності

обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та

прибуткового податку з громадян приватного підприємця ОСОБА_1за період з

01.01.2003 р. по 01.01.2004 р., яка оформлена актом № 15/26-01/НОМЕР_1 від

13.07.2004 р.(а.с.56-90 т.2).

         На підставі цього акту Вінницькою МДПІ

прийнято та надіслано платнику податку податкове повідомлення-рішення №

0000062600/0 від 13.07.2008 р. про визначення згідно з підпунктом «б» підпункту

4.2.2 ст. 4, п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суми

податкового зобов'язання з прибуткового податку на доходи в розмірі 68457 грн.

(а.с. 27 т. 1).

         У зв'язку з оскарженням платником

податку цього податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку,

здійснено додаткову позапланову документальну перевірку, яка оформлена актом №

15/26-01/НОМЕР_1/1 від 04.09.2004 р., та прийнято і надіслано податкове

повідомлення-рішення № 0000062600/1 від 07.09.2004 р. про визначення

податкового зобов'язання  з прибуткового

податку на доходи в розмірі 64617 грн. (а.с.70 т. 1).

        З актів позапланової перевірки, рішень

про результати розгляду скарг платника податку та оскаржуваного податкового

повідомлення-рішення випливає, що валові доходи платника податку у 2003 році

становили 383015,16 грн., валові витрати - 203280,28 грн., чистий дохід -

179734,88 грн., прибутковий податок з якого складає 64617 грн.

        Позивач з висновками податкового органу

не згоден з підстав, наведених у позовній заяві.

        Проти СПД ОСОБА_1та її бухгалтера

ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу № 04069005 по обвинуваченню в ухиленні

від сплати податків та підробці документів, яку направлено для розгляду до

Вінницького районного суду.

        В ході судового слідства у кримінальній

справі на підставі постанов Вінницького районного суду  за вилученими у платника податку та

податкового органу первинними документами з бухгалтерського та податкового

обліку СПД проведено три судово-бухгалтерські експертизи з питань перевірки

висновків податкового органу щодо визначення податкових зобов'язань СПД з

прибуткового податку та податку на додану вартість.

        Висновком № 294 судово-бухгалтерської

експертизи від 20.10.2005 р., здійсненої старшим науковим співробітником

Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових

експертиз Міністерства юстиції України (має 3 клас судового експерта, освіта

вища економічна, свідоцтво від 15.09.2000 р.) встановлено, що  валовий дохід СПД ОСОБА_1 від зайняття

підприємницькою діяльністю за 2003 рік становить 641869,07 грн., валові витрати

- 228521,14 грн., сукупний чистий дохід 413347,93 грн., прибутковий податок

підприємця - 161901,77 грн. У висновку експертизи є застереження про те, що

наведені дані можуть бути значно зменшені, у разі надання підприємцем

додаткових документів на підтвердження внесення власних коштів на розрахунковий

рахунок з призначенням: «торгова виручка» (а.с. 4-69 т 5).

         Постановою Вінницького районного суду

від 22.12.2005 р. призначено додаткову судово-бухгалтерську експертизу.

         Висновком № 665 від 16.03.2006 р.

судово-бухгалтерської експертизи, здійсненої тим же судовим експертом

відповідно до п. 10. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997

р. № 8 у повному обсязі з урахуванням наданих нових об'єктів дослідження,

встановлено, що валовий дохід СПД ОСОБА_1становить 272665,11 грн., валові

витрати - 268374,27 грн., сукупний чистий дохід - 4290,84 грн., прибутковий

податок - 684,77 грн., при цьому СПД сплачено за придбання торгових патентів

3840 грн. (а.с. 35-47 т.3).

         Постановою Вінницького районного суду

від 19.02.2007 р. у кримінальній справі за клопотанням прокурора призначено

повторну судово-бухгалтерську експертизу, яка здійснена групою судових

експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у

Вінницькій області у складі: старшого лейтенанта міліції Більмака І.В. (який

має вищу економічну освіту, стаж експертної роботи з 2002 року), старшого

наукового співробітника ОСОБА_4 (вища економічна освіта, свідоцтво судового

експерта НОМЕР_2), молодшого наукового співробітника ОСОБА_5(вища економічна

освіта, стаж експертної роботи з 2003 р.).

         За наслідками повторної судової

експертизи експерти дійшли тих же результатів, що містяться у висновку

судово-бухгалтерської експертизи № 665 від 16.03.2006 р. (висновок № 13 від

10.04.2007 р., а.с. 26-34 т. 3).

         Постановою  Вінницького районного суду від 26.10.2007 р.

дану кримінальну справу направлено на додаткове розслідування (а.с. 5-6 т. 3).

         За наслідками додаткового

розслідування постановою ст.слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області від

27.12.2007 р. кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1закрито за відсутністю

складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та за недоведеністю її

участі у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2,3 ст. 358 КК України (а.с. 165 т.

9).

         Постановою від 27.12.2007 р. закрито

кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_3 в підробці та використанні

підробленої нею податкової декларації по податку на додану вартість ПП

ОСОБА_1за грудень 2003 р. за відсутністю в її діях складу злочинів, перекваліфіковано

її дії з ч. 2 ст. 358 КК України на ч. 1 ст. 358 КК України (а.с. 167 т. 9).

         Постановою Вінницького районного суду

від 18.02.2008 р. у справі № 1 п-3/08 р. за наслідками розгляду матеріалів

кримінальної справи звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.

1, 3 ст. 358 КК України на підставі акту амністії, кримінальну справу закрито.

