Рішення

від 09.11.2011 по справі 45/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  45/191

09.11.11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Амір-К”  

до: Приватного підприємства "Кредо-Буд"                  

3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сева"

про: стягнення 336.974,29 грн.                 

Суддя  Балац С.В.  

Представники :

Позивача: Заборовець А.В.

Відповідача: не з'явилися

3-тьої особи: не з'явилися

Суть спору: стягнення 336.974,29 грн. заборгованості, з яких 194.804,29 грн. –основного боргу,  64.982,80 грн. –штрафу, 62.140,54 грн. –збитків від інфляції, 15.046,66 грн. –річних.                  

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач передав третій особі за договором товар, а третя особа його прийняла, проте не сплатила за отриманий товар кошти, чим порушено права позивача. Позивач стверджує, що між позивачем, відповідачем та третьою особою укладено договір  про заміну дебітора за договором купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач прийняв на себе обов'язки третьої особи перед позивачем. Тому, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму боргу, штрафу, збитків від інфляції та відсотки річних.  

Ухвалою від 26.09.2011 порушено провадження, а розгляд справи призначено на 24.10.2011. Ухвалою від 29.09.2011 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сева".

Ухвалою від 24.10.2011 розгляд справи відкладався на 09.11.2011.

Відповідач та третя особа повідомлені належним чином, представників в судові засідання не направили, відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, а третя особа письмових пояснень не надала.

Згідно ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в матеріалах справи документами.

В судовому засіданні 09.11.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

08.01.2008 між позивачем (продавцем) та третьою особою (покупцем) укладено договір № 108/П (далі - Договір). За цим Договором позивач зобов'язався передати у власність третьої особи товар, а остання зобов'язалася прийняти та оплатити, прийнятий у власність товар (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору найменування, асортимент, кількість, ціна, загальна суми поставки товару визначається сторонами в процесі діяльності і зазначається в рахунках-фактурах і накладних продавця, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата товару здійснюється як по передоплаті так і з відстрочкою платежу до 14 календарних днів. При цьому покупець зобов'язаний сплатити всі рахунки за відвантажений товар не пізніше 31.12.2008.

У випадку порушення третьою особою строків оплати товару, позивач вправі заявити до неї вимогу про оплату штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки за кожен банківський день прострочки (п. 7.1. Договору).

Поставка товару здійснювалася наступним чином.

28.01.2008 третій особі виставлено рахунок-фактуру № 60 на поставку будівельних матеріалів. На підставі накладної № 61 від 02.02.2008 на користь третьої особи здійснена поставка будівельних матеріалів на сум 59748,23 грн.

31.01.2008 третій особі виставлено рахунок-фактуру № 89 на поставку будівельних матеріалів. На підставі накладної № 69 від 04.02.2008 на користь третьої особи здійснена поставка будівельних матеріалів на суму 5492,76 грн.

04.02.2008 третій особі виставлено рахунок-фактуру № 98 на поставку будівельних матеріалів. На підставі накладної № 70 від 04.02.2008 на користь третьої особи здійснена поставка будівельних матеріалів на суму 1634,94 грн.

14.02.2008 третій особі виставлено рахунок-фактуру № 149 на поставку будівельних матеріалів. На підставі накладної № 102 від 18.02.2008 на користь третьої особи здійснена поставка будівельних матеріалів на  суму 14116,57 грн.

21.02.2008 третій особі виставлено рахунок-фактуру № 188 на поставку будівельних матеріалів. На підставі накладної № 171 від 18.02.2008 на користь третьої особи здійснена поставка будівельних матеріалів на суму 52830,43 грн.

12.03.2008 третій особі виставлено рахунок-фактуру № 259 на поставку будівельних матеріалів. На підставі накладної № 167 від 18.03.2008 на користь третьої особи здійснена поставка будівельних матеріалів на суму 53543,35 грн. На підставі накладної № 305 від 26.03.2008 на користь третьої особи здійснена поставка будівельних матеріалів на суму 7438,01 грн.

Загалом позивачем на користь третьої особи за договором № 108/П від 08.01.2008  було здійснено відпуск товару на загальну суму 194.804,29 грн.

01.06.2010 між позивачем, третьою особою та відповідачем укладено договір про заміну дебітора за договором купівлі-продажу № 108/П від 08.01.2008 (далі –Договір про заміну дебітора).

За Договором про заміну дебітора замінюється дебітор (покупець, третя особа) за Договором, з чим третя особа передає, а відповідач приймає  всі зобов'язання третьої особи за Договором, а позивач не заперечив проти такої заміни та надає свою згоду на переведення боргу від третьої особи до відповідача (п.п. 1., 3., 5. Договору про заміну дебітора).

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу  України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Отже, заборгованість третьої особи перед позивачем за отриманий товар склала 194.804,29 грн. Доказів сплати вказаної суми боргу суду не надано.

Нормою ст. 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Оскільки третя особа (боржник за Договором)  передав всі свої зобов'язання за Договором відповідачеві, то саме останній є новим боржником перед позивачем та зобов'язаний сплатити позивачеві заборгованість за Договором та всі штрафні санкції, які виникли з такого боргу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржником прострочено строк для оплати отримано від позивача товару. А тому відповідач прострочив виконання зобов'язання, то відповідач вважається таким, що порушив зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 194.804,29 грн. –основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 64.982,80 грн., то відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та виходячи з п. 7.1. Договору неустойка, стягнення якої вимагає позивач, за правовою природою є вимогою про стягнення пені, а тому до такої вимоги мають застосовуватися норми, які регулюють стягнення саме пені, а не штрафу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та  п. 7.1. Договору нарахування штрафних санкцій завершилося 01.07.2008 року.

Натомість, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з 02.01.2009 по 31.07.2011, тобто за період в якому пеня не нараховувалася.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 64.982,80 грн. є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом.

Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 15.046,66 грн. підлягають задоволенню повністю, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 62.104,54 грн. підлягають задоволенню повністю, за розрахуноком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Кредо-Буд" (01315, м. Київ, вул. Генерала Вітрука, буд. 8, код 32177060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Амір-К” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18 А, код 23725763) -  194.804 (сто дев'яносто чотири тисячі вісімсот чотири) грн. 29 коп. –основного боргу,  62.140 (шістдесят дві тисячі сто сорок) грн. 54 коп. –збитків від інфляції, 15.046 (п'ятнадцять тисяч сорок шість) грн. 66 коп. –річних, 2.719 (дві тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 91 коп. -  витрат по оплаті державного мита, 190 (сто дев'яносто) грн. 49 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. В задоволенні решти вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення  десятиденного  строку з дня  підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                      С. В. Балац

Дата підписання 14.11.2011