Ухвала

від 07.11.2011 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                  Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення  заяви про  порушення  справи  про  банкрутство

           "07" листопада 2011 р.                                                  № 02-02/5028/2457/2011

Суддя Iвченко С.М., розглянувши матеріали  заяви № б/н від 02.11.11 , яку  подав

Боржник          Товариство  з  обмеженою  відповідальністю "Цукровий завод "Хоростків",

                    код ЄДРПОУ 36543336, пр-т. Миру, 68, м.Чернігів,14000

            Предмет спору: про визнання боржника банкрутом  

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатором боржника подано заяву про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у зв"язку з недостатністю  майна для  задоволення  вимог  кредиторів.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону  України "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його  банкрутом"  справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Ст. 51 Закону  України  "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його банкрутом" визначає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником. Такою  особливістю є  те, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно  ч. 4 ст. 204  Господарського    кодексу  України   суб'єкт   господарювання може бути оголошений за рішенням  суду  банкрутом у  разі  неспроможності   через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

З  системного  аналізу  зазначених  вище  норм  вбачається,  що   Закон України  "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його  банкрутом"  не  містить  виключень  щодо  обов"язковості   безспірності  вимог    кредиторів   як  умови  для  порушення  справи  про  банкрутство.

Згідно зі ст.1 Закону  України  "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його  банкрутом"  безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, за Законом України "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його  банкрутом"  вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Зазначена  позиція  щодо  неможливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог кредиторів  та  без попереднього  пред"явлення    виконавчого документа  органам   державної  виконавчої  служби,   міститься  у постановах Вищого господарського суду України  від 12.04.2011 року у справі №9/152б та  від 07 вересня 2011р.  по  справі  №9/148б/78б.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону  України   "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його  банкрутом" .За змістом  ч. 3  ст. 6  та  ч. 5,  ч. 7  ст. 7   зазначеного   Закону   справа   про банкрутство порушується

                                                                      2

господарським судом лише у разі підтвердження  боржником своєї неплатоспроможності та  безспірності  вимог кредиторів документами, які боржник зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.  

Відповідно  до  приписів   ч.2  ст. 34  Господарського  процесуального  кодексу  України    обставини  справи, які  відповідно  до  законодавства   повинні  бути    підтверджені  певними  засобами  доказування , не  можуть   підтверджуватись іншими  засобами  доказування.

Статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб– підприємців" передбачено, що інформація про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Відповідно до вимог частини 4 статті 105 Цивільного  кодексу  України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. На  ліквідаційну  комісію (ліквідатора)   ст.111  Цивільного  кодексу  України. покладає  обов"язок   повідомити всіх    кредиторів   про припинення  юридичної  особи.

У  відповідності  до   Порядку обліку платників податків і зборів  голова  ліквідаційної  комісії (ліквідатор)  зобов"язаний  у  3-денний  термін від  дати  внесення  до  Єдиного  державного  реєстру  відомостей  про  те, що  юридична  особа  перебуває у  процесі  припинення,  подати  в  орган   державної  податкової служби,  в  якому платник   перебуває  на  обліку, заяву   про  припинення  платника  податків за  формою 8-ОПП, дата  якої  фіксується  в  журналі  за  формою №6-ОПП. На  підставі  одержаної  заяви  органом  державної  податкової  служби  у  відповідності  до  згаданого  Порядку  та  Закону  України  "Про  державну  податкову  службу  в  Україні"  приймається  рішення   про  проведення  позапланової   виїзної  перевірки  платника  податків

Відповідно   до  вимог  ч.5  ст. 60 Господарського   кодексу  України , яка  регулює  загальний  порядок  ліквідації  суб"єкта  господарювання,  ліквідаційна  комісія  оцінює наявне  майно  суб"єкта  господарювання , який  ліквідується і  розраховується  з  кредиторами,    складає  ліквідаційний  баланс та  подає  його  органу , який призначив  ліквідаційну   комісію. Достовірність  та  повнота   ліквідаційного  балансу  повинні  бути  перевірені   у  встановленому   законодавством  порядку.

Враховуючи викладене, передумовами  порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  є здійснення попередньої  публікації оголошення в порядку частини 4 статті 105 Цивільного  кодексу  України та статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності, повідомлення    всіх  кредиторів   про  припинення  юридичної  особи,    повідомлення  органів  державної  податкової  служби   про  рішення  щодо  припинення  юридичної  особи,  прийом   заяв  кредиторів у  встановлений  термін, але   не менше 2  місяців , складання  проміжного  ліквідаційного  балансу, який  має  містити відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду,  оцінка вартості  наявного  майна  боржника.. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи згідно  до  вимог  ст.111  Цивільного  кодексу  України.  У  відповідності  до  ч. 2 ст.36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" підписи  на  ліквідаційному  балансі   повинні  бути  нотаріально  посвідчені.

Всі  зазначені    обставини  та  докази, що  їх  обґрунтовують ,  мають  бути  у  наявності  на  час  звернення  до  суду  з  заявою   про  порушення  справи  про  банкрутство  та  з"ясовуються   судом при  вирішенні  питання  про  порушення  чи  відмову  у  порушенні  справи  про  банкрутство,  поверненні  заяви  без  розгляду.

Зазначені правові  позиці  викладені    у  постановах   Київського  апеляційного  господарського  суду  від 31.05.11р.  по  справі  № 9/126-б та  від  05.10.11р.  по  справі  № 16/129б/77б.

                                                            3

Як  вбачається  з   заяви  ліквідатора  боржника  та  доданих  до  неї матеріалів,   ліквідатор    не  зазначив  і  не  надав  доказів:

-  публікації   у  офіційному  друкованому  органі    оголошення  про  рішення   щодо  припинення  юридичної  особи,

-  повідомлення    всіх  кредиторів  та  органу  ДПІ   про  таке    рішення,  

-  проміжного  ліквідаційного  балансу з  дотриманням  встановлених   вимог щодо   його  затвердження  та  нотаріального  посвідчення   підписів  на  ньому ,  а  лише  прикладено  баланс  станом  на  30.09.11р.,

-  щодо  затвердження    проміжного  ліквідаційного   балансу  учасниками    товариства  згідно  до  ст. 111 Цивільного  кодексу  України,

-  щодо  оцінки  майна,  довідок   органів  реєстрації   щодо  наявності  чи  відсутності  майнових  активів (  об"єктів  нерухомості,   транспортних засобів,   тракторної  та  іншої  сільгосптехніки,  земельних  ділянок,  іншого  майна,  що  підлягає  реєстрації).

Згідно до  ст. 9   Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя  повертає   заяву  про  порушення    справи  про  банкрутство  з  підстав, вказаних  у  згаданій  статті,  а  також  з  інших  підстав, передбачених  ст. 63   Господарського  процесуального  кодексу  України.

У  відповідності  до  п. 3  ч. 1  ст. 63  Господарського  процесуального  кодексу  України  невказання   у  заяві  обставин , на  яких  ґрунтуються   вимоги,  доказів,  що  підтверджують  викладені  в  заяві  обставини, є  підставами  для  повергнення  заяви  без  розгляду .

З  огляду  на  зазначене, суд  вважає  за  необхідне  повернути  заяву  без  розгляду,  що  не  виключає  повторне  звернення  після  усунення  обставин, що   зумовили    таке  повернення.

Керуючись ст.  9    Закону  України  "Про   відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його  банкрутом" ,  п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України,  суд

                                                  УХВАЛИВ:

Заяву та додані до неї документи повернути боржнику  без розгляду.

Додаток: на  53 арк.

          Суддя                                                                                           Iвченко С.М.