Рішення

від 08.11.2011 по справі 13/372

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/372

08.11.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерела М"

до   Приватного підприємства "Гермес-Прес"    

про стягнення  заборгованості

Суддя  Курдельчук І.Д.  

Представники :

від позивача       ОСОБА_1 –дов. № б/н від 12.10.2011 р.

від відповідача   не з'явився

В судовому засіданні 08.11.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерела М" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Гермес-Прес"  про стягнення заборгованості в розмірі 2 628,52 грн.

Позов мотивований наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача перед позивачем у зв’язку з несплатою відповідачем поставленої позивачем продукції за Договором поставки № б/н від 01.12.2008 року.

19.09.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/372, розгляд справи призначено на 13.10.2011 року.

13.10.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача, вимоги ухвали суду щодо надання витребуваних документів по справі виконав частково.

Відповідач в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суд про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою суду від 13.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 08.11.2011 року.

08.11.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача, надав витребувані судом документи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерела М" (надалі –позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Гермес-Прес" (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір поставки № б/н від 01.12.2008 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця друковану продукцію, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.4 Договору, датою поставки продукції вважається дата, вказана у видатковій накладній.

Пунктом 5.1.1 Договору сторони передбачили порядок та строки здійснення розрахунків, згідно якого, перерахування вартості проданої за звітний місяць продукції здійснюється не пізніше семи банківських днів після закінчення звітного місяця.

Згідно п. 5.4 Договору, у разі неможливості реалізувати товар в термін 90 календарних днів, покупець повертає його постачальнику й тому вигляді, в якому він був прийнятий згідно умов Договору.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 227,26 грн., що підтверджується видатковими накладними № МКЛ-ВН-1030 від 30.04.2010 року, МКЛ-ВН-1080 від 16.06.2010 року (належним чином засвідчені копії накладних долучені до матеріалів справи).

Проте відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару не виконав, повернення нереалізованої відповідачем продукції відповідачем здійснено не було, у зв’язку з чим станом на дату звернення позивача до суду з позовом у відповідача виникла перед позивачем заборгованість  в розмірі 2 227,26 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію № 63 від 14.04.2011 року з вимогою погашення існуючої заборгованості.

Проте зазначена претензія була залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 2 227,26 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством  відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 174,53 грн. пені.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.1 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення термінів оплати відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

З розрахунком розміру пені в сумі 174,53 грн., наданим позивачем, суд погоджується та вважає його обґрунтованим.

Крім суми основного боргу та пені позивач нарахував та просить стягнути з відповідача  226,73 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги щодо стягнення 226,73 грн. інфляційних втрат суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 2 227,26 грн. суми основного боргу, 174,53 грн. пені, 226,73 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Гермес-Прес" (01010, м. Київ, вул.. Івана Мазепи, буд. 26; 04080, м. Київ, вул.. В.Хвойки, 18/14, офіс 235,  код ЄДРПОУ 35916796) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерела М" (04070, м. Київ, вул.. Почайнинська, 28, код ЄДРПОУ 25388672) 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім),26 грн. суми основного боргу, 174 (сто сімдесят чотири),53 грн. пені, 226 (двісті двадцять шість),73 грн. інфляційних втрат, 102 (сто дві),00 грн. державного мита, 236 (двісті шістдесят три),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                                 І.Д. Курдельчук

дата складення 15.11.2011