Рішення

від 11.11.2011 по справі 14/435

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  14/435

11.11.11

За позовом           Відкритого акціонерного товариства "Київмедпрепарат"

до          Товариства з обмеженою відповідальністю "ATM-PARTNERS"

про          стягнення заборгованості

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:          ОСОБА_1 –представник за довіреністю;

від відповідача:          не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Київмедпрепарат" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ATM-PARTNERS" (надалі –відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 429 839,99 доларів США, з яких 364 271,18 доларів США основного боргу та 65 568,81 доларів США пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за контрактом № ЕХР-268/10 від 19.05.10 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.11 р. порушено провадження у справі,  розгляд справи призначено на 11.11.11. р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, проте 10.11.11 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог суду та заява про розгляд справи за відсутності представника та визнання позову.

В судовому засіданні 11.11.11 р. представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

В судовому засіданні 11.11.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд  

ВСТАНОВИВ:

19.05.10 р. між Відкритим акціонерним товариством "Київмедпрепарат" (надалі –позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ATM-PARTNERS" (надалі –відповідач, покупець) було укладено контракт № ЕХР-268/10.

Відповідно до умов п. 1.1. контракту, позивач зобов’язується передати у власність відповідача на умовах, в обсягу та в порядку, передбаченим даним контрактом медикаменти (надалі –товар), а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його згідно контракту.

Згідно з пунктом 1.2. контракту, поставка товару здійснюється на основі специфікацій, які підписуються повноважними представниками сторін на кожну партію товару та являються невід’ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п. 1.3. контракту, покупець зобов’язується оплатити товар згідно разових специфікацій до даного контракту.

Пунктом 2.1. контракту встановлено, що загальна вартість контракту становить 480 000,00 доларів.

Згідно з п. 17.1. контракту, даний контракт діє з моменту його підписання до 01 травня 2011 р. У разі, якщо сторони не завершили взаєморозрахунки в межах цього строку, контракт буде діяти до повного завершення взаєморозрахунків.

10.07.10 р. між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до контракту № ЕХР-268/10 від 19.05.10 р.

Відповідно до п. 5.1. контракту (в редакції додаткової угоди №2 від 19.05.10 р.), оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США на умовах відстрочення платежу 120 (сто двадцять) календарних днів від дати відпуску товару Київською регіональною таможнею, вказаної в вантажній митній декларації.

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про міжнародне приватне право”, учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, яке підлягає застосуванню до змісту правовідносин.

Як встановлено пунктом 15.3. контракту, сторони погодились керуватися нормами права місця укладення контракту. Місцем укладення контракту є м. Київ, а отже суд при вирішенні спору застосовує для вирішення спору норми права українського законодавства.

У відповідності до п. 15.2. контракту, у разі якщо сторони не прийдуть до вирішення шляхом переговорів, то спір по даному контракту або пов'язаний з ним, підлягає передачі на розгляд до господарського суду міста Києва.

Відповідно до ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право”, суди України можуть приймати до свого провадження та розглядати справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підвідомчість справи з іноземним елементом судам України.

Згідно з п. 15.3. контракту, сторони погодились з тим, що в процесі розгляду та вирішення спору, а також по всім питанням, які не передбачені даним контрактом, сторони будуть керуватись нормами міжнародного права, такими як Конвенція ООН про договори  міжнародної купівлі-продажу товарів та нормами права місця укладення контракту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що  даний спір є підвідомчим господарському суду міста Києва та підлягає вирішенню шляхом застосування до спірних правовідносин норм права України.

На виконання п. 1.1. контракту позивач 20.04.11 р. здійснив поставку товару відповідачу згідно специфікації № 5 до контракту на загальну суму 364 271,18 доларів США, що підтверджується  експортною вантажною митною декларацією № 100140000/2011/748082, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Товар отримано відповідачем відповідно до вантажної митної декларації.

Як зазначено у позовній заяві, відповідач мав оплатити товар у відповідності до специфікації № 5 до контракту протягом  120 календарних днів, починаючи з 20.04.11 р. до 17.08.11 р. включно.

Зобов’язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов’язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано у встановленому порядку відповідачем, зобов’язання по оплаті переданого товару на час розгляду справи відповідачем не виконано, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі  364 271,18 доларів США.

Пунктом 5.3. контракту передбачено, що у разі порушення відповідачем строків платежу, позивач має право нарахувати та виставити відповідачу пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від неоплаченої суми, але не більше ніж 16% від загальної суми контракту.

Відповідно до приписів ст. ст. 34, 35 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення своїх зобов’язань, які випливають з договорів (контрактів), суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність  видах і формах, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом).

За розрахунком позивача, який не спростовано у встановленому порядку відповідачем, розмір пені, що підлягає стягненню, становить 65 568,81 доларів США.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 364 271,18 доларів США основного боргу та 65 568,81 доларів США пені обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ATM-PARTNERS"  (Республіка Узбекистан, 100100, м. Ташкент, вул. У. Насира, 45, ІНПП 204511717) на користь Відкритого акціонерного товариства "Київмедпрепарат" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139, код ЄДРПОУ 00480862) 364 271 (триста шістдесят чотири тисячі двісті сімдесят один) долар США 18 центів основного боргу, 65 568 (шістдесят п’ять тисяч п’ятсот шістдесят вісім) доларів США 81 цент пені, 4 298 (чотири тисячі двісті дев’яносто вісім) доларів США 40 центів державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 15.11.2011