Рішення

від 25.10.2011 по справі 38/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.11 р. Сп рава № 38/133

Господарський суд Донець кої області у складі головую чого судді Лейби М.О., судді Сич Ю.В., судді Вел ичко Н.В

при секретарі судового зас іданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому суд овому засіданні в м. Донецьк у справу

за позовом: Міністерства юс тиції України, м. Київ

до відповідача: Державного підприємства “Макіїввугілл я” м.Макіївка, Донецька облас ть

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимо г на предмет спору на стороні позивача, Державне казначей ство України, м.Київ

про стягнення збитків у роз мірі 30 260,50грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - з а дов. №8-5-20 від 05.01.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов. №08-81/107д від 11.03.2011р.

від третьої особи: не з' яви лась

Суть спору:

Позивач, Міністерств о юстиції України, м. Київ, зве рнувся до господарського суд у з позовом до Державного під приємства “Макіїввугілля” м .Макіївка, Донецька область з а участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог н а предмет спору на стороні по зивача, Державне казначейств о України, м.Київ про стягненн я збитків у розмірі 30 260,50грн.

В обґрунтування своїх вимо г позивач посилається на ріш ення Європейського суду з пр ав людини від 15.10.2010р. за заявою № 22358/06, платіжні доручення №392 від 13.04.2010р., №393 від 13.04.2010р., копію Наказу міністерства палива та енер гетики України від 23.01.2003р. №22, лис т Департаменту ДВС МУЮ від 15.08.2 008р., копію рішення Центрально -Міського районного суду м.Ма кіївки від 29.10.2003р. тощо.

Ухвалою господарського су ду від 12.07.2011р. строк вирішення с пору було продовжено на 15 днів до 31.08.2011р., у порядку ст.69 ГПК Укра їни.

23.08.2011р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву від 20 .06.2011р., в якому повідомив суду, щ о не згоден з позовними вимог ами позивача у повному обсяз і, посилаючись на те, що 25.02.2004р. ві дділом державної виконавчої служби Центрально-міського району м.Макіївки було відкр ите виконавче провадження та здійснювалось виконання суд у.

Починаючи з 23.06.2005р. ДП “Макіїв вугілля” внесено у реєстр бо ржників, згідно Закону Украї ни “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функці онування підприємств паливн о-енергетичного комплексу”.

Таким чином відповідач вва жає, що викладені обставини в иключають цивільно-правову в ідповідальність ДП “Макіївв угілля” за відшкодування зби тків у сумі 24 766,75грн., оскільки у даному випадку відсутнє пра вопорушення - протиправна п оведінка і вина підприємства .

Також у відзиві відповідач вважає вимоги позивача безп ідставними, оскільки правові дносини щодо стягнення суми моральної шкоди, завданої не виконанням рішення суду ОС ОБА_3 В.Г. в системі законодав ства України не допускають п равонаступництва.

Відзив судом розглянутий, п рийнятий до уваги та долучен ий до матеріалів справи.

Розпорядженням голови гос подарського суду Донецької о бласті від 30.08.2011р. справу №38/133 при значено розглянути колегіал ьно у складі суддів: Головуюч ий суддя Лейба М.О., суддя Кури ло Г.Є., суддя Сич Ю.В.

27.09.2011р. та 30.09.2011р. позивач надав с уду пояснення, в яких наполяг ає на задоволенні позовних в имог та стягненні на користь держави збитків у розмірі 30 260, 50грн. Пояснення судом розглян уті та залучені до матеріалі в справи.

Третя особа - Державне каз начейство України у судове з асідання 25.10.2011р. не прибула, вим оги ухвал суду не виконала, хо ча про розгляд справи була по відомлена належним чином.

Розпорядженням голови гос подарського суду Донецької о бласті від 25.10.2011р., у зв' язку з в ідпусткою судді Курило Г.Є., зм інено склад судової колегії з розгляду справи №38/133: замінен о суддю Курило Г.Є. на суддю Ве личко Н.В.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши докази по спр аві та вислухавши уповноваж ених представників сторін, г осподарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Європейськ ого суду з прав людини від 15.10.2010 року за заявою №22358/06 “ОСОБА_3 проти України” з держави Укр аїна на користь гр. ОСОБА_3 було присуджено стягнути за боргованість за судовим ріше нням, винесеними на користь з аявника, а також 2300 ЄВРО у якост і компенсації моральної шкод и. Дане рішення відповідно до статей 42, 44 Конвенції про захис т прав людини і основоположн их свобод набуло статусу ост аточного.

У рішенні Європейського су ду “ОСОБА_3 проти України” встановлено, наступне: Рішен ням від 29.10.2003р. Центрально-міськ ий районний суд м.Макіївки зо бов' язав ДП “Макіїввугілля ” сплатити пану ОСОБА_3 42 970, 19грн., які мало сплатити підпр иємство та 12 485,76грн., які мав спл атити фонд.

25.02.2004р. Центрально-міське упр авління державної виконавчо ї служби м.Макіївки відкрито виконавче провадження.

У Фонд повністю сплатив при суджену за рішенням суду сум у.

У період з 24.12.2004р. по 26.07.2005р. підпр иємство сплатило частково за явнику заборгованість. Рішен ня суду залишилося не викона ним.

Заявник - ОСОБА_3 В.Г. 10.09.20 8р. помер. 11.12.2008р. мати заявника ОСОБА_3 підтримала подану з аяву.

У рішенні Європейського су ду з прав людини №22358/06 від 15.10.2010р. “ ОСОБА_3 проти України” Су д зазначив, що невиконання рі шення Центрально-міського ра йонного суду м.Макіївки, вине сеного на користь заявника, г р. ОСОБА_3, призвело до пору шення пункту 1 статті 6 Конвенц ії та статті 1 Першого протоко лу до Конвенції.

Відповідно до ст.14 Закону Ук раїни „Про міжнародні догово ри України” від 29.06.2004р., міжнаро дні договори набирають чинно сті для України після наданн я нею згоди на обов' язковіс ть міжнародного договору від повідно до цього Закону, в пор ядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгодж ений сторонами спосіб.

Статтею 15 зазначеного закон у, встановлено, що чинні міжна родні договори України підля гають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Конвенція про захист прав л юдини і основоположних свобо д 1950 року (далі - Конвенція) бул а підписана від імені Україн и 9 листопада 1995 року та ратифік ована Законом України “Про р атифікацію Конвенції про зах ист прав людини і основополо жних свобод 1950 року, Першого пр отоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” №475/97-ВР від 17 ли пня 1997 року. Законом України ві д 9 лютого 2006 року № 3436-IV до офіцій ного тексту та назви Конвенц ії були внесені зміни та заст осований новий переклад. Згі дно з пунктом 3 статті 59-1 Конвен ції для тих держав, які підпис али цю Конвенцію і які ратифі куватимуть її після набрання нею чинності, Конвенція наби рає чинності з дня здачі на зб ерігання Генеральному секре тарю Ради Європи ратифікацій них грамот. У рішенні Європей ського суду від 25 липня 2002 року по справі "Совтрансавто-Холд инг" проти України" 11 вересня 199 7 року визначено як дату вступ у Конвенції в законну силу що до України.

Згідно із ст.46 Конвенції, Вис окі Договірні Сторони зобов' язуються виконувати остаточ не рішення Європейського суд у з прав людини у будь-якій спр аві, в якій вони є сторонами.

У зв' язку із обов' язком У країни виконувати рішення Єв ропейського суду у справах п роти України, Верховною Радо ю України 23.02.2006 р. прийнято Зако н України „Про виконання ріш ень та застосування практики Європейського суду з прав лю дини”.

Відповідно до ст.2 Закону Ук раїни „Про виконання рішень та застосування практики Євр опейського суду з прав людин и”, рішення Європейського су ду є обов' язковим для викон ання Україною відповідно до вищезазначеної статті 46 Конв енції.

Рішенням Європейського су ду від 15.10.2010 року у справі № 22358/06 “ ОСОБА_3 проти України” вста новлено факт невиконання ріш ення суду, винесеного на кори сть заявника, та факт заподія ння ОСОБА_3 моральної шкод и.

Рішення Європейського суд у від 15.10.2010 року у справі № 22358/06 “ ОСОБА_3 проти України” в час тині сплати присуджених кошт ів виконано 13.04.2010 року. На рахун ок гр.ОСОБА_3 з Державного бюджету України перерахован о суму в розмірі 30 260,50грн. належн у йому за рішеннями Централь но-Міського районного суду м .Макіївки, що станом на день ви плати - 13.04.2010р. є еквівалентно 2310 ЄВРО, з яких 10 ЄВРО судових ви трат.

Факт оплати підтверджуєть ся наявними в матеріалах спр ави копіями платіжних доруче нь №№ 392, 393 від 13.04.2010р.

Обґрунтовуючи позовні ви моги щодо стягнення збитків , позивач посилається на ті обставини, що рішенням Цент рально-Міського районного су ду м.Макіївки були задоволе ні позовні вимоги гр.ОСОБА _3 В.Г. до ДП “Макіїввугілля”. Несвоєчасна сплата ДП “Мак іїввугілля” заборгованості зі сплати коштів ОСОБА_3 В.Г. спричинила збитки сплач ені за рішенням Європейськ ого суду від 15.10.2010 р.

Відповідно до ст.11 Цивільно го кодексу України, цивільн і права та обов' язки вин икають із дій осіб, що пере дбачені актами цивільного законодавства, а також із д ій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогіє ю породжують цивільні прав а та обов' язки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 В.Г. працюва в на шахті ім. В.М. Баженова, що б ула дочірнім підприємством В АТ ДХК „Макіїввугілля”.

Згідно положень ст.104 Цивіль ного кодексу України, юридич на особа припиняється в резу льтаті передання всього свог о майна, прав та обов'язків інш им юридичним особам - правона ступникам (злиття, приєднанн я, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Наказом Міністерства пали ва та енергетики від 23.014.2003р. №22 р еорганізовані дочірні підпр иємства ДХК “Макіїввугілля” , зокрема, ДВАТ “Шахта ім.В.М.Ба жанова” шляхом злиття та ств орення на їх базі ДП “Макіївв угілля”.

Відповідно до п.9 зазначеног о наказу правонаступником До чірнього підприємства ДВАТ “ Шахта ім..В.М.Бажанова” є ДП “М акіїввугілля”.

Як вбачається з пункту 9 нак азу №22, ДВАТ “Шахта ім.В.М.Бажа нова” було визнано правонаст упником усіх прав та обов' я зків ДП “Макіїввугілля”.

Отже, суд встановив, що Держ авне підприємство „Макіївву гілля” є належним відповідач ем по даній справі.

Відповідно до ст.11 Цивільно го кодексу України, цивільн і права та обов' язки вин икають із дій осіб, що пере дбачені актами цивільного законодавства, а також із д ій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогіє ю породжують цивільні прав а та обов' язки.

Відповідно до частини пер шої статті 22 Цивільного код ексу України особа, якій зав дано збитків у результаті п орушення її цивільного прав а, має право на її відшкодув ання.

Відповідно до ст.1166 Цивільно го кодексу України, майнова ш кода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяль ністю особистим немайновим п равам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в пов ному обсязі особою, яка її зав дала.

Особа, яка завдала шкоди, зв ільняється від її відшкодува ння, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкод у, завдану іншою особою, має пр аво зворотної вимоги (регрес у) до винної особи у розмірі ви плаченого відшкодування, якщ о інший розмір не встановлен ий законом.

