Рішення

від 10.10.2011 по справі 35/266

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/266

10.10.11

За позовом  Публічного акціонерного товариства "Перший Український

                     Міжнародний Банк"  

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс

                     "Будмонтаж АС"

про                стягнення 176 042,60 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:          ОСОБА_1 –предст. за довір.;

від відповідача:          не з’явились.

У судовому засіданні 10.10.2011 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс "Будмонтаж АС" про стягнення 176 042,60 грн., з яких: 130 305,77 грн. –заборгованість за кредитом, 25 285,33 грн. –заборгованість за процентами, 20 451,50 грн. - пеня, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 порушено провадження у справі №35/266, розгляд справи призначено на 21.09.2011.

Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2011 надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/266 від 05.09.2011.

Відповідач у судове засідання 21.09.2011 своїх представників не направив, про причини неможливості їх явки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №35/266 від 05.09.2011 не виконав, заяв, клопотань не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 10.10.2011.

У судове засідання 10.10.2011 відповідач свого представника повторно не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/266 від 05.09.2011 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, заяв, клопотань не подав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-   

                                            ВСТАНОВИВ:

07.05.2008 між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі – позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс "Будмонтаж АС" (далі –відповідач, Позичальник) було укладено Кредитний договір №07/05-КД (далі –Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 222 360,00 грн., а відповідач зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальним ордером №1010808562 від 08.05.2008 та випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком ТОВ "БА Будмонтаж АС".

Статтею 6 Кредитного договору передбачено, що відповідач зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі не пізніше 06.05.2014 шляхом щомісячного повернення кредиту частинами у розмірі 3 088,57 грн., починаючи з 25.06.2008.

Згідно із п.7.1., 7.2.1. Кредитного договору за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку проценти за користування кредитом за ставкою у розмірі 18,85% річних (із розрахунку 356 днів на рік).

Нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця.

Як передбачено п.п. 1 п. 5.1. Кредитного договору, несплата Позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на корить Банку згідно договору, у передбачений ним строк, та/або невиконання або неналежне виконання Позичальником будь-яких інших обов'язків за договором є несприятливою подією і відповідно до п. 5.4. Кредитного договору Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий кредит, а Позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 6.1. договору, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит у повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь банку згідно цього договору не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором, 20.10.2010 позивач відповідно до положень п.п. 5.4., 14.1. Кредитного договору вручив уповноваженому  представнику відповідача лист-вимогу №2434 від 05.07.2010 про дострокове повернення кредиту, однак відповідач не вжив жодних заходів, спрямованих на погашення виниклої заборгованості та не надав жодних пояснень позивачу з цього приводу.  

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Кредитного договору відповідач не повертає кредит, не сплачує відсотки за користування ним у строк/терміни, передбачені Кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості станом на 06.06.2011 у розмірі  130 305,77 грн. за основною сумою кредиту та 25 285,33 грн.  –за відсотками за користування кредитом. Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні зобов'язання за Кредитним договором відповідачем не виконані, у зв'язку із чим позивачем також нарахована пеня у розмірі 20 451,50 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, відповідач на вимогу банку своєчасно не повернув суму кредиту у розмірі 130 305,77 грн. та не сплатив у повному обсязі проценти за користування кредитом у розмірі 25 285,33 грн.

Доказів сплати суми заборгованості за кредитом та нарахованими процентами відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі та заборгованості за нарахованими процентами суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 12.1. Кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов’язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 18 598,02 грн. –за порушення строків сплати основної суми кредиту за період з 08.07.2010 по 06.06.2011 та 1853,48 грн. –за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.   

Суд не погоджується із наданим позивачем розрахунком суми пені за порушення строків сплати основної суми кредиту, оскільки лист-вимога позивача №2434 від 05.07.2010 про дострокове повернення кредиту була вручена відповідачу лише 20.10.2010, про що свідчить підпис представника відповідача на примірнику вимоги. Доказів направлення відповідачу зазначеної вимоги до 20.10.2010 позивачем не було надано.   

Враховуючи зазначене та виходячи зі змісту п. 5.4. Кредитного договору, відповідач повинен був повернути суму кредиту у повному обсязі та сплатити проценти за користування ним протягом 3 банківських днів, тобто у строк до  25.10.2010.

Таким чином, перебіг строку нарахування пені починається 26.10.2010 і закінчується у строк,в казаний позивачем - 06.06.2011.

Враховуючи вищевикладене та згідно із нижченаведеним розрахунком суду, розмір пені за порушення строку повернення кредиту становить 12 395,11 грн.:

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

130305.77

26.10.2010 - 06.06.2011

224

7.75 %

12 395.11

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені за порушення строку повернення кредиту підлягають частковому задоволенню у розмірі 12 395,11 грн. згідно із розрахунком суду.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом підлягають задоволенню у розмірі 1 853,48 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у встановлені договором строки та обсягах та не навів підстав для звільнення його від сплати зазначених сум.  

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 169 839,69 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються  на позивача і  відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс "Будмонтаж АС" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4-А, ідентифікаційний код 34344601) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 2А, ідентифікаційний код 14282829) 130 305,77 грн. (сто тридцять тисяч триста п'ять гривень 77 коп.) –заборгованості за кредитом; 25 285,33 (двадцять п'ять тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень 33 коп.) – заборгованості за процентами за користування кредитом, 14 248,59 грн. (чотирнадцять тисяч двісті сорок вісім гривень 59 коп.) –пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів, 1 698,40 грн. (одну тисячу шістсот дев'яносто вісім гривень 40 коп.) - державного мита та 227,68 грн. (двісті двадцять сім гривень 68 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                                М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту  рішення: 20.10.2011