Рішення

від 20.10.2011 по справі 3/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/218

20.10.11

За позовом   Закритого акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Айон»                     

Про                розірвання договору та витребування обладнання

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача           ОСОБА_1 –по дов. № б/н від 18.07.2011

Від відповідачів      не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» про розірвання договору про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT № 08080701 від 07.08.2008 та про зобов‘язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Айон»повернути належне позивачу майно з переліком, який наведений в накладних-вимогах № 20071042 від 08.09.2008, № 20071044 від 29.09.2008, № 20071045 від 15.09.2008, № 20071046 від 08.09.2008, № 20071047 від 08.09.2008, № 20071048 від 29.09.2008, № 20071049 від 18.09.2008 в термін не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2011 порушено провадження у справі № 3/218 та призначено її до розгляду на 11.10.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/218 від 11.10.2011, в зв‘язку з нез’явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 28.09.2011, розгляд справи було відкладено на 20.10.2011.

Позивач в судовому засіданні 20.10.2011 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 20.10.2011 не з‘явився, письмовий відзив на позов  не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 28.09.2011 та ухвалі від 11.10.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про порушення провадження у справі від 28.09.2011 та ухвалу від 11.10.2011 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та згідно наданих витягів з ЄДРПОУ є юридичною: м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 19.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 20.10.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2008 між Закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій»(оператор) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра-Сервіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айон»(клієнт) було укладено договір № 08080701 про отримання  ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT (далі –договір).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектра-Сервіс»діяло від імені та за дорученням оператора –позивача на підставі довіреності № 06113001 від 30.11.2006.

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач приймає участь в системі LeaseIT, зокрема отримає обладнання та інші товари від постачальників –учасників системи LeaseIT, а також отримує послуги на умовах, визначених обраним відповідачем пакетом LeaseIT, а позивач LeaseIT зобов‘язується на підставі заявки відповідача забезпечити передання відповідачу товарі (ІТ-обладнання, запасних частин, комплектуючих, витратних матеріалів тощо) обраним відповідачем постачальників та надання відповідачу послуг, за умови виконання відповідачем вимог. Передбачених пакетом LeaseIT.

Згідно п. 1.2. договору порядок отримання обладнання, інших товарів та послуг відповідачем визначається Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи LeaseIT (далі –Правила), які є невід‘ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.1. Правил для отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг за технологією фінансування LeaseIT, клієнт подає заяву на отримання обладнання, інших товарів та послуг оператору LeaseIT через постачальника, якого клієнт самостійно обирає.

Заявка заповнюється за формою, встановленою оператором LeaseIT, і містить: відомості про клієнта, інформацію про постачальника, дату постачання, обраний пакет LeaseIT, специфікацію ІТ-обладнання інших товарів та послуг, розмір платежу при отриманні обладнання та інші дані.

На виконання Правил відповідачем  було подано заявки на отримання обладнання, інших товарів та послуг № 20071042 від 07.08.2008, № 20071044 від 07.08.2008, № 20071045 від 07.08.2008, № 20071046 від 26.08.2008, № 20071047 від 26.08.2008, №  20071048 від 26.08.2008,  20071049 від 26.08.2008, загальною вартістю 457 596,00 грн.

В заявках зазначено, що обраними відповідачем пакетами фінансування є пакети       « LeaseIT Базовий2», «LeaseIT Заміна Монітора»(кожна окрема заявка містить посилання на пакет фінансування, за яким отримується обладнання за цією заявкою).

Пунктом 3.3. Правил передбачено, що Пакети LeaseIT формуються та затверджуються оператором LeaseIT.

Умовами Пакету IT Базовий2»є: вид договору - фінансовий лізинг, строк лізингу - 2 роки, платіж при отриманні обладнання (авансовий платіж) - 30% від вартості обладнання, кількість місячних лізингових платежів - 24, проценти (комісія) за надання фінансування - 20% від вартості обладнання за 1 рік, виплати проводяться щомісячно рівними частинами, перехід права власності - виплата повної вартості обладнання.

Умовами Пакету IT заміна Монітора»є: вид договору - фінансовий лізинг, строк лізингу - 1 рік, платіж при отриманні обладнання (авансовий платіж) - дорівнює вартості монітору, що викупається, кількість місячних лізингових платежів - 12, проценти (комісія) за надання фінансування - 25% від вартості обладнання за 1 рік, виплати проводяться щомісячно рівними частинами, перехід права власності - виплата повної вартості обладнання. При отриманні обладнання на умовах Пакету seIT Заміна Монітора»клієнт передає у власність оператора LeaseIT монітори, які були раніше у користуванні клієнта.

Відповідно до п. 4.9. Правил під час отримання ІТ-обладнання клієнт підписує документ, що супроводжує передання обладнання. Такий підписаний документ підтверджує прийняття ним зобов'язань щодо подальшої сплати місячних лізингових платежів на умовах обраного пакету LeaseIT.

Пунктом 1.1.12. Правил передбачено, що документом, що супроводжує передачу обладнання, інших товарів та послуг –документ, який посвідчує  передачу обладнання, інших товарів та надання послуг клієнту на умовах обраного пакету LeaseIT та прийняття ним зобов‘язань щодо подальшої сплати платежів на умовах обраного пакету LeaseIT є накладна-вимога.

Відповідно до наданих відповідачем заявок, останнім було отримано у постачальника замовлене обладнання вартістю 457 596,00 грн., що підтверджується підписаними накладними - вимогами № 20071042 від 08.09.2008, № 20071044 від 29.09.2008, № 20071045 від 15.09.2008, № 20071046 від 08.09.2008, № 20071047 від 08.09.2008, № 20071048 від 29.09.2008, № 20071049 від 18.09.2009.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов‘язань починаючи з січня 2010 року не було у повному обсязі сплачено вартість лізингових платежів, в зв’язку з чим позивач вважає дану обставину істотним порушенням умов договору, що в свою чергу є підставою для розірвання договору та повернення обладнання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об‘єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Виходячи з положень ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»та ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов‘язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов‘язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пункт 3.1. договору передбачає, що клієнт сплачує на користь оператора LeaseIT платежі згідно з пакетом LeaseIT та договором, на підставі рахунку оператора LeaseIT в строк до 20 числа поточного місяця.

Згідно п. 6.2. Правил строк, протягом якого клієнт повинен сплачувати платежі за отримане ІТ-обладнання та оплачувати вартість інших отриманих товарів та послуг, а також кількість таких платежів, визначається обраним пакетом LeaselT. Строк, протягом якого Клієнт повинен сплачувати платежі, починається з дня передачі обладнання Клієнту, і закінчується в останній день останнього календарного місяця встановленого Пакетом LeaseІT строку.

Клієнт самостійно розраховує суму належних до сплати платежів за поточний місяць та оплачує їх у відповідності та на підставі договору, накладної(их)-вимог(и) та обраного(их) клієнтом пакету(ів) LeaseT (п. 6.4. Правил).

Відповідно до п. 6.5. Правил оператор LeaseІT щомісячно формує та надсилає рахунки клієнту для інформування клієнта про розмір сум належних до сплати у відповідному місяці. Неотримання рахунку не звільняє клієнта від зобов'язань щодо своєчасної оплати платежів. Оператор LeaseІT не несе відповідальності за недоставку або несвоєчасну доставку рахунків поштою.

Згідно п. 6.6. Правил розрахунковий період становить 1 календарний місяць. Оплата платежів здійснюється до 20 числа поточного місяця. Якщо до 15 числа поточного місяця рахунок не надійшов Клієнтові, він повинен повідомити про це оператора LeaseІT або самостійно розрахувати суму платежу. Якщо клієнт, якому не надійшов рахунок, не повідомив про це оператора LeaseІT, він вважається таким, що отримав рахунок.

Кошти, що надійшли від клієнта на рахунок оператора LeaselT, в першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості щодо сплати пені (штрафів), погашення заборгованості щодо сплати платежів; в другу чергу - на оплату процентів (комісій) за надання фінансування; у третю чергу - на оплату частини вартості обладнання (п. 6.8. Правил).

За умовами договору, отримане відповідачем обладнання створювало зобов‘язання відповідача за місячними лізинговими платежами за договором на період з жовтня 2008 року (перший місячний платіж за першою угодою) по вересень 2010 року (останній місячний платіж за останньою накладною-вимогою).

Згідно п. 5.4.2. договору клієнт зобов‘язаний своєчасно в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені пакетом LeaseIT та цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

             Позивач зазначає, що отримана Закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій»від відповідача сума 183 667,18 грн. була розподілена як             27 810,69 грн. - штрафні санкції (в періодах січень - жовтень 2009 року) та 155 856,49 грн. - місячні лізингові платежі за договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Незважаючи на виконання з боку позивача взятих на себе зобов‘язань (надання відповідачу необхідного обладнання), відповідач в обумовлені договором строки лізингові платежі повністю не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість за лютий 2009 року (частково) - травень 2010 року.

Стаття 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

У відповідності до п. 5.1.4. договору оператор LeaseIT має право вимагати розірвання цього договору та/або повернення обладнання у зв‘язку з неналежним виконанням клієнтом своїх зобов‘язань.

Згідно п. 16.7. Правил оператор LeaseIT має право вимагати дострокового припинення  договору у зв‘язку з невиконанням або неналежним виконанням клієнтом своїх обов‘язків виплати платежів.

Пункт 1 статті 188 Господарського кодексу України також визначає, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Наведені та інші норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання. Тому саме по собі таке недодержання не тягне за собою наслідків у вигляді відмови в прийнятті позовної заяви або її повернення чи припинення провадження у справі.

Верховним Судом України з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) також зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова названого суду від 17.06.2008 № 8/32пд).

Цивільне законодавство базується на принципі обов‘язкового виконання сторонами зобов‘язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення умов договору, як істотне, повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  

Отже, оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття –«значної міри»позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об‘єктивними обставинами, що сталися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Обґрунтування істотності (значної міри) порушення умов договору відповідачем і підлягає дослідженню і оцінці в межах цієї справи.

Істотним порушенням умов договору яке, згідно з позовними вимогами, свідчить про наявність підстав для розірвання договору, є те, що відповідач не сплачує обумовлені договором лізингові платежі. Відповідачем дану обставину не спростовано.

Судом на підставі наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а відповідачем не спростовано факт істотного порушення останнім умов договору № 08080701 від 07.08.2008, а відтак, і свідчить про наявність передбачених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України підстав для розірвання договору.

З огляду на наведене, вимоги позивача щодо дострокового розірвання договору        № 08080701 від 07.08.2008  про отримання  ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини   підприємства   з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Як зазначалось вище лізингом є строкове платне користування майном, що належить лізингодавцю на праві власності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір.

З огляду на те, що договір є розірваним відповідач безпідставно користується переданим йому обладнанням.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»та ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду).

Відповідно до п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо зобов‘язання відповідача повернути майно.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно п. 4.6. Роз‘яснення Вищого арбітражного (господарського) суду України «02-5/78 від 04.03.1998 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(зі змінами) якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення, державне мито сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.

Враховуючи те, що вимога про повернення майна, яке було предметом договору, пов‘язана з вимогою про розірвання договору підставами виникнення, державне мито в даному випадку має бути сплачено в розмірі 85,00 грн.

Проте, позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено державне мито в розмірі 85,00 грн. та 4 575,97 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зайво сплачене позивачем при зверненні з позовом до суду  державне мито в розмірі 4 575 (чотири тисячі п‘ятсот сімдесят п‘ять) грн. 97 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

                                                В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 08080701 від 07.08.2008  про отримання  ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseIT, укладений між  Закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій»в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектра-Сервіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Айон».

3. Зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Айон»(м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 19, код ЄДРПОУ 30218398) повернути Закритому акціонерному товариству «Лізинг інформаційних технологій»(м. Київ, пр-т Оболонський, 28, код ЄДРПОУ 33149830) майно з переліком, який наведений в накладних-вимогах № 20071042 від 08.09.2008, № 20071044 від 29.09.2008, № 20071045 від 15.09.2008, № 20071046 від 08.09.2008, № 20071047 від 08.09.2008, № 20071048 від 29.09.2008, № 20071049 від 18.09.2008 в термін не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айон»(м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 19, код ЄДРПОУ 30218398) на користь Закритого акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій»(м. Київ, пр-т Оболонський, 28, код ЄДРПОУ 33149830)  85 (вісімдесят п‘ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Айон»(м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 19, код ЄДРПОУ 30218398) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 4 575 (чотири тисячі п‘ятсот сімдесят п‘ять) грн. 97 коп., що перераховане платіжним дорученням № 2786 від 22.09.2011. Платіжне доручення № 2786 від 22.09.2011 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 3/218.

Суддя

                                                   Сівакова В.В.

Рішення підписано 24.10.2011.