Рішення

від 07.11.2011 по справі 22/348

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/348

07.11.11

За позовом          Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до                            Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»

                       Оболонського району у м. Києві

про                          стягнення заборгованості  

                                                                                                               Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:             ОСОБА_1. (довіреність № Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011р.);

від відповідача:         ОСОБА_2. (довіреність № 103 від 02.02.2011р.);

В судовому засіданні 07.11.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві (надалі відповідач) 119 647, 90 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 16 722, 05 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 5 207, 53 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 26-0041 від 21.12.2000р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.09.2011р. становила 119 647, 90 грн.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідач відзив на позов не надав, документів що підтверджують сплату боргу, по якому виник спір, суду не представив.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          21 грудня 2000р. між АЕК «Київенерго»та ДК УЖГ Мінського району (ЖЕК-13) укладено договір № 26-0041 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно з яким постачальник зобовязувався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач (відповідач у справі) зобовязувався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.

          Додатковою угодою від 01.10.2005р. преамбулу договору від 21.12.2000р. викладено в іншій редакції, та зокрема відповідно до внесених змін,  стороною договору виступило Комунальне підприємство «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві, яке є правонаступником Комунального підприємства «Управління житлового господарства»Оболонського району у м. Києві.

Згідно з п. 2.2.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати  теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку № 1, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов’язаний своєчасно сплачувати в терміни та за тарифами зазначеними в додатку № 2.

Відповідно до п.10 додатку № 2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 10 додатку № 2 (Тарифи та порядок розрахунків), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виник за період з 01.10.2009р. по 01.07.2011р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2000 року (п. 4.1. договору). За п. 4.3 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується  факт поставки позивачем відповідачу протягом  спірного періоду за договором теплової енергії на суму 986 365, 11 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням зарахованої оплати в сумі  866 717, 21 грн. в погашення боргу, який станом на час вирішення спору складає 119 647, 90 грн..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 119 647, 90 грн., що виник в періоді з 01.11.2008р. по 01.09.2011р. (при врахуванні отриманих оплат).

У вказаному періоді для нарахування плати за  відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постанови НКРЕ, інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 16 722, 05 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 5 207, 53 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1 415, 78 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві (04213, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда 57, ідент. код 05757498) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 260070130718 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627; 01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, ідент. код юрид. особи 00131305) 119 647, 90 грн. (сто дев’ятнадцять тисяч шістсот сорок сім гривень 90 копійок) боргу за спожиту теплову енергію.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві (04213, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда 57, ідент. код 05757498)  на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 16 722, 05 грн. (шістнадцять тисяч сімсот двадцять дві гривні 05 копійок) інфляційних збитків, 5 207, 53 грн. (п’ять тисяч двісті сім гривень 53 копійок) 3% річних,  1 415, 78 грн. (одну тисячу чотириста п'ятнадцять гривень 78 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 08.11.2011