Рішення

від 26.10.2011 по справі 21/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/94

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.10.11 р.                                                                                 Справа № 21/94                               

Позивач: Державне підприємство “Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк     

про стягнення 1 293,05 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Осадчук О.О. – пров. юр.

відповідача: Ляшко Д.В. – юр.

Державним підприємством “Ровенькиантрацит” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого 09.12.2010р. (вантажовідправник – Державне підприємство “Ровенькиантрацит”) за залізничною накладною №52619051 у напіввагоні №67879155 у загальній сумі 1 293,05 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію  призначення прибув з недостачею, яка підтверджена  складеним цією ж станцією комерційним актом AQ 660346/292 від 11.12.2010р. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що винним у нестачі є відправник. На думку залізниці:

-          відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами;

-          на порушення ст.31 Статуту залізниць України, п.п.5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправником перед завантаженням вантажу у вагони не було ущільнено контруктивні зазори;  

-          в акті про технічний стан вагону № 53 від 10.12.10р. зазначено, що вагон технічно справний, над 6-7 люками з правої сторони по ходу потягу є контруктивні зазори, які перед завантаженням не були усунені (ущільнені) відправником і через які можлива втрата вантажу;

-          позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась (ст.115 Статуту залізниць України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

09.12.2010р. Державне підприємство “Ровенькиантрацит” (вантажовідправник) на адресу ТОВ “Скіф Шиппінг” (вантажоодержувач) у напіввагоні №67879155 за залізничною накладною №52619051  зі станції Лобівські Копальні Донецької залізниці на станцію Маріуполь - порт експорт Донецької залізниці  відвантажило антрацит  у вологому стані. За  накладною вага нетто у вагоні              71 000кг, брутто – 93 400, тара з брусу  – 22 400 кг.

Позивач є продавцем вугільної продукції за контрактом № 510-2gp, укладеним 24.03.2010р. з DTEK Trading Limited” (Кіпр, м. Нікосія). Згідно довідки Державного підприємства “Ровенькиантрацит” від 17.05.2011р. № 515 ціна 1т вугілля марки АМ – 747,43 грн. без ПДВ.  

На станцію призначення вагон прибув 10.12.2010р., де був складений акт загальної форми № 1140 від 10.12.2010р. Підстава складання акту загальної форми: під час огляду було виявлено воронкоподібне заглиблення над 6-7 люками, між хребтовою балкою і кришкою люка щілина розміром 2-2,5см. На всю довжину.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь - порт експорт Донецької залізниці. За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт AQ 660346/292 від 11.12.2010р.,  згідно з яким:

-          вагон в технічному відношенні  справний;

-          навантаження навалом, нижче рівня бортів на 15-20см;

-          з правої сторони по ходу поїзду над 6-7 люками заглиблення розміром: 1500 х 1500 х 800мм;

-          між хребтовою балкою і кришкою люка є щілина розміром 2-2,5см на всю довжину люка, щілина закладена дрантям;

-          вантаж маркований вапном, в районі воронкоподібного заглиблення маркування відсутнє;

-          на момент стоянки вагону на станції витікання вантажу не було;

-           зважування вагону проводилося на справних, повірених  150 т вагонних тензометричних вагах  залізниці з повною зупинкою вагону;

-          вага нетто зважування вантажу 67 850кг  (брутто 90 250кг, тари з брусу 22 400 кг), нестача вантажу складає 3 150кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці – начальником станції, двома прийомоздавальниками, один з яких старший; з боку одержувача – представником ТОВ “Скіф-Шиппінг”.

Вантажоодержувач зробив переуступний напис на пред'явлення претензії і позову на залізничній накладній відправнику вантажу - Державному підприємству “Ровенькиантрацит”.

Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість 1,73 т антрациту, яка складає 1 293,05 грн.

Зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть  відповідальність  за  зберігання  вантажу з моменту його прийняття і до видачі  одержувачу в межах,  визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за  незбереження  (втрату,  нестачу,  псування,  пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113  Статуту залізниць  України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника  причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної  відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130  Статуту залізниць  України право на  пред'явлення  до  залізниці  претензій  та  позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за  умови  пред'явлення  накладної,  комерційного акта і документа,  що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.  

Згідно ст.133  Статуту залізниць  України передача іншим  організаціям  або  громадянам  права  на пред'явлення  претензій  та  позовів не допускається,  за винятком випадків передачі     такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем  вантажовідправнику,  а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної  відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема  комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114  Статуту залізниць  України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення  маси  вантажу  і  природної  втрати  вантажу  під  час перевезення.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 1 293,05 грн.  із розрахунку: 1 730 кг  (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 747,43 грн. (вартість 1т вугілля марки АМ, зданого до перевезення без ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заперечення залізниці судом до уваги не взяті, оскільки вона не довела що щілина між хребтовою балкою і кришкою люка розміром 2-2,5см є конструктивним зазором. До того ж, на думку суду:

-          малоймовірно, що з такою щілиною вагон з вантажем був би прийнятий станцію відправлення до перевезення і

-          вона (щілина такого розміру) могла утворитись під час перевезення (зворотне відповідачем не доведене).

До того ж з непояснених залізницею причин щілина знаходиться по середині вагону, а заглибина – з правої сторони, що не можливо.  

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314  Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.ст.114, 115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу  України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 26009307748601 в ДРУ ПІБ м. Донецьк, МФО 334635, п/р 260030000173, 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Державного підприємства “Ровенькиантрацит” (94700, м. Ровеньки, Луганська область, вул. Комуністична, 6, п/р 2600330193695 у Філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ”, МФО 304308, код ЄДРПОУ 32320704) 1 293,05 грн. основного боргу (вартість нестачі), 102,00 грн. - відшкодування витрат  по  оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття,  а у разі подання  апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя                                                               Матюхін В.І.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18