Постанова

від 15.11.2011 по справі 21/5

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 21/5

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

Дроботової Т.Б. - головуюч ого,

Волковицької Н.О., Рогач Л.І.

за участю представників:

позивача не з' явились (про час і мі сце судового засідання повід омлені належно)

відповідача

третьої особи

третьої особи ОСОБА_1, дов. від 29.09.2011 року

не з' явились (про час і міс це судового засідання повідо млені належно)

не з' явились (про час і міс це судового засідання повідо млені належно)

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу Чернівецької центрально ї обласної рятувальної служб и

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 р оку

у справі № 21/5 Господарського суду мі ста Києва

за позовом Чернівецької центрально ї обласної рятувальної служб и

до Чернівецької обласної ра ди

третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предме т спору, на стороні відповіда ча Чернівецька міська рада

третя особа, яке не заявля є самостійних вимог на предм ет спору, на стороні позивача Товариство рятування на в одах України

про визнання незаконним та ск асування рішення

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька централь на обласна рятувальна служба звернулася до господарськог о суду з позовом про визнання незаконним та скасування рі шення Х сесії Чернівецької о бласної ради ХХІ скликання в ід 27.12.1991 року б/н в частині включ ення "Обласної рятувальної с танції" в Перелік державного майна, що знаходиться у комун альній власності обласної ра ди народних депутатів в розд ілі 2 під пунктом 2.15. "Інші галуз і" відповідно до статті 393 Циві льного кодексу України, оскі льки дане майно надано власн иком - Товариством рятуванн я на водах України - позивачу н а праві оперативного управлі ння, а у власність територіал ьних громад у встановленому законодавством порядку не пе редавалось.

Відповідач відхилив позов , зазначивши, що спірне рішенн я прийнято за пунктом 3 Постан ови Кабінету Міністрів Украї ни від 05.11.1991 року № 311 щодо майна, п ереданого з загальнодержавн ої власності у власність адм іністративно-територіальни х одиниць (комунальну власні сть); позивач не є особою, що пр едставляє державу у спірних правовідносинах, натомість п рава та охоронювані законом інтереси позивача спірним рі шенням не порушено.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 31.03.2011 року (с уддя Шевченко Е.О.) у позові ві дмовлено; судове рішення вмо тивовано тим, що позивач не до вів належність йому прав на о бласну рятувальну станцію та , відповідно, порушення його п рав відповідачем.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 12.09.2011 року (судді: Рєпіна Л .О. - головуючий, Баранець О.М. , Чорна Л.В.) рішення місцевого господарського суду залишен о без змін, оскільки позивач н е є особою, до компетенції яко го відноситься захист прав т а інтересів стосовно державн ого майна.

Не погоджуючись з висновка ми судів господарських попер едніх інстанцій, Чернівецька центральна обласна рятуваль на служба подала до Вищого го сподарського суду України ка саційну скаргу, в якій просит ь скасувати постанову апеляц ійного суду та рішення місце вого суду, передати справу на новий розгляд до місцевого г осподарського суду із залуче нням Фонду державного майна України.

Касаційну скаргу вмотивов ано доводами про порушення с удами норм матеріального та процесуального права, а саме : висновки суду не відповідаю ть обставинам справи з яких в бачається набуття Республік анським товариством рятуван ня на водах УРСР (в подальшому Товариством рятування на во дах України) права власності на спірне майно за постаново ю Ради Міністрів УРСР від 25.07.1988 року № 199 та розпорядження Рад и Міністрів УРСР від 02.11.1988 року № 472-р та за законодавством, чин ним на час його передачі; майн о рятувальних служб не перед авалося з державної власност і до комунальної власності н а підставі Постанови Кабінет у Міністрів України від 05.11.1991 ро ку № 311, відтак суб'єкт права вла сності на спірне майно за ціє ю постановою не змінювався; с удами не залучено до участі у справі Фонд державного майн а України.

Позивач подав клопотання п ро відкладення розгляду каса ційної скарги з огляду на нем ожливість забезпечити участ ь представника у судовому за сіданні; клопотання відхилен о колегією суддів оскільки в ньому не наведено обставин, я кі унеможливлюють розгляд ка саційної скарги.

Треті особи не скористалис я правом на участь представн иків у судовому засіданні.

Відповідач у судовому засі данні та у відзиві на касацій ну скаргу відхилив її доводи з огляду на їх безпідставніс ть та необґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення пре дставника відповідача, прису тнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріал и справи на предмет юридично ї оцінки обставин справи та п овноти їх встановлення в суд овому рішенні, колегія судді в вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з та ких підстав.

Відповідно до статті 1117 Госп одарського процесуального к одексу України, переглядаючи у касаційному порядку судов і рішення, касаційна інстанц ія на підставі встановлених фактичних обставин справи пе ревіряє застосування судом п ершої чи апеляційної інстанц ії норм матеріального і проц есуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вваж ати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенн і або постанові господарсько го суду або відхилені ним, вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу, п ро перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и попередніх інстанцій, відп овідно до Положення про Черн івецьку центральну обласну р ятувальну службу Товариства рятування на водах України Ч ернівецька центральна облас на рятувальна служба створен а на підставі Постанови ЦК КП України і Ради Міністрів УРС Р від 14.06.1966 року № 454 при Міністер стві житлово-комунального го сподарства УРСР; у 1988 році пост ановою Ради міністрів Україн ської РСР від 25.07.1988 № 199 рятувальн а служба передана Республіка нському товариству рятуванн я на водах України.

Чернівецька центральна об ласна рятувальна служба є не прибутковою організацією за гальнодержавної власності, м ає самостійний баланс, реєст раційні рахунки в установах Державного казначейства, печ атку.

Постановою ЦК КПУ, Ради Міні стрів Української РСР від 14.06.19 66 року звільнено республікан ську організацію ДТСААФ від невластивих їй функцій керів ництва рятувальною службою н а водах, організацію роботи п о охороні життя людей на річк ах, озерах, прибережних ділян ках морів у республіці на Мін істерство комунального госп одарства УРСР, виконкоми обл асних, Київської та Севастоп ольської міських Рад депутат ів трудящих. Постановою Ради Міністрів УРСР від 25.07.1988 року № 199 організації рятувальної сл ужби на воді передано Респуб ліканському товариству ряту вання на воді УРСР 02.11.1988 року бу ло прийнято розпорядження Ра ди Міністрів Української РСР № 472-р про передачу організаці й рятувальної служби з підпо рядкування Мінжитлокомунго спу УРСР Республіканському т овариству рятування на воді УРСР Товариства організацій рятувальної служби; зобов'яз ано: Мінжитлокомунгосп УРСР здійснити відповідну переда чу станом на 01.08.1986 року; Мінфін У РСР передбачати в проектах д ержавного бюджету асигнуван ня Республіканському товари ству рятування на воді УРСР ц ільовим призначенням для фін ансування організацій рятув альної служби; облвиконкоми, Київський та Севастопольськ ий міськвиконкоми забезпечи ти виділення організаціям То вариства необхідних асигнув ань на ремонт, будівництво, ре конструкцію рятувальних ста нцій та постів.

За актами від 18.01.1989 року та від 18.07.1989 року здійснено приймання -передачу в склад обласної Ра ди ОСВОД рятувальної служби МЖКГ УРСР станом на 01.01.1989 року т а на 01.07.1989 року відповідно.

Також господарськими суда ми попередніх інстанцій вста новлено, що, керуючись постан овою Кабінету Міністрів Укра їни № 311 від 05.11.1991 року „Про розме жування державного майна Укр аїни між загальнодержавною ( республіканською) власністю і власністю адміністративно -територіальних одиниць (ком унальною власністю)”, 27.12.1991 року Чернівецька обласна рада пр ийняла рішення „Про перелік об' єктів комунальної власн ості обласної, міської та рай онних рад народних депутатів ”, яким затвердила перелік об ' єктів комунальної власнос ті обласної, міської та район них рад народних депутатів т а доручила виконавчим коміте там обласної, міської та райо нних рад народних депутатів, обласним управлінням, відом ствам та іншим господарським органам, уповноваженим упра вляти майном місцевих рад об ласті, станом на 01.01.1992р. провест и інвентаризацію будівель, с поруд, обладнання, іншого май на та грошових коштів в госпр озрахункових підприємствах , організаціях, установах, що з находяться на утриманні місц евих бюджетів і до 01.02.1992р. перед ати їх згідно переліків у ком унальну власність відповідн им радам народних депутатів; за пунктом 2.15 додатку 1 „Перелі к державного майна, що знаход иться у комунальній власност і обласної Ради народних деп утатів” до рішення від 27.12.1991рок у, обласна рятувальна станці я знаходиться у комунальній власності обласної Ради наро дних депутатів. На виконання вказаного рішення Чернівець ка обласна рятувальна станці я була передана Республіканс ьким товариством рятування н а водах України у комунальну власність Чернівецької обла сної Ради народних депутатів за актом б/д.

За пунктом 8 Положення про п орядок передачі підприємств , об'єднань, організацій, устан ов, а також будинків і споруд, затвердженого постановою Ра ди Міністрів СРСР від 16.10.1979 року № 940, передача підприємств, об'є днань, організацій, установ, а також будинків і споруд держ авними органами кооперативн им та іншим громадським орга нізаціям здійснюється за пла ту, якщо законодавством СРСР не встановлено інший порядо к.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що з наведе них вище письмових доказів т а положень законодавства не вбачається зміна державної в ласності на майно рятувальни х станцій за наслідками безо платної передачі організаці й рятувальної служби з підпо рядкування Міністерства жит лово-комунального господарс тва УРСР до підпорядкування Республіканському товарист ву рятування на воді.

Позивач звернувся з позово м про визнання недійсним ріш ення як такого, що прийнято що до майна, яке не належить відп овідачу, за відсутності у від повідача повноважень прийма ти рішення щодо майна, яке є вл асністю Товариства рятуванн я на водах України та передан о цим Товариством, як власник ом, позивачу на праві операти вного управління.

Відмовляючи у позові, суди п опередніх інстанцій виходил и з недоведеності належності позивачу прав на спірне майн о; суд апеляційної інстанції також вказав, що з матеріалів справи не вбачається здійсн ення передачі спірного майна з державної у комунальну вла сність у встановленому поряд ку, натомість позивач не є осо бою, уповноваженою захищати права та інтереси стосовно д ержавного майна.

Судова колегія погоджуєть ся з висновками апеляційного господарського суду з насту пних підстав.

Пунктом 2 постанови Кабінет у Міністрів України № 311 від 05.11.1 991 року „Про розмежування держ авного майна України між заг альнодержавною (республікан ською) власністю і власністю адміністративно-територіал ьних одиниць (комунальною вл асністю)” було передбачено з дійснення міністерствами і в ідомствами України, органами , уповноваженими управляти д ержавним майном, здійснити д о 01.01.1992 року передачу державног о майна, що перебуває у їх віда нні, до комунальної власност і згідно із затвердженим пос тановою переліком; висновки апеляційного господарськог о суду щодо порядку та момент у припинення загальнодержав ної (республіканської) власн ості на майно відповідають з азначеній постанові, а також положенням Цивільного кодек су Української РСР про поряд ок переходу права власності та приписам Закону України "П ро місцеві Ради народних деп утатів Української РСР та мі сцеве самоврядування" (чинно го на момент прийняття спірн ого рішення) щодо повноважен ь місцевих Рад народних депу татів.

Частиною 2 статті 19 Конститу ції України передбачено, що о ргани державної влади та міс цевого самоврядування, їх по садові особи зобов'язані дія ти лише на підставі, в межах по вноважень та у спосіб, що пере дбачені Конституцією та зако нами України.

Власник майна, права якого п орушено внаслідок видання пр авового акта органом місцево го самоврядування, має право звернутися до суду з позовом про визнання такого акта нез аконним та про його скасуван ням відповідно до статті 393 Ци вільного кодексу України. Ві дповідно до статті 396 Цивільно го кодексу України особа, що м ає речове право на чуже майно , має право на захист цього пра ва за положеннями глави 29 цьог о Кодексу (що включає статтю 39 3 Цивільного кодексу України ), в тому числі і від власника ц ього майна. Наслідком застос ування статті 393 Цивільного ко дексу за її змістом є відновл ення порушеного права чи зах ист порушеного охоронюваног о законом інтересу позивача, щодо якого було подано позов .

Для правильного вирішення такого спору судам належить з'ясувати не тільки відповід ність спірного акта приписам закону, повноваження особи, щ о видала спірний акт, але й пра вовий статус позивача щодо с пірного майна, зміст його реч ових прав чи законних інтере сів, наявність порушення спі рним актом таких прав та інте ресів. Порушення у зв'язку з пр ийняттям відповідного акта п рав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи ор ганізації - позивача у справі є обов'язковою умовою визнан ня акта недійсним. Якщо за рез ультатами розгляду справи фа кту такого порушення не вста новлено, у господарського су ду немає правових підстав дл я задоволення позову.

Вказане кореспондується т акож з статтею 1 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни щодо прав підприємств (установ, організацій тощо) зв ертатися до господарського с уду згідно з встановленою пі двідомчістю за захистом свої х прав та охоронюваних закон ом інтересів, статтями 15, 16 Циві льного кодексу України.

Речові права особи можуть я вляти собою право володіння, право користування, право ро зпорядження, інші речові пра ва, передбачені законодавств ом. Відповідно до Рішення Кон ституційного рішення суду Ук раїни від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 поня ття "охоронюваний законом ін терес", що вживається в закона х України у логічно-смислово му зв'язку з поняттям "права", т реба розуміти як прагнення д о користування конкретним ма теріальним та/або нематеріал ьним благом, як зумовлений за гальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самос тійним об'єктом судового зах исту та інших засобів правов ої охорони з метою задоволен ня індивідуальних і колектив них потреб, які не суперечать Конституції і законам Украї ни, суспільним інтересам, спр аведливості, добросовісност і, розумності та іншим загаль но-правовим засадам.

Згідно з статтями 33 та 34 Гос подарського процесуального кодексу України на сторони с прави покладено обов'язок до вести належними та допустими ми доказами обставини справи , на які вони покликаються в пі дтвердження своїх вимог та з аперечень.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, а скаржником не спростовано, що ним, як поз ивачем, не було надано належн их та допустимих доказів у пі дтвердження набуття ним прав а оперативного управління сп ірним майном саме від Товари ства рятування на водах Укра їни, як власника цього майна, в ідтак висновки господарськи х судів попередніх інстанцій про недоведеність порушени х прав чи охоронюваних закон ом інтересів позивача, відпо відно до підстав поданого ни м позову, є законними та обґру нтованими.

Доводи скаржника про необх ідність залучення Фонду держ авного майна України до учас ті в даному спорі не ґрунтуют ься на тому, яким чином судові рішення, що відмовляють пози вачу у захисті прав та інтере сів, як заснованих на праві вл асності громадської організ ації, як недоведених, стосуют ься прав чи обов'язків Фонду д ержавного майна України.

Рішення є законним тоді, ко ли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавст ва і всебічно перевіривши об ставини, вирішив справу у від повідності з нормами матеріа льного права, що підлягають з астосуванню до даних правові дносин. Обґрунтованим визнає ться рішення, в якому повно ві дображені обставини, які маю ть значення для даної справи , висновки суду про встановле ні обставини і правові наслі дки є вичерпними, відповідаю ть дійсності і підтверджують ся достовірними доказами, до слідженими в судовому засіда нні.

Перевіривши у відповіднос ті до частини 2 статті 1115 Господ арського процесуального код ексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту ї х встановлення у рішенні міс цевого та постанові апеляцій ного господарського суду, ко легія суддів дійшла висновкі в про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господа рського процесуального коде ксу України всебічно, повно т а об' єктивно розглянули в с удовому процесі всі обставин и справи в їх сукупності; досл ідили подані сторонами в обґ рунтування своїх вимог та за перечень докази; належним чи ном проаналізували спірні пр авовідносини, та правильно з астосували норми матеріальн ого та процесуального права, що їх регулюють.

Доводи скаржника про невір не застосування судами норм матеріального права супереч ать дійсним обставинам справ и та приписам чинного законо давства, не спростовують обґ рунтованих висновків судів п опередніх інстанцій, фактичн о зводяться до переоцінки об ставин, встановлених судами апеляційної інстанції та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положенн я статті 1117 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и.

Твердження заявника про по рушення і неправильне застос ування судами попередніх інс танцій норм матеріального та процесуального права не зна йшли свого підтвердження; от же, підстав для скасування су дових рішень з наведених у ка саційній скарзі мотивів коле гія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, керу ючись статтями 43, 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статті 11111 Господарсь кого процесуального кодекс у України, Вищий господарсь кий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Черн івецької центральної обласн ої рятувальної станції залиш ити без задоволення.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 12.09.2011 року у справі № 21/5 Госп одарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач