Рішення

від 19.10.2006 по справі 14/448

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/448

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.10.06 р.                                                                                                          Справа № 14/448                               

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Агроспецмонтаж",                    ЄДРПОУ 00911374, м.Донецьк

до відповідача Єлизаветівської сільської ради с.Єлизаветівка Мар'їнського району

                          Донецької області, ЄДРПОУ 05379702, с.Єлизаветівка

про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 5100 грн. 00 коп.

Суддя  Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: Метсоя Л.Я.-заст. ген. дир.

від відповідача: Матюхіна І.К.-по дов.

Прокурор: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

                                               Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувались

                                               перерви з 23.05.2005р. по 31.05.2005р., з 03.10.2006р.

                                               по 12.10.2006р., з 12.10.2006р. по 19.10.2006р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу "Агроспецмонтаж", м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Єлизаветівська сільська рада с.Єлизаветівка, с.Єлизаветівка, про стягнення заборгованості в сумі 5100,00 грн., у тому числі основний борг в сумі 4000,00 грн. та пеня в сумі 1100,00 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявами №213/04 від 09.12.2004р., №56/01 від 26.05.2006р. збільшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 27043,44 грн., у тому числі основний борг в сумі 26844,00 грн. та пеня в сумі 199,00 грн.

За таких обставин, судом розглянуті вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 27043,44 грн., у тому числі основний борг в сумі 26844,00 грн. та пеня в сумі 199,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем свого обов'язку щодо повної та своєчасної сплати вартості виконаних робіт за укладеним між сторонами контрактом.

Відповідач в поясненнях на позовну заяву від 23.05.2006р., без номера та дати, які надійшли на адресу суду 05.10.2006р., проти позовних вимог заперчує, посилаючись на припущення відповідачем недоліків у виконаних роботах. Крім цього, обгрунтовуючи свої заперечення проти позову, відовідач посилається на відсутність у нього обов'язку проводити кінцевий розрахунок з позивачем внаслідок непідписання сторонами акту здачі об'єкта в експлуатацію.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

11.07.2002р. між позивачем та відповідачем був підписаний контракт №1 на виконання робіт з капітального ремонту системи опалення школи с.Єлизаветівка.

Як вказує позивач, згідно з умовами вказаного договору, ним протягом липня-вересня 2002р. було виконано для відповідача роботи на суму 80094,00 грн.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної сплати вартості виконаних робіт, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 26844,00 грн.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі п.4.3 контракту №1 від 11.07.2002р. за період з 16.05.2004р. по 15.11.20004р. нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 199,00 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених в поясненнях на позовну заяву від 23.05.2005р., без номера та дати, які надійшли на адресу суду 05.10.2006р.

Зокрема, як вказує відповідач, кінцевий розрахунок між сторонами можливий лише після кінцевої здачі-приймання робіт. Кінцева здача-приймання робіт за умовами п.13.1 контракту  №1 від 11.07.2002р. оформлюється актом здачі об'єкта в експлуатацію. Таким чином, в зв'язку з відсутністю підписаного сторонами акту приймання об'єкту в експлуатацію, за твердженням відповідача, його обов'язок по проведенню кінцевого розрахунку з позивачем відсутній.

Крім цього, відповідач вважає, що позивачем при виконанні спірних робіт були припущені недоліки, що є підставою для відсутності у відповідача зобов'язань по сплаті вартості цих робіт.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд  заперечення відповідача до уваги не приймає та вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.ст.4, 151 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами) підставою виникнення зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певні дії або утриматись від вчинення певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, є, зокрема, договір.

Як вказувалось вище, 11.07.2002р. між позивачем та відповідачем був підписаний контракт №1, за змістом якого відповідач виступив замовником, а позивач виконавцем робіт з проведення капітального ремонту системи опалення школи с.Єлизаветівка.

Таким чином, внаслідок підписання сторонами вказаного договору у позивача та відповідача виникли відповідні цивільні права та обов'язки.

Так, у позивача виникло зобов'язання виконати роботи, обумовлені контрактом №1 від 11.07.2002р. В свою чергу, у відповідача виникло відповідне право вимагати від позивача виконання вказаних вище робіт.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, позивачем факт виконання ним робіт для відповідача за контрактом №1 від 11.07.2002р. на суму 80094,00 грн. повністю доведено наданими до матеріалів справи актами приймання виконаних робіт, зокрема:

-          згідно з актом №1 приймання виконаних робіт за липень 2002р. позивачем було виконано для відповідача роботи на суму 14445,60 грн.;

-          згідно з актом №2 приймання виконаних робіт за серпень 2002р. позивачем було виконано для відповідача роботи на суму 26778,00 грн.;

-          згідно з актом приймання виконаних робіт за вересень 2002р. позивачем було виконано для відповідача роботи на суму 38870,40 грн.