Постановою суду встановлено, що ОСОБА_3 підробила  податкові декларації СПД ОСОБА_1за 2003 рік

та подала їх до податкового органу, внаслідок чого зокрема завищила чистий

дохід підприємця за 2003 рік на 2884,42 грн. (а.с. 171-172 т. 9).

          Заслухавши пояснення представників

сторін, судового експерта, дослідивши та оцінивши матеріали справи № 12/389-06

та оглянутої в судовому засіданні кримінальної справи № 04049005, суд дійшов

такого висновку.

          Статтею 2 Кодексу адміністративного

судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у  справах 

щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних

повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на

підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (

254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з

якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)

безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням

принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на

досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на

участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного

строку.

        У адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

(ч. 2 ст. 71 КАС України).

        Відповідно до ст. 86 КАС України суд

оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується

на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі

докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність,

допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і

взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

         Згідно з первинними документами позивача

та висновками судових експертиз № 665 від 16.03.2006 р. і № 13 від 10.04.2007

р. торгова виручка СПД ОСОБА_1за 2003 рік склала 74786,51 грн., а валовий дохід

вцілому становить 272665,11 грн.

        Доводи відповідача про те, що отримані

позивачем та повернуті ТОВ ВКФ «Віалан» кошти 24.07.2003 р., 19.12.2003 р.,

22.12.2003 р., 23.12.2003 р. в сумі 200000 грн. з ПДВ є його торговою виручкою

спростовуються матеріалами кримінальної справи (бухгалтерськими документами

позивача та висновками судових експертиз), з яких вбачається, що ці кошти

отримані позивачем на рахунок не за 

здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), а

повернуті ТОВ ВКФ «Віалан» як не використані на закупівлю товарів. А відтак

вони не відповідають поняттю «виручка», наведеному в Указі Президента України

від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції Указу Президента України

від 28.06.1999 р. № 746/99.

        Висновками судових експертиз № 665 від

16.03.2006 р. і № 13 від 10.04.2007 р. стверджується, що валові витрати

позивача складають 268374,27 грн. (без ПДВ).

        Представники відповідача в судовому

засіданні проти цього заперечують, посилаючись на те, що отримані позивачем від

СПД ОСОБА_6 17.11.2003 р. кондитерські вироби, 10.12.2003 р. та 30.12.2003 р.

цукор - на загальну суму 31320,07 грн. 

не можуть бути віднесені до валових витрат, оскільки не були реалізовані

у 2003 році.

        Ці доводи представників відповідача

заслуговують на увагу.

        Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету

Міністрів України від 26.12.1992 р. «Про прибутковий податок з громадян»,  у редакції, що діяла у 2003 році,

встановлено, що до  складу  витрат відносяться витрати, які

безпосередньо  пов'язані  з 

одержанням доходів і включаються до складу валових витрат виробництва

(обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про

оподаткування прибутку підприємств".

        Первинні документи позивача: виписки

банку про рух коштів на рахунку, книги обліку продажу товарів, книги обліку

розрахункових операцій та контрольні стрічки (що є речовими доказами у

кримінальній справі і оглянуті в судовому засіданні 30.05.2008 р.), - не

містять даних про продаж у 2003 році товарів, отриманих від ПП ОСОБА_6 та

оплачених на 31320,07 грн., а відтак ці витрати не можуть бути віднесені до

валових витрат у 2003 році.

         З огляду на викладене, суд не

приймає  експертні висновки в цій частині

та вважає, що валові витрати позивача у 2003 році склали 237054,2 грн., чистий

дохід, відповідно, 35610,91 грн. (272665,11 грн. - 237054,2 грн.). Прибутковий

податок з цієї суми становить 10806,96 грн. (35610,91 грн. : 12 міс. - 1700

грн.) х 40% + 393,55 грн. = 900,8 грн. х 12 міс.).

         Таким чином, враховуючи вартість

оплачених торгових патентів 3840 грн., заниження позивачем прибуткового податку

складає 6966,96 грн.

         Тобто висновки перевіряючих, що не

віднесли до валових витрат позивача кошти в сумі 31320,07 грн. з купівлі

товарів у ПП ОСОБА_6, підтверджені даними бухгалтерського та податкового обліку

позивача, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині

визначення податкового зобов'язання на суму 6966,96 грн. є правомірним.

         З урахуванням наведеного, суд дійшов

висновку, що позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправним та

скасування податкового повідомлення-рішення щодо визначення податкового

зобов'язання на суму 57650,04 грн. ( 64617 грн. - 6966,96 грн.).

         За правилами ч. 3 ст. 160 КАС України

в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину постанови суду.

        Понесені позивачем судові витрати

відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України відшкодовуються йому з Державного бюджету

пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись

розділом УП, ст.ст. 7, 71, 86, 94 ч. 3, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС

України,

ПОСТАНОВИВ :

Позов

задовольнити частково.

Визнати

протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької міжрайонної

державної податкової інспекції № 0000062600/1 від 07.09.2004 р. в частині

визначення податкового зобов'язання з прибуткового податку на доходи на суму

57650,04 грн.

          В задоволенні решти позову відмовити.

         Стягнути з Державного бюджету України

через відповідний орган Державного казначейства на користь Суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) 1,7 грн.

витрат на сплату судового збору.

Відповідно до

ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня

її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви

про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна

скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив

оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до

ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає

сили після закінчення цього строку.

У разі подання

апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                    

Повний текст постанови

складено 04.06.08р.