Міністерство юстиції Укра їни на підставі статті 1191 Циві льного кодексу України та ст атті 9 Закону України "Про вико нання рішення та застосуванн я практики Європейського суд у з прав людини" звернулось до Господарського суду Донецьк ої області з позовом до ДП “Ма кіїввугілля” про відшкодува ння матеріальної шкоди, завд аної Державному бюджету Укра їни внаслідок виконання держ авою рішення Європейського с уду, як особа, яка відшкодувал а шкоду, завдану іншою особою та має право зворотної вимог и до винної особи у розмірі ви плаченого відшкодування (в п орядку регресу).

Частиною 4 ст.9 Закону Україн и "Про виконання рішення та за стосування практики Європей ського суду з прав людини" пер едбачено обов' язок Органу п редставництва звернутись до суду з позовом про відшкодув ання збитків, завданих Держа вному бюджету України внаслі док виплати відшкодування.

Органом представництва зг ідно ст. 1 вказаного Закону є о рган, відповідальний за забе зпечення представництва Укр аїни в Європейському суді з п рав людини та виконання його рішень.

Відповідно до постанови Ка бінету Міністрів України від 31.05.2006р. №784 „Про заходи щодо реал ізації Закону України „Про в иконання рішень та застосува ння практики Європейського с уду з прав людини” таким орга ном є Міністерство юстиції У країни.

Згідно із ст.2 ЦК України дер жава є учасником цивільних в ідносин. Відповідно до ст.170 ЦК України держава набуває та з дійснює цивільні права та об ов' язки через органи держав ної влади у межах їхньої комп етенції, встановленої законо м. Частиною 2 ст.11 ЦК України виз начено, що підставами виникн ення цивільних прав та обов' язків є, зокрема, рішення суді в та інші юридичні факти.

Таким чином, Міністерство ю стиції України наділене повн оваженнями щодо звернення з позовами про відшкодування м атеріальних збитків, завдани х Державному бюджету України внаслідок виконання державо ю рішень Європейського суду з прав людини, як особа, яка ві дшкодувала шкоду, завдану ін шою особою.

Чинне цивільне законодавс тво допускає можливість відш кодування моральної шкоди в порядку регресу, якщо інше не встановлено законом. Відпов ідачем не доведено існування нормативних застережень щод о недопустимості відшкодува ння в регресному порядку мор альної шкоди, в тому числі на к ористь держави Україна, яка н а виконання рішення Європейс ького суду з прав людини випл атила своєму громадянину від повідне відшкодування в повн ому обсязі.

Відповідно до частини 1 стат ті 23 Цивільного кодексу Украї ни особа має право на відшкод ування моральної шкоди, завд аної внаслідок порушення її прав.

Відповідно до частини 1 стат ті 1167 Цивільного кодексу Укра їни моральна шкода, завдана ф ізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, ді ями чи бездіяльністю, відшко довується особою, яка її завд ала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених част иною другою цієї статті.

Право кожного громадянина на своєчасне одержання вина городи за працю та соціальни х виплат закріплено у статті 43 та статті 46 Конституції Укра їни.

Згідно із статтею 8 Конститу ції України її норми є нормам и прямої дії і мають найвищу ю ридичну силу.

Реалізація зазначених кон ституційних прав громадян вр егульована Законом України „ Про оплату праці”, Кодексом з аконів про працю України, інш ими законодавчими та нормати вними актами.

Так, у зв' язку з недотриман ням ДП “Макіїввугілля” зако нодавства про працю ОСОБА_3 В.Г. був змушений звернутис я до суду за захистом своїх по рушених прав та інтересів.

Рішенням Центрально-Міськ ого районного суду м.Макіївк и від 29.10.203р. було встановлено ря д порушень ДП “Макіїввугілля ” законодавства про працю та задоволено позов ОСОБА_3 В.Г.

Однією із основних засад су дочинства є обов'язковість р ішень суду (пункт 9 частини 2 ст атті 129 Конституції України).

Відповідно до статті 124 Конс титуції України судові рішен ня ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до в иконання на всій території У країни.