Вказані документи у встановленому порядку підписані з боку уповноваженого представника відповідача та затверджені його фірмовою печаткою (тобто, відповідач внаслідок підписання цих документів повністю погодився з обсягами, вартістю та якістю виконаних позивачем робіт).

З боку відповідача факт виконання позивачем протягом липня-вересня 2002р. на суму 80094,00 грн. не заперечується.

При цьому, посилання відповідача на помилкове включення до актів приймання виконаних робіт за липень-вересень 2002р. вартості послуг з перевезення людей, судом до уваги не приймаються, враховуючи, що відповідач на момент підписання цих актів знав про віднесення вказаних витрат до вартості виконаних позивачем робіт, проти цього не заперечував.

За змістом ст.526 Цивільного кодексу України (враховуючи, що правовідносини між сторонами продовжують існувати після набрання чинності цим кодексом) зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до вказівок, зокрема, договору.

В п.4.2 контракту №1 від 11.07.2002р. сторонами було узгоджено, що відповідач здійснює щомісячно проміжні платежі за виконані роботи на підставі акту, підписаного уповноваженими представниками сторін. Оплата виконаних робіт проводиться до 10 числа наступного місяця.

Всупереч вимогам ст.526 Цивільного кодексу України відповідачем свої зобов'язання перед позивачем за контрактом №1 від 11.07.2002р. належним чином і в установлений строк не виконані.

Як встановлено судом виходячи зі змісту наявного в матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2004р., відповідачем було сплачено позивачу у липні 2002р. – грошові кошти в сумі 20000,00 грн., у серпні 2002р. – грошові кошти в сумі 27000,00 грн. та у вересні 2002р. – грошові кошти в сумі 6250,00 грн.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, решта заборгованості відповідача за виконані позивачем протягом липня-вересня 2002р. роботи становить 26844,00 грн.

Заперечення відповідача проти стягнення з нього суми основного боргу з посилання на невідповідність виконаних позивачем робіт вимогам проекту, будівельних норм та правил, припущення позивачем недоліків у виконаних роботах, суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Зокрема, в підтвердження факту неналежного виконання позивачем робіт за контрактом №1 від 11.07.2002р. відповідач посилається на надані до матеріалів справи наказ №120 від 02.12.2002р. директора Єлизаветівської ЗОШ 1-3 ступенів, згідно з яким в зв'язку з недоліками в опалювальній системі та проведенням відповідних робіт з їх усунення тимчасово припинено навчальні заняття, акт від 20.01.2003р., постанову Державної санітарно-епідеміологічної служби України про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства.

За приписом ст.32 Господарського процесуального кодексу України будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, є доказами у справі. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За вимогами встановленого ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін, надані до матеріалів справи наказ №120 від 02.12.2002р., акт від 20.01.2003р., постанова Державної санітарно-епідеміологічної служби України про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, не можуть бути прийняті судом до уваги як належний доказ припущення позивачем недоліків у виконаних роботах, враховуючи, що вказані документи носять односторонній характер, складені без участі представників позивача.

Одночасно, судом прийнято до уваги ті обставини, що за наданими до справи матеріалами, відповідачем при підписанні актів приймання виконаних робіт за липень-вересень 2002р. будь-яких зауважень щодо наявності припущених позивачем відступів від умов підписаного між сторонами контракту заявлено не було.

Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

За змістом ст.32 Господарського процесуального кодексу України висновки судових експертів повинні розглядатись судом як докази у справі.

З метою повного та всебічного розгляду всіх обставин справи ухвалою від 31.05.2005р. судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу по вказаній справі для встановлення відповідності виконаних позивачем робіт умовам контракту, будівельним нормам та правилам, визначення наявності чи відсутності недоліків у виконаних позивачем роботах.

Згідно з повідомленнями експерта №1591/23 від 13.06.2006р. проведення вказаної експертизи є неможливим в зв'язку з видозміненням об'єкту дослідження.

В судовому засіданні 03.10.2006р. експертом Окладниковою О.В. було повідомлено суд про ті обставини, що на спірному об'єкті були проведені роботи з часткової заміни центрального опалення, внаслідок чого встановити наявність чи відсутність недоліків у виконаних позивачем роботах не виявляється можливим.

Як заявлено відповідачем, недоліки, припущені позивачем у виконаній роботі, були частково усунені СПД Железняк С.А. згідно з договором підряду від 01.09.2004р., внаслідок чого об'єкт дослідження в первісному стані (на момент підписання спірних актів приймання виконаних робіт) фактично відсутній.

Одночасно, вимоги експерта щодо надання проектної документації на виконання спірних робіт сторонами також не виконані.

Згідно з п.5.1 контракту №1 від 11.07.2002р. обов'язок розроблення, затвердження та передання позивачу проектної документації на виконання спірних робіт покладено на відповідача.

Таким чином, з урахуванням вимог п.5.1 контракту, суд дійшов висновку, що саме відповідачем повинно бути представлено докази, які підтверджують відхилення позивачем від розробленого відповідачем проекту.

Доказів, які підтверджують факт неякісного виконання позивачем робіт за контрактом №1 від 11.07.2002р., відповідачем всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

При цьому, часткове виконання СПД Железняк С.А. ремонтних робіт опалювальної системи у вересні 2004р. спростовує твердження відповідача щодо неможливості експлуатації відремонтованої у 2002р. позивачем системи опалення (так, протягом опалювального сезону 2002-2003р.р. у школі проходили навчання, остання працювала).

Статтею 852 Цивільного кодексу України (враховуючи, що правовідносини між сторонами продовжують існувати після набрання чинності цим кодексом) передбачено правило згідно з яким, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має  право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст.858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має  право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Таким чином, законодавчо визначено права замовника у разі припущення підрядником відступив від умов договору підряду. Надання замовникові відповідних прав не звільняє останнього від обов'язку виконати свої зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати вартості виконаних робіт.

Твердження відповідача щодо відсутності у нього обов'язку сплатити вартість виконаних позивачем робіт в зв'язку з не підписанням сторонами акту здачі об'єкта в експлуатацію є безпідставними.

Так, за змістом ст.854 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково, лише у разі, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.

Як встановлено судом, в пункті 4.2 контракту №1 від 11.07.2002р. сторонами було узгоджено порядок проведення відповідачем проміжних платежів за виконані позивачем роботи.

За своїм змістом надані позивачем до матеріалів справи акти приймання виконаних робіт є документами, що підтверджують факт виконання позивачем окремих етапів робіт.

При цьому, позовні вимоги заявлені позивачем саме на підставі вказаних вище актів.

За таких обставин, оплата цих етапів виконаних робіт повинна проводитись відповідачем згідно з вимогами п.4.2 контракту №1 від 11.07.2002р., тобто, до 10 числа наступного місяця.

Пунктом 13.1 контракту №1 від 11.07.2002р. узгоджено порядок здачі-приймання виконаних робіт після завершення будівництва об'єкту, оформлення завершення будівництва об'єкту – актом здачі об'єкта в експлуатацію.

Таким чином, виникнення у відповідача обов'язку сплатити вартість проведених позивачем окремих етапів виконаних робіт за умовами укладеного між сторонами контракту ніяким чином не обумовлюється фактом оформлення сторонами акту здачі об'єкту в експлуатацію.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем факт виконання ним робіт, а також факт підписання сторонами відповідних актів приймання виконаних робіт, повністю підтверджено відповідними засобами доказування, судом встановлено, що у відповідача існує обов'язок щодо сплати позивачу вартості виконаних робіт в сумі 26844,00 грн.

За таких обставин, виходячи з того, що позов в частині стягнення основного боргу повністю доведений позивачем та обґрунтований фактичними обставинами справи, а заперечення відповідача є недоведеними наданими до справи документами, вимоги про стягнення основного боргу в сумі 26844,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі п.4.3 контракту №1 від 11.07.2002р. за період з 16.05.2004р. по 15.11.2004р. також нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 199,00 грн.

За вимогами п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, приймаючи до уваги факт набрання з 01.01.2004р. чинності Господарським кодексом України, позивач вправі був заявити вимоги про стягнення пені за період з 01.01.2004р. по 30.06.2004р.

Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком пені, проведеним позивачем, сума пені за період з 16.05.2004р. по 01.09.2006р. становить 111,20 грн.

Судом було проведено перерахунок суми пені, за результатами якого сума пені за період з 16.05.2006р. по 30.06.2006р. дорівнює 472,34 грн.

На підставі викладеного, виходячи з того, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, враховуючи відсутність відповідної заяви позивача, а також приймаючи до уваги припущення позивачем арифметичної помилки при проведенні розрахунку суми пені, вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 111,20 грн. за період з 16.05.2004р. по 30.06.2004р.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                           ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "Агроспецмонтаж", м.Донецьк до Єлизаветівської сільської ради с.Єлизаветівка, с.Єлизаветівка про стягнення заборгованості задовольнити частково в сумі 26955 грн. 20 коп., у тому числі основний борг в сумі 26844 грн. 00 коп. та пеня в сумі 111 грн. 20 коп.

Стягнути з Єлизаветівської сільської ради с.Єлизаветівка, с.Єлизаветівка на користь Акціонерного товариства закритого типу "Агроспецмонтаж", м.Донецьк основний борг в сумі 26844 грн. 00 коп. та пеню в сумі 111 грн. 20 коп., всього заборгованість в сумі 26955 грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 267 грн. 37 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 53 коп.

Стягнути з Єлизаветівської сільської ради с.Єлизаветівка, с.Єлизаветівка на користь державного бюджету України державного бюджету України державне мито в сумі 01 грн. 99 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 19.10.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 23.10.2006р.

              Суддя                                                                                             Ємельянов А.С.