Рішення

від 18.07.2008 по справі 10/269-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/269-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18.07.2008                                                                Справа №  10/269-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Александрової Л.І. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Закритого акціонерного товариства компанії "Райз"

до Фермерського господарства "Інгулець"  

про стягнення 21395 грн. 06 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - Скляров С.Є. юрисконсульт;

від  відповідача - Заікін С.В. голова господарства; Коча В.Д. представник;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Закрите акціонерне товариство компанія “ Райз”  (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з фермерського господарства "Інгулець" (відповідач) суми боргу  13060 грн. 28 коп. основного боргу, 72 грн.06 коп. процентів за користування товарним кредитом, 708 грн.07 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та процентів за користування товарним кредитом, 5224 грн. 11 коп. збитків,1239 грн. 12 коп. процентів за неправомірне користування грошовими коштами, 958 грн.66 коп. інфляційних втрат, 132 грн.76 коп. три відсотки річних та судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що він не отримував позовної заяви, договір особисто підписував, але не отримував товар та не ставив підписи на накладних, товар не одержували і представники господарства за довіреністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами укладено договір  № 8537061 від 15.05.2007 р., за умовами якого позивач прийняв на себе систематично постачати продукцію виробничо-технічного призначення на умовах товарного кредиту, а відповідач зобов'язавався прийняти та оплатити продукцію на умовах договору. Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості продукції та інші умови, погоджені сторонами визначені договором та специфікацією. Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печатками.  Протягом дії договору, в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього регулюються   ст. 264-271 ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконувались належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач свої договірні зобов'язання щодо поставки виконав в повному обсязі, що підтверджено довіреністю ЯМД № 504999 від 20.08.07 та накладними № ВН/044/430 та № ВН/044/431 від 20.08.07   на суму 13060 грн.28 коп.

Доводи відповідача, що він не отримував товар, не уповноважував  представника за довіреністю отримати товар та його представник  не ставив підписи на накладних суд до уваги не приймає, оскільки відповідно  до ст. 33 ГПК  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу  свої вимог та заперечень.

Відповідач  не надав будь-яких доказів, які б доводили його заперечення щодо неотримання товару. При цьому суд зауважує, що відповідач не позбавлений права, якщо він вважає, що існує факт неотримання товару та підробки первинних документів, звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою. За результатами розгляду заяви правоохоронними органами, рішення за даною справою може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 1.1., 1.2., 2.5., 3.5.2. договору та додатку № 1-а від 22.02.07 до договору, відповідач зобов'язувався сплатити відстрочені платежі до 01.10.2007 р.

Відповідно до п.2.6,2.7,3.53 договору та додатку № 1а від 22.02.07 до договору відповідач зобов'язувався оплатити проценти за користування товарним кредитом у розмірі 14,27 доларів США, що згідно з курсом НБУ ( 5,05 грн.) складає суму 72 грн.06 коп.

Судом встановлено, що відповідач свої грошові зобов'зання не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 13060 грн.28 коп., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не надав доказів добровільної сплати суми заборгованості.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість по сплаті вартості товару складає суму 13060 грн.28 коп., проценти за користування товарним кредитом 72 грн.06 коп.

Статтею 230 Господарського кодексу України та ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що (неустойкою штрафом , пенею) є грошова сума яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", № 543\96-ВР від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня.

Згідно п. 7.3. договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару, відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача, за кожен день прострочення пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу.

Позивач на підставі зазначеної договірної умови за період з 01.10.2007р. по 31.01.2008р. нарахував пеню у сумі 708,07 грн.

Ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування, також ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Одним із шляхів захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів є відшкодування збитків.

Відповідно до ч.5 ст. 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню у твердій сумі, або у вигляді відсоткових ставок.

Відповідно до п. 7.4. Договору, Відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки завдані Позивачу, невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по договору, в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання відповідачем: 10  процентів неоплаченої вартості (ціни) Товару за перший (повний чи не повний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 (десять) процентів за кожний повний чи неповний місяць прострочення. В зв'язку з тим що порушення зобов'язання по сплаті вартості товару триває з 01.10.2007р. по 31.01.2008р., тобто 4 (чотири) місяця,   відповідач за вказаними договірними умовами зобов'язаний сплатити на користь позивача збитки в розмірі 40  процентів неоплаченої вартості (ціни) товару, що складає  суму 5 224,11 грн.

Частиною 5 ст. 694, ч. 1 ст. 536 ЦК України та ч. 4 ст. 232 ГК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно п. 7.5. договору сторонами встановлено, що відповідач за прострочення виконання грошових зобов'язань по сплаті вартості товару та сплаті процентів за користування товарним кредитом, сплачує на користь позивача проценти за неправомірне користування коштами в розмірі 28  процентів річних з простроченої суми. За період з 01.10.2007р. по 31.01.2008р. сума процентів за користування товарним кредитом складає 1239,12 гри.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача індекс інфляції за весь час прострочення, що за період з жовтня 2007р. по грудень 2007р., складає 958,66 грн., щодо трьох процентів річних з простроченої суми, що за період з 01.10.2007р. по 31.01.2008р. (123 дні прострочення), складає - 132,76 грн., то в її стягненні відмовляється оскільки сторонами встановлені річні проценти у розмірі 28%, що становить 1239 грн. 12 коп., яка і підлягає, як зазначено вище, до стягнення.   

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати суд покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.  

2. Стягнути з фермерського господарства "Інгулець" (смт. Високопілля, вул. Горького, 2а, Херсонської області, код ЄДРПОУ 22757413, р/р 26005365970001 в КБ "Приватбанк", МФО 305750) на користь закритого акціонерного товариства компанія "Райз" (м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, код ЄДРПОУ 13980201, р/р 26004240016675 у ВАТ "Укрексімбанк", МФО 322313) 13060 грн. 28 коп. основного боргу, 72 грн. 06 коп. процентів за користування товарним кредитом, 708 грн. 07 коп. пені, 5224 грн. 11 коп. збитків, 1239 грн. 12 коп. процентів річних, 958 грн. 66 коп. інфляційних втрат, 212 грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволені решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 30.07.2008 р.