Постанова

від 21.07.2009 по справі 9/325-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/325-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 липня 2009 р.                                                                                    № 9/325-08  

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Бернацької Ж.О.,

Разводової С.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу           Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"

на постанову          Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 року

у справі          № 9/325-08

господарського суду           Сумської області

за позовом          Управління майном Сумської обласної ради

до  відповідачів           1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплосервіс"

          2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"

про          повернення орендованого майна

за участю представників          

позивача -          не з'явились

відповідачів -           1. не з'явились

          2. не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року управління майном Сумської обласної ради звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою в якій,                      з урахуванням подальших уточнень, просив суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" повернути позивачеві нерухоме та інше індивідуально визначене майно, яке було передано позивачем товариству з обмеженою відповідальністю "Сумитеплосервіс" на підставі договору оренди № 92 від 01.02.2003 року та згідно акту приймання-передачі від 01.02.2005 року первісною вартістю 2647455 грн.70 коп. згідно переліку.

Рішенням господарського суду Сумської області від 10 листопада 2008 року (суддя Лущик М.С.) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2009 року (судді Сіверін В.І., Білоконь Н.Д., Токар М.В.) позов задоволено у повному обсязі - зобов'язано ТОВ "Сумитеплоенерго" повернути управлінню майном Сумської області протягом 30 днів з дня надбання рішенням чинності нерухоме та інше індивідуально визначене майно, яке було передано товариству з обмеженою відповідальністю "Сумитеплосервіс" на підставі договору оренди № 92 від 01 лютого 2003 року та згідно з актом приймання-передачі від 01 лютого 2005 року, первісною вартістю 2 647 455,70 грн. (згідно з переліком - у кількості 231 одиниці).

Не погодившись з рішенням господарського Сумської області від 10 листопада 2008 року та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийнята з порушенням вимог процесуального та матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 лютого 2003 року між позивачем управлінням майном обласної ради та першим відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплосервіс»укладено договір оренди № 92 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, яке належить до спільної власності територіальних громад області.

Згідно акту оцінки нерухомого та іншого індивідуально визначеного майна від 10 лютого 2003 року в оренду надавалися котельні з обладнанням, тепломережі, автотранспорт, складські приміщення, адмінкорпус, ремонтний цех, комп'ютери, меблі офісні, станки та інші засоби первісною вартістю                      2647455 грн. 70 коп.

Термін дії зазначеного договору оренди закінчився 31 січня 2008 року.

02 січня 2006 року між першим відповідачем та другим відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»укладено договір суборенди, який узгоджений з позивачем.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 вищевказаного договору перший відповідач, орендар за договором, надає, а другий відповідач, суборендар за договором, приймає в тимчасове користування нерухоме майно, транспорті засоби, обладнання та ін., які знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Лебединська, 7, загальною первісною вартістю 2647455,70 грн. Майно, що орендується, знаходиться у користуванні першого відповідача у відповідності до договору оренди від 01 лютого 2003 року № 92, укладеного між ТОВ «Сумитеплосервіс»та Управлінням майном Сумської обласної ради.

Згідно пункту 10.2 договору суборенди від 02 січня 2006 року, його дія припиняється у випадку розірвання з будь-якої підстави договору оренди від 01 лютого 2003 року № 92, укладеного між першим відповідачем та позивачем.

У відповідності до пункту 10.6 договору оренди від 01 лютого 2003 року № 92 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З дотримання терміну, передбаченого пунктом 10.6 договору оренди                  № 92 від 01 лютого 2003 року позивач листом № 1/0063 від 11 лютого 2008 року повідомив першого відповідача, що він, як орендодавець, не надає згоди на продовження терміну дії договору оренди. Крім того, у зазначеному листі була поставлена вимога повернення орендованого майна у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди. Факт направлення цього листа, досліджувався судами попередніх інстанцій та підтверджується поштовою квитанцією № 3263.

Крім того судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач інформував першого та другого відповідачів про його небажання пролонгації договору оренди № 92 від 01 лютого 2003 року листом № 2/608 ще 29 грудня 2007 року, що підтверджується поштовою квитанцією № 3201.

Доводи касатора про те, що поштова квитанція не може бути прийнята судом у якості належного доказу повідомлення його підприємства про припинення дії договору оренди, на підставі того, що вона не містить поштової адреси Т0В «Сумитеплосервіс»його повного найменування безпідставні, оскільки судами попередніх інстанцій досліджувалась ця квитанція та було встановлено, що згідно з абзацом першим пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155, про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»видається і розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо).

Мотиви пояснення ТОВ «Сумитеплосервіс»про те, що в поштовій квитанції мають бути зазначені повна адреса та вміст поштового відправлення позбавлені правового обґрунтування. Так, згідно з абзацом другим пункту 36 Правил зазначення повної адреси одержувача вимагається лише щодо розрахункових документів, які видаються під час приймання для пересилання міжнародного рекомендованого відправлення.

У відповідності до пункту 5.8 договору оренди № 92 від 01 лютого 2003 року, орендар зобов'язується у разі припинення цього договору повернути орендодавцю, або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду з урахуванням фізичного зносу.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги  не спростовують  висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –  

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2009 року зі справи № 9/325-08 залишити без змін.

Головуючий                                                                                 І. А. Плюшко

Судді                                                                                                    Ж. О. Бернацька

                                                                                                    С. С. Разводова