Суд дійшов висновку, що ріш ення Центрально-Міського рай онного суду м.Макіївки від 29.10 .2003р., яке набуло законної сили, є обов' язковим для виконан ня відповідачем - ДП “Макії ввугілля” як боржника, за вка заними рішенням.

Обов' язок виконання ріше ння покладався саме на відпо відача протягом усього строк у існування заборгованості і з заробітної плати, а обов' я зок органу державної виконав чої служби з примусового вик онання вказаного рішення є п охідним та виникає внаслідок фактичного ухилення відпові дача від виконання своїх кон ституційних обов'язків з вип лат заборгованості із заробі тної плати працівнику.

Наявність виконавчого про вадження не є перешкодою для відповідача у виплаті забор гованості працівнику.

Встановлені в рішенні Євро пейського суду „ОСОБА_3 пр оти України” порушення Конве нції є наслідком не виконанн я ДП “Макіїввугілля” визнач еного діючим законодавством обов' язку із виконання суд ового рішення Центрально-Міс ького районного суду м.Макії вки та заподіяння моральної шкоди ОСОБА_3 В.Г.

За загальним правилом стат ті 614 Цивільного кодексу Украї ни відсутність вини доводить ся заподіювачем шкоди.

Відповідно до частини 2 стат ті 1166 Цивільного кодексу Укра їни особа, яка завдала шкоду, б уде вважатися винною, якщо во на сама не доведе відсутніст ь вини.

Аналогічна позиція зазнач ена в пункті 5 Постанови Плену му Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 року „Про судову прак тику в справах про відшкодув ання моральної (немайнової) ш коди”, згідно якої особа (фізи чна чи юридична) звільняєтьс я від відповідальності по ві дшкодуванню моральної шкоди , якщо доведе, що остання запод іяна не з її вини.

Згідно із ст.2 Цивільного ко дексу України, держава є учас ником цивільних відносин.

Відповідно до ст. 170 Цивільно го кодексу України, держава н абуває та здійснює цивільні права та обов' язки через ор гани державної влади у межах їхньої компетенції, встанов леної законом. В даному випад ку таким державним органом в иступає державна виконавча с лужба.

Стаття 129 Конституції Украї ни відносить до основних зас ад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляє ться в тому, що, як зазначаєтьс я в частині 1 статті 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Проте відповідач протягом розгляду справи доказів, які б в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК Укр аїни, підтвердили факт відсу тності вини відповідача та/а бо наявності неправомірних д ій або бездіяльності державн ої виконавчої служби при вик онанні судових рішень, суду н е представив.

Таким чином, вина державної виконавчої служби у не викон анні рішення Центрально-Місь кого районного суду м.Макіїв ки не є доведеною.

Відповідно до пункту 13 пост анови Пленуму Верховного Суд у України від 31.03.1995 року № 4 „Про с удову практику в справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди” судам необх ідно враховувати, що відпові дно до ст. 237 КЗпП України за ная вності порушення прав праців ника у сфері трудових віднос ин (незаконного звільнення а бо переведення, невиплати на лежних йому грошових сум, вик онання робіт у небезпечних д ля життя і здоров' я умовах т ощо), яке призвело до його мора льних страждань, втрати норм альних життєвих зв' язків чи вимагає від нього додаткови х зусиль для організації сво го життя, обов' язок по відшк одуванню моральної (немайнов ої) шкоди покладається на вла сника або уповноважений ним орган незалежного від форми власності, виду діяльності ч и галузевої належності.

Факт заподіяння моральної шкоди ОСОБА_4 встановлено Європейським судом під час р озгляду справи (пункт 26 рішенн я Європейського суду).

Відповідно до частини 5 стат ті 35 Господарського процесуа льного кодексу України факти , які відповідно до закону вва жаються встановленими, не до водяться при розгляді справи .

Державне казначейство Укр аїни було залучене у якості т ретьої особи на стороні пози вача, яка не заявляє самостій них вимог на предмет спору, ос кільки цим органом здійснюєт ься облік та виконання доход ної та видаткової частини бю джету України.

