Постанова

від 27.10.2011 по справі 11/35-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2011 р.                                                           Справа № 11/35-10  

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т. В. , суддя  Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

прокурора  – Пилипенко О.С. посвідчення № 17 від 11.01.2008 р.,

позивача - Андренко О.Д. - після перерви не з'явився,

відповідача -  ОСОБА_1 з належно оформленою довіреністю № 01/754 від 23.06.2011 р.,

3-іх осіб: 1. ОСОБА_1 з належно оформленою довіреністю № 01-44/207 від 17.01.2011 р.,

2. ОСОБА_2 з належно оформленою довіреністю № 12-11/ 26 від 16.07.2008 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх. № 4056Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 06.12.11 р. у справі № 11/35-10

за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком"

до Головне управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача Харківська обласна державна адміністрація м. Харків

та Головне фінансове управління Харківської обласної державної адміністрації м. Харків

про стягнення 363 450,29 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 р. позивач - ВАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації, в якому просив (з урахуванням наступних уточнень позовної заяви): зобов'язати Головне управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської облдержадміністрації виконати умови договору №36-24 від 01.09.2002 р. в частині підписання актів виконаних робіт за : січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, грудень 2009 року. Стягнути з Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської облдержадміністрації на користь ВАТ «Укртелеком»в особі Харківської філії ВАТ «Укртелеком»заборгованість у сумі 263 450,29 грн., витрати по сплаті держмита –3 601,38 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 236 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06 грудня 2010 року у справі № 11/35-10 (суддя Лаврова Л.С.) прийнято заяву про уточнення позовних вимог до розгляду. Позовні вимоги задоволено.

Зобов'язано Головне управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської облдержадміністрації виконати умови договору №36-24 від 01.09.2002 р. в частині підписання актів виконаних робіт за:  січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009   року,   травень   2009   року,   червень   2009   року,   липень 2009   року,   серпень   2009   року,   вересень   2009   року,   жовтень 2009 року, грудень 2009 року з ВАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком".

Стягнуто з Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації  на користь ВАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком"  263 450,29 грн. основного боргу, 2719,50 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відстрочено виконання рішення до 01 квітня 2011 року.

Судове рішення мотивоване тим, що не виконання умов договору - не підписання актів виконаних робіт та несплата відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги по обслуговуванню та утриманню в стані постійної готовності апаратури, прийнятої на експлуатаційно-технічне обслуговування, своєчасному, якісному проведенні регламентних робіт завдає значних матеріальних збитків ВАТ «Укртелеком». Відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 263 450,29грн.

Заступник прокурора Харківської області з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 06  грудня 2010 року у даній справі  скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вказане рішення заступник прокурора вважає необґрунтованим, прийнятим при неповному з'ясуванні обставин справи, а тому вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Головне фінансове управління Харківської обласної державної адміністрації повністю підтримує апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області і вважає її аргументованою відповідно до норм діючого законодавства України.

Позивач - ВАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ВАТ "Укртелеком", проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить у задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Харківської області відмовити повністю. Залишити рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2010 р., ухвалу від 06.12.2010 р. та ухвалу 01.04.2011 р. по справі №11/35-10 без змін. Крім того, у зв'язку з щорічною відпусткою представника позивача - Андренко О.Д. з 13.10.2011 р. по 21.10.2011 р., провести слухання справи призначене на 17.10.2011 р. без участі представника позивача.

Харківська обласна державна адміністрація відзиву на апеляційну скаргу суду не надала.

У судовому засіданні 10.10.2011р. оголошено перерву до 17.10.2011р. о 15:30 год.

У призначене судове засідання 17.10.2011р. уповноважений представник позивача після перерви не з'явився, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, доказом чого є його підпис  на обкладинці матеріалів справи (т.3).

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи заступника прокурора Харківської області та доводи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях до відзиву позивача та Головного фінансового управління Харківської обласної державної адміністрації, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга  підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до  Постанови Пленуму Верховного суду України  від 18.12.2009 р. № 14 “Про судове рішення у цивільній справі“, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Проте, зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Так, дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 01.09.2002 року між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій ЦЗН Харківської облдержадміністрації та ВАТ "Укртелеком" був укладений договір №36-24 про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв’язку ЦО.

Відповідно до умов договору відповідач передає, а позивач приймає на себе обов’язки щодо експлуатаційно-технічного обслуговування, апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв’язку ЦО згідно з відомістю, що додається.

Відповідно до п.3.1 вищезазначеного Договору оплата за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури здійснюється відповідачем згідно з доданим до цього договору кошторисно-фінансовим розрахунком. Розрахунки провадяться щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на підставі пред'явленого рахунку згідно з кошторисно-фінансовим розрахунком.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що підставою для розрахунку за експлуатаційно-технічне обслуговування є кошторисно-фінансовий розрахунок та акт виконаних робіт, у якому можуть зазначатися випадки виходу апаратури і технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО з ладу, несанкціонованого запуску, а також неповний обсяг виконання робіт з обслуговування, що тягне за собою зменшення суми перерахувань.

В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд посилається на те, що не виконання умов договору - не підписання актів виконаних робіт та несплата відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги по обслуговуванню та утриманню в стані постійної готовності апаратури, прийнятої на експлуатаційно-технічне обслуговування, своєчасному, якісному проведенні регламентних робіт завдає значних матеріальних збитків ВАТ «Укртелеком», тобто - відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 263 450,29грн., тому суд дійшов висновку  про задоволення позову в цій частині вимог.

Натомість колегія суддів не погоджується з такими висновками суду,  вважає їх необґрунтованими та безпідставними, зважаючи на таке.

Частиною третьою статті 179 Господарського процесуального кодексу  України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 1 Закону України «Про цивільну оборону», цивільна оборона України є системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. Складовою системи цивільної оборони є системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

Одним із завдань цивільної оборони, відповідно до ст. 2 Закону, є оповіщення населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку.

Статею 6 Закону встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони здійснює оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціонування відомчих територіальних і локальних систем оповіщення.

Відповідно до розділу 1 «Положення про Цивільну оборону України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.1994, № 299 "Про  затвердження Положення про Цивільну оборону України", завданнями Цивільної оборони та заходами щодо їх реалізації є:

1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і забезпечення зменшення збитків і витрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж.

З метою виконання завдання утримуються в готовності до негайного застосування засоби оповіщення і інформаційного забезпечення населення…   

Пунктом 5 Положення на Мінзв'язку покладено забезпечення на договірних умовах експлуатаційно-технічне обслуговування стаціонарних засобів зв'язку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999, № 192 затверджено «Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях". Згідно п.5 Положення, підприємства електрозв'язку забезпечують на договірних умовах експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО, що належить до сфери управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, знаходяться в пунктах управління, на підприємствах, в установах і організаціях. Оплата послуг зв'язку, вартості експлуатаційно-технічного обслуговування здійснюється за тарифами Держкомзв'язку. Фінансування реконструкції, удосконалення загальнодержавної і регіональних систем централізованого оповіщення ЦО, вартості експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і технічних засобів загальнодержавної і регіональних систем централізованого оповіщення та зв'язку ЦО провадиться за рахунок асигнувань, що передбачаються бюджетами відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади (п.6). Експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО повинно забезпечувати підтримання їх у готовності до виконання завдань у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій та забезпечення сталого управління заходами ЦО (п.51). Експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО здійснюється згідно з інструкцією про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО, яка затверджується спільним наказом МНС та Держкомзв'язку (п.52). Відповідальність за експлуатаційно-технічне обслуговування систем оповіщення покладається: загальнодержавної - на генеральну дирекцію Укртелекому; регіональних - на керівництво відповідних дирекцій Укртелекому (п.58).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 № 192 спільним наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 16.08.2000 № 210/119, затверджено Інструкцію про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони підприємствами електрозв'язку України (далі  Інструкція).

У відповідності до пункту 2.1 зазначеної Інструкції експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони здійснюється на підставі договору, зразковий примірник якого наведено в додатку №1 до Інструкції.

Зі змісту цього зразкового (примірного) договору вбачається, що сторонами договору є замовник —«орган управління майном»(суб'єкт господарювання на балансі якого знаходяться засоби оповіщення і зв'язку цивільної оборони) та виконавець, який здійснює обслуговування, ремонт, контроль за робочим станом і збереженням апаратури.

Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про цивільну оборону», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони, є державним замовником продукції, послуг та робіт для потреб цивільної оборони відповідно до Закону України «Про поставки продукції для державних потреб».

Так, відповідно до п.п. 55, 56 Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.1999 за №192, капітальний ремонт апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку цивільної оборони виконується підприємствами електрозв'язку за рахунок коштів власника на підставі окремих договорів.

Відповідальність за збереженість апаратури та технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО і їх технічну готовність несуть керівники підприємств, установ, організацій, де установлено ці засоби. Відповідальність за технічну готовність апаратури і технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО, виконання організаційно-технічних заходів з попередження несанкціонованого запуску несуть підприємства електрозв'язку, що прийняли ці засоби на експлуатаційно-технічне обслуговування.

На виконання вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України, між Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій обласної державної адміністрації та Харківською філією ВАТ «Укртелеком»01.09.2002 року було укладено договір № 36-24 про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО (далі договір), дія якого відповідно до умов цього договору подовжувалася на кожний наступний рік.

Як встановлено з матеріалів справи, до 2009 року заборгованість Головного управління з питань надзвичайних ситуацій за договором у розмірі 743 362,07 грн., яка виникла в результаті несплати Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій за надані Харківською філією ВАТ «Укртелеком»послуги, експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО була погашена відповідачем за рахунок виділення Харківською обласною радою коштів на ці цілі.

З 2009 році кошти на експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО не виділялися.

У грудні 2008 року Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій до Харківській філії ВАТ «Укртелеком»було направлено лист №05/1615, в якому вказувалося, що Головне управління з питань надзвичайних ситуацій не має права подовжити дію договору про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО на 2009 рік та узгодити кошторисно-фінансові розрахунки у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами на дані цілі. Надаючи правову оцінку даному листу, колегія суддів відзначає, що він не породжує жодних наслідків того, що за його змістом відповідач пропонував спірний договір розірвати чи припинити його дію.

Але, не зважаючи на попередження Головного управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації про неможливість пролонгації договору № 36-24 від 01.09.2002 року, Харківська філія ВАТ «Укртелеком»продовжувала надсилати акти виконаних робіт по експлуатаційно-технічному обслуговуванню апаратури та інших технічних засобів оповіщення та зв'язку ЦО.

В той же час за умовами договору у разі затримки оплати за експлуатаційно - технічне обслуговування протягом одного місяця ВАТ «Укртелеком», за умови своєчасного і повного виконання ним зобов'язань за цим договором, має право через місяць після отримання Головним управлінням письмового попередження відмовити йому в подальшому наданні послуг. Таким чином, ВАТ «Укртелеком»мав змогу скористатись правами, передбаченими договором та припинити надання послуг, відповідно до існуючого порядку, натомість продовжував їх надавати та надсилати акти виконаних робіт, які з боку Головного управління не підписані, а отже не визнані відповідачем.

У зв’язку з продовженням позивачем обслуговування технічних засобів оповіщення і зв’язку, що знаходяться на балансі відповідача і неможливістю  пролонгації договору № 36-24 від 01.09.2002 року останнім договору, позивач звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, про зобов'язання Головне управління з питань надзвичайних ситуацій Харківської облдержадміністрації виконати умови договору №36-24 від 01.09.2002 р. в частині підписання актів виконаних робіт за : січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, грудень 2009 року.

Проте,  суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення таких позовних вимог, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, є безпідставними та не підтверджуються відповідними засобами доказування.

      Такі позовні вимоги позивача  суперечать приписам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, оскільки позивачем вибраний невірний спосіб захисту своїх інтересів. Такі висновки колегією суддів зроблені виходячи з того, що акти виконаних робіт за своєю правовою природою не є документами, які створюють, змінюють чи припиняють правовідношення сторін, а є лише первинними документами, які є підставою для відображення в бухгалтерському обліку фактичного здійснення господарської операції. Більше того, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.

Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на розрахунки, рахунки та акти виконаних робіт, які, як зазначено вище –не підписані з боку відповідача –замовника. У п. 3.4. договору сторони встановили, що підставою для розрахунку за експлуатаційно-технічне обслуговування є кошторисно-фінансовий розрахунок та акт виконаних робіт.

Так, відповідно до статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору, обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.  При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.  У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін), або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3).

Однак, як зазначено вище, позивач не скористався своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 538 Цивільного кодексу України

Згідно з ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідні вимоги також містяться і в ст. 218 Господарського кодексу України.

Усе вищенаведене свідчить про те, що позивачем при поданні позову не враховані вищенаведені фактичні обставини та норми чинного законодавства,  Судом апеляційної інстанції встановлено, що акти виконаних робіт залишились не підписаними, залишився не визначеним  строк оплати за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО. Вимога в порядку ст. 530 ч. 2 Цивільного кодексу України позивачем на адресу відповідача не направлялася (матеріали справи таких доказів не містять і на час звернення до суду з позовною заявою у позивача його право в частині несплати відповідачем заявленої суми, що складає 263 450,29 грн. порушеним не було, тому у позивача відсутні підстави стверджувати, що відповідачем порушені зобов’язання  з оплати даної суми, оскільки строк оплати ще не настав, а отже в цій частині позов є передчасним.   

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб‘єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств, організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Тобто, для звернення до суду з позовною заявою необхідно, щоб право особи було порушеним на момент такого звернення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, є необґрунтованими та не підтверджуються відповідними засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про  задоволення апеляційної скарги заступника прокурора та скасування рішення господарського суду Харківської області від 06 грудня 2010 року у даній справі у зв’язку з наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу  України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 06 грудня 2010 року у справі № 11/35-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                    Погребняк В.Я.

Суддя                                                                                           Гончар Т. В.  

Суддя                                                                                           Слободін М.М.  

Повний текст постанови   підписано 24.10.2011 року.