Постанова

від 12.09.2011 по справі 21/5

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2011 № 21/5

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Чорної Л.В.

ОСОБА_1

при секретарі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецька центральна обласна рятувальна служба

на рішення Господарського суду м.Києва від 31.03.2011

у справі № 21/5 (ОСОБА_2 .....)

за позовом Чернівецька центральна обласна рятувальна служба

до Чернівецька обласна рада

треті особи Товариство рятування на водах України

Чернівецька міська рада

про визнання незаконним тв скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду м. Києва від 31.03.2011 у справі № 21/5 відмовлено Чернівецької центральної обласної рятувальної служби у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької обласної ради

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог..

Представник відповідача, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Третя особа 2 в судове засідання не з’явилася, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 27.12.1991р. Чернівецькою обласною радою народних депутатів Х сесії ХХІ скликання прийнято рішення «»Про перелік об’єктів комунальної власності обласної, міської районних ОСОБА_3 народних депутатів», згідно Переліку державного майна, що знаходиться у комунальної власності (додаток №1) значиться обласна рятувальна станція.

В січні 2011 року позивач звернувся з позовом про визнання рішення Чернівецької ради незаконним та вимогою про його скасування, мотивуючи вимоги тим, що в січні 2008 року дізнався про дане рішення, воно зачапає майнові права позивача, оскільки відповідно до постанови ОСОБА_3 Міністрів УРСР № 199 від 25.07.88р. матеріальні цінності передані від Міністерства ЖКГ УРСР Республіканському товариству рятування на воді. Товариство рятування на водах України та Республіканське товариство рятування на водах УРСР це є одна і та ж сама організація. Майно передано для здійснення статутних завдань і господарської діяльності на праві оперативного управління.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що позивачем не надано доказів перебування майна обласної рятувальної служби у його власності, а ОСОБА_3 № 199 від 1988року та розпорядження № 472-р від 1988 року, на які посилається позивач змінюють лише підпорядкування організацій рятувальної служби, але не визначають перехід права власності на майно.

Заперечуючи проти рішення, позивач наполягає на позовних вимогах, та зазначає, що суд припустився помилки, оскільки в даному випадку, на підставі ОСОБА_3 № 199 від 1988року та розпорядження № 472-р від 1988 року дійсно відбулась передача споруд і будівель. Судом не взято до уваги наданих в обґрунтування позову доказів.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Колегія суддів звертає увагу, що в даній справі не вирішується спір про право власності сторін на майно рятувальної станції, а вирішується питання перевірки законності рішення органу місцевого самоврядування про визначення статусу майна як комунального.

Пунктом 5 ОСОБА_3 Міністрів УРСР № 199 від 25.07.1988р «Про схему управління житлово-комунальним господарством» визначено Міністерству житлово-комунального господарства УРСР передати, зокрема, організації рятувальної служби на воді Республіканському товариству рятування на воді.

Згідно Положення Чернівецька центральна рятувальна служба створена Постановою ЦК КП України і ОСОБА_3 Міністрів УРСР № 454 від 14.06.1966 при Міністерстві ЖКГ УРСР, в 1988 році постановою ОСОБА_3 Міністрів УРСР № 199 віл 25.07.1988 р. передана Республіканському товариству рятування на водах України, служба є неприбутковою організацією загальнодержавної власності, підпорядкована ОСОБА_4 Товариств рятування на водах України.

Згідно з ОСОБА_3 Верховної ОСОБА_3 України N 2268-XII від 10.04.1992 р. до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, тимчасово передані Фондові державного майна України; відповідно до п. 1 ОСОБА_3 Верховної ОСОБА_3 України N 3943-XII від 04.02.1994 р. до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно тимчасово є загальнодержавною власністю.

Стаття 7 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» містить вичерпаний перелік об’єктів права державної власності, що можуть бути безоплатно передані до комунальної власності. Рятувально-водолазні станції до цього переліку не входять, тому не є об’єктом передачі у комунальну власність.

Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги лист Фонду державного майна України № 10-24-6713 від 14.05.09р.. в якому зазначено, що згідно п. 8 Положення про порядок передачі підприємств, об’єднань, організацій, установ, будинків і споруд, затвердженого постановою ОСОБА_3 Міністрів СРСР № 940 від 16.10.79р., передача підприємств, об’єднань, організацій, установ, а також будинків і споруд державними органами кооперативним та іншим громадським організаціям здійснюється за плату, якщо законодавством СРСР не встановлено інший порядок. Оскільки передача майна здійснена безоплатно, то при передачі не була змінена державна форма власності майна, яке передано організаціям рятувальної служби на воді.

За приписами ст.4 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у абзацах другому, третьому, п'ятому частини першої статті 2 цього Закону; органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об'єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону.

Спірне майно, підлягає передачі з державної до комунальної власності, тобто воно не може змінити свого правового статусу доти, поки відповідну передачу не буде здійснено у встановленому порядку.

Оскільки відповідними органами не приймалось рішення про передачу майна рятувальної станції до комунальної власності, то позивач не мав права самостійно приймати рішення стосовно майна, що належить до державної власності.

Разом з тим, рішення господарського суду скасуванню не підлягає з огляду наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

За ч. 2 ст. 141 ГК України управління об'єктами, які належать державі, покладено на Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, на центральні та місцеві органи виконавчої влади.

Згідно ОСОБА_3 Верховної ОСОБА_3 України від 4 лютого 1994 року N 3943 "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" є загальнодержавною власністю і правом розпорядження цим майном наділений Фонд державного майна України.

Позивач не є особою, до компетенції якого відноситься захист прав та інтересів стосовно державного майна.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернівецької центральної обласної рятувальної служби залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва № 21/5 року від 31.03.2011 - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Чорна Л.В.

ОСОБА_1

14.09.11 (відправлено)