Рішення

від 14.11.2011 по справі 11/340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/340

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/340

14.11.11

За позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

доУправління справами апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

про стягнення 35 274,73 грн.  

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаЖидейкіна Н.Д., Цимбаліст В.В. –представники

від відповідачаГарус О.О. –представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Управління справами апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) заборгованості в сумі 35 274,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди № 06/2665 від 26.04.2007 за період з 26.04.2007 року по 27.04.2011, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 35 274,73 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що оренда приміщення за адресою вказаною в договорі дійсно мала місце, а тому дійсно підлягає оплаті, однак відповідач вважає, що позивач значно завищив загальну суму заборгованості. Також відповідач просить застосувати строк позовної давності

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

26.04.2004 між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (орендодавець) та Управлінням справами апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (орендар) укладено Договір № 06/2665 про передачу майна комунальної власності  територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 26.04.2007 № 472/1133 передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення загальною площею 338,30 кв.м за адресою: вул. Басейна/Крутий узвіз, 1/2 літер А (далі -об'єкт оренди) для розміщення центральних органів виконавчої влади, міністерств, відомств, їх територіальних відділень, інших бюджетних організацій.

26.04.2007 позивач передав відповідачу в орендне користування об'єкт оренди, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.  

У п. 9.1 Договору сторони погодили, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 26.04.2007 до 24.04.2010.  

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, після закінчення строку дії Договору відповідач орендоване приміщення позивачу за актом приймання-передачі не повернув.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю оренду плату в межах витрат на утримання, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 № 34/91, та на дату підписання Договору становить 435,32 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата сплачується орендарем з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст.  18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Аналогічна норма встановлена частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За період з 26.04.2007 по 27.04.2011 року відповідачу нараховано орендну плату у розмірі 35 863,56 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за Договором щодо повної та своєчасної сплати орендної плати в повному обсязі та своєчасно не виконав. За вказаний період відповідач перерахував лише 588,83 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по орендній платі за період 26.04.2007 по 27.04.2011 становить 35 274,73 грн.

Однак, відповідно до положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Отже, фактично право вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати виникало щомісячно з 10 числа поточного місяця з моменту укладення Договору.

Позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва 06.10.2011, тобто після спливу загального строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 26.04.2007 по вересень 2008 року включно.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

11.11.2011 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позов, у якому останній просить застосувати строк позовної давності щодо заявлених позивачем вимог.

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі, коли суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.

Позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку давності не заявлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки обґрунтованих причин звернення до суду з позовом поза межами строку давності не наведено, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 10 441,21 грн. за період з 26.04.2007 по вересень 2008 року включно слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором 06/2665 від 26.04.2007 по сплаті орендної плати та по сплаті орендної плати за період фактичного користування приміщенням відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на те, що позивачем завищено розмір орендної плати судом не приймається, оскільки у п. 3.2 та п. 3.4 Договору сторонами погоджено, що розмір орендної плати, зазначений у п. 3.1 Договору визначається з урахуванням індексу інфляції та додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача  про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати визнаються судом обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню за період з жовтня 2008 року по 27.04.2011 (в межах строку позовної давності) у розмірі 24 833,52 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити  частково.

2. Стягнути з Управління справами апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 25880261) на користь Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) заборгованість у розмірі 24 833 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять три) грн. 52 коп., державне мито у розмірі 248 (двісті сорок вісім) грн. 34 коп. та 166 (сто шістдесят шість) грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

    Суддя                                                                                                 Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 18.11.2011