Постанова

від 24.10.2011 по справі 5020-1041/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-1041/2011

 < Список > 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2011 року Справа № 5020-1041/2011

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Котлярової О.Л.,

суддів                                                                      Євдокімова І.В.,

                                                                                          Латиніна О.А.,

за участю представників сторін:

прокурор Шульга А.М., посвідчення №  574 від 18 листопада 2008 року,  Старший прокурор відділу прокуратури м. Севастополя;

позивача не з'явився (Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації);

відповідача не з'явився (публічне акціонерне товариство "Севастопольстрой");

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Севастопольстрой" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Янюк О.С.) від 26 серпня 2011 року у справі № 5020-1041/2011

за позовом           Заступника прокуратура міста Севастополя (вул. Л. Павліченко, 1, м. Севастополь,99011)

в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, м. Севастополь, 99011)

до публічного акціонерного товариства "Севастопольстрой" (пр. Нахімова, 11, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 28578,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 заступник прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації звернувся до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства „Севастопольстрой” про розірвання договору про спільну господарську діяльність без створення юридичної особи з об'єднанням внесків сторін від 08 грудня 2010 року № 243/10, стягнення 229 232,27 грн, з яких: 194 594,40 грн –збитки, заподіяні внаслідок неналежного виконання відповідачем умов спірного договору, 21 016,19 грн –пеня, 13 621,68 грн –штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасного введення об'єкта будівництва –житлового будинку за адресою: м. Севастополь, Столетовський проспект, буд. 26 в експлуатацію та передачі позивачу визначеної спірним договором квартири № 91, загальною площею 37,8 м2, розташованої на першому поверсі об'єкта будівництва.

Ухвалою господарського суду від 26 серпня 2011 року було задоволено клопотання прокурора, прийнято відмову від позовних вимог в частині розірвання договору про спільну господарську діяльність без створення юридичної особи з об'єднанням внесків сторін від 08 грудня 2010 року № 243/10 та припинено провадження у справі в частині стягнення збитків у розмірі 375 804,00 грн та розірвання договору про спільну господарську діяльність без створення юридичної особи з об'єднанням внесків сторін від 08 грудня 2010 року № 243/10.

Крім того, прокурор заявив клопотання про зменшення розміру позовних вимог та остаточно просить стягнути з відповідача 28 578,46 грн, з яких: 14 956,85 грн –пеня; 13 621,61 грн –штраф (а.с. 99). Представник позивача підтримав заявлене клопотання.

Рішенням господарського суду міста Севастополя  від 26 серпня 2011 року у справі № 5020-1041/2011 позов задоволено. Стягнено з публічного акціонерного товариства "Севастопольстрой" на користь Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації 28 578,46 грн.

Не погодившись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Севастопольстрой" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням місцевим господарським  судом матеріалів справи та порушенням норм матеріального та процесуального  права.

Так, на думку скаржника, рішення господарського суду було прийнято без врахування форс-мажорних обставин, якими скаржник вважає бездіяльність Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у період з 12 березня 2011 року по 29 квітня 2011 року, а саме інспекцією не була проведена процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, та відповідно не видавалося результативних документів на прийняті в експлуатацію об'єкти.

Зазначені обставини вплинули на своєчасність виконання обов'язків за договором №243/10 від 08 грудня 2010 року.

Більш детальніше доводи викладені у апеляційній скарзі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2011 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Севастопольстрой" прийнято до провадження у складі судової колегії: головуючого судді Котлярової О.Л., суддів Євдокімов І.В., Латинін О.А. та призначено до розгляду на 24 жовтня 2011 року.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 24 жовтня 2011 року прокурор заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про причини неявки судову колегію не повідомили.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає  можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

08 грудня 2010 року між закритим акціонерним товариством „Севастопольстрой” (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Севастопольстрой" „Севастопольстрой”, (інвестор - генпідрядник), та Управлянням капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (інвестор - замовник) укладено договір про спільну господарську діяльність без створення юридичної особи з об'єднанням внесків сторін від 08 грудня 2010 року № 243/10 (далі –Договір), за яким позивач приймає участь у фінансуванні будівництва квартири в житловому будинку за адресою: м. Севастополь, Столетовський проспект, буд. 26 (далі –Об'єкт), у обсязі 37,8 м2, з подальшим переданням у власність позивача однокімнатної квартири № 91, загальною площею 37,8 м2, розташованої на жилому першому поверсі житлового будинку за зазначеною адресою (далі –Квартира). (абз.1 п.1.1 Договору), (а.с. 10-13)

Згідно із пунктами 2.1.3 Договору, інвестор-генпідрядник зобов'язаний забезпечити будівництво та введення Об'єкту, в якому розташована Квартира, до експлуатації у четвертому кварталі 2010 року, після чого, на протязі 5 робочих днів з дати підписання Акту готовності Об'єкта до експлуатації, передати квартиру за актом приймання-передачі інвестору-замовнику.

Пунктами 2.4.1, 2.4.2 Договору встановлено, що інвестор-замовник зобов'язаний приймати участь у реалізації інвестиційного проекту за будівництвом Об'єкта у порядку та обсягах, передбачених Договором своєчасно та у повному обсязі внести суму інвестиційного внеску. При цьому, зобов'язання по оплаті інвестиційного внеску вважаються виконаними інвестором-замовником в день надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок інвестора-генпідрядника

Відповідно до пункту 3.2 Договору, для фінансування будівництва Квартири, інвестор-замовник перераховує, відповідно до виставленого інвестором-генпідрядником рахунку, одноразовий інвестиційний внесок у розмірі 100 % вартості будівництва Квартири у розмірі 194 594,40 грн, на протязі 20 банківських днів з моменту укладення Договору.

На виконання пункту 3.2 Договору, позивач перерахував, відповідно до виставленого відповідачем рахунку від 21 грудня 2010 року № 2359, одноразовий інвестиційний внесок, у визначеному договором розмірі, що підтверджується платіжним дорученням від 21 грудня 2010 року № 583 у розмірі 194 594,40 грн (а.с.14 та зворотній бік а.с 14)

Згідно з пунктом 4.2 Договору, у разі несвоєчасного передання інвестором-генпідрядником інвестору-замовнику Квартири, відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми внесеного інвестиційного внеску, а у разі прострочення більш ніж 30 днів додатково виплачує штраф у розмірі 7 % від вказаної суми.

Строк дії договору визначений з моменту його підписання сторонами та до 31 грудня 2010, а у частині виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором –до повного їх виконання (п.5.1 Договору).

Позивач свої зобов'язання за Договором щодо внесення інвестиційного внеску виконав у повному обсязі, що підтверджено вищенаведеним платіжним дорученням від 21 грудня 2010 року № 583.

Відповідачем зобов'язання за Договором щодо своєчасного завершення будівництва та введення Об'єкту, в якому розташована Квартира, до експлуатації, належним чином не виконані.

Акт приймання-передачі виконаних робіт позивачу не надані, внаслідок чого позивачем були надіслані на адресу відповідачева претензії (а.с. 15, 16).

Невиконання відповідачем у подальшому своїх зобов'язань за Договором і стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду із відповідним позовом.

Проте, під час розгляду справи у суді, відповідач виконав свої зобов'язання за Договором, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі закінченої будівництвом однокімнатної квартири № 91, розташованої за адресою: м. Севастополь, Столетовський проспект, буд. 26 (а.с. 61).

Після виконання відповідачем умов договору, прокурор уточнив позовні вимоги та просить стягнути з позивача штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а саме 28 578,46 грн, з яких: 14 956,85 грн –пеня; 13 621,61 грн –штраф.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заслухавши прокурора, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.    

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, позивачем зобов'язання за Договором виконано–сплачено одноразовий інвестиційний внесок у розмірі 100% вартості Квартири у розмірі 194 594,40 грн.

Відповідачем умови за договором не виконані, квартиру було передадо позивачеві з порушенням обумовлених Договором строків, а саме після звернення позивача до суду.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частини  1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем суду не представлено доказів оплати штрафних санкцій за Договором у сумі 28 578,46 грн, з яких: 14 956,85 грн –пеня; 13 621,61 грн –штраф.

Відповідно до положень частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Статтею 231 Господарського кодексу України встановлено, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Доводи скаржника щодо порушення зобов'язань через дію непереборної сили у вигляді Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” № 3038 від 17 лютого 2011 року, судова колегія визнає необґрунтованими з наступних підстав.

Строк виконання зобов'язань відповідача за Договором визначений до 31 грудня 2010 року.

Закон, на який посилається відповідач, прийнятий 17 лютого 2011 року та набрав чинності 12 березня 2011 року.

Акт приймання-передачі, яким підтверджується виконання відповідачем зобов'язань за договором, складений та підписаний сторонами 18 липня 2001 року.

Таким чином, набрання чинності Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань за Договором, оскільки прострочення виконання зобов'язань почалось раніше настання визначених відповідачем обставин, а фактичне виконання зобов'язань здійснювалось пізніше їх закінчення.

Сторони дійшли згоди, що у разі несвоєчасного передання Квартири відповідач виплачує позивачеві пеню у розмірі 0,1 % від суми внесеного інвестиційного внеску (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96 від 22 листопада 1996 року (платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до перерахунку пені, представленого прокурором та погодженого, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 14 956,85 грн.. Зазначений розрахунок здійсненого у відповідності з діючим законодавством та є обґрунтованими, а тому підлягаєь задоволенню в повному обсязі. (а.с. 99-100)

Враховуючи, що сторонами за взаємною згодою у пункті 4.2 Договору встановлена відповідальність за порушення зобов'язань у вигляді застосування і штрафу, і пені, що прямо не заборонено чинним законодавством і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення ними умов договору, судом правомірно задоволено позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу. У даному випадку штраф є додатковою мірою відповідальності.

Згідно з умовами пунктів 4.1, 4.2 Договору, сторони несуть майнову відповідальність за пряму дійсну шкоду, завдану неналежним виконанням зобов'язань, у межах, передбачених чинним законодавством, зокрема у вигляді штрафу у розмірі 7 % від суми внесеного інвестиційного внеску.

Для визначення розміру штрафу прокурором за основу взято суму одноразового інвестиційного внеску (194 594,40 грн); загальний розмір штрафу за розрахунком прокурора становить 13621,61 грн (194594,40 х 7 %  = 13621,61).

Перевіривши розрахунок штрафу, судова колегія визнає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 13 621,61 грн є обґрунтованими, також, підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи скаржника не знайшли свого обґрунтування та не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Крім того, як свідчать матеріали справи, при поданні апеляційної скарги скаржником сплачено лише 42,50 грн. державного мита.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” розмір ставки державного мита з апеляційних скарг на рішення, що набрали законної сили становить 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Рішенням господарського суду міста Севастополя  від 26 серпня 2011 року у справі № 5020-1041/2011 з публічного акціонерного товариства "Севастопольстрой" у дохід державного бюджету було стягнено державне мито у розмірі 285, 78 грн.

Таким чином, сума державного мита при поданні апеляційної скарги повинна складати 142,89 грн.

Ухвалою апеляційної інстанції від 19 вересня 2011 публічне акціонерне товариство "Севастопольстрой" було зобов'язано долатити суму державне мито, проте зазначене зоб'язання так і не виконано.

Враховуючи зазначене судова колегія вважає необхідним стягнути з публічного акціонерного товариства "Севастопольстрой" у дохід державного бюджету державне мито у розмірі 100,39 грн.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Севастопольстрой" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя  від 26 серпня 2011 року у справі № 5020-1041/2011 залишити без змін.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Севастопольстрой" (ідентифікаційний код 01271342; 99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 11; р/р 2600900015899 в СФ ПАТ “Укрэксимбанк”у м. Севастополь, МФО 384986, або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) в доход державного бюджету (Ленінський район в м. Севастополі, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ОКПО 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 100,39 грн. (сто грн. 39 коп.)

4. Доручити господарському суду міста Севастополя видати наказ.          

Головуючий суддя                              < Підпис >                    О.Л. Котлярова

Судді                                                            < Підпис >                    І.В. Євдокімов

                                                            < Підпис >                    О.А.Латинін

Розсилка:  

1. Заступника прокуратура міста Севастополя (вул. Л. Павліченко, 1, м. Севастополь,99011)

2. Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, м. Севастополь, 99011)

3. Публічного акціонерного товариства "Севастопольстрой" (пр. Нахімова, 11, м. Севастополь, 99011)