Рішення

від 10.11.2011 по справі 32/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  32/24

10.11.11

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Науково-виробниче підприємство «ПРОМТЕХСНАБ»Товариства інвалідів Київського району м. Харкова, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.М.М»,  м. Київ

про стягнення 56 363,00 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача  ОСОБА_1. - адвокат

від відповідача   не з"явився

        СУТЬ СПОРУ:

Науково-виробниче підприємство «ПРОМТЕХСНАБ»Товариства інвалідів Київського району м. Харкова звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.М.М»про стягнення  з  останнього основного боргу в сумі 46 428 грн., трьох процентів річних в сумі 2 267 грн. та інфляційних в сумі 7 939 грн. за прострочення грошового зобов’язання згідно договору  підряду   на виконання робіт № 08/09/ 09  від 08.09.09р.

               Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

 На адресу суду надійшло повідомлення про вручення  відповідачу поштового відправлення від 20.10.11р.  та отримання процесуальних документів суду. Таким чином відповідач  належним чином повідомлений  про час та місце проведення судового засідання, що не перешкоджає розгляду справи по суті згідно статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

        До прийняття рішення по справі   позивач  згідно вимог ст. ст.  22, 67 ГПК України клопоче перед судом  про забезпечення позову, а саме:

Ш          накласти арешт на грошові кошти в сумі 56 636 грн., які знаходяться  на рахунках в установах банках.

 Позивач стверджує, що небажання відповідача   виконати умови  договору  може  негативно вплинути на  права та  його охоронювальні законом інтереси під час здійснення  господарської діяльності.

 Відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у  вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, заборони йому вчиняти певні дії, у тому числі іншим особам, що стосуються предмета спору.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент  винесення та виконання рішення.

Позивачем не достатньо обґрунтовано доведено те, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті,  може  вплинути на діяльність його підприємства, у тому числі правовідносини між сторонами, утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у зв’язку з неналежним ставленням відповідача до своїх обов’язків. Крім того, слід звернути увагу на те, що позивач, як суб’єкт господарювання самостійно на власний ризик здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання  прибутків.

             За такими обставинами  клопотання Науково-виробничого підприємства «ПРОМТЕХСНАБ»Товариства інвалідів Київського району м. Харкова відносно забезпечення позову щодо заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Т.М.М»вчиняти будь-які дії, що стосуються предмету даного спору до розгляду спору по суті є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

             З’ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

              Позов мотивовано тим, що 08.09.09р. між  Науково-виробничим підприємством «ПРОМТЕХСНАБ»Товариства інвалідів Київського району м. Харкова , далі Підрядник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.М.М»,  далі Замовник, було укладено договір підряду   на виконання робіт № 08/09/ 09  від 08.09.09р., далі  Договір.

              Відповідно до вимог пункту 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов’язання  на проведення монтажних робіт щодо влаштування крівлі житлового будинку по вулиці Демченка в м. Харкові, а Замовник  бере зобов’язання  прийняти та оплатити належним чином виконанні Підрядником роботи.

              Згідно пункту 2.1 Договору  строк виконання робіт  узгоджено сторонами з 10.09.09р. по 30.12.09р., а  саме на час виникнення у сторін правовідносин. Вартість робіт ( кошторис) за Договором  встановлена в розмірі 61 501 грн., з урахуванням ПДВ,  і відповідає вимогам статті 844 ЦК України.

                    Оплата виконаного обсягу робіт здійснюється поетапно на підставі підписаних  між сторонами актів, які зобов’язують Замовника здійснити оплату послуг протягом 3-х банківських днів після їх підписання. Свої зобов’язання за Договором Підрядник виконав у повному обсязі, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт від 30.09.09р. за № 1   на загальну суму 46 428 грн. Втім, Замовник оплату робіт не здійснив, суму заборгованості на час звернення кредитора з позовом не сплатив.

                   Оскільки мало  місце прострочення грошового зобов’язання, позивач наполягає на стягненні з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі  2267 грн. та інфляційні в сумі  7 939 грн.  за період з 03.10.09р. по 31.05.11р.

                  Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду.  Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору,  встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України  договір  вважається укладеним.

                  Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб’єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

                  Так, стаття  837 ЦК України передбачає, що  за   договором   підряду    одна    сторона    (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

В силу загальної норми передбаченої у  статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

             Стаття 33  ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

                Зобов’язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобов’язання за договором  підряду. Натомість, відповідач доказів виконання зобов’язань щодо своєчасного внесення ‘вимоги щодо стягнення з відповідача  основного боргу в сумі  46 428 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

                Частина друга статті  625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок  річних  та  інфляційних узгоджується з приписами вказаної статті. Судом прийнято до уваги, що інфляційні та три процента річних  за прострочення грошового зобов’язання   є іншими засобами за хисту порушеного права, які не можливо ототожнювати з неустойкою.

               Оскільки мало місце прострочення внесення винагороди, а саме прострочення грошового зобов’язання позовні вимоги  щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі  2267 грн. та інфляційні в сумі  7 939 грн.  за період з 03.10.09р. по 31.05.11р., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

                Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються за приписами  ст.ст. 44,49 ГПК України на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.М.М».

               Розрахункові документи на перерахування судових витрат свідчать про те, що позивач зайво переказав до державного бюджету державне мито в сумі 0,66 грн. Тому відповідно до статті 47 ГПК України воно підлягає поверненню йому на його розрахунковий рахунок.

              У судовому засіданні, яке відбулося 10.11.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  525, 526, 599, 625, 638, 639, 837, 844   ЦК України, ст. ст. 55,   173, 194, 202 України, ст. ст. 4-2, 4-3,  22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44,  ст. 47, ст.  49,  82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    1.  Позовні вимоги Науково-виробничого підприємства «ПРОМТЕХСНАБ»Товариства інвалідів Київського району м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.М.М»  задовольнити.

               2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.М.М», 03146, вул. Чаадаєва, 2б,  р/р № 260019800772 у ВАТ «ТММ-банк», м. Київ, МФО 300896, код  ЄДРПОУ 14073675, на користь:

               - Науково-виробничого підприємства «ПРОМТЕХСНАБ»Товариства інвалідів Київського району м. Харкова, 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 29а,  р/р 2600010128928 у ВАТ «ВТБ-Банк», м. Київ, МФО 321767,  код  ЄДРПОУ  30235387,  основний борг в сумі 46 428 грн.,   три процента річних в сумі  2267 грн., інфляційні в сумі  7 939 грн., витрати по державному миту в сумі 566 грн. 34 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

                3.Повернути Науково-виробничому підприємству «ПРОМТЕХСНАБ»Товариству інвалідів Київського району м. Харкова, 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 29а, на його  р/р 2600010128928 у ВАТ «ВТБ-Банк», м. Київ, МФО 321767,  код  ЄДРПОУ  30235387, державне мито в сумі 0,66 грн. згідно квитанції №К27/G/179 від 16.09.11р.., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи. Підставою  для повернення державного мита є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою Господарського суду м. Києва.

                4.  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

            Суддя                                                                                 Ю.О.Підченко      

Повне рішення складено - 15.11.11р.