Постанова

від 01.11.2011 по справі 5024/1057/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5024/1057/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р. Справа № 5024/1057/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:  Шевченко В.В.

                                 Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Ткачук Є.О.,

за участю представників:

Від прокуратури: Шивцов В.М.

Від позивачів: не з'явилися

Від 1 відповідача: не з'явився          

Від 2 відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області та Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства

на рішення господарського суду Херсонської області

від 16.08.2011 року

у справі № 5024/1057/2011

за позовом: Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області та Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства

до відповідачів:

1.          Державного підприємства „Великокопанівське лісомисливське господарство”;

2.          Фірми „Plazamix Ltd”

про визнання контракту недійсним та спонукання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

          У червні 2011 року заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області та в особі Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державного підприємства „Великокопанівське лісомисливське господарство” і Фірми „Plazamix Ltd” та з урахуванням доповнень до позовних вимог від 10.08.2011р. просив господарський суд визнати недійсним контракт № 33 від 30.03.2011р., укладений між відповідачами, зобов'язати Фірму „Plazamix Ltd” повернути ДП „Великокопанівське лісомисливське господарство” 310,2 куб.м необробленої деревини, зобов'язати ДП „Великокопанівське лісомисливське господарство” повернути Фірмі „Plazamix Ltd” вартість 310,2 куб.м необробленої деревини, а саме 59347,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувалися посиланнями на положення ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затверджене Наказом Державного комітету лісового господарства України № 42 від 19.02.2007р., ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру".

          Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.08.2011 року (суддя –Гридасова Ю.В.) в задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог.

Рішення суду мотивовано тим, що спірний контракт цілком відповідає вимогам чинного законодавства. Також, судом першої інстанції встановлено, що згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 «Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини», затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 року № 42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2007 р. за № 164/13431 (далі - Положення) учасником аукціону з продажу необробленої деревини - покупцем - може бути лише суб'єкт господарської діяльності незалежно від форми власності, резидент України, який бажає придбати необроблену деревину для забезпечення потреб власного деревообробного виробництва відповідно до умов аукціону від свого імені та за власний рахунок і не перебуває у стані ліквідації або проти якого не порушено справу про банкрутство. При цьому, Фірми „Plazamix Ltd” не є резидентом України.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Херсонської області вважаючи, що висновки, викладені у рішенні господарського суду у дані справі не відповідають обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким  задовольнити позов. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального права.

Також, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку про те, що Положення не розповсюджується на зовнішньоекономічну діяльність відповідачів у справі, так як згідно із пунктами 1.2, 1.5, 2.1 Положення воно стосується усіх постійних лісокористувачів та усієї необробленої деревини в обсязі її квартальної заготівлі.

             Заступник прокурора Херсонської області вважає помилковим посилання  місцевого суду при прийнятті оскаржуваного рішення на листи Державного агентства лісових ресурсів України щодо доцільності і необхідності проведення підприємствами Херсонської області аукціонів з продажу необробленої деревини, як на доказ відсутності обов'язку проводити такі аукціони, оскільки ці листи носять інформаційно-рекомендаційний характер.

          При цьому, скаржник наполягає на тому, що спірний договір у відповідності до ст. 203 ЦК України є недійсним.

У відзивах на апеляційну скаргу Фірма „Plazamix Ltd” та ДП „Великокопанівське лісомисливське господарство” заперечують проти її задоволення посилаючись на невідповідність викладених у ній доводів фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права і просять оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 30.03.2011 року між ДП „Великокопанівське лісомисливське господарство” (продавець) та фірмою „Plazamix Ltd” (Британські Вінгірські Острови, покупець) було укладено контракт № 35 щодо купівлі деревини для технологічних потреб (сосна) в кількості 1000 куб.м .

Умовами п. п. 2.1, 2.2 даного контракту визначено, що ціна одного кубічного метра деревини складає 24 долари США; загальна вартість орієнтовно складає 24000 долари США.

На виконання вказаного договору ДП „Великокопанівське лісомисливське господарство” зобов'язалося поставити фірмі "Plazamix Ltd" 1000 куб. м деревини.

          Стаття 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання  правочинів недійсними” правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ст. ст. 4, 10 та 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність –це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

          Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" одним з принципів зовнішньоекономічної діяльності є принцип верховенства закону, що полягає у: - регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України (ч. 4 ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”).

Частиною 5 статті 6 зазначеного Закону встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Аналогічне положення міститься у ч. 3 статті 382 ГК України.

          Як вбачається із змісту позовної заяви заступника прокурора Херсонської області, останній вважає, що укладання відповідачами спірного зовнішньоекономічного контракту повинно було відбуватися у відповідності із вимогами Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 року №   42 „Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2007 р. за  №   164/13431.

Згідно з п. 1.2. вищевказаного Положення реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі.

Водночас, у пункті 1.6 цього Положення встановлено, що учасниками аукціону є продавець та покупець. При цьому, покупець - суб'єкт господарської діяльності незалежно від форми власності, резидент України, який бажає придбати необроблену деревину для забезпечення потреб власного деревообробного виробництва відповідно до умов аукціону від свого імені та за власний рахунок і не перебуває у стані ліквідації або проти якого не порушено справу про банкрутство.

У пункті 1.5 згаданого Положення, яким обґрунтовує свої доводи апелянт, не передбачено те, що тільки якщо реалізація деревини неможлива, така деревина виставляється на експорт.

Колегія суддів вважає таке тлумачення апелянтом вказаного пункту досить вільним та не заснованим на чинному законодавстві, оскільки у зазначеній нормі та взагалі у всьому Положенні не міститься будь-яких застережень щодо експорту або зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, цим Положенням фактично регулюються правовідносини із придбання деревини на аукціонах, які виникають між вітчизняними суб'єктами господарювання, резидентами України, а відтак, це Положення жодним чином не унормовує права та обов'язки, які виникають на підставі зовнішньоекономічної діяльності, що виключає застосування його норм до даного спору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Фірма „Plazamix Ltd” не є резидентом України, тому вона не може бути учасником аукціону з продажу необробленої деревини, а відтак при укладанні спірного зовнішньоекономічного контракту сторони не могли порушити Положення.

Також судом зазначено, що наказ Держкомлісгоспу від 19.02.2007 року № 42 був прийнятий з метою вдосконалення організації роботи з реалізації необробленої деревини в країні, створення прозорого механізму ціноутворення, розвитку конкурентних засад у торгівлі деревиною, для забезпечення нею зростаючих потреб вітчизняних деревообробних підприємств, установ, організацій та населення. Отже, дія зазначеного Положення не розповсюджується на зовнішньоекономічну діяльність відповідачів по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 382 ГК України зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами заступника прокурора Херсонської області про те, що листи Державного агентства лісових ресурсів України щодо доцільності і необхідності проведення підприємствами Херсонської області аукціонів з продажу необробленої деревини носять інформаційно-рекомендаційний характер, однак це не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки як зазначалося вище спірний контракт не суперечить чинному законодавству.

Інші доводи скаржника, що викладені в скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. Враховуючи вищевикладене колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

          Зважаючи на викладене колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду.

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 16.08.2011 року у справі № 5024/1057/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області та Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства - без задоволення.          

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                 Бєляновський В.В.

Судді                                                                                         Мирошниченко М.А.

                                                                                                  Шевченко В.В.