Ухвала

від 13.07.2012 по справі 37/201-7/113-23/608-1/169

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 липня 2012 р. № 37/201-7/113-23/608-1/169

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Плюшка І.А. суддів:Демидової А.М. Подоляк О.А. Селіваненка В.П. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі№ 37/201-7/113-23/608-1/169 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного товариства "Київенерго" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Київської міської державної адміністрації простягнення 4 045 967,76 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2011 у справі №37/201-7/113-23/608-1/169 відмовлено у задоволенні позову Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 4 045 967,76 грн. заборгованості за договором поставки природного газу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на 819 273,77 грн. пені; 1 512 175,26 грн. інфляційних втрат; 136 130,60 грн. 3% річних.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі № 37/201-7/113-23/608-1/169 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011, рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 залишено в силі.

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі № 37/201-7/113-23/608-1/169, в якій заявник просить вказану постанову Вищого господарського суду України скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду касаційної інстанції.

З посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 31.10.2011 у справі №17/191, від 20.10.2011 у справі № 35/170, від 15.11.2011 у справі №42/135, від 15.02.2012 у справі № 26/186, від 22.09.2011 у справі №17/198, від 28.01.2009 у справі № 49/152-08, від 16.02.2011 у справі №33/161-10, від 25.09.2007 у справі №20/223, від 21.01.2010 у справі №28/95-09 заявник зазначає про неоднакове засування судом касаційної положень статей 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 617, 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 та постанови Кабінету Міністрів України №193 від 05.03.2009, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи № 37/201-7/113-23/608-1/169 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли господарський суд касаційної інстанції у розгляді двох або більше справ за подібних предмета і підстав позову та змісту позовних вимог і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 28.02.2012 у справі № 37/201-7/113-23/608-1/169, про перегляд якої просить заявник, та доданих до заяви постанов Вищого господарського суду України від 31.10.2011 у справі № 17/191, від 20.10.2011 у справі № 35/170, від 15.11.2011 у справі № 42/135, від 15.02.2012 справі № 26/186, від 22.09.2011 у справі № 17/198, від 28.01.2009 у справі № 49/152-08, від 16.02.2011 у справі № 33/161-10, від 25.09.2007 у справі № 20/223, від 21.01.2010 у справі № 28/95-09, вбачається, що судами касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права з огляду на таке.

Приймаючи постанову від 28.02.2012 у справі № 37/201-7/113-23/608-1/169, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції стосовно відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат, трьох процентів річних за порушення виконання ним зобов'язань за договором поставки природного газу, укладеного сторонами. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов, виходячи з встановлених судом першої інстанції обставин про те, що предметом договору, укладеного сторонами є постачання природного газу, що використовується відповідачем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання; заборгованість за спірним договором, виникла як різниця в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування і на сплату яких державою перераховуються субвенції; вказана заборгованість була повністю погашена відповідачем за рахунок бюджетних коштів. При цьому суд касаційної інстанції керувався положеннями Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007, постанов Кабінету Міністрів України № 1093 та №440, якими встановлено джерела, підстави та спосіб відшкодування позивачу боргу.

Водночас, приймаючи постанови від 31.10.2011 у справі № 17/191, від 20.10.2011 у справі № 35/170, від 15.11.2011 у справі № 42/135, від 15.02.2012 справі № 26/186, від 22.09.2011 у справі № 17/198, від 28.01.2009 у справі № 49/152-08, від 16.02.2011 у справі № 33/161-10, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений природний газ згідно укладеного сторонами договору, виходячи з встановленого судами попередніх інстанцій факту наявності у відповідача непогашеної заборгованості за поставлений газ, а також умов договору, якими передбачено сплату пені у разі порушення порядку та строків розрахунку за поставлений газ.

Приймаючи постанову від 25.09.2007 у справі №20/223, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу щодо оплати отриманого природного газу, виходячи з встановленого судами попередніх інстанцій факту порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати заборгованості у строки, встановлені договором, а також умов договору, якими передбачено сплату пені у разі порушення порядку та строків розрахунку за поставлений газ. Також суд касаційної інстанції, з огляду на те, що відповідачем основна заборгованість перед позивачем після звернення до суду з даним позовом була погашена шляхом підписання сторонами протоколу-погодження розрахунків, погодився з висновком суду першої інстанції про припинення провадження у справі в цій частині позову на підставі пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Приймаючи постанову від 21.01.2010 у справі № 28/95-09, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, виходячи з встановленого судами попередніх інстанцій факту оплати відповідачем поставленого природного газу з порушенням встановлених у договорі строків, а також умов договору, якими передбачено сплату пені у разі порушення порядку та строків розрахунку за поставлений газ.

Тобто неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи .

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у допуску справи № 37/201-7/113-23/608-1/169 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.Плюшко СуддіА.Демидова О.Подоляк В.Селіваненко С.Шевчук KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)