Постанова

від 20.10.2010 по справі 21/74

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2010 № 21/74

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Короту н О.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за дов. № 02-07/107-2 02 від 27.07.2010р.

від відповідача 1 - ОСОБА_2 - представник за дов. № 23 ві д 07.07.2010р.

від відповідача 2 - ОСОБА_3 - представник за дов. № 3176/0/4-10 від 21.05.201р.

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу ВАТ "Луганськмли н"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 12.08.2010

у справі № 21/74 ( .....)

за позовом ВАТ "Луганськмлин"

до Луганської обласної державної адміністрації

Державного комітету Украї ни з державного матеріальног о резерву

третя особа позивача

третя особа відповідача

про заміну сторони у заб ов'язанні

Суть рішенн я і апеляційної скарги:

У травні 2010 року ВАТ «Луганс ькмлин» звернулося до господ арського суду міста Києва з п озовом до Луганської обласно ї державної адміністрації (в ідповідач-1), Державного коміт ету України з державного мат еріального резерву (відповід ач-2) про заміну позивача на ві дповідача-1 у зобов' язанні щ одо повернення на користь ві дповідача-2 зерна в кількості 32 000,464 тон пшениці третього кла су та 7010,22 тон пшениці четверто го класу.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 12.08.2010 року у справі № 21/74 (суддя - Шевченко Е.О.) у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду першої інста нції, ВАТ «Луганськмлин» зве рнулося до Київського апеляц ійного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій п росило скасувати рішення гос подарського суду міста Києва і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивов ана неповним з' ясуванням об ставин, що мають суттєве знач ення для справи, неправильни м застосуванням норм матеріа льного та процесуального пра ва судом першої інстанції. Та к, апелянт зазначає, що відпов ідно до розпорядження Кабіне ту Міністрів України від 24.04.1998 р оку № 262-р позичка надавалась с аме господарствам Лугансько ї області, а згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1390 зерно у позичк у виділялося Луганській обла сній державній адміністраці ї, а не ВАТ «Луганськмлин», при цьому позивачу відводилась лише функція розподілу проду кції серед отримувачів, а від так обов' язок повернути отр имане виник саме у Лугансько ї обласної державної адмініс трації.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 06.09.2010 року у справі № 21/74 апеля ційну скаргу прийнято до про вадження та призначено до ро згляду на 27.09.2010 року.

Розпорядженням голови Киї вського апеляційного господ арського суду від 24.09.2010 року № 01-2 3/1/1 «Про зміну складу колегії с уддів» у зв' язку з виробнич ою необхідністю (відпусткою судді Кропивної Л.В.) були внес ені зміни до складу суду та д оручено здійснити розгляд ап еляційної скарги у справі № 21/ 74 колегії суддів у складі: Кор отун О.М. - головуючий суддя, су ддів: Поляк О.І., Попікова О.В.

27.09.2010 року через відділ докум ентального забезпечення Киї вського апеляційного господ арського суду представником відповідача-1 було подано від зив на апеляційну скаргу, у як ому він просив оскаржуване р ішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляцій ну скаргу - без задоволення .

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 27.09.2010 року на підставі п. 1 ч. 1 ст . 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20.10.2010 року.

Не погоджуючись з мотивува льною частиною рішення суду першої інстанції, Державний комітет України з державного матеріального резерву зверн увся до Київського апеляційн ого господарського суду з ап еляційною скаргою, в якій про сив скасувати рішення господ арського суду міста Києва ві д 12.08.2010 року у справі № 21/74 та прийн яти нове, яким у позові відмов ити повністю за безпідставні стю позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивов ана невідповідністю висновк ів суду дійсним обставинам с прави, а також неправильним з астосуванням норм матеріаль ного права судом першої інст анції. Так, апелянт зазначає, щ о місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що визнання договору № юр-2/75-98 від 18.05.1998 року недійсним н е тягне за собою жодних зобов ' язань позивача по відношен ню до відповідача-2, не врахува вши при цьому положення ст. 216 Ц К України та ст. 208 ГК України.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 01.10.2010 року у справі № 21/74 відно влено пропущений строк подан ня апеляційної скарги, апеля ційну скаргу прийнято до про вадження та призначено до ро згляду на 20.10.2010 року.

Розпорядженням голови Киї вського апеляційного господ арського суду від 19.10.2010 року № 01-2 3/1/3 «Про зміну складу колегії с уддів» у зв' язку з виробнич ою необхідністю (закінченням відпустки судді Кропивної Л .В.) були внесені зміни до скла ду суду та доручено здійснит и розгляд апеляційної скарги у справі № 21/74 колегії суддів у складі: Коротун О.М. - головуюч ий суддя, суддів: Кропивна Л.В. , Поляк О.І.

У судове засідання 20.10.2010 року з' явилися представники сто рін.

Відповідно до частини 2 стат ті 101 Господарського процесуа льного кодексу України апеля ційний господарський суд не зв' язаний доводами апеляці йної скарги і перевіряє зако нність та обґрунтованість рі шення місцевого господарськ ого суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, дослідивши мат еріали справи та заслухавши пояснення представників сто рін, Київський апеляційний г осподарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матері алів справи та встановлено с удом, розпорядженням Кабінет у Міністрів України від 24.04.1998р. №262-р для подання допомоги у за безпеченні сільськогоспода рських товаровиробників мат еріальними ресурсами дозвол ено Держкомрезерву видати з державного резерву позичку г осподарствам Луганської обл асті 40 тис. тон продовольчого зерна; відпуск доручено здій снити в порядку позичання пі д заставу майна позичальникі в з відшкодуванням щомісяця 2 відсотків вартості зерна за користування ним; Держкомре зерву доручено забезпечити д о 01 жовтня 1998р. повернення до де ржавного резерву продовольч ого зерна у позиченій згідно з цим розпорядженням кілько сті.

На виконання вказаного роз порядження 18.05.1998 року між Держа вним комітетом України по ма теріальних резервах, правона ступником якого є Державний комітет України з державного матеріального резерву, та Ор ендним підприємством “Луган ський комбінат хлібопродукт ів”, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товари ство “Луганськмлин”, укладен о договір №юр-2/75-98 про позичанн я.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 догово ру відповідач-2 відпускає із д ержавного резерву матеріаль ні цінності в порядку позича ння на термін 4,5 місяців, а пози вач повертає позичене, сплач ує відсотки за користування продукцією.

Згідно з п. 2.1. договору відпо відач-2 зобов' язується відп устити в установленому поряд ку 40 тис. тон зерна (32993,2 тон пшени ці 3 класу, 7006,75 тон пшениці 4 клас у).

Пунктом 3 договору визначен о, що вартість позиченої прод укції за договірною ціною ст ановить 8 294 898,75 грн., ПДВ - 1 658 979,75 грн ., загальна сума - 9 953 878,50 грн.

У п. 2.2 договору закріплено, щ о позивач зобов' язується по вернути до державного резерв у 40 тис. тон зерна в термін до 01.10 .1998 року.

Як вбачаєтьбся з матеріалі в справи, 14.10.1998 року позивачем т а відповідачем-2 було підписа но доповнення № 1 до договору, згідно з яким, виходячи з пост анови Кабінету Міністрів Укр аїни №1390 від 07.09.1998р., якою, зокрема , сільськогосподарським това ровиробникам Луганської обл асті відстрочено повернення до державного резерву натур альних позичок до 01.10.1999р., сторо ни домовились пролонгувати б орг до 01.10.1999 року.

Відповідно до доповнення № 2 до договору, укладеного пози вачем та відповідачем-2 15.09.1999 ро ку, враховуючи положення пос танови Кабінету Міністрів Ук раїни №1550 від 25.08.1999р. про відстро чку повернення до державного резерву натуральних позичок , сторони домовились про повт орне пролонгування боргу до 01.10.2000 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місце вим господарським судом, лис том № 24-148 від 05.06.1998р. Луганська обл асна державна адміністрація на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 262-р від 24.04.1998р. доручила ВАТ “Луг анськмлин” із отриманих від Державного комітету України з державного матеріального резерву за договором 40 тис. то н зерна передати в позику сіл ьгоспвиробникам, Фонду підтр имки розвитку сільського гос подарства області.

Як зазначено в рішенні госп одарського суду міста Києва від 01.11.2006 року у справі № 46/448 за по зовом Відкритого акціонерно го товариства “Луганськмлин ” до Державного комітету Укр аїни з державного матеріальн ого резерву про визнання дог овору недійсним, яке вступил о в законну силу, на виконання розпорядження КМУ № 262-р від 24.04. 1998р. та розпоряджень Луганськ ої обласної державної адміні страції ВАТ “Луганськмлин” п ередало зерно сільськогоспо дарським товаровиробникам у 17 районах області.

Вищевказаним рішенням гос подарського суду першої інст анції договір № юр-2/75-98 від 18.05.1998 р оку визнано недійсним.

Як уже зазначалось, ВАТ «Луг анськмлин» звернулося до гос подарського суду міста Києва з позовом до Луганської обла сної державної адміністраці ї (відповідач-1), Державного ко мітету України з державного матеріального резерву (відпо відач-2) про заміну позивача на відповідача-1 у зобов' язанн і щодо повернення на користь відповідача-2 зерна в кількос ті 32 000,464 тон пшениці третього к ласу та 7010,22 тон пшениці четвер того класу.

Встановивши вказані обста вини справи, місцевий господ арський суд дійшов висновку, що для заміни боржника у зобо в' язанні необхідна наявніс ть самого зобов' язання та з года кредитора, а відтак у поз ові відмовив.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідношення, в яко му одна сторона (боржник) зобо в'язана вчинити на користь др угої сторони (кредитора) певн у дію (передати майно, виконат и роботу, надати послугу, спла тити гроші тощо) або утримати ся від певної дії, а кредитор м ає право вимагати від боржни ка виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, дого ворів та інших правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 202 вказаного Код ексу правочином є дія особи, с прямована на набуття, зміну а бо припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ст. 204 Цивільного кодек су України правочин є правом ірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законо м або якщо він не визнаний суд ом недійсним.

У ст. 215 Цивільного кодексу Ук раїни закріплено, якщо недій сність правочину прямо не вс тановлена законом, але одна і з сторін або інша заінтересо вана особа заперечує його ді йсність на підставах, встано влених законом, такий правоч ин може бути визнаний судом н едійсним (оспорюваний правоч ин).

Як уже зазначалось, рішення м господарського суду міста Києва від 01.11.2006 року у справі № 46/ 448 за позовом Відкритого акціо нерного товариства “Лугансь кмлин” до Державного комітет у України з державного матер іального резерву про визнанн я договору недійсним, яке вст упило в законну силу, договір № юр-2/75-98 від 18.05.1998 року визнано не дійсним.

За приписами ч. 2 ст. 35 ГПК Укра їни факти, встановлені рішен ням господарського суду (інш ого органу, який вирішує госп одарські спори), за винятком в становлених рішенням третей ського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших сп орів, в яких беруть участь ті с амі сторони.

Відповідно до ст. 216 Цивільно го кодексу України недійсний правочин не створює юридичн их наслідків, крім тих, що пов' язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочи ну кожна із сторін зобов'язан а повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала н а виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, кол и одержане полягає у користу ванні майном, виконаній робо ті, наданій послузі, - відшкоду вати вартість того, що одержа но, за цінами, які існують на м омент відшкодування.

Заміна осіб у зобов' язанн і пов' язана з тим, що поперед ні учасники зобов' язання ви бувають з цих відносин, а їх пр ава та обов' язки у повному о бсязі переходять до суб' єкт ів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 520 Цивільно го кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замін ений іншою особою (переведен ня боргу) лише за згодою креди тора, якщо інше не передбачен о законом.

Згідно ст. 521 вказаного Кодек су форма правочину щодо замі ни боржника у зобов'язанні ви значається відповідно до пол ожень статті 513 цього Кодексу.

Правочин щодо заміни креди тора у зобов'язанні вчиняєть ся у такій самій формі, що і пр авочин, на підставі якого вин икло зобов'язання, право вимо ги за яким передається новом у кредиторові (ст. 513 Цивільног о кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитором у зобов' язанні щодо повернення зерна в кількості 32 000,464 тон пшениці 3-г о класу та 7 010,722 тон пшениці 4-го к ласу є Державний комітет Укр аїни з державного матеріальн ого резерву.

Разом з тим, позивачем не на дано доказів згоди Державног о комітету України з державн ого матеріального резерву на переведення боргу з позивач а на відповідача-1.

Більше того, позивачем не на дано доказів погодження пита ння переведення боргу з відп овідачем-1.

В силу ст. 203 Цивільного кодек су України волевиявлення уча сника правочину має бути віл ьним і відповідати його внут рішній волі.

Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає, що заміна б оржника у зобов' язанні в су довому порядку є неможливою.

Крім того, ст. 187 Господарсько го кодексу України передбаче но, що предметом розгляду суд ом можуть бути лише спори, що в иникають при укладанні госпо дарських договорів за держав ним замовленням, або договор и, укладення яких є обов'язков им на підставі закону та в інш их випадках, встановлених за коном, інші переддоговірні с пори, у разі якщо це передбаче но угодою сторін або якщо сто рони зобов'язані укласти пев ний господарський договір на підставі укладеного між ним и попереднього договору.

За таких обставин колегія с уддів не вбачає правових під став для скасування рішення господарського суду міста Ки єва від 12.08.2010 року у справі № 21/74 т а задоволення апеляційних ск арг.

Судові витрати за розгляд а пеляційної скарги Відкритог о акціонерного товариства «Л уганськмлин» на підставі ста тті 49 Господарського процесу ального кодексу України покл адаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеля ційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарсько го суду міста Києва від 12.08.2010 ро ку у справі № 21/74 залишити без з мін.

2.Апеляційну скаргу Відкрит ого акціонерного товариства «Луганськмлин» залишити без задоволення.

3.Апеляційну скаргу Державн ого комітету України з держа вного матеріального резерву залишити без задоволення.

4.Матеріали справи № 21/74 скер увати до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена до Вищого го сподарського суду України в порядку, встановленому чинни м законодавством України.

Головуючий суддя

Судді