Рішення

від 15.11.2011 по справі 9/325

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

9/325

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/325

15.11.11

За позовом              Приватного підприємства "Армобуд-СТ"

До                             Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна цегла"

Про                          стягнення передоплати за будівельні матеріали 12 600,00 грн.

                                                                                                                         Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача                Сенчура Т.І. (директор, довідка АА № 455007)

Від відповідача           не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні  15.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Армобуд-СТ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна цегла"  (надалі по тексту –відповідач) про стягнення 12 600,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав про оплату ним вартості товару визначеного усною домовленістю між позивачем та відповідачем, відповідно до  виставленого рахунку-фактури № БЦ-0000136 від 29.03.2011 року, передоплату товару позивачем здійснено своєчасно в розмірі  12 600,00 грн., а відповідач в свою чергу зазначений товар не поставив, що призвело до виникнення заборгованості відповідача по поверненню цих коштів, яка станом на час подачі позову не погашена.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/325, розгляд справи призначено на 15.11.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.11.2011 року вимоги ухвали суду від 17.10.201 року виконав, надав додаткові матеріали по справі, оригінали документів для огляду в судовому засіданні.

Також представником позивача надано усні пояснення по суті позовної заяви. в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 15.11.2011 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02121, м. Київ, проспект Бажана, буд. 34, кв. 95 на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.11.2011 року.

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2011 р. між Приватним підприємством "Армобуд-СТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна цегла"  був укладений усний договір купівлі - продажу червоної цегли в кількості 12 000 штук за ціною 1 050,00 грн. за тис. штук на загальну суму 12 600,00 грн. (надалі - товар). Відповідно до умов вказаної домовленості відповідач зобов'язувався поставити позивачу товар, а відповідач оплатити її. Так на виконання домовленості між сторонами відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № БЦ-0000136 від 29.03.2011 року на суму 12 600,00 грн. .

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договірних умов позивачем за рахунком-фактурою № БЦ-0000136 від 29.03.2011 року, який було виставлено йому відповідачем, 29.03.2011р. було перераховано 12600,00 грн. Даний факт підтверджується випискою по рахунку Приватного підприємства "Армобуд-СТ" № 26001027331 за 29.03.2011 року.

Як стверджує позивач, за домовленістю сторін, передача придбаної цегли повинна була бути здійснена відповідачем протягом 3-х календарних днів з дня отримання останнім грошових коштів на поточний свій рахунок.

В порушення усної домовленості, відповідач отримавши від позивача грошові кошти за виставленим рахунком-фактурою, всупереч ст. ст. 525, 526, 662 ЦК України та ст. 193 ГК України товар позивачу не поставив.

26 квітня 2011 року позивачем відповідачу був направлений лист за вих. № 1104 з вимогою терміново передати Приватному підприємству "Армобуд-СТ" оплачений товар.

У відповідь на вищезазначений лист відповідач листом № 98 від 30.04.2011 року повідомив позивача про визнання заборгованості перед Приватним підприємством "Армобуд-СТ"та про зобов'язання передати позивачу придбаний товар до 01.06.2011 року.

Проте, за твердженням  позивача, відповідач поставку товару у зазначений строк не здійснив, внаслідок чого, необхідність у його придбанні у Приватного підприємства "Армобуд-СТ" була втрачена.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України 01.06.2011 р. позивачем було направлено відповідачу претензію за вих. № 30/05-01 з вимогою термінового повернення Приватному підприємству "Армобуд-СТ" попередньої оплати за невід вантажений товар у суму 12 600,00 грн.

У визначений ст. 530 ЦК України строк (термін) відповідач не повернув позивачу зазначені грошові кошти. Щодо неотримання претензії позивача відповідач суду доказів не надав.

Розглянувши заявлені  позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази за власним внутрішнім переконанням, що грунтується на вимогах закону,  суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин  може  вчинятися  усно  або  в  письмовій  формі. Сторони  мають  право  обирати  форму  правочину,  якщо  інше   не встановлено законом. Правочин,  для якого законом  не  встановлена  обов'язкова письмова   форма,   вважається  вчиненим,  якщо  поведінка  сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, яка встановлює, що суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний поставити покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.  663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень визначених ст. 612 ЦК України, якщо в наслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може  відмовитися від прийняття  виконання і вимагати  відшкодувати збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

01.06.2011 р. позивачем було направлено відповідачу претензію за вих. № 30/05-01 з вимогою термінового повернення Приватному підприємству "Армобуд-СТ" попередньої оплати за невідвантажений товар у суму 12 600,00 грн.

Відповідач відповіді на лист не надав, жодних дій спрямованих на врегулювання даного спору не вчинив, грошових коштів у розмірі 12 600,00 грн. позивачу не повернув.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення суми попередньої оплати, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, суд приходить до висновку, що позов про стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12 600,00 грн. боргу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується правомірність позовних вимог, а тому суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна цегла" (02121, м. Київ, проспект Бажана, буд. 34, кв. 95; код ЄДРПОУ 36159039, п/р № 26005028221 в ПАТ "Укргазпромбанк" в м. Києві, МФО 320843, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного підприємства "Армобуд-СТ" (14005, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 49; код ЄДРПОУ 34759421) 12 600 (дванадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. заборгованості, витрати по сплаті державного мита в сумі 126 (сто двадцять шість) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                          Г.П. Бондаренко

Рішення підписано16.11.2011 року