Рішення

від 23.06.2008 по справі 29/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  29/133

23.06.08

За позовом     Дочірнього підприємства "Райське Джерело"

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Совер-К"

про                    стягнення 3 467,00 грн

Суддя  Усатенко І.В.

Представники сторін:

Від позивача:       Поліщук О.В. (довіреність № 2-22/08 від 22.05.2008р.);

Від відповідача:   не з'явились

В судовому засіданні 23.06.2008р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Райське Джерело»(надалі ДП «Райське Джерело», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Совер-К" (надалі ТОВ "Совер-К", відповідач) 917 грн. боргу за поставлену продукцію за тимчасове користування устаткуванням, та вартості неповернутого устаткування в сумі 2 550 грн..  

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір на поставку питної води та оренду устаткування № 9978 від 28.07.2004р. на виконання якого позивачем передано відповідачу в оренду устаткування. Поставки питної води та оренда обладнання відповідно до виставлених позивачем рахунків-фактур відповідачем не сплачувались, устаткування, яке надавалось відповідачу на умовах тимчасового користування, а саме –кулер та 5 балонів, в яких поставлялась вода позивачу не повернуто. На претензію позивача відповідач відповіді не надав, заборгованості не погасив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду у справі № 29/133 не виконав, поважних причин такого невиконання суду не навів, в судове засідання представник підприємства не з'являвся. Ухвали суду якими повідомлялось про розгляд справи судом, направлялись відповідачу за всіма відомими адресами, в тому числі на юридичну адресу підприємства (довідка про знаходження ТОВ "Совер-К" в ЄДРПОУ станом на 21.04.2008р. наявна у матеріалах справи). Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2004р. між ТОВ "Совер-К»та ДП «Тівей Україна»(правонаступником якого є позивач) укладено договір № 9978 за умовами якого останнє зобов'язалось постачати і передавати у власність споживачеві (відповідач у справі) на умовах договору воду «Eden», а споживач зобов'язується приймати продукцію у власність та своєчасно здійснювати оплату на умовах договору. Відповідно до п. 1.2 Договору на замовлення споживача, постачальник (позивач у справі) надає йому в тимчасове користування кулер та/або підставку (устаткування). Тимчасове користування устаткуванням здійснюється згідно з інструкцією по експлуатації, яка надається разом з устаткуванням.

Додатком № 1 від 29.07.2004р.  до Договору № 9978 визначено, що устаткування постачальника отримано споживачем за адресою вул. Дорогожицька 11/8 кв. 313.

Відповідно до п. 5.1 договору ціна продукції та плата за тимчасове користування устаткуванням визначаються згідно прайс-листів постачальника, що є невід'ємними частинами Договору, або за домовленістю споживача з постачальником. Загальна ціна окремої партії продукції, що постачається, та/або розмір плати за тимчасове користування устаткуванням визначаються в рахунках-фактурах або накладних.

На виконання вказаних умов договору позивачем були виставлені наступні рахунки-фактури про сплату продукції та внесення оренди, що підтверджується накладними № 8774 від 19.04.2005р. на суму 92 грн., № 4342 від 11.08.2005р. на суму 75 грн.. Орендні платежі за тимчасове користування обладнанням відповідачем не сплачувались, згідно загального рахунку-фактури № 0079336_008266 від 03.10.2007р. відповідачем не внесено 750 грн..

Відповідно до п.5.5 Договору сторони домовились, що внесення плати за тимчасове користування устаткуванням здійснюється не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення постачальником рахунку споживачеві за тимчасове користування устаткуванням.

Відповідач  взяті на себе зобов'язання по оплаті рахунків за тимчасове користування устаткуванням та поставленої продукції не виконав, заборгованість, станом на дату подання позовної заяви до суду складала 917 грн., доказів зворотнього суду не представлено.

Відповідно до п. 4.2 Договору бутлі та устаткування є власністю постачальника та повертаються останньому споживачем в чистому вигляді, без пошкоджень та суттєвих подряпин.

В силