Постанова

від 02.11.2011 по справі 32/560

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2011 р. Справа № 32/560

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого Євсікова О.О.,

суддів Барицької Т.Л.,

Хрипуна О.О.,

розглянувши касаційну ска ргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яричів"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011

та на рішення господарського суду міст а Києва від 11.07.2011

у справі №32/560 господарського суду м іста Києва

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Яричів"

до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет сп ору на стороні відповідача

Миколаївська філія Пу блічного акціонерного товар иства "Банк Форум"

про розірвання кредитного до говору

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Щербюк О.Є., Рак В.М.;

- відповідача Кузьменк о В.М.;

- третьої особи повідомл ений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2011 у спр аві № 32/560 (суддя С.М. Мудрий), зали шеним без змін постановою Ки ївського апеляційного госпо дарського суду від 12.09.2011 (судді: Л.П. Зубець, М.М. Новіков, А.І. Мар тюк ), у задоволенні позовних в имог Товариства з обмеженою відповідальністю "Яричів" (да лі - позивач) до Публічного а кціонерного товариства "Банк Форум" (далі - відповідач) про розірвання кредитного догов ору № 10/08/02-KLEP від 02.09.2008 відмовлено п овністю.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі су довими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суд у України із касаційною скар гою, в якій просить постанову Київського апеляційного гос подарського суду від 12.09.2011 та рі шення господарського суду мі ста Києва від 11.07.2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким п озовні вимоги задовольнити, розірвати кредитний договір № 10/08/02-KLEP від 02.09.2008, застосувати до сторін наслідки розірвання договору, а саме: зобов' язат и позивача повернути відпові дачу суму несплачених валютн их кредитних коштів у гривні відповідно до офіційного ку рсу НБУ до валюти виданих кре дитних коштів, що діяв на день отримання позивачем кредитн их коштів за кредитним догов ором.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялис я про час та місце розгляду да ної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства у В ищому господарському суді Ук раїни, затвердженої наказом в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 56.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду спра ви в касаційній інстанції, пр оаналізувавши на підставі фа ктичних обставин справи заст осування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судо вих актів, вважає, що касаційн а скарга не підлягає задовол енню, враховуючи наступне.

Як встановлено судами поп ередніх інстанцій та підтвер джено матеріалами справи, 02.09.20 08 між позивачем (позичальник) та відповідачем (банк) був укл адений кредитний договір №10/08 /02-КLЕР, відповідно до п. 1.1. якого банк надає позичальнику кре дитні кошти у формі кредитно ї лінії для реалізації проек ту ЄБРР програми підвищення енергоефективності (UKЕЕР), з м аксимальним лімітом заборго ваності в сумі 2 300 000,00 доларів СШ А виключно для фінансування проекту ЄБРР програми підвищ ення енергоефективності (UKЕЕ Р).

Відповідно до п. 1.2. договору кредитні кошти надаються стр оком до 30.08.2013. Кредитні кошти мо жуть надаватись частинами (т раншами), кожна з яких не повин на бути меншою за 500 000,00 доларів США.

В подальшому до кредитного договору були укладені дода ткові договори № 1 від 03.09.2008, № 2 ві д 06.10.2008, № 3 від 03.02.2009, № 4 від 03.08.2009, № 5 від 03.02.2010, № 6 від 03.08.2010.

Згідно з п. 1.3. договору за кор истування кредитними коштам и встановлюється плата, яка с кладається з плаваючої проце нтної ставки (LІВОR) та фіксова ної процентної ставки, в розм ірі LІВОR+5,5 процентів річних.

Як вбачається з п. 1.3.3. договор у кредитні кошти надаються в безготівковій формі для опл ати згідно затверджених напр ямків фінансування та подано ї позичальником заяви на виб ірку кредитних коштів згідно з графіком надання кредитни х коштів (додаток № 1).

Пунктом 1.1 додатку № 1 до дого вору визначений графік надан ня кредитних коштів, зокрема : - вересень 2008 року - 1 300 000,00 доларів США; - жовтень 2008 року - 1 000 000,00 долар ів США.

Порядок сплати процентів в изначено в пунктах 5.4-5.6. догово ру.

В п. 1.4. договору сторони дійш ли згоди про те, що кредитні ко шти повертаються позичальни ком відповідно до графіку по вернення кредитних коштів, в икладеного в додатку 1 до цьог о договору, який є невід'ємною його частиною.

У додатку № 1 до договору вст ановлено наступний графік по вернення кредитних коштів: щ омісячно, рівними частинами, з березня 2010 року по липень 2013 р оку в сумі -54762,00 доларів США; сер пень 2013 року - 54758,00 доларів США (п. 1 .2. додатку №1).

Відповідно до п. 2.3. договору , позичальник відповідно до г рафіка повернення кредитних коштів здійснює повернення кредитних коштів в доларах С ША на відкритий йому позичко вий рахунок № 20732302010570 в МФ АКБ "Фор ум".

Проценти за користування к редитними коштами сплачуєть ся позичальником в доларах С ША у порядку, визначеному п. 2.6. договору (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 2.6. договору проценти сплачуються позича льником на рахунок №20787302010570 в МФ АКБ “Форум”, МФО 326988, за перший м ісяць користування кредитни ми коштами не пізніше останн ього робочого дня першого мі сяця користування кредитним и коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25- те число першого місяця кори стування кредитними коштами включно. В подальшому процен ти за користування кредитним и коштами сплачуються позича льником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього міс яця по 25-те число поточного мі сяця включно, не пізніше оста ннього робочого дня поточног о місяця. Проценти за останні й місяць користування кредит ними коштами сплачуються в д ень повернення кредитних кош тів.

Позивач звернувся до місце вого господарського суду з п озовом до відповідача про ро зірвання кредитного договор у № 10/08/02-KLEP від 02.09.2008, оскільки, як за значає позивач, обставини до говору змінились настільки і стотно, що якби він знав про ма йбутнє істотне збільшення ку рсової різниці долару США до української гривні, то не укл ав би договір на зазначених у мовах. Крім того позивач поси лався на те, що єдиним платіжн им засобом в Україні є гривня і надання кредиту у доларах С ША порушує норми законодавст ва України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інст анцій, виходили з того, що позо вні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України пого джується з вказаними висновк ами судів попередніх інстанц ій, враховуючи наступне.

Статтею 1054 ЦК України пе редбачено, що за кредитним до говором банк або інша фінанс ова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошо ві кошти (кредит) позичальник ові у розмірі та на умовах, вст ановлених договором, а позич альник зобов'язується поверн ути кредит та сплатити проце нти.

Зідно зі ст. 1049 ЦК України п озичальник зобов'язаний пове рнути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій с умі або речі, визначені родов ими ознаками, у такій самій кі лькості, такого самого роду т а такої самої якості, що були п ередані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встанов лені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК Укра їни зміна та розірвання госп одарських договорів в одност оронньому порядку не допуска ється, якщо інше не передбаче но законом або договором.

Статтею 651 ЦК України передб ачено, що зміна або розірванн я договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або з аконом. Договір може бути змі нено або розірвано за рішенн ям суду на вимогу однієї із ст орін у разі істотного поруше ння договору другою стороною та в інших випадках, встановл ених договором або законом. І стотним є таке порушення сто роною договору, коли внаслід ок завданої цим шкоди друга с торона значною мірою позбавл яється того, на що вона розрах овувала при укладенні догово ру.

У разі істотної зміни обста вин, якими сторони керувалис я при укладенні договору, дог овір може бути змінений або р озірваний за згодою сторін, я кщо інше не встановлено дого вором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінили ся настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. (ст. 652 ЦК У країни)

Як вбачається з матеріалів справи, посилаючись на істот ну зміну обставин позивач вк азує на коливання протягом 2008 року курсу валют, зокрема, заз начає, що станом на час отрима ння кредиту курс долара США д о української гривні за офіц ійним курсом НБУ становив 4,847 у країнської гривні за 1 (один) д олар США, а з 31.12.2008 - 7,70 української гривні за один долар США. Оскі льки, з часу укладення догово ру значно зріс курс долара СШ А та відповідно до умов догов ору сплата позивачем кредитн их зобов'язань відбувається саме в доларах США, що призвод ить до значних збитків, то іст отне підвищення курсу долара США до гривні призвело до іст отної зміни обставин.

Однак колегія суддів Вищог о господарського суду Україн и не може погодитися з вказан ими доводами позивача, з наст упних підстав.

Частиною другою ст. 652 ЦК Укра їни встановлено, якщо сторон и не досягли згоди щодо приве дення договору у відповідніс ть з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розі рвання, договір може бути роз ірваний, а з підстав, встановл ених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересова ної сторони за наявності о дночасно таких умов: - в мом ент укладення договору сторо ни виходили з того, що така змі на обставин не настане; - зміна обставин зумовлена причинам и, які заінтересована сторон а не могла усунути після їх ви никнення при всій турботливо сті та обачності, які від неї в имагалися; - виконання догово ру порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розра ховувала при укладенні догов ору; - із суті договору або зви чаїв ділового обороту не вип ливає, що ризик зміни обстави н несе заінтересована сторон а.

Отже, закон пов'язує можлив ість розірвання договору без посередньо не з наявністю іс тотної зміни обставин, а з ная вністю чотирьох умов, визнач ених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при іст отній зміні обставин. (Та ка ж правова позиція викла дена в постанові Верховного Суду України від 23.05.2011 у справі №53/325-09).

Враховуючи, що чинним закон одавством України не закріпл ена стабільність курсу гривн і до іноземних валют, при укла денні спірних договорів та о тримуючи кредити саме в дола рах США, тим самим, приймаючи н а себе зобов' язання поверну ти кредитні кошти в доларах С ША, позивач був обізнаний, що к урс національної валюти Укра їни до долара США не є незмінн им, відтак зміна цього курсу м ожливо настане, а тому повине н був передбачити та врахува ти підвищення валютного ризи ку за кредитним договором.

Крім того, зі змісту ст.ст. 1046, 1054 ЦК України випливає, що відп овідальність за валютні ризи ки лежить саме на позичальни ку з огляду на що, укладаючи кр едитні договори на значний (т ривалий) термін, позивач свід омо прийняв на себе ризик змі ни курсу української гривні до долару США.

Враховуючи зазначене, місц евий та апеляційний господар ські суди дійшли правомірних висновків про наявність під став для розірвання спірного договору, оскільки відсутня наявність одночасно чотирьо х умов для розірвання спірно го договору, визначених ч. 2 ст . 652 ЦК України

Щодо посилань позивача на т е, що єдиним платіжним засобо м в Україні є гривня і надання кредиту у доларах США порушу є норми законодавства Україн и, колегія суддів зазначає на ступне.

Відповідно до ст. 2 Закону У країни "Про банки і банківськ у діяльність" кошти - це грош і у національній або іноземн ій валюті чи їх еквівалент.

Згідно з частиною 1 ст. 345 Госп одарського кодексу України кредитні операції банків пол ягають у розміщенні від свог о імені, на власних умовах та н а власний ризик залучених ко штів юридичних осіб (позичал ьників) та громадян. Кредитни ми визнаються банківські опе рації, визначені як такі Зако ном "Про банки і банківську ді яльність".

Відповідно до ст. 35 Закону Ук раїни "Про Національний банк України" гривня (банкноти і м онети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території Україн и за всіма видами платежів.

Зобов' язання має бути вир ажене у грошовій одиниці Укр аїни. Сторони можуть визначи ти грошовий еквівалент зобов ' язання в іноземній валюті (стаття 524 ЦК України ).

Відповідно до пункту 2 ст. 198 Г К України грошові зобов' яза ння учасників господарських відносин повинні бути вираж ені і підлягають оплаті у гри внях. Грошові зобов' язання можуть бути виражені в інозе мній валюті лише у випадках, я кщо суб' єкти господарюванн я мають право проводити розр ахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законо давства.

Статтею 3 Декрету Кабінету М іністрів України "Про систем у валютного регулювання і ва лютного контролю" передбаче но, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який прий мається без обмежень для опл ати будь-яких вимог та зобов' язань.

Відповідно до ст. 192 Цивільно го кодексу України іноземна валюта може використовувати ся в Україні у випадках і в пор ядку, встановлених законом.

Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяль ність" визначають операції б анків із розміщення залучени х коштів від свого імені, на вл асних умовах та на власний ри зик як кредитні операції, нез алежно від виду валюти, яка ви користовується. Вказані опер ації здійснюються на підстав і банківської ліцензії.

Статтею 2 вищевказаного Зак ону визначено поняття "банкі вської ліцензії", а саме, це до кумент, який видається Націо нальним банком України в пор ядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі яко го банки та філії іноземних б анків мають право здійснюват и банківську діяльність.

Операції з валютними цінно стями банки мають право здій снювати на підставі письмово го дозволу (генеральна ліцен зія) на здійснення операцій з валютними цінностями відпов ідно до пункту 2 статті 5 Декре ту Кабінету Міністрів Украял и "Про систему валютного регу лювання і валютного контролю ".

Національний банк Україн и у своєму листі за № 13-210/7871-22612 від 07.12.2009р. “Про правомірність укла дання кредитних договорів в іноземній валюті” повідомив про те, що операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивіду альної ліцензії.

Також, відповідно до пункт у 1.5 Положення про порядок вид ачі Національним банком Укра їни індивідуальних ліцензій на використання іноземної в алюти на території України я к засобу платежу, затверджен е Постановою Правління Націо нального банку України від 14.1 0.2004 № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є упов новажений банк (ця норма стос ується лише тих операцій упо вноваженого банку, на здійсн ення яких Національний банк видав йому банківську ліценз ію та письмовий дозвіл на зді йснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застос ування режиму індивідуально го ліцензування щодо вказани х операцій достатньою правов ою підставою для здійснення банками кредитування в інозе мній валюті згідно з вимогам и ст. 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і вал ютного контролю" є наявність у банку генеральної ліцензі ї на здійснення валютних опе рацій, отриманої в установле ному порядку, тобто отриманн я письмового дозволу НБУ на о перації, пов' язані з інозем ною валютою (постанова Верхо вного Суду України від 21.03.2011).

З вищевикладеного вбачаєт ься, що уповноважені банки на підставі банківської ліценз ії та письмового дозволу на з дійснення операцій з валютни ми цінностями мають право зд ійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті .

Враховуючи наведене, висно вки судів першої та апеляцій ної інстанцій про те, що спірн ий кредитний договір не супе речить законодавству Україн и є правомірними.

Перевіривши у відповідно сті до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юри дичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення с удами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла виснов ків про те, що суди першої та а пеляційної інстанції в поряд ку ст. ст. 47, 43 ГПК України всебіч но, повно і об' єктивно розгл янули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупн ості; дослідили подані сторо нами в обґрунтування своїх в имог і заперечень докази; нал ежним чином проаналізували в ідносини сторін. На підставі встановлених фактичних обст авин судами попередніх інста нцій з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно з астосовано матеріальний зак он, що регулює спірні правові дносини, мотивовано відмовле но у задоволенні позову.

Отже, доводи касаційної ска рги не спростовують правомір них висновків судів попередн іх інстанцій, що покладені в о снову прийнятих у даній спра ві судових рішень, а тому не є підставою для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Яричів" залишити без з адоволення.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 12.09.2011 та рішення господарс ького суду міста Києва від 11.07.2 011 у справі № 32/560 залишити без зм ін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді Т.Л. Барицька

О.О. Хрипун