Постанова

від 04.11.2011 по справі 18/90-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2011 р.                                                           Справа № 18/90-10  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., судді Медуниця О.Є., Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача –не з’явився

відповідача -   не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 3978С/1-38) на рішення господарського суду Сумської області від 21 липня 2011 року  у справі

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми

до Приватного підприємства “Аудиторська фірма Лібра”, м. Суми

про стягнення 17 124, 80 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області, звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з ПП “Аудиторська фірма Лібра” на свою користь неустойку за користування майном після припинення дії договору оренди в розмірі 17124,80 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.01.2011р. позов задоволено повністю.

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 09.03.2011р. зазначене рішення сасував та прийняв нове, яким у задовелені позову відмовлено.

Постановою Вищого господарького суду України від 10.05.2011р. по даній справі  рішення господарського суду Сумської області від 17.01.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського сду від 09.03.2011р.  по даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області. Скасовуючи судові акти, суд касаційної інстанції зазначив , що суд першої інстанції неправильно застосував ч.2 ст. 785 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України та стягнув неустойку за весь період неповернення орендодавцю майна –з 29.05.2009 р. по 17.06.2010 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 21 липня 2011 року у справі № 18/90-10 (суддя Шевченко П.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПП “Аудиторська фірма Лібра” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області 1 800,98 грн. неустойки. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ПП “Аудиторська фірма Лібра” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ПП “Аудиторська фірма Лібра” з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій зазначає, що рішення незаконне, необґрунтоване, прийняте з порушенням норм процесуального права. Просить рішення господарського суду Сумської області від 21.07.2011 р. у справі №18/90-10 скасувати.

Позивач, РВФДМУ по Сумській області, проти задоволення апеляційної скарги заперечує та вважає, що суд виконавши всі свої обов’язки, на підставі повного всебічного і об’єктивного розгляду справи, на підставі доказів наявних у матеріалах справи і встановлених фактичних обставин, виніс обґрунтоване і законне рішення. Зокрема зазначає, що добровільне внесення відповідачем орендної плати після припинення договору оренди від 30.06.2006 р. за №904, що здійснювалось на виконання п.5.12 цього договору, не має істотного значення для правильного вирішення даного спору та не звільняє орендаря від сплати неустойки за прострочення повернення майна.  Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення  господарського суду  без змін. Також просить суд розглядати справу без участі його представника.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини нез’явлення суд не повідомив. 22.09.2011 р. копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, що була направлена ПП “Аудиторська фірма Лібра” повернулась з довідкою поштового відділення «за зазначеною адресою не знаходиться».

Колегія суддів вважає, що нез’явлення в судове засідання позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області (орендодавець) та Приватним підприємством Аудиторська фірма Лібра” (орендар) укладено договір оренди державного майна №904 від 30.06.2006 р. (т.1 а.с. 8-11).

Відповідно до п.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 30,2 кв.м., розташовані на 4-му поверсі дев‘ятиповерхової адміністративної будівлі за адресою: м. суми, вул. Кірова, 27, що знаходяться на балансі Сумської філії державного регіонального проектно-вишукувального інституту «Дніпродіпроводгосп», вартість яких визначена відповідно звіту з оцінки майна і становить 32267,89 грн. для розміщення офісу.

Договір укладено терміном до 28 червня 2007 року. (п.10.1 договору). Договором про внесення змін від 21.08.2007 р. термін дії договору продовжено до 28.05.2009 р. (т.1 а.с.14).

Факт приймання-передачі нежитлового приміщення підтверджується  актом від 30.06.2006 р. (т.1 а.с.12).

Пунктом 10.8 договору встановлено, що чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення або розірвання договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. (п.5.10 договору).У разі, якщо орендар не виконує обов”язки щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час простроченя( п. 9.3.догвору).

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.02.2010 р. у справі №17/5-09 відповідача зобов’язано повернути балансоутримувачу вищезгадане державне нерухоме майно внаслідок припинення дії договору оренди. (т.1 а.с.88-90).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2010 р. у справі №17/5-09 рішення господарського суду від 18.02.2010 р. залишено без змін. (т.1 а.с.91-93).

Листами №11 від 14.05.2010 р. та №11/01868 від 24.06.2010 р. відповідач повідомив позивача про часткове повернення майна балансоутримувачу. (т.1 а.с.21).

Факт приймання-передачі частин орендованого майна підтверджується актами від 22.04.2010 р. (приміщення площею 22,7 кв.м.) та від 17.06.2010 р. (приміщення площею 7,5 кв.м.).

Відповідач під час нового розгляду справи подав заяву від 02.06.2011 р. про застосування строку позовної давності, який на його думку сплинув 28.05.2010 р. відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України.

Позивач в письмових поясненнях від 05.07.2011 р. ( т.2 а.с.96) уточнив розмір своїх позовних вимог з урахуванням постанови ВГСУ від 10.05.2011 р. та обрахував неустойку за користування майном за 6 місяців відповідно до положень ч.6 ст.232 ГК України, а також здійснив розрахунок в межах скороченого строку позовної даності передбаченого ст. 258 ЦК України та визначив її в сумі 2501,94 грн.

Відповідач подав суду „заперечення проти арифметичного розрахунку неустойки позивачем” від 21.07.2011 р. (т.2 а.с.111), а також клопотання  про зменшення суми неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 10 грн., зважаючи на здійснені відповідачем поліпшення орендованого майна, значну суму неустойки.

Згідно розрахунку відповідача неустойка має нараховуватися за період з 28.07.2009 р. по 28.11.2009 р. (з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України, а також розміру орендної плати, що  підтверджується актами виконаних робіт) та складає суму 1800,98 грн.

Місцевий господарський суд поклав в основу свого рішення розрахунок неустойки здійснений відповідачем, оскільки розмір неустойки обрахований позивачем є необґрунтованим, містить необґрунтований розмір орендної плати та в ньому не визначено період нарахування неустойки, а визначена лише кількість днів прострочення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення неустойки в розмірі 1800,98 грн. виходячи з наступного.

Відповідальність за невиконання (несвоєчасне виконання) обов’язку орендаря щодо повернення майна передбачена умовами договору оренди №904 від 30.06.2006 р. та визначена частиною 2 статті 785 ЦК України.

Відповідач повернув майно у повному обсязі більше ніж через рік після закінчення терміну дії вказаного договору. Так, порушення орендарем обов’язку щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу тривало більше дванадцяти місяців, тому обґрунтований розмір неустойки в сумі 1800,98 грн. за чотири місяці порушення, визначений самим відповідачем, не є завеликим, а визначений у відповідності до умов договору та вимогам чинного законодавства.

Судова колегія враховує, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 21.10.2011р. вказує, що вважає оскаржуване рішення законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта зазначені в апеляційній скарзі про те, що договірні відносини за договором №904 від 30.06.2010 р. є фактично продовженими, відсутня вина відповідача у порушенні зобов‘язання не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи обставини справи та наявність рішення господарського суду Сумської області від 18.02.2010 р. у справі №17/5-09, яким встановлено припинення дії договору оренди та зобов‘язано відповідача повернути майно орендодавцю (ст. 35 ГПК України).

Твердження апелянта щодо невірного нарахування судом першої інстанції розміру державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є обґрунтованими та мають бути враховані судовою колегією.

Статтею 49 ГПК України зокрема встановлено, що державне мито покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, розподіл господарських витрат повинен був становити: державне мито в сумі 18,01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 24,82 грн. Тобто, пропорційно заявлених та задоволених вимог відсоток до стягнення повинен становити 10,52 % від загальної суми.

З огляду на наведене, судом першої інстанції безпідставно стягнуто з відповідача 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення від 21.07.2011р. по справі № 18/90-10 господарський суд Сумської області прийняв вірне рішення по суті позовних вимог , але  при стягненні державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не застосував положення ст. 49ГПК України щодо стягнення з відповідача судових (господарських) витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції  частковому скасуванню.

Керуючись статтями  99, 101, 102, п. 4 статті 103, п.4 ч.1 статті 104,  статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача –Приватного підприємства “Аудиторська фірма Лібра”  задовольнити частково.

Рішення  господарського  суду Сумської  області від  21.07.2011р.  по справі №18/90-10 за пунктами ”4”; ”5” резолютивної частини - змінити, виклавши їх в наступній редакції:

4.Стягнути з ПП “Аудиторська фірма Лібра” (40030, м. Суми, вул. Кірова, 27, к. 402; код ЄДРПОУ 23823046) в доход державного бюджету України (р/р 31112095700002 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код бюджетної класифікації доходів 22090200, код ЄДРПОУ 23636315, одержувач –Держбюджет в м. Суми, символ звітності банку 095) 18,01 грн. державного мита.

5.Стягнути з ПП “Аудиторська фірма Лібра” (40030, м. Суми, вул. Кірова, 27, к. 402; код ЄДРПОУ 23823046) в доход державного бюджету України (р/р 31211264700002 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 23636315, код платежу 22050003, одержувач –Держбюджет в м. Суми) 24,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 21.07.2011р. по справі № 18/90-10 залишити без змін.

Господарському суду Харківської області на виконання постанови видати наказ.

Головуючий суддя                                                                    Шепітько І.І.

Суддя                                                                                           Медуниця О.Є.  

Суддя                                                                                           Терещенко О.І.  

Повний текст постанови по справі № 18/90-10 складено та підписано 31.10.2011 р.