Постанова

від 22.11.2011 по справі 32/320

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 32/320

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Дроботової Т.Б. - головуючо го

Волковицької Н.О.

Рогач Л.І.

за участю представників ст орін:

позивача ОСОБА_1 дов. від 29.06.2011 року

відповідача ОСОБА_2 дов. від 02.06.2011 року

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Комплекс Агр омарс"

на постанову від 30.08.2011 року Київського ап еляційного господарського с уду

у справі № 32/320 господарського суду м іста Києва

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Комплекс Агр омарс"

до Державного комітету Укра їни з державного матеріально го резерву

про стягнення 144681,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс А громарс" звернулося до госпо дарського суду міста Києва з позовом до Державного коміт ету України з державного мат еріального резерву про стягн ення заборгованості по відшк одуванню витрат за фактичне зберігання матеріальних цін ностей за період з 01.02.2007 року по 01.02.2008 року у розмірі 142798,18 грн. з ур ахуванням індексу інфляції т а 3% річних за прострочення вик онання зобов' язання у сумі 1883,68 грн.

Заявою від 09.09.2008 року №25/09-3 пози вач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з ві дповідача 200491,64 грн., а саме 192086,96 гр н. заборгованості за фактичн е зберігання зерна на філіях ТОВ "Комплекс Агромакс" за пер іод з 01.02.2007 року по 31.08.2008 року, 6482,07 гр н. інфляційних нарахувань та 1922,61 грн. нарахування 3% річних з а період з 19.03.2008 року по 31.08.2008 року.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 08.04.2011 року (с уддя Хрипун О.О.), залишеним бе з змін постановою Київського апеляційного господарськог о суду від 30.08.2011 року (головуючи й суддя Баранець О.М., судді Рє піна Л.О., Чорна Л.В.), у задоволе нні позовних вимог відмовлен о.

Товариство з обмеженою від повідальністю "Комплекс Агро марс" звернулося до Вищого го сподарського суду України із касаційною скаргою, в якій пр осить скасувати рішення госп одарського суду міста Києва від 08.04.2011 року та постанову Київ ського апеляційного господа рського суду від 30.08.2011 року, а сп раву передати на новий розгл яд до господарського суду пе ршої інстанції.

Доповідач: Волковицька Н.О .

Скаржник посилається на порушення приписів статей 34, 43, 82, 84 Господарського процесуа льного кодексу України, непр авильне застосування статей 2, 8, 11, 12 Закону України "Про держа вний матеріальний резерв", ст атей 525, 526, 947 Цивільного кодексу України та пунктів 5, 6, 7 Порядк у відшкодування підприємств ам, установам та організація м витрат, пов' язаних з відпо відальним зберіганням матер іальних цінностей державног о резерву.

Обговоривши доводи касаці йної скарги, заслухавши судд ю - доповідача та присутніх у судовому засіданні предста вників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господ арського процесуального код ексу України наявні матеріал и справи на предмет правильн ості юридичної оцінки обстав ин справи та повноти їх встан овлення в рішенні та постано ві у даній справі, колегія суд дів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и попередніх інстанцій спір стосується розрахунків за зб ерігання зерна державного ма теріального резерву за періо д з 01.02.2007 року по 31.08.2008 року в сумі 200 491,64 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Закон України "Про державни й матеріальний резерв" та "Пор ядок формування, розміщення та проведення операцій з мат еріальними цінностями", затв ерджений постановою Кабінет у Міністрів України від 08.10.1997 ро ку № регулює правовідносини щодо відповідального зберіг ання матеріальних цінностей державного матеріального ре зерву.

Згідно зі статтею 1 Закону д ержавний резерв є особливим державним запасом матеріаль них цінностей, призначених д ля використання в цілях і в по рядку, передбачених цим Зако ном. У складі державного резе рву створюється незнижувани й запас матеріальних цінност ей (постійно підтримуваний о бсяг їх зберігання).

Статтею 2 вказаного Закону, відповідальним зберіганням матеріальних цінностей держ авного резерву є зберігання закладених до державного рез ерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) а бо одержувача (споживача) без надання йому права користув атися цими матеріальними цін ностями до прийняття у встан овленому порядку рішення про відпуск їх з державного резе рву.

Згідно статті 4 Закону держа вний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організац ія формування, зберігання і о бслуговування державного ре зерву, соціальний розвиток з абезпечуються уповноважени м на це центральним органом в иконавчої влади, який здійсн ює управління державним резе рвом, підприємствами, устано вами і організаціями, що вход ять до єдиної системи держав ного резерву України.

Управління державним мат еріальним резервом здійснює Державний комітет України з державного матеріального ре зерву, який відповідно до Ука зу Президента України № 603/2001 ві д 07.08.2001 року є правонаступником Державного агентства з упра вління державним матеріальн им резервом.

Відповідно до пунктів 4, 5 "Пор ядку формування, розміщення та проведення операцій з мат еріальними цінностями держа вного резерву", затв. постанов ою Кабінету Міністрів Україн и № 1129 від 08.10.1997 року на підприємс твах, в установах і організац іях, що здійснюють відповіда льне зберігання матеріальни х цінностей державного резер ву, розміщення матеріальних цінностей забезпечується де ржкомрезервом виходячи з кри теріїв економічної доцільно сті, наявності у цих зберігач ів необхідних для зберігання продукції умов, доцільності територіального розташуван ня зберігачів тощо.

Поставка і закладення мате ріальних цінностей до держав ного резерву здійснюється ві дповідно до затверджених Каб інетом Міністрів України ном енклатури і норм їх накопиче ння у державному резерві та м обілізаційних завдань у поря дку створення, поповнення, ос віження, заміни запасів мате ріальних цінностей державно го резерву та повернення тим часово позичених матеріальн их цінностей.

Відповідно до статті 11 Циві льного кодексу України цивіл ьні права і обов'язки виникаю ть з підстав, передбачених за конодавством, а також з дій гр омадян і організацій, які хоч і не передбачені законом але в силу загальних начал і зміс ту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Статтею 174 Господарського к одексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникнути, в тому числ і, безпосередньо із закону аб о іншого нормативно-правовог о акта, що регулює господарсь ку діяльність, та з акту управ ління господарською діяльні стю.

Відповідно до пунктів 3, 4 ста тті 11 Закону перелік підприєм ств, установ і організацій ус іх форм власності, що виконую ть відповідальне зберігання матеріальних цінностей держ авного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення виз начаються мобілізаційними т а іншими спеціальними планам и. Підприємства, установи і ор ганізації всіх форм власност і, яким встановлені мобіліза ційні та інші спеціальні зав дання, зобов'язані забезпечи ти розміщення, зберігання, св оєчасне освіження, заміну, а т акож відпуск матеріальних ці нностей із державного резерв у згідно із зазначеними завд аннями власними силами. Отже , підприємства зберігають ма теріальні цінності мобіліза ційного резерву (в даному вип адку мобілізаційне завдання виступає адміністративним а ктом, на підставі якого виник ають правовідносини, які хоч і містять цивільно-правовий характер але являються спец ифічними правовідносинами в силу специфіки мобілізаційн ого резерву) на основі мобілі заційного завдання, яке дово диться до підприємства.

Судами встановлено, що на ві дповідальному зберіганні по зивача знаходяться пшениця, жито, ячмінь, зернові суміші д ержавного матеріального рез ерву. Вказані обставини підт верджуються поясненнями сто рін, актом перевірки наявнос ті, якісного стану, умов збері гання, обліку та звітності зе рна Держрезерву від 21.10.2008 року, складеного контрольно-ревіз ійним відділом Державного ко мітету України з державного матеріального резерву, наряд ами на переміщення, постанов ою Київського апеляційного г осподарського суду від 13.02.2008 ро ку у справі № 46/152 між тими ж стор онами.

Згідно з пунктом 1 статті 7, пу нктом 5 статті 11 Закону Україн и "Про державний матеріальни й резерв", особа, яка здійснює відповідальне зберігання ма теріальних цінностей держав ного резерву, має право на від шкодування витрат, пов' язан их з відповідальним зберіган ням.

Пункт 1 статті 8 Закону пере дбачає відшкодування усіх ви трат відповідальних зберіга чів.

У пункті 5 статті 11 Закону виз начено, що відшкодування вит рат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання ма теріальних цінностей держав ного резерву, провадиться у п орядку, встановленому Кабіне том Міністрів України.

Згідно пункту 5 Порядку відш кодування підприємствам, уст ановам та організаціям витра т, пов'язаних з відповідальни м зберіганням матеріальних ц інностей державного резерву , затвердженого постановою К абінету Міністрів України ві д 12.04.2002 року № 532, середній розмір витрат за відповідальне збе рігання матеріальних ціннос тей повинен визначати Держко мрезерв.

При цьому, сума витрат, що пі длягають відшкодуванню, визн ачається з урахуванням вимог цього Порядку на кожен рік і с плачується пропорційними ча стками за узгодженням між Де ржкомрезервом та відповідал ьним зберігачем. Сума витрат , що підлягають відшкодуванн ю, визначається з урахування м умов зберігання матеріальн их цінностей державного резе рву; середнього розміру суми витрат; розміру складських п риміщень, майданчиків, холод ильних камер, резервуарів, пі дземних сховищ, де зберігают ься матеріальні цінності дер жавного резерву; обсягу дода ткових витрат з обслуговуван ня таких цінностей.

Судами встановлено, що розм ір вказаних витрат для позив ача не визначався жодного ра зу. Позивачем відповідачу що квартально не направлялися в сі дані щодо узгодження сум в итрат по відповідальному збе ріганню матеріальних ціннос тей.

Наданий позивачем розраху нок фактично понесених витра т на зберігання зерна держав ного резерву проведений без урахування вищевказаних вим ог законодавства, без визнач ення середнього розміру таки х витрат протягом періоду зб ерігання, обсягу додаткових витрат з обслуговування таки х цінностей, без врахування п равового статусу поклажодав ця, а тому не прийнятий судами як належний доказ понесених судом витрат саме у зв' язку із зберіганням матеріальних цінностей державного резерв у. Поняття вартості послуг на зберігання не є тотожною пон яттю вартості понесених витр ат.

Відшкодування витрат на зб ерігання цінностей державно го резерву здійснюється не н а підставі вільних цін на пос луги зберігання, тому доводи позивача з цього приводу виз нані необґрунтованими, а у за доволенні позову відмовлено .

Також судами попередніх ін станцій взятий до уваги висн овок судово-бухгалтерської е кспертизи у даній справі щод о неможливості визначити за наданими позивачем документ ами фактичний розмір витрат ТОВ "Комплекс Агромарс" по збе ріганню матеріальних ціннос тей (зерна) державного резерв у, а також щодо того, що механі зм розрахунку суми витрат ТО В "Комплекс Агромарс" по відпо відальному зберіганню мобіл ізаційного резерву за період з 01.02.2007 року по 31.08.2008 року не відпо відає порядку, встановленому постановою Кабінету Міністр ів України № 532 від 12.04.2002 року.

Крім того, згідно пункту 5 ст атті 11 Закону України "Про дер жавний матеріальний резерв" відповідач зобов'язаний відш кодувати позивачу витрати на зберігання матеріальних цін ностей мобілізаційного резе рву відповідно до Порядку ві дшкодування підприємствам, у становам та організаціям вит рат, пов' язаних з відповіда льним зберіганням матеріаль них цінностей державного рез ерву, затвердженого постанов ою Кабінету Міністрів Україн и від 12.04.2002 року № 532, згідно з яким витрати на утримання матері альних цінностей мобілізаці йного резерву складаються: а ) з основних витрат: оплата пра ці складських робітників з в ідповідними нарахуваннями; в артість паливно-енергетични х ресурсів та водопостачання ; оплата земельного податку о кремих баз, на яких зберігаєт ься мобрезерв; амортизаційні відрахування від вартості с кладських приміщень; витрати , пов' язані з вантажно-розва нтажувальними роботами; опла та послуг зв' язку; витрати н а охорону матеріальних цінно стей мобілізаційного резерв у; витрати на придбання малоц інного інвентарю для обслуго вування мобілізаційного рез ерву; б) витрати, пов' язані з придбанням консервантів та лакофарбових матеріалів; вит рати, пов' язані з транспорт ними перевезеннями матеріал ьних цінностей мобілізаційн ого резерву; витрати на поточ ний ремонт складських приміщ ень.

Згідно пункту 5 цього Порядк у середній розмір витрат за в ідповідальне зберігання мат еріальних цінностей повинен визначати Держкомрезерв на підставі аналізу статей витр ат відповідальних зберігачі в.

Оскільки позивач не надав с уду доказів направлення відп овідачу на узгодження даних щодо сум витрат по відповіда льному зберіганню матеріаль них цінностей суди дійшли ві рного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, матеріали спра ви свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарсь кого процесуального кодексу України всебічно, повно і об'є ктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справ и в їх сукупності; дослідили, в становили та надали юридичну оцінку наданим сторонами до казам та дійшли обґрунтовано го висновку про відмову у зад оволенні позовних вимог.

Твердження заявника про по рушення судом норм матеріаль ного та процесуального права не знайшли свого підтвердже ння, суперечать матеріалам с прави та зводяться до переоц інки доказів, що відповідно с татті 1117 Господарського проце суального кодексу України не входить до компетенції каса ційної інстанції, в зв'язку з ч им підстав для зміни чи скасу вання рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного , керуючись статтями 1115, 1117, пунк том 1 статті 1119, статтею 11111 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Вищий господа рський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарськог о суду міста Києва від 08.04.2011 рок у та постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 30.08.2011 року у справі №32/320 го сподарського суду міста Києв а залишити без змін.

Касаційну скаргу Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "Комплекс Агромарс" залиш ити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроб отова

С у д д і Н. В олковицька

Л. Рогач