Постанова

від 10.11.2011 по справі 27/17-809-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/17-809-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р. Справа № 27/17-809-2011

Одеський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В.Поліщук,

суддів: Л.І. Бандури (на підставі розпорядження голови суду № 632 від 25.10.2011 р.), В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання: О.О. Довбиш,

за участю представників сторін:

від прокуратури: О.М. Форманюк,

від позивача: І.О. Моджук,

від відповідача: В.С. Морозов,

від третіх осіб: Ю.Б. Слюсаренко (Управління земельних ресурсів),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1»

на рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2011 р.

у справі  № 27/17-809-2011

за позовом Заступника прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.          Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси,

2.          Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради

про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку та стягнення 526608,08 грн.

встановив:

Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся з позовом та уточненням до нього в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1»про:

- стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 526 608,08 грн.;

- розірвання укладеного 03.02.2009 р. між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки площею 15 531 м2, що знаходиться за адресою:                   м. Одеса, вул. Слобідська, 56 та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку Одеській міській раді.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди землі від 03.02.2009р. не виконував належним чином, у зв'язку з чим з червня 2009 року по червень 2011 року за ним утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 526 608,08грн. Систематичне невиконання відповідачем зобов'язань з оплати орендної плати є істотним порушенням умов вказаного договору оренди землі, що відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання цього договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.03.2011 р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси та Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.08.2011 р. позовні вимоги задоволено з мотивів їх доведеності та обґрунтованості.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, провадження у справі припинити до вирішення адміністративної справи за позовом КП «Одеський шкіряний завод №1»до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 р. №0001362301. Скаржник зазначив, що підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 р. №0001362301 є документальна невиїзна позапланова перевірка КП «Одеський шкіряний завод №1»з питання нарахування і сплати орендної плати за земельну ділянку згідно укладеного між сторонами договору оренди землі за період з 01.01.2009 р. по 01.06.2011 р. Тобто, орган податкової служби самостійно визначив суму грошових зобов'язань та направив підприємству податкове повідомлення-рішення. У зв'язку з цим судом неправомірно було відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду вищезазначеної адміністративної справи про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 р. №0001362301. Крім того, суд, вирішуючи справу, неодноразово посилався на Закон України «Про плату за землю»та постанову Кабінету Міністрів України №783 від 12.05.2000р. «Про проведення індексації грошової оцінки земель», які втратили чинність. Також скаржник не погодився із розміром стягнутої судом суми державного мита.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника уточнив вимоги апеляційної скарги та просив рішення суду скасувати, провадження у справі –зупинити. Представник прокуратури, представник міської ради та представник Одеського міського управління земельних ресурсів просили рішення рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення як безпідставну та необґрунтовану.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

03.02.2009р. між Одеською міською радою (орендодавцем) та Колективним підприємством «Одеський шкіряний завод №1»(орендарем) на підставі рішення Одеської міської ради від 22.01.2008р. №2276-V укладено договір оренди землі, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування земельну ділянку площею 15 531 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівель та споруд заводу, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул.Слобідська, 56, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору (а.с.26 - 32).

Відповідно до пункту 3.1 договору даний договір укладено терміном на 10 років, але не пізніше початку реконструкції району, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд заводу.

Розмір орендної плати встановлений пунктом 4.1 договору, згідно із яким орендна плата за земельну ділянку площею 15 531 кв.м. розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 222 058,08 грн. на рік, з урахуванням індексації за 2007 рік, без урахування індексації за 2008 рік. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі.

Період нарахування та строки внесення орендної плати передбачені пунктом 4.3 договору, відповідно до якого орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, який слідує за останнім календарним днем звітного місяця. Цим же пунктом передбачено, що орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 „Про проведення індексації грошової оцінки земель”.

Згідно із пунктом 4.4 договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Пунктом 9.1.2. договору визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Даний договір був нотаріально посвідчений та зареєстрований у Одеському міському відділі ОРФ ДП «Центр ДЗК», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10 червня 2009 року за № 040950500044.

Після визначення меж земельної ділянки в натурі вона була передана орендарю за актом прийому-передачі(а.с.33, 35-36).

Згідно із статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату  передати орендареві  земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до  умов  договору  та вимог земельного законодавства.

Відповідно до вимог статті 15 цього Закону однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч вищенаведених норм законодавства та умов договору відповідач свої зобов'язання з оплати орендної плати не виконував належним чином, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за період з червня 2009 р. по червень 2011 р. у розмірі 526 608,08грн., що вбачається із розрахунку Одеського міського управління земельних ресурсів та відомостей ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, які наведені в акті документальної позапланової перевірки від 04.07.2011р. №2893/23-6/13914374 (а.с.112, т.1).

Наявність заборгованості з орендної плати у розмірі 526 608,08грн. відповідачем не спростовано. Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача зазначив про відсутність доказів сплати орендної плати.

Разом з тим, судова колегія відхиляє твердження скаржника про те, що судом неправомірно було відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду адміністративної справи за позовом КП «Одеський шкіряний завод №1»до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 р. №0001362301, підставою для прийняття якого стала документальна невиїзна позапланова перевірка КП «Одеський шкіряний завод №1»з питання нарахування і сплати орендної плати за земельну ділянку згідно укладеного між сторонами договору оренди землі, з огляду на наступне. Відповідно до вимог частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Вказана адміністративна справа не пов'язана з даною справою у розумінні частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що обставини, які будуть встановлені в результаті розгляду адміністративної справи, не впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог про стягнення із відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період з червня 2009 р. по червень 2011 р. у розмірі 526 608,08грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно із частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 9.1.3 договору встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря дострокового розірвання договору у разі невиконання орендарем його обов'язків, передбачених Законом України «Про оренду землі», цим договором, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Відповідно до пункту 12.2 на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду, у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених Законом України «Про оренду землі», цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкту оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом. Частиною другою цієї статті передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Таким чином, невиконання Колективним підприємством «Одеський шкіряний завод №1»взятих на себе обов'язків за договором оренди землі від 03.02.2009р. зі сплати орендної плати спричиняє територіальній громаді м.Одеси, представником якої є Одеська міська рада, економічні збитки та перешкоджає здійснення нею передбаченого Конституцією України права власності на землю, внаслідок чого міська рада значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, що, в свою чергу, свідчить про істотне порушення відповідачем умов спірного договору та є підставою для його розірвання на підставі статті 651 Цивільного кодексу України.

Отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі від 03.02.2009р.

Стаття 653 Цивільного кодексу України встановлює правові наслідки розірвання договору, відповідно до частини другої якої у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У зв'язку з цим господарський суд також правомірно задовольнив позовні вимоги про зобов'язання Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1»звільнити земельну ділянку, яка була надана йому в оренду відповідно до договору від 03.02.2009р.

Доводи скаржника стосовно того, що судом невірно стягнуто з нього державне мито у розмірі 5 351,08 грн., не заслуговують на увагу, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 2 статті 3 Декрету України «Про державне мито»(в редакції, що діяла на момент звернення позивача із позовом та розгляду справи в суді першої інстанції) державне мито із заяв майнового характеру підлягало сплаті у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із позовних заяв у спорах, що виникають під час розірвання господарських договорів –у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Враховуючи, що позовні вимоги включали в себе вимоги майнового та немайнового характеру, державне мито підлягало сплаті за вимоги майнового характеру у сумі 5 266,08 грн. (1% від стягнутої суми у розмірі 526 608,08грн.) і за вимоги немайнового характеру у сумі 85 грн., що в сумі склало 5 351,08 грн., які господарським судом було стягнуто з відповідача.

За таких обставин рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд –

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 29.08.2011 р. у справі № 27/17-809-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

Суддя                                                                                В.Б. Туренко

Повний текст постанови підписано 14.11.2011 р.