Постанова

від 08.04.2008 по справі 5/1216-18/164

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                             

08.04.08                                                              

                            Справа  № 5/1216-18/164

Львівський

апеляційний господарський суд,  в складі

колегії:

головуючого-судді:                 Якімець Г.Г.,

суддів:                                        Дубник О.П.,

                                                                Зварич О.В.

при

секретарі   Горбач Ю.Б.

з

участю представників:

від позивача

(скаржник)  -Цекот А.З.

від відповідача-1 -ОСОБА_2

від відповідача-2 - не з'явився

від відповідача-3 - не з'явився

розглянув

апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у Старосамбірському районі Львівської області від

10.08.2007 року вих.№10-0/5674

на рішення  господарського суду  Львівської області  від 03.08.2007 року, суддя Мартинюк В.Я.

у справі 

№ 5/1216-18/164

за

позовом Державної

податкової інспекції у Старосамбірському районі Львівської області, м.Старий

Самбір

до

відповідача-1 Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів

до

відповідача-2 Відкритого

акціонерного товариства «Меридіан», м.Хирів

до

відповідача-3 Західної

Універсальної товарної біржі, м.Львів

про

визнання недійсним

додатку до договору та повернення винагороди

в с т а н о в и в :

рішенням

господарського суду Львівської  області

від 03.08.2007 року по справі №5/1216-18/164 позові в частині вимог ДПІ у

Старосамбірському районі про визнання недійсним додатку до договору доручення

№37 від 14.06.2006 року по реалізації на простих (відкритих) торгах майна ВАТ

«Меридіан»та про зобов'язання СПД-фізичної особи ОСОБА_1 повернути кошти в сумі

33160 грн. відмолено. В іншій частині провадження у справі припинено.

Суд

першої інстанції рішення мотивував тим, що органом державної податкової служби

не подано жодного доказу, який би свідчив про те, що дії ліквідатора ВАТ

«Меридіан», та інших сторін спірного додатку спрямовані на безпідставне

отримання надприбутку за рахунок коштів, які повинні бути використані на

погашення боргів перед кредиторами, а висновки зроблені на підставі такого

припущення є надуманими, тому вимога про зобов'язання СПД-ф/о ОСОБА_1 повернути

кошти в сумі 33160 грн. 00 коп. ВАТ „Меридіани” не підлягає до задоволення,

оскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини

недійсності правочину, на яких ґрунтувалась дана вимога.

Щодо

вимоги про зобов'язання ВАТ „Меридіан” перерахувати кошти в сумі 33160 грн. 00

коп. на погашення податкового боргу з податку на додану вартість, то в цій

частині провадження судом припинено, оскільки така не підлягає розгляду за

правилами Господарського процесуального кодексу України, так як в даному випадку

має місце вимога про стягнення податкового боргу, яка у відповідності до вимог

ст.2, п.8 ст.3, ст.ст.17 КАС України, повинна розглядатись за правилами Кодексу

адміністративного судочинства України.

Не

погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ДПІ у Старосамбірському районі

Львівської області подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення

господарського суду Львівської  області

від 03.08.2007 року по справі №5/1216-18/164 скасувати, прийняти нове рішення,

яким позов задоволити, визнати недійсним додаток до договору доручення №37 від

14.06.2006 року, зобов'язати СПД-ф/о ОСОБА_1 повернути кошти в сумі 33160 грн.

ВАТ «Меридіан».

Зокрема

скаржник вказує на те, що спірний додаток до договору укладений з метою

безпідставного отримання надприбутку за рахунок коштів, які повинні бути

використані на погашення боргів перед кредиторами, якими є державні органи,

зокрема ДПІ у Старосамбірському районі Львівської області.

Скаржник

звертає увагу суду на те, що згідно договору-доручення від 23.01.2006 року №37

, а саме п.2.1 за надані брокерські послуги Брокеру  (Брокерська контора №03 - СПД-ф/о ОСОБА_1),

Клієнт (ВАТ «Меридіан») оплачує йому винагороду у розмірі 5% від ціни укладених

біржових контрактів. Проте, на засіданні комітету кредиторів 20.09.2006 року

ліквідатором ВАТ «Меридіан»надано додаток до зазначеного вище договору від

14.06.2006 року, яким розмір винагороди збільшено до 10%. Скаржник звертає

увагу суду на те, що у даному додатку не зазначено підстав (з документальним,

належним та законним підтвердженням) збільшення винагороди брокеру з 5-ти до

10-ти %. Поряд з цим, скаржник зазначав, що звітів за травень, червень, липень,

серпень ліквідатором комітету кредиторів не надано, а надано тоді коли майно

банкрута було продано.

В

частині припинення провадження рішення апелянтом не оскаржується.

Представник

позивача (скаржника) вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав в повному

обсязі.

Представник

відповідача-1 просив оскаржуване рішення залишити без змін, з підстав наведених

у відзиві на апеляційну скаргу, вказуючи на те, що твердження позивача, що дії

ліквідатора та інших сторін правочину були спрямовані на безпідставне отримання

надприбутку за рахунок коштів, які повинні бути використані на погашення боргів

перед кредиторами є надуманими, оскільки базуються на припущеннях.

Представник

відповідача-2 в судове засідання не з'явився, проте надіслав до суду

клопотання, в якому просить про відкладення розгляду справи, проте колегія

суддів розглянувши таке клопотання, прийшла до висновку про відмову у задоволенні

останнього.

Представник

відповідача-3 в судові засідання не з'являвся, проте подав до суду відзив, в

якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи на те, що судом

першої інстанції повно та всебічно розглянуто справу та досліджено наявні у ній

докази.

Оскільки  явка представників сторін та третіх осіб не

визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного

господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності

представників відповідача-2 та відповідача-3.

Суд,

заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, розглянувши доводи

апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна

скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Постановою

Господарського суду Львівської області від 18 грудня 2003 року (справа

№7/27б-39/266) ВАТ „Меридіан” визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну

процедуру.

Ліквідатором

призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3. Ухвалою від 6 жовтня 2005 року суд

арбітражного керуючого ОСОБА_3 від виконання обов'язків ліквідатора увільнив,

ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого ОСОБА_4.

Ухвалами

Господарського суду Львівської області у справі №7/276-39/266 про банкрутство

ВАТ „Меридіан” ліквідатора зобов'язано завершити ліквідаційну процедуру.

Враховуючи

те, що ліквідаційна процедура по ВАТ ”Меридіан” тривала понад встановлені

законом терміни з метою її завершення комітетом кредиторів по даній справі

03.10.2005 року прийнято рішення про продаж майна банкрута ВАТ „Меридіан” як

цілісного майнового комплексу на відкритих торгах. Зобов'язано, при цьому,

ліквідатора надати попередньо комітету кредиторів дані інвентаризації та оцінки

майна банкрута, а порядок продажу, умови та строки придбання майна

погодити з комітетом кредиторів.

На

виконання згаданого рішення 23.01.2006 року між ВАТ „Меридіан”, в особі

ліквідатора ОСОБА_4., Західною універсальною біржою та брокерською конторою №3

-фізична особа -підприємець ОСОБА_1 було укладено договір доручення за №37 по

реалізації на простих (відкритих) торгах майна ВАТ „Меридіан”.

Однак,

як зазначено в позовній заяві ліквідатор ВАТ „Меридіан” на комітети кредиторів

не з'являвся, звіту про проведену роботу не надавав, законних вимог кредиторів

не виконував, в підтвердження чого до матеріалів справи додано протоколи

засідань комітету кредиторів від 13.06.2006 року, 12.07.2006 року, 20.09.2006

року, 06.12.2006 року, скарга від 12.02.2007 року за №10-0/207.  Наведене не заперечується відповідачем-1.

Звіт

ліквідатора надано комітету кредиторів лише 20.09.2006 року, згідно якого

витрати  ліквідаційної процедури склали

147306 грн. 93 коп., в тому числі, послуги брокера ОСОБА_1 -66319 грн. 23 коп.

Саме

в цей період, як зазначає позивач, ліквідатор двічі не з'явився на засідання

комітету кредиторів, не надав інформації на вимогу комітету кредиторів, разом з

тим без погодження з комітетом кредиторів підписав додаток до договору -

доручення згідно якого збільшив винагороду брокеру з 5 до 10%.

Таким

чином дії ліквідатора в ліквідаційній процедурі були спрямовані на безпідставне

збільшення витрат ліквідаційної процедури, яка склала 22% від вартості

реалізованого майна.

Задекларована

сума поточного ПДВ утворила новий податковий борг, коштів на погашення якого на

рахунку банкрута немає.

Слід

зазначити, що у звіті вказано, що майно продано згідно рішення комітету

кредиторів, однак тим же рішенням зобов'язано ліквідатора погодити порядок

продажу, умови та строки придбання майна чого ліквідатором зроблено не було.

Комітет

кредиторів не володів інформацією про витрати ліквідаційної процедури,

фінансовий стан боржника, який погіршувався, оскільки ліквідатор ігнорував

вимоги комітету кредиторів і не надавав такого звіту, а укладеними угодами

збільшив витрати до вказаних розмірів. Так, договором-дорученням №37 від

23.01.2006 року, зокрема п.2.1 передбачено, що за надані брокерські послуги

“Брокеру” “Клієнт” оплачує винагороду, розмір якої визначається у відсотках від

ціни укладених біржових контрактів та становить 5%. Крім того п.2.2 договору

також передбачено додаткову винагороду брокеру при умові якщо сума остаточної

ціни продажу майна перевищує початкову ціну більше ніж у два рази, в розмірі

15% від суми, що перевищує подвійний розмір початкової ціни.

Слід

зазначити, що з матеріалів справи та з пояснень сторін вбачається, що підстав

для додаткової винагороди брокера не було. Підстав для збільшення розміру

винагороди Брокеру договором-дорученням 

№37 від 23.01.2006 року не передбачено.

Проте,

14.06.2006 року ВАТ «Меридіан»в особі ліквідатора ОСОБА_4 (в тексті додатку до

договору - Клієнт), «Західна універсальна товарна біржа»( в тексті додатку до

договору - Біржа) та брокерська контора №03 - фізична особа-Підприємець ОСОБА_1

(в тексті додатку до Договору - Брокер) уклали додаток до Договору-доручення

№37 по реалізації на простих (відкритих) торгах майна ВАТ «Меридіан», в якому

п.2.1 договору викладено у такій редакції: за надані брокерські послуги Брокеру

(СПД-ф/о ОСОБА_1) Клієнт (ВАТ «Меридіан») оплачує йому винагороду, розмір якої

визначається у відсотках від ціни укладених біржових контрактів та становить

10%, тобто вказаним додатком ВАТ «Меридіан»в особі ліквідатора збільшено розмір

винагороди з 5% на 10%.

На

засідання комітету кредиторів 20.09.2006 року ліквідатором надано вказаний

додаток до договору-доручення від 14.06.2006 року №37.

Проте,

слід зазначити, що у додатку від 14.06.2006 року до Договору-доручення №37 не

зазначено жодної підстави для збільшення винагороди брокеру з 5-ти до 10-ти %.

Слід

зазначити про те, що апеляційний господарський суд в ухвалах про відкладення

розгляду справи зобов'язував відповідача-1 надати підстави для збільшення

розміру винагороди з 5% на 10% за брокерські послуги додатком до

договору-доручення №37, проте таких надано не було.

Відповідно

до вимог п. 3.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності

арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів),

затверджених спільним наказом Держпідприємництва та Міністерства економіки

України від 04.05.2001 р. N 72/49, при здійсненні своїх повноважень арбітражний

керуючий зобов'язаний діяти відповідно до вимог чинного законодавства, що

регулює діяльність  арбітражного  керуючого 

(розпорядника  майна,  керуючого 

санацією, ліквідатора).

Статтею

31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або

визнання його банкрутом»визначені обов'язки арбітражного керуючого, а саме

згідно із ч.6 При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий

зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його

кредиторів, а також відповідно до ч.8 невиконання або неналежне виконання

обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що

завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для

анулювання його ліцензії.

Згідно

із ч.2 ст.29 зазначеного вище Закону для здійснення оцінки майна арбітражний

керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності

- суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від

виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна,

якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Відповідно

до ч.2, та 3 ст.30  Закону України «Про

відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»(Продаж

майна банкрута) ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації

оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання

майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна

погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів,

заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону

України "Про приватизацію державного майна" та інших

нормативно-правових актів з питань приватизації.

Згідно

із ч.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або

визнання його банкрутом»ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає

комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове

становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при

проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу

інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Дані

норми в силу приписів Закону є обов'язковими для ліцензованих спеціалістів,

арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Таким

чином, ДПІ у Старосамбірському районі надано достатньо доказів, які

підтверджують нехтування ліквідатором інтересів кредиторів, умисне неподання

інформації про хід ліквідаційної процедури, а підписавши 14.06.2006 року

додаток до договору-доручення №37 від 23.01.2006 року без погодження з

комітетом кредиторів, відповідач-1 безпідставно збільшив витрати на

ліквідаційну процедуру,  що завдало шкоди

боржнику і кредиторам, внаслідок якої непогашені поточні вимоги кредиторів.

Таким

чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду

Львівської  області від 03.08.2007 року

по справі №5/1216-18/164  слід скасувати

частково, визнати недійсним додаток до договору доручення №37 від 14.06.2006

року, стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на

користь ВАТ «Меридіан»33160 грн., які отримані на підставі вищевказаного

додатку до договору і становлять різницю в розмірі винагороди між 5 та 10%.

Керуючись

ст.ст.103,104, 105 ГПК України, суд,                                                         

постановив:

Апеляційну

скаргу Державної податкової інспекції у Старосамбірському районі Львівської

області задоволити.

Рішення

господарського суду Львівської  області

від 03.08.2007 року по справі №5/1216-18/164 скасувати частково.

Визнати

недійсним додаток до Договору доручення №37 від 14.06.2006 року, укладений ВАТ

«Меридіан»в особі ліквідатора ОСОБА_4, «Західна універсальна товарна біржа»та

брокерською конторою №03 - фізична особа-Підприємець ОСОБА_1.

Стягнути

з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код

ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства

«Меридіан»(Львівська область, Старосамбірський район, м.Хирів, вул.В.Великого,2

код ЄДРПОУ 14312341) - 33160  грн.

Стягнути

з Відкритого акціонерного товариства «Меридіан»(Львівська область,

Старосамбірський район, м.Хирів, вул.В.Великого,2 код ЄДРПОУ 14312341) в дохід

державного бюджету 42,50 грн. державного мита 

в якості відшкодування державного мита за розгляд справи Львівським

апеляційним господарським судом.

          В іншій частині рішення залишити без

змін.

На

виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому

господарському суду видати накази.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному

порядку.

Матеріали

справи  повернути в місцевий

господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                               

Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                                       

Дубник О.П.

Зварич О.В.