З огляду на викладене, суд д ійшов висновку, що саме винні дії відповідача призвели до визнання Європейським судом порушення Україною пункту 1 с татті 6 Конвенції та статті 1 П ершого протоколу до Конвенці ї, та результатом саме його не правомірних дій є заподіяння державі матеріальної шкоди, у вигляді виплати ОСОБА_3 заборгованості із заробітно ї плати в розмірі 5386,07грн, а тако ж суми моральної шкоди та суд ових витрат у розмірі 24874,43грн., а всього 30260,50грн. і іншого відпо відачем не доведено.

Стаття 129 Конституції Украї ни відносить до основних зас ад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляє ться в тому, що, як зазначаєтьс я в частині 1 статті 33 Господар ського процесуального кодек су України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Статтею 34 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що обставини с прави, які відповідно до зако нодавства повинні бути підтв ердженні певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування.

З урахуванням вимог ст. 43 Гос подарського процесуального кодексу України, господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом.

З огляду на вищенаведене, с уд приходить до висновку, що в имоги позивача підлягають за доволенню в повному обсязі.

Судом не приймаються до ува ги заперечення відповідача с тосовно стягнення збитків, в икладені у відзиві на позов, о скільки підставою для зверне ння Міністерства юстиції Укр аїни до суду є шкода, яка завда на Державному бюджету Україн и внаслідок виконання рішенн я Європейського суду з прав л юдини у справі “ОСОБА_3 пр оти України”. Тобто, у позовні й заяві жодним чином не йдеть ся про вимогу відшкодування моральної шкоди. Питання від шкодування моральної шкоди б уло предметом розгляду у Євр опейському суді з прав людин и і не розглядається у даному судовому провадженні по спр аві №38/133.

Крім того, виходячи із предм ету спору у даній справі зобо в' язанням є відшкодування м атеріальної шкоди завданої Д ержавному бюджету України, т обто кредитором є Держава Ук раїна.

Витрати по сплаті державно го мита та витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку передбаченому ст.49 ГП К України.

На підставі вищевикладено го, ст.ст.11, 23, 170, 614, 1166, 1167, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.3, 43, 129 Кон ституції України, Конвенції про захист прав людини і осно воположних свобод 1950 року, Зак ону України „Про виконання р ішень та застосування практи ки Європейського суду з прав людини”, Закону України „Про міжнародні договори України ” від 29.06.2001р., Закону України Про відновлення платоспроможно сті боржника або визнання йо го банкрутом”, керуючись ст.с т.4-2, 4-3, 22, 33, 35, 43, 44, 82-85 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Міністерст ва юстиції України, м.Київ до Д ержавного підприємства “Мак іїввугілля” м.Макіївка про с тягнення шкоди у розмірі 30 260,50г рн., задовольнити.

Стягнути з Державного підп риємства “Макіїввугілля” м.М акіївка (ЄДРПОУ 32442295, 86157, Донецьк а область, м.Макіївка, пл.Радян ська,2) на користь Державного б юджету України (рахунок Держ авного казначейства України №31116115700028, код банку 820172, ЄДРПОУ 20055032, б анк одержувача Державне казн ачейство України в м.Києві) шк оду в розмірі 30 260,50грн.

Стягнути з Державного підп риємства “Макіїввугілля” м.М акіївка (ЄДРПОУ 32442295, 86157, Донецьк а область, м.Макіївка, пл.Радян ська,2) на користь Державного б юджету України витрати по сп латі державного мита в розмі рі 302,60грн. та витрати на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу в розмірі 236,00грн.

Видати накази після набран ня рішенням законної сили.

Рішення набирає законної с или після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не бу ло подано, а у разі подання апе ляційної скарги - після розгл яду справи апеляційним госпо дарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.10.2011р. оголошено та підписано вступ ну та резолютивну частину рі шення.

Повний текст рішення скла дено та підписано 28.10.2011р.

Головуючий суддя Ле йба М.О.

Суддя Сич Ю.В .

Суддя Величко Н.В.

< Текст >