Рішення

від 24.10.2011 по справі 17/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  17/301

24.10.11

За позовом          Міського коммунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»

До          Всеукраїнської громадської організації «Громадська сила»

Про          стягнення 5622,43  грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача           не з'явились  

від відповідача           не з'явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом міське комунальне підприємство «Дніпровські міські теплові мережі»про стягнення з Всеукраїнської громадської організації «Громадська сила»5 622,43 грн. заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 010557 від 15.10.2009 р..

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/301 та призначено розгляд останньої на 19.09.2011 р..

У зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів ухвалами від 19.09.2011 р. та 10.10.2011 р. розгляд справи відкладався.

          Представник позивача на виклик суду не з'явився, подавши через канцелярію суду 24.10.2011 р. клопотання про розгляд справи без участі свого представника та додаткові докази по справі.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Про час ті місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами.

           Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          15.10.2009 р. між міським комунальним підприємством «Дніпропетровські теплові мережі»(далі –енергопостачальна організація, позивач) та Всеукраїнською громадською організацією «Громадська сила»(далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 010557 про постачання теплової енергії (далі - Договір).

Згідно з пунктом 2.1 Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом 350 діб, технологічних потреб –відповідно з виробничою програмою, кондиціювання повітря –по мірі необхідності.

Відповідач відповідно до пунктів 3.2.2 та 3.2.25 договору зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії на умовах Договору.

Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з пунктами 8.3 та 8.4 спірного договору відповідач зобов'язувався не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку № 1 до цього договору, за власними платіжними дорученнями з урахуванням періоду, за який він сплачує. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться відповідачем протягом 5 діб після одержання рахунку позивача, який зобов'язана направити його позивачу не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим.

За період з 01.01.2010 р. по 01.01.2011 р. відповідачем було спожито теплової енергії на загальну суму 5622,43 грн., що підтверджується актами, оформленими відповідно до умов Договору.

Оцінюючи  подані сторонами  докази  за  своїм  внутрішнім  переконанням,  що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.      

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору.

Зазначене також кореспондується з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача складає 5 622,43 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано суду обґрунтований розрахунок заявлених позовних вимог з наданням технічної документації розрахунку витрат теплової енергії на опалення, а також обґрунтовані пояснення щодо нарахувань вартості поставленої відповідачеві теплової енергії з зазначенням обсягу споживання та встановлених тарифів.

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов'язку її сплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 010557 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 15.10.2009 р. в сумі 5 622,43 грн. є обґрунтованими, правомірними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

  В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з всеукраїнської громадської організації «Громадська сила»(02160,  м. Київ, вул. Каунаська, 27, код 35394792) на користь міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»(49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37, код 32082770) 5622 (п?ять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 43 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                          О.Г. Удалова

Рішення підписано 14.11.2011 р.