Постанова

від 01.11.2011 по справі 33/470

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2011 № 33/470

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Дзюбка П.О.

суддів:

при секретарі:

за участю секретаря: Карпюк О.С.

за участю представників ст орін:

від позивача: не з' явився

від відповідача: ОСОБА_1 . ( за довіреністю)

від третьої особи, яка не за являє самостійних вимог на п редмет спору на стороні пози вача : не з' явився

від третьої особи, яка не за являє самостійних вимог на п редмет спору на стороні відп овідача : не з' явився

розглянувши апеляційну ск аргу Публічного акціонерног о товариства «Енергобанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2011р.

у справі № 33/470 (суддя: С. М. Мудр ий.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Е нергобанк»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхов е товариство «Дельта Ре»

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору на стороні позивача:

Товариство з обмеженою від повідальністю «Метрополія- Цінні папери»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідач а:

Товариство з обмеженою від повідальністю «АУРІ»

про визнання недійсн им договору про залучення к оштів на умовах субординован ого боргу від 15.12.2004 року.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарсько го суду міста Києва від 12.09.2011 ро ку у справі № 33/470 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з винесени м рішенням, ПАТ «Енергобанк » звернулося до Київського апеляційного господарськог о суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати ріш ення господарського суду міс та Києва від 12.09.2011 року у справі № 33/470 повністю та прийняти нов е рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обс язі.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 12.10.2011 року відкрито апеляцій не провадження у справі № 33/470 т а призначено до розгляду на 01. 11.2011 р.

01.11.2011р. через загальний відді л документального забезпече ння суду від позивача надійш ло клопотання про відкладенн я розгляду справи.

Колегія суддів заслухавши думку представника відповід ача, ухвалила клопотання зал ишити без задоволення.

Заслухавши пояснення пред ставника відповідача, розгля нувши доводи апеляційної ска рги, дослідивши письмові док ази, долучені до матеріалів с прави, виходячи з вимог чинно го законодавства, апеляційни й суд дійшов висновку, що апел яційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підста в.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2004 року між акціонер ним банком «Енергобанк» (бан к за договором) та товариство м з обмеженою відповідальніс тю «АУРІ», що є повним правона ступником товариства з обмеж еною відповідальністю «ТІТА НІК» (інвестор за договором) у кладено договір про залученн я коштів на умовах субордино ваного боргу, відповідно до у мов якого банк відкриває рах унок № 265233279801, а інвестор вносить на цей рахунок у безготівков ій формі грошові кошти з мето ю їх врахування до капіталу б анку на умовах субордоновано го боргу в сумі 3 000 000,00 грн. на стр ок до 15.12.2010 року.

Між сторонами підписано до даткові угоди до договору пр о залучення коштів на умовах субординованого боргу б/н ві д 15.12.2004 року, а саме: № 1 від 21.12.2004 рок у, відповідно до якої сторони збільшили суму субординован ого боргу до 6 000 000,00 грн.; № 2 від 28.12.200 4 року; № 3 від 10.04.2006 року; № 4 від 22.06.2006 року та № 5 від 05.06.2007 року.

На виконання умов договору товариство з обмеженою відп овідальністю «ТІТАНІК» 16.12.2004 р оку та 22.12.2004 року перерахувало 6 000 000,00 грн. на рахунок акціонерн ого банку «Енергобанк», що пі дтверджується наявними в мат еріалах справи виписками про рух коштів на банківських ра хунках.

04.03.2009 року між товариством з о бмеженою відповідальністю « АУРІ» (первісний кредитор за договором) та товариством з д одатковою відповідальністю «Страхове товариство «Дельт а Ре» (новий кредитор за догов ором) укладено договір про ві дступлення права вимоги, від повідно до умов якого первіс ний кредитор передав належне йому право вимоги згідно з до говором про залучення коштів на умовах субордонованого б оргу від 15.12.2004 року, враховуючи всі додаткові угоди до нього , що укладений між акціонерни м банком «Енергобанк» (далі - б оржник) та товариством з обме женою відповідальністю «ТІТ АНІК», правонаступником яког о є первісний кредитор (далі о сновний договір), а новий кред итор прийняв право вимоги, що належить первісному кредитн ому за основним договором.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є д ія особи, спрямована на набут тя, зміну або припинення циві льних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є прав овідношення, в якому одна сто рона (боржник) зобов'язана вчи нити на користь другої сторо ни (кредитора) певну дію (перед ати майно, виконати роботу, на дати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певн ої дії, а кредитор має право ви магати від боржника виконанн я його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК Україн и зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 11 Ц К України підставами виникне ння цивільних прав та обов'яз ків, зокрема, є договори та інш і правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є до мовленість двох або більше с торін, спрямована на встанов лення, зміну або припинення ц ивільних прав та обов'язків.

В апеляційній скарзі скарж ник посилається на те, що між т овариством з обмеженою відпо відальністю «Метрополія-Цін ні папери» (продавець за дого вором) та акціонерним банком «Енергобанк» (покупець за до говором) укладено договори к упівлі- продажу цінних папер ів № Т 1720, Т-111 від 15.12.2004 року, № Т 1730; Т-119 від 21.12.2004 року, № 1733; Т-120 від 21.12.2004 року та № Т 1735; Т-121 від 21.12.2004 року, відпов ідно до яких продавець перед ав у власність покупця, а поку пець прийняв та оплатив цінн і папери в кількості 107 502 шт. на 6 092 000,00 грн. Кошти були перерахов ані на рахунок продавця в АКБ «Трансбанк», які в свою чергу від товариства з обмеженою в ідповідальністю «ТІТАНІК» н адійшли на користь акціонерн ого банку «Енергобанк» по до говору про залучення коштів на умовах субординованого бо ргу. Тобто, надання коштів по д оговору фактично відбулося з а рахунок коштів акціонерног о банку «Енергобанк», що супе речить чинному законодавств у України. Також апелянт зазн ачає, що на момент придбання ц інних паперів їх реальна вар тість дорівнювала нулю, прот е відповідно до висновку суд ової оціночної експертизи № 2458/11-16 від 15.06.2011 року Київського на уково-дослідного інституту с удових експертиз Міністерст ва юстиції України, що була пр оведена за клопотанням позив ача, за результатами торгіве льних сесій ПФТС встановлено наявність котирувань:

- по інвестиційним сер тифікатам ПВІФ «Агроінновац ія» НДВЗТ (код за ЄДРПОУ 32374739) ст аном на 01.12.2004 року - найкраща цін а купівлі складала 1024,00 грн., най краща ціна продажу складала 1034,00 грн. Отже, ринкова вартість розрахована методом ринку к апіталу станом на 01.04.2004 року скл адала 1032,00 грн.;

- по інвестиційним сер тифікатам ПВІФ «Промтехінве ст» НДВЗТ (код за ЄДРПОУ 32374739) ст аном на 01.12.2004 року - найкраща цін а купівлі складала 1003,00 грн., най краща ціна продажу складала 1010,00 грн. Отже, ринкова вартість розрахована методом ринку к апіталу станом на 01.04.2004 року скл адала 1006,50 грн.;

- по акціям ВАТ ЗНВКІФ « Плаза-Технолоджис» (код за ЄД РПОУ 33052705) станом на 01.12.2004 року - най краща ціна купівлі складала 10,06 грн., найкраща ціна продажу складала 10,16 грн. Отже, ринкова вартість розрахована методо м ринку капіталу станом на 01.04.2 004 року складала 10,11 грн.

За таких обставин, колегія с уддів вважає, що твердження а пелянта є безпідставними та такими, що спростовуються на явними в матеріалах справи д оказами.

Як роз'яснив Пленум Верховн ого Суду України в пункті 2 пос танови «Про судову практику в справах про визнання угод н едійсними» від 28.04.1978 р. № 3, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідкам и, передбаченими законом. При цьому суд повинен встановит и наявність тих обставин, з як ими закон пов'язує визнання у годи недійсною і настання пе вних юридичних наслідків.

Відповідно до ч.1 статті 234 ЦК України фіктивним є правочи н, який вчинено без наміру ств орення правових наслідків, я кі обумовлювалися цим правоч ином.

Фіктивним може бути визнан ий будь-який правочин, якщо ві н не має на меті встановлення правових наслідків, незалеж но від того, в якій формі він в чинений.

Позивач, який звертається з вимогою про визнання правоч ину фіктивним, має довести ві дсутність в учасників правоч ину наміру створити юридичні наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені частинами першою - тр етьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України змі ст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та ум ови, які є обов'язковими відпо відно до актів цивільного за конодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК Укра їни, одним із способів захист у цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України змі ст правочину не може супереч ити Цивільному Кодексу, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства.

Правочин, який вчиняється б ез наміру створити будь-які н аслідки є фіктивним і визнає ться судом недійсним (ст.234 ЦК У країни). Фіктивний правочин в чиняється сторонами лише для виду без подальшого його вик онання, при цьому сторони маю ть інші цілі, ніж ті, що ним пер едбачені.

У фіктивних правочинах вну трішня воля сторін не відпов ідає зовнішньому її прояву, т обто сторони, укладаючи його , знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правоч ин завжди укладається умисно . При розгляді справ суди мают ь врахувати, що ознака фіктив ності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Я кщо хоча б одна сторона намаг алася досягнути правового ре зультату, то такий правочин н е визнається фіктивним (неді йсним).

В матеріалах справи відсут ні будь-які докази, які б підтв ерджували правомірність зая влених позовних вимог щодо в изнання недійсним договору п ро залучення коштів на умова х субординованого боргу б/н в ід 15.12.2004 року, як фіктивний, тобт о такий, що не має на меті вста новлення правових наслідків , з підстав зазначених в позов ній заяві.

Отже, апелянтом не доведено підстав, з якими законодавец ь пов'язує визнання недійсни м (фіктивним) правочину.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господ арських судах здійснюється н а засадах змагальності, стор они та інші особи, які беруть у часть у справі, обґрунтовуют ь свої вимоги і заперечення п оданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті о бставини, на які вона посилає ться як на підставу своїх вим ог і заперечень. Господарськ ий суд приймає тільки ті дока зи, які мають значення для спр ави. Обставини справи, які від повідно до законодавства пов инні бути підтверджені певни ми засобами доказування, не м ожуть підтверджуватись інши ми засобами доказування.

Дослідивши матеріали наяв ні у справі, апеляційний суд р обить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінк у доказам по справі та виніс з аконне обґрунтоване рішення , яка відповідає чинному зако нодавству, фактичним обстави нам і матеріалам справи.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апел яційний господарський суд не зв' язаний доводами апеляці йної скарги і перевіряє зако нність і обґрунтованість ріш ення місцевого господарсько го суду в повному обсязі. В апе ляційній інстанції не прийма ються і не розглядаються вим оги, що не були предметом розг ляду в суді першої інстанції .

Виходячи з вищезазначеног о, колегія суддів вважає, що ск аржник не довів обґрунтовані сть своєї апеляційної скарги , докази на підтвердження сво їх вимог суду не надав, апеляц ійний суд погоджується із рі шенням господарського суду м іста Києва від 12.09.2011 року у спра ві № 33/470, отже підстав для його с касування або зміни не вбача ється.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господ арського процесуального код ексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Пуб лічного акціонерного товари ства «Енергобанк» на рішен ня господарського суду міст а Києва від 12.09.2011 року у справі № 33/470 залишити без задоволення .

Рішення господарського су ду міста Києва від 12.09.2011 року у с праві № 33/470 залишити без змін .

Матеріали справи № 33/470 пове рнути господарському суду мі ста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена у касаційн ому порядку до Вищого господ арського суду України через суд апеляційної інстанції пр отягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді