Постанова

від 01.11.2011 по справі 37/201-7/113-23/608-1/169

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2011 № 37/201-7/113-23/608-1/169

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів:

при секретарі:

за участю представникі в сторін:

від позивача ОСОБА_1 - п редставник за дов. № 167/10 від 23.12.2010р .;

від відповідача ОСОБА_2 - представник за дов. №Д07/2011/04/21- 10 від 21.04.2011р.;

розглянувши апеляційну ск аргу

Дочірньої компанії “Газ Ук раїни” Національної акціоне рної компанії “Нафтогаз Укра їни”

на рішення Господарського суду

міста Києва

від 11.07.2011р.

справа № 37/201-7/113-23/608-1/169 (суддя Мель ник В.І.)

за позовом Дочірньої компа нії “Газ України” Національн ої акціонерної компанії “Наф тогаз України”

до Публічного акціонерног о товариства “Київенерго”

про стягнення 4045967,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія “Газ У країни” Національної акціон ерної компанії “Нафтогаз Укр аїни” (далі - позивач) у квіт ні 2009 року звернулася до Госпо дарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціо нерного товариства “Київене рго” (далі - відповідач) про с тягнення з відповідача на ко ристь позивача 1305296,87 грн. - осн овного боргу, 1092365,03 грн. - пені, 1 512175,26 грн. - інфляційних, 136130,60 грн . - 3% річних, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

Дана справа неодноразово р озглядалась судовими інстан ціями.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 11.07.2011р. у спр аві №37/201-7/113-23/608-1/169 в позові відмов лено повністю.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, позивач звернувс я до Київського апеляційного господарського суду з апеля ційною скаргою, в якій просит ь Київський апеляційний госп одарський суд скасувати ріше ння Господарського суду міст а Києва від 11.07.2011р. у справі №37/201-7/11 3-23/608-1/169 та постановити нове ріше ння, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мо тивована тим, що Господарськ ий суд міста Києва неповно з' ясував обставини справи, виз нав обставини встановленими , які є недоведеними і мають зн ачення для справи, неправиль но застосував норми матеріал ьного та процесуального прав а.

Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 09.08.2011р. у справі № 37/201-7/113-23/6 08-1/169, скарга прийнята до розгля ду та порушено апеляційне пр овадження.

Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 27.09.2011р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуа льного кодексу України.

Ухвалою Київського а пеляційного господарського суду від 04.10.2011р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуа льного кодексу України. Крім того, даною ухвалою відповід но до ст. 69 Господарського про цесуального кодексу України розгляд справи було продовж ено на 15 днів.

18.10.2011р. в судовому засід анні Київського апеляційног о господарського суду була о голошена перерва на підставі ст. 77 Господарського процесуа льного кодексу України.

У відзиві на апеляційну ска ргу та в судовому засіданні 25. 10.2011р. відповідач заперечував п роти доводів апеляційної ска рги , просив залишити рішення Господарського суду міста К иєва від 11.07.2011р. по справі №37/201-7/113-23/ 608-1/169 без змін, а апеляційну ска ргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціо нерної компанії “Нафтогаз Ук раїни” - без задоволення.

25.10.2011р. в судовому засід анні Київського апеляційног о господарського суду була о голошена перерва на підставі ст. 77 Господарського процесуа льного кодексу України.

Розглянувши апеляційну ск аргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційни й господарський суд вважає, щ о рішення Господарського суд у міста Києва від 11.07.2011р. підляг ає скасуванню, а апеляційна с карга Дочірньої компанії “Га з України” Національної акці онерної компанії “Нафтогаз У країни” - задоволенню, з наст упних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу Укра їни апеляційний господарськ ий суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, кори стується правами наданими су ду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2008р. між ДК „Газ Украї ни” НАК „Нафтогаз України” (п остачальник), та Акціонерною енергетичною компанією “Киї венерго” (покупець), був уклад ений договір поставки природ ного газу ТЕЦ-6 Київенерго для надання населенню послуг з о палення та гарячого водопост ачання № 06/08-2050 БО-41 (далі - догові р), предметом якого відповідн о до п. 1.1 останнього є зобов'яза ння постачальника передати протягом жовтня-грудня 2008 рок у в обсязі до 18872 тис. м. куб., а пок упець, в свою чергу, прийняти т а оплатити його вартість за ц інами, погодженими у розділі 5 цього договору та додатково ї угоди до нього від 26.11.2008р.

Матеріалами справи підтве рджується та сторонами не ос порюється, що протягом жовтн я-грудня 2008р. постачальник пер едав покупцю природний газ т а надав послуги з його трансп ортування в обсязі 16330 тис. м. ку б. вартістю 28893728,87 грн.

Як свідчать матеріали спра ви, остання оплата була здійс нена покупцем 06.04.2009р., тобто на д ень подання позову до суду пе ршої інстанції заборгованіс ть була сплачена в повному об сязі, оскільки позов було под ано 13.04.2009р. Проте така оплата у п овному обсязі була здійснена відповідачем з порушенням в становленого договором №06/08-2050 БО-41 від 16.10.2008 року строку 06.04.2009 рок у.

Таким чином, справа розгляд ається в частині стягнення з відповідача 1512175,26 грн. інфляцій них втрат, 136130,60 грн. трьох проце нтів річних та 1092365,03 грн. пені.

Статтями 11, 509 Цивільного код ексу України передбачено, що договір є підставою виникне ння цивільних прав і обов'язк ів (зобов'язань), які мають вик онуватися належним чином і в установлений строк відповід но до вказівок закону, догово ру.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивіл ьного кодексу України до дог овору поставки застосовують ся загальні положення про ку півлю-продаж, якщо інше не вст ановлено договором, законом або не випливає з характеру в ідносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 691 Цивільног о кодексу України покупець з обов'язаний оплатити товар з а ціною, встановленою у догов орі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у догово рі і не може бути визначена ви ходячи з його умов, - за ціною, щ о визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а тако ж вчинити за свій рахунок дії , які відповідно до договору, а ктів цивільного законодавст ва або вимог, що звичайно став ляться, необхідні для здійсн ення платежу.

Із частин 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України вбачається, що покупець зобов'язаний опл атити товар після його прийн яття або прийняття товаророз порядчих документів на нього , якщо договором або актами ци вільного законодавства не вс тановлений інший строк оплат и товару. Покупець зобов'язан ий сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Дого вором купівлі-продажу може б ути передбачено розстроченн я платежу.

Відповідно до частини перш ої статті 193 Господарського ко дексу України суб' єкти госп одарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов' язання належним чино м відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов' язан ня - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно став ляться.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов ' язання має виконуватись на лежним чином, відповідно до у мов договору та вимог Цивіль ного кодексу України, інших а ктів цивільного законодавст ва.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України, якщо у зобов' язанні встановлени й строк його виконання, то вон о підлягає виконанню у цей ст рок.

При попередньому розгляді справи судами було встановл ено, що відповідач не виконав свої зобов' язання у строки встановлені договором.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка по рушила зобов' язання несе ві дповідальність за наявності її вини (умислу або необережн ості), якщо інше не встановлен е договором або законом. Особ а є невинуватою, якщо вона дов еде, що вжила всіх залежних ві д неї заходів щодо належного виконання зобов' язання. Ві дповідачем не було надано су ду першої інстанції будь-яки х підтверджень того, що ненал ежне виконання господарсько го зобов' язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодекс у України передбачає, що у раз і порушення зобов' язання на стають правові наслідки, яки ми зокрема є сплата неустойк и.

Відповідно до статті 549 Циві льного кодексу України неуст ойкою (штрафом, пенею) є грошов а сума або інше майно, які борж ник повинен передати кредито рові у разі порушення боржни ком зобов' язання.

Пунктом 7.2 договору №06/08-2050 БО-41 в ід 16.10.2008 р. за невиконання умов п ункту 6.1 договору передбачено нарахування пені із розраху нку подвійної облікової став ки Національного банку Украї ни на суму боргу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивіль ного кодексу України, боржни к який прострочив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора зобов' яза ний сплатити суму боргу з ура хуванням встановленого інде ксу інфляції за весь час прос трочення, а також три відсотк и річних з простроченої суми , якщо законом або договором н е встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки, зобов' язання в р озумінні статті 526, 599 Цивільног о кодексу України належним ч ином не було виконано, а предм етом спору у даній справі є об ов' язок відповідача оплати ти суму з урахуванням пені, ін фляційних втрат та трьох про центів річних - відповідач зобов' язаний відшкодувати останні незалежно від наявн ості вини у простроченні гро шового зобов' язання та наяв ності заподіяних збитків.

Крім того, норми статті 625 Цив ільного кодексу України не с тавлять умову сплати боржник ом інфляційних втрат в залеж ність від користування остан нім коштами кредитора, а визн ачають обов' язок боржника, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення вик онання грошового зобов' яза ння.

Відповідно до положень вка заної статті кредитор не зоб ов' язаний доводити користу вання боржником грошовими ко штами, а обов' язок оплатити інфляційні втрати та три від сотки річних наступає у борж ника за наявності прострочен ого грошового зобов' язання , незалежно від того користув ався останній цими коштами ч и ні.

За вказаних обставин, Київс ький апеляційний господарсь кий суд вважає, що висновки су ду першої інстанції про відс утність факту користування в ідповідачем чужими коштами та відсутність факту простр очення боржника з його вини в изнати законними і обґрунтов аними не можна, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами та протиріча ть вимогам цивільного законо давства про належне виконанн я зобов' язань за договором.

Крім того, Київський апеляц ійний господарський суд не п риймає як належне висновок с уду першої інстанції, що забо ргованість за спірним догово ром виникла внаслідок різниц і в тарифах на теплову енергі ю, що постачалась для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, внаслідок невідповідності ф актичної вартості теплової е нергії тарифами, з огляду на н аступне.

Згідно п. 37 ст. 1 Бюджетного ко дексу України субвенції - між бюджетні трансферти для вико ристання на певну мету в поря дку, визначеному тим органом , який прийняв рішення про над ання субвенції.

Постановою КМУ від 05.03.2009р. №193 в ідповідно до ст. 37 Закону Укра їни “Про державний бюджет на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” б уло затверджено порядок пере рахування у 2009 році субвенцій з державного бюджету місцев им бюджетам на погашення заб оргованості з різниці в тари фах на теплову енергію, послу ги з водопостачання та водов ідведення, що вироблялися, тр анспортувалися і постачалис я населенню, яка виникла у зв'я зку з невідповідністю фактич ної вартості теплової енергі ї, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, зат вердженим органами державно ї влади чи органам місцевого самоврядування, у редакції п останови Кабінету міністрів України від 07.10.2009р. №1093, який спря мовано на погашення заборгов аності, зокрема, підприємств теплоенергетики за природни й газ, спожитий ними у період з 01.01.1998 р. по 01.07.2009р., за рахунок кошті в державного бюджету, визнач ено, що як основна заборгован ість теплопостачальних комп аній за спожитий газ, так і пен я, штрафні та фінансові санкц ії, нараховані на такц заборг ованість, відшкодовуються з коштів бюджету.

За своїм змістом Постанова регулює бюджетні відносини та відносини пов'язані з пога шенням заборгованості з різн иці в тарифах.

Позивач не є учасником відн осин ПАТ “Київенерго” та КМД А щодо формування тарифів на теплову енергію, не є учасник ом бюджетних відносин між ци ми ж сторонами з приводу пере рахування субвенцій на погаш ення заборгованості з різниц і в тарифах, оскільки спірним договором такі правовідноси ни не обумовлені.

Підставою для проведення р озрахунків між сторонами за спожитий природний газ є спі рний договір, зокрема п. 6.1 дого вору та підписані акти прийм ання-передачі природного газ у, а відповідно до статті 526 Цив ільного кодексу України зобо в'язання має виконуватися на лежним чином відповідно до у мов договору.

Змін і доповнень, щодо строк ів здійснення розрахунків по договору в порядку п.0.2 спірно го договору сторонами внесен о не було, а в силу статті 651 Цив ільного кодексу України, змі на або розірвання договору д опускається лише за згодою с торін, якщо інше не встановле но договором або законом. Отж е, підстава для здійснення ро зрахунків між сторонами зали шилась незмінною.

Умови розрахунків за спірн им договором не ставляться в залежність від надходження субвенцій на погашення забор гованості з різниці в тарифа х. Тому, надання або ненадання субвенції з державного бюдж ету не може бути умовою викон ання або невиконання відпові дачем своїх договірних зобов 'язань від передбаченої дого вором господарсько-правової відповідальності (аналогічн а позиція міститься в Постан ові Вищого господарського су ду України відл 20.10.2011р. №35/170).

За таких обставин колегія с уддів вважає необґрунтовани м висновок суду першої інста нції про недостатність підст ав для стягнення штрафних са нкцій з відповідача за послу ги з транспортування природн ого газу протягом жовтня-гру дня 2008 року за договором поста вки природного газу № 06/08-2050 БО-41 в ід 16.10.2008 p.

Відповідач стверджував, що акти приймання-передачі газ у за листопад - грудень 2008 року було фактично підписано знач но пізніше від зазначеної у н их дати. Таким чином, позивач н евірно визначив дату початку перебігу строку простроченн я зобов' язань щодо розрахун ків за договором №06/08-2050 БО-41 від 1 6.10.2008 р.

Пунктом 6.1 договору №06/08-2050 БО-41 в ід 16.10.2008 р. встановлено, що остат очний розрахунок за фактично спожиті та протранспортован і обсяги газу здійснюються н а підставі акта приймання-пе редачі газу до10 числа, наступн ого за місяцем поставки газу .

Так, матеріали справи містя ть копії листів щодо узгодже ння з позивачем порядку підп исання актів приймання-перед ачі газу за листопад-грудень 2008 року.

Згідно статті 9 Закону Укра їни “Про бухгалтерський облі к та фінансову звітність в Ук раїні” підставою для бухгалт ерського обліку господарськ их операцій є первинні докум енти, які фіксують факти здій снення господарських операц ій. Факт передачі матеріальн их цінностей підтверджуєтьс я актом приймання-передачі.

Відповідно до частини перш ої статті 9 Закону України “Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність в Україні” первинні документи повинні бути складені під час здійсн ення господарської операції , а якщо це неможливо - безпосе редньо після її закінчення.

Згідно пункту 2.4 Положення п ро документальне забезпечен ня записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказо м Міністерства фінансів Укра їни №88 від 24.05.1995 р. первинні докум енти для надання їм юридично ї сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквіз ити: назва підприємства, уста нови, від імені яких складени й документ, назва документа (ф орми), код форми, дата і місце с кладання, зміст господарсько ї операції та її вимірники (у н атуральному і вартісному вир азі), посади, прізвища і підпис и осіб, відповідальних за доз віл та здійснення господарсь кої операції і складання пер винного документа.

Матеріали справи містять а кти приймання-передачі газу за листопад-грудень 2008 року, як і оформлені відповідно до ви мог чинного законодавства та підписано і скріплено печат кою відповідача без зауважен ь та заперечень.

З огляду на викладене, Київс ький апеляційний господарсь кий суд не приймає як належне твердження відповідача, що п озивач невірно визначив дату початку перебігу строку про строчення зобов' язань, оскі льки своїми діями відповідач підтвердив факт передачі пр иродного газу у листопаді-гр удні 2008 року.

З огляду на викладене, позив ач правомірно здійснив нарах ування пені, інфляційних втр ат та трьох процентів річних з 11 числа місяця, наступного з а розрахунковим.

Так, для всебічного, повного і об' єктивного розгляду в с удовому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності суд п овинен перевірити обґрунтов аність і правильність здійсн еного позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощ о, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов' язати п озивача здійснити перерахун ок відповідно до закону чи до говору або зробити це самост ійно (аналогічна правова поз иція викладена в ч. 1 п. 18 інформ аційного листа Вищого господ арського суду України від 11.04.20 05р. № 01-8/344 „Про деякі питання пра ктики застосування норм Госп одарського процесуального к одексу України, порушені в до повідних записках про роботу господарських судів у 2004 році ”).

Перевіривши розрахунок п ені, суд апеляційної інстанц ії встановив, що позивач має п раво на стягнення 1 742 345,63 грн. Ос кільки суду не надано право в иходити за межі позовних вим ог до стягнення підлягає сум а у розмірі, заявленому позив ачем - 1092365,03 грн.

Відповідно до п.3 ст. 83 Господ арського процесуального код ексу України господарський с уд має право зменшувати у вин яткових випадках розмір неус тойки (штрафу, пені), які підля гають стягненню зі сторони, щ о порушила зобов' язання.

Колегія суддів, дійшла висн овку, що враховуючи матеріал ьні інтереси сторін, а також те, що відповідачем була спла чена сума основного боргу до винесення рішення господарс ьким судом першої інстанції - розмір пені слід зменшити на 25%, та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в су мі 819273,77 грн.

Перевіривши розрахунок 3% рі чних, суд апеляційної інстан ції встановив, що позивач має право на стягнення 136 266, 31 грн. П роте, оскільки суду не надано право виходити за межі позов них вимог до стягнення підля гає сума у розмірі, заявленом у позивачем, а саме 136130,60 грн.

Перевіривши розрахунок і нфляційних втрат, суд апеляц ійної інстанції встановив, щ о позивач має право на стягне ння 1512980,89 грн. Оскільки суду не надано право виходити за меж і позовних вимог до стягненн я підлягає сума у розмірі, зая вленому позивачем, а саме 1512175,26 грн.

На підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, п еревіривши застосування суд ом першої інстанції норм мат еріального і процесуального права, колегія суддів вважає , що рішення Господарського с уду міста Києва від 11.07.2011р. необ хідно скасувати, апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Г аз України” Національної акц іонерної компанії “Нафтогаз України” - задовольнити ча стково, прийняти нове рішенн я, яким позовні вимоги Дочірн ьої компанії “Газ України” Н аціональної акціонерної ком панії “Нафтогаз України” зад овольнити частково.

Статтею 104 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни визначені підстави для ск асування чи зміни рішення, зо крема, порушення або неправи льне застосування норм матер іального чи процесуального п рава.

Відповідно ст. 49 Господарсь кого процесуального кодексу України при частковому задо воленні позову судові витрат и покладаються на обидві сто рони пропорційно розміру зад оволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати покладаються за розгляд спр ави в першій інстанції пропо рційно розміру задоволених п озовних вимог, а судові витра ти за подання апеляційної ск арги - також покладаються п ропорційно розміру задоволе них позовних вимог у зв' язк у з частковим її задоволення м.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Госп одарського процесуального к одексу України, Київський ап еляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Доч ірньої компанії “Газ України ” Національної акціонерної к омпанії “Нафтогаз України” з адовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2011р. у сп раві № 37/201-7/113-23/608-1/169 скасувати та п рийняти нове рішення.

Позов Дочірньої компанії “ Газ України” Національної ак ціонерної компанії “Нафтога з України” - задовольнити ч астково.

Стягнути з Публічної акціо нерної компанії “Київенерго ” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідент ифікаційний код 00131305) на корист ь Дочірньої компанії “Газ Ук раїни” Національної акціоне рної компанії “Нафтогаз Укра їни” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 31301827) 819273,7 7 грн. (вісімсот дев' ятнадцят ь тисяч двісті сімдесят три г ривні 77 копійки) пені; 1512175,26 грн. (о дин мільйон п' ятсот дванадц ять тисяч сто сімдесят п' ят ь гривень 26 копійок) інфляційн их втрат; 136130,60 грн. (сто тридцять шість тисяч сто тридцять гри вень 60 копійок) трьох проценті в річних; 15 552,09 грн. (п' ятнадцят ь тисяч п' ятсот п' ятдесят дві гривні 09 копійок) державно го мита та 71,96 грн. (сімдесят одн а гривня 96 копійок) витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу.

3. Стягнути з Публічної акці онерної компанії “Київенерг о” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; іден тифікаційний код 00131305) на корис ть Дочірньої компанії “Газ У країни” Національної акціон ерної компанії “Нафтогаз Укр аїни” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка , 1; ідентифікаційний код 31301827) 11479,5 3 грн. (одинадцять тисяч чотири ста сімдесят дев' ять гривен 53 копійки) грн. витрат по сплат і державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видати накази. Видачу на казів доручити Господарсько му суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 37/201-7/113-23/608- 1/169 повернути до Господарсько го суду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена у касаційно му порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді