Постанова

від 05.10.2006 по справі 31/400

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

31/400

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 жовтня 2006 р.                                                                                   № 31/400  

Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:Грейц К.В. –головуючого,Глос О.І.,Бакуліної С.В.,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ фірми “Метроном”

на постановувід 24.07.2006

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі господарського суду Дніпропетровської області № 31/400

за позовомАкціонерного проектно –будівельного та експлуатаційного комерційного товариства закритого типу “Цвек - Д”

до

- Дніпропетровської районної державної адміністрації- ТОВ фірми “Метроном”

провизнання недійсними договорів оренди

за участю представників сторін:

-          позивача                                Причепи І.М., Горб О.В.

-          відповідача-2                         Москальця А.П.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2006  (суддя Мороз В.Ф.), залишеним без змін постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.21006 (у складі головуючого судді Плевако В.І., суддів Головка В.Г., Чус О.В.), позовні вимоги ЗАТ “Цвек-Д” до Дніпропетровської районної державної адміністрації (відповідача–1) та Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Метроном” (відповідача-2) про визнання недійсними укладених між ними договорів оренди земельних ділянок від 29.12.2004 та від 04.03.2005, скасування їх державної реєстрації у Книзі реєстрації державного земельного кадастру за реєстровими номерами №040412000518, №040512000274 та відновлення у Книзі реєстрації державного земельного кадастру Державного акту на право постійного користування землею від 19.03.1999 серії 1-ДП №005092, виданого Акціонерному проектно-будівельному та експлуатаційному комерційному товариству закритого типу “Цвек-Д”, задоволені в повному обсязі.

Рішення та постанова у справі прийняті на підставі ст. ст. 124, 125, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України та мотивовані встановленням факту порушення порядку вилучення спірних земельних ділянок та передачі їх в оренду.  

ТОВ фірма “Метроном”, не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові акти скасувати і прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, які розглянули адміністративний позов за нормами ГПК України, незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню, зокрема, Закону України “Про оренду землі”, безпідставність прийняття судами попередніх інстанцій висновків комплексної  експертизи  № 70/06-446  від  03.11.2005 та додаткової судово-технічної експертизи документів № 156/157/1035 від 27.03.2006, вважає договори оренди такими, що укладені у відповідності до вимог чинного законодавства, за згодою попереднього землекористувача –ЗАТ “Цвек-Д” і на підставі розпоряджень № 927-р від 15.12.2004  та  № 950-р від 20.12.2004 Голови Дніпропетровської районної  державної адміністрації, які є чинними.

В своєму відзиві на касаційну скаргу ЗАТ “Цвек-Д” вважає рішення   та постанову у справі законними і обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу ТОВ фірми “Метроном” - без задоволення.

Представники відповідача-1 своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.

Представник скаржника в судовому засіданні касаційної інстанції вимоги касаційної скарги підтримав в повному обсязі і заявив клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами, яке колегією суддів відхилено на підставі ч. 7 ст. 811 ГПК України, відповідно до якої фіксування судового процесу здійснюється у суді першої чи апеляційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, 19.03.1999 відповідно до рішення виконкому Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району від 17.02.1999  № 10 Закритому акціонерному товариству “Цвек-Д” оформлено у постійне користування земельну ділянку площею 3,2 га для розширення виробничої бази, що посвідчено Державним актом серії І-ДП № 005092, зареєстрованим 19.03.1999 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1273.

Рішеннями Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району від 24.04.2003 та від 07.07.2004 погоджено вилучення земельних ділянок загальною площею 1,0 га, що знаходяться за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільської ради, з постійного користування позивача та надання її  в оренду ТОВ фірмі “Метроном”.

Розпорядженнями Голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №927-р від 15.12.2004 та №950-р від 20.12.2004 з постійного користування ЗАТ “Цвек-Д” вилучено земельні ділянки, розташовані на території Новоолександрівської сільської ради за межами населеного пункту, площею 0,25 га та 0,75 га відповідно та передано їх в оренду ТОВ фірмі “Метроном” строком на 49 років для комерційного використання (ведення будівництва та розміщення приміщень будівельної бази).

На підставі вищезазначених розпоряджень між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та ТОВ фірмою “Метроном” були укладені договори оренди землі від 29.12.2004 та від 04.03.2005, зареєстровані у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 29.12.2004 за №040412000518 та 04.03.2005 за №040512000274 відповідно. Згідно вказаних договорів ТОВ фірмі “Метроном” було передано в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 1,0 га, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради за межами населеного пункту, для розміщення та будівництва бази будівельних матеріалів.

Вважаючи, що вилучення спірних земельних ділянок і надання їх в оренду здійснено без згоди землекористувача, позивач звернувся до суду з даним позовом, задовольняючи який суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998  № 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 16 зазначеного Закону надання земельної ділянки в оренду із земель державної або комунальної власності проводиться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-Ш (з наступними змінами та доповненнями) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За змістом частин 2, 3 ст.125 Земельного кодексу України право на використання земельної ділянки, яка передається в оренду, виникає після встановлення  меж земельної  ділянки  у  натурі  (на  місцевості),  укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Порядок вилучення земельних ділянок, що надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, і порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням, встановлений нормами ст. ст. 149, 151 зазначеного Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Згідно ч. 1 ст. 151 цього Кодексу особа, зацікавлена у вилученні земельної ділянки, зобов'язана до початку проектування погодити місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення із власниками землі, землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями.

За розпорядженнями Голови районної державної адміністрації від 15.12.2004 № 927-р та № 950-р від 20.12.2004 спірні земельні ділянки були вилучені з постійного користування ЗАТ “Цвек-Д”, а підставою для такого вилучення в них зазначено погодження ЗАТ “Цвек-Д” № 169 від 23.04.2003 та № 466 від 02.11.2004 відповідно.

Разом з тим, листом № 315 від 23.12.2004 позивач повідомив Дніпропетровську районну державну адміністрацію про прийняте ним рішення щодо відмови у відчуженні земельної ділянки на користь ТОВ “Метроном” і просив зупинити неправомірні дії останнього по відчуженню земельної ділянки.

Незважаючи на це, актами встановлення меж земельної ділянки без номера і дати за 2004 рік та від 29.12.2004  були встановлені межі земельних ділянок, що передаються в оренду ТОВ фірмі “Метроном” для ведення будівництва та розміщення приміщень будівельної бази за договорами оренди від 29.12.2004 та від 04.03.2005 відповідно. При цьому, від імені ЗАТ “Цвек-Д” як суміжного землекористувача вказані акти, як в них зазначено, підписані директором М.Ковтуном та скріплені печаткою позивача.

Однак, як встановлено комплексною (почеркознавчою та техніко-криміналістичною) експертизою (висновок експерта №70/06-446 від 03.11.2005), проведеної за постановою слідчого СВ Дніпропетровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області по матеріалам кримінальної справи №4051499, зображення відбитків круглої печатки ЗАТ “Цвек-Д” та підпису від імені М.Ковтуна, які є в двох актах встановлення меж земельної ділянки в натурі, без номера та дати за 2004 рік та від 29.12.2004, складених на підставі розпоряджень № 927-р від 15.12.2004 та № 950-р від 20.12.2004 відповідно, отримані за допомогою розмножувальної техніки, а саме - за допомогою кольорового струминного принтеру, заключний штрих вертикальних елементів підпису від імені М.Ковтуна домальований кульковою ручкою. Даний висновок також підтверджується додатковою судово-технічною експертизою документів (висновок №156/157/1035 від 27.03.2006), проведеною Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса за постановою слідчого по матеріалам вищезазначеної кримінальної справи.

Таким чином, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про порушення порядку вилучення земельних ділянок, встановленого нормами ст. ст. 149, 151 Земельного кодексу України, та незаконної, всупереч волевиявленню постійного землекористувача –ЗАТ “Цвек-Д”, передачі їх в оренду ТОВ фірмі “Метроном”, оскільки вказані акти встановлення меж земельної ділянки були складені з використанням підробних підписів керівника та відтисків печатки ЗАТ “Цвек-Д”, що свідчить про спрямованість на незаконне відчуження, користування та розпорядження землею, тоді як, відповідно до ст.ст. 14, 15 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу та як основне національне багатство перебуває під особливою охороною держави.

Частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, тобто, особи, які укладають угоду, мають враховувати межі її дозволу і призначення в суспільстві, дотримуватись вимог цивільного законодавства.

За приписами ст.2І5 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою ст. 203 цього Кодексу, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначені загальні правила визнання правочинів недійсними доповнюються нормою ст. 228 ЦК України, у відповідності до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, виходячи з системного аналізу зазначених норм, слід дійти висновку, що оспорювані позивачем договори оренди землі від 29.12.2004 та оренди земельної ділянки від 04.03.2005 укладені між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та ТОВ фірмою “Метроном” з порушенням вимог ст. ст. 124, 125, 149, 151 Земельного кодексу України, спрямовані на порушення публічного порядку, зокрема, на незаконне заволодіння ТОВ фірмою “Метроном” землями державної власності, які знаходяться в постійному користуванні ЗАТ “Цвек-Д”, є абсолютно недійсними з моменту їх вчинення та відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють для сторін ніяких юридичних наслідків.

Що стосується посилань скаржника на незастосування судами попередніх інстанцій норми ч. 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, як спеціального Закону, що встановлює виключні підстави для визнання недійсним договору оренди землі, та застосування судами норм Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, які не підлягали застосуванню у спорі про визнання недійсними договорів оренди землі, колегія суддів зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі, а згідно ч. 1 ст. 6 цього Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Нормою ч. 2 ст. 15 цього Закону встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 15 цього Закону, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою, зокрема, для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Оскільки з норма ст. 6 Закону, як одна з норм спеціального закону, порушення якої може бути підставою для визнання договору оренди землі недійсним, відсилає до норм загального законодавства, застосування судами цих норм здійснено цілком правомірно, отже, позиція скаржника щодо виключного переліку підстав для визнання угод оренди землі недійсними, який міститься в нормі ч. 2 ст. 15 Закону, є хибною.

Решта доводів касаційної скарги зводиться до намагань скаржника надати їм перевагу над доводами, за якими господарські суди попередніх інстанцій їх відхилили, спростовуються вищевикладеним і не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, ухваленої при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України           

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2006 у справі № 31/400 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Касаційну скаргу ТОВ фірми “Метроном залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                                      Грейц К.В.

С у д д і                                                                                         Бакуліна С.В.

          Глос О.І.