ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 11/317
04.11.11
За позовом
Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва"
до
про
Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
розірвання договору та стягнення заборгованості 34348,50 грн..
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача
від відповідача
Мороз П.Ю. –представник;
не з‘явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 30.01.2009 №20; про стягнення суми боргу по сплаті орендної плати та відшкодуванню плати за землю, пені на загальну суму 34348,50 грн., а також виселення відповідача з нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,0 кв.м. та зобов‘язання відповідача повернути дане приміщення позивачу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору оренди від 30.01.2009 №20 щодо здійснення розрахунків за оренду та відшкодування плати за землю, у зв’язку з чим позивачем заявлено вимогу про розірвання договору, стягнення заборгованості та виселення.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвала суду про порушення провадження у справі була отримана відповідачем, докази чого наявні в матеріалах справи.
За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
В С Т А Н О В И В:
30.01.2009 між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва", як орендодавцем та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, як орендарем укладений договір оренди нежитлового приміщення №20, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,0 кв.м.
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата складає 3456,00 грн. за перший місяць оренди. Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п.3.2 договору).
Орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця (п. 3.3 договору).
Згідно з п. 3.6 договору окрім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю: амортизаційні відрахування за орендоване майно та плату за землю.
Договір діє з 30.01.2009 по 30.12.2011.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,0 кв.м., що підтверджується актом приймання –передач від 30.01.2009.
В додатку № 3 від 01.02.2010 до договору сторонами погоджений розмір відшкодування плати за землю у сумі 161,53 грн. та строк сплати –не пізніше 20 числа поточного місяця.
В додатку № 4 від 01.09.2010 до договору сторонами погоджений розмір орендної плати з урахуванням ПДВ на рівні 3610,75 грн., який підлягає коригуванню на наступні місяці на індекс інфляції за поточний місяць.
Як зазначає позивач та відповідно до листа відповідача від 07.04.2011 заборгованість відповідача по договору складала 34154,00 грн., яку відповідач гарантував, що сплатить. Однак в порушення умов договору відповідач не здійснює розрахунки за оренду і станом на вересень 2011 року борг відповідача складає 33570,95 грн. за період з січня по вересень 2011 року, у тому числі з орендної плати та з плати за землю. Розмір заборгованості визнаний відповідачем у листі від 01.11.2011, копія якого наявна в матеріалах справи.
Також в матеріалах справи наявні копії претензій позивача з вимогою погасити борг, які надсилались 29.03.2011, 19.08.2011.
Відповідач жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати в повному обсязі орендної плати та плати за землю не надав, заборгованість не заперечив.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості відповідача перед позивачем по договору № 20 на загальну суму 33570,95 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів здійснення розрахунків за оренду приміщення та за землю на загальну суму 33570,95 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки своїх зобов’язань по договору щодо сплати на користь позивача орендної плати та плати за землю відповідач не виконав, позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 33570,95 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 777,55 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 3.10 договору за несвоєчасну сплату всіх платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочки.
Перевіривши розрахунок пені позивача, який здійснений позивачем на заборгованість з орендної плати за період з квітня по 25.09.2011 року на суму орендної плати без ПДВ, суд визнає його вірним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 777,55 грн. підлягають задоволенню.
Також позивач просить розірвати договір оренди на підставі ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, виселити відповідача з орендованого приміщення та зобов‘язати відповідача повернути позивачу орендоване приміщення за актом.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
При цьому, істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору. У зв’язку з цим, термін “шкода” не треба розуміти обмежувальною. Крім можливих значних додаткових витрат, неотримання прибутків, він включає і інші наслідки, що істотно впливають на інтереси сторони.
Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 9.7 договору останній може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, у разі якщо орендар не вніс плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу.
Факт порушення відповідачем зобов’язань за договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований. Тому суд вважає вимогу позивача про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 30.01.2009 № 20 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Застосування позивачем ч. 1ст. 782 Цивільного кодексу України, як підстави для розірвання договору оренди судом не приймається, оскільки положеннями вказаної статті передбачена одностороння відмова орендаря від договору оренди, правова природа якої відмінна від розірвання договору.
Відповідно до ч.2 ст. 653 Цивільного кодексу у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).
З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями відповідач не надав, то вимога позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення і передачу його позивачу також підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
У зв’язку із задоволенням позову судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка,17, ідентифікаційний код 36037999) 34348 (тридцять чотири тисячі триста сорок вісім) грн. 50 коп. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 30.01.2009 №20, витрати по сплаті державного мита у розмірі 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 49 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. Розірвати договір від 30.01.2009 оренди нежитлового приміщення №20 укладений між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1.
4. Виселити Фізичну особу –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1) з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,0 кв.м передавши вказане приміщення Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка,17, ідентифікаційний код 36037999) по акту приймання –передачі.
5. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код 36037999) надмірно сплачене державне мито у розмірі 254 (двісті п‘ятдесят чотири) грн. 51 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата складення повного рішення:10.11.2011
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2011 |
Оприлюднено | 25.11.2011 |
Номер документу | 19281969 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Смирнова Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні