Рішення

від 09.10.2006 по справі 11/278-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09"

жовтня 2006 р.                                                           

Справа № 11/278-06

вх. № 8468/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М.І.

при секретарі судового засідання Хорунжа Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 3-ї особи 

- не з"явився  3-ї особи

першого відповідача - не з"явився

другого відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом СПДФО ОСОБА_2, м. Харків 3-я

особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

Харківська міська рада 

до  СПДФО ОСОБА_3, м.

Харків  

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій

просить визнати недійсним договір оренди майна від 20 червня 2006 року,

укладеного між відповідачами та застосувати наслідки недійсності правочину,

передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірний

договір оренди укладений в порушення чинного законодавства та прав позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги

в повному обсязі.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні позивача - Харківська міська рада в судове засідання

не прибув. Третя особа про час та місце слухання справи повідомлена належним

чином. Письмових пояснень суду не надала.

Відповідачі не забезпечили явку свого представника в призначене

судове засідання. Про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Перший відповідач надав відзив на позов, в якому вказує, що

договір оренди укладений з дотримання усіх вимог законодавства та погоджений в

установленому законом порядку з відповідними компетентними органами.

Другий відповідач письмового відзиву на позов не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по

справі та давши їм оцінку, суд встановив наступне.

20 червня 2006 року між Комунальним шляхово-експлуатаційним

підприємством № 6 (орендодавець) та СПДФО ОСОБА_3 (орендар) був укладений

договір оренди  майна НОМЕР_1 (спірний

договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в

строкове платне користування асфальтове покриття площею 350, 0 кв.м., що

належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Асфальтове

покриття  передано в оренду для

розміщення торгівельних павільйонів та знаходиться за АДРЕСА_1(Центральний

ринок). Договір оренди укладено до 20.05.2007 року. Об'єкт оренди фактично

переданий орендодавцем орендареві, що підтверджується актом приймання-передачі

від 20.06.2006 року. 

Відповідно до Наказу Державної служби автомобільних доріг

"Про затвердження Порядку видачі дозволів на розміщення, будівництво,

реконструкцію та функціонування об'єктів сервісу на землях дорожнього

господарства та згод і погоджень на об'єкти зовнішньої реклами вздовж

автомобільних доріг загального користування" від 29.09.2005 року № 414 -

дорожньо-експлуатаційні організації, якою 

є другий відповідач  - це підприємства

(незалежно від форм власності), які здійснюють ремонт і утримання дорожніх

об'єктів.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги"

встановлено, що автомобільна дорога  це

лінійний комплекс інженерних споруд, призначений  для безперервного, безпечного та зручного

руху транспортних засобів. Вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху

транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у

межах населених пунктів. Дорожнє покриття - укріплені верхні шари дороги, що

сприймають навантаження від транспортних засобів. Проїзна частина - частина

автомобільної дороги, безпосередньо призначена для руху транспортних засобів.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про автомобільні

дороги" складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є

проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття. Межі

вулиці за її шириною визначаються "червоними лініями".

Розташування  будь-яких об'єктів,

будівель, споруд або їх частин у межах "червоних ліній" вулиці не

допускається. 

Наведені фактичні обставини справи та приписи нормативно-правових

актів дають підстави суду дійти висновку, що асфальтове покриття - об'єкт

оренди по спірному договору, є проїзною частиною автомобільної дороги, дорожнім

покриттям, яке розташоване у межах "червоної лінії" вулиці Енгельса

та обліковується на балансі другого відповідача 

виключно для утримання дороги у належному стані, своєчасного проведення

поточного та капітального ремонту. Такий висновок суду також підтверджується

містобудівним обґрунтуванням, виготовленим НВФ ТОВ "Левел", в

мотивувальній частині якого вказано, що територія, яка підлягає забудові,

розташована на проїжджій частині вул. Енгельса, яка проходить по території

Центрального ринку. В зв'язку з реконструкцією та переносом тролейбусного

маршруту на ділянці можливо запроектувати торгівельні павільйони (том 1 а. с.

115).

Статтею 9 Закону України "Про автомобільний рух"

визначена компетенція  власників

автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, або уповноважених

ними  органів у сфері дорожнього руху.

Аналіз наведеної норми дає підстави суду вважати, що до

компетенції другого відповідача не віднесено питання про передачу в оренду

проїзної частини автомобільної дороги, дорожнього покриття, яке розташоване у

межах "червоної лінії" вулиці Енгельса у м. Харкові.

Таким чином, другий відповідач уклав договір оренди без наявності

на то відповідної компетенції та в порушення вимог Закону України "Про

автомобільні дороги". 

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності

правочину визначені в статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема зміст

правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного

законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа яка вчиняє

правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України

господарське   зобов'язання,   що 

не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо 

суперечить  інтересам держави  і 

суспільства,  або  укладено 

учасниками  господарських відносин

з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може 

бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної 

влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із статтею 236 Цивільного кодексу України нікчемний

правочин або правочин, визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його

вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на

майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

При таких обставинах, суд дійшов висновку про наявність правових

підстав для визнання договору оренди НОМЕР_1 оренди майна від 20.06.2006 року

недійсним. Виходячи із суті спірних правовідносин, що склалися між сторонами,

договір оренди слід визнати недійсним з моменту його укладення.

Суд не приймає до уваги посилання першого відповідача у відзиві,

що у спірних відносинах не порушені права позивача, оскільки як свідчать

матеріали справи позивач є орендарем торгового місця за АДРЕСА_1на підставі

договору суборенди від 01.12.2005 року, укладеного з ТОВ "Металіст

-А" та укладенням спірного договору фактично припинитися торгівельна

діяльність позивача, унеможливиться доступ покупців до торгівельного кіоску

позивача, утрудниться процес руху транспортних засобів по вул. Енгельса.   

Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний

правочин не створює юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з його

недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути

другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Зважаючи на те, що між сторонами підписаний акт приймання-передачі

об'єкту оренди від 20.06.2006 року, що свідчить про фактичне вибуття із

володіння другого відповідача асфальтового покриття площею 350 кв.м. по

АДРЕСА_1 та про застосування наслідків недійсності правочину вимагає позивач,

суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування наслідків

недійсності правочину, визначених статтею 216 Цивільного кодексу України.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129

Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди майна НОМЕР_1, укладений між

відповідачами.

Застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати СПДФО

ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2, інформація про відкриті рахунки та дату

народження в матеріалах справи відсутня) передати Комунальному

шляхово-експлуатаційному підприємству № 6 (м. Харків, вул. Добродецького, 13-А,

код 03359210, рахунок 26007825136710 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО

351016) асфальтове покриття площею 350, 0 кв.м., що знаходиться за

АДРЕСА_1(Центральний ринок).

Стягнути з СПДФО ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2, інформація про

відкриті поточні рахунки та дату народження в матеріалах справи відсутня) на

користь СПДФО ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, інформація про відкриті рахунки та дату

народження в матеріалах справи відсутня) - 42, 50 витрат по сплаті державного

мита, 59, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Стягнути з Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства № 6

(м. Харків, вул. Добродецького, 13-А, інформація про відкриті поточні рахунки в

матеріалах справи відсутня) на користь СПДФО ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, інформація про

відкриті рахунки та дату народження в матеріалах справи відсутня) - 42, 50

витрат по сплаті державного мита, 59, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Видати СПДФО ОСОБА_2 довідку про повернення із державного бюджету

України зайво сплаченого державного мита у сумі 48,47 грн.

Повний текст рішення підписано 16.10.2006 року.

Суддя                                                                                           

Черленяк М.І.

Справа

11/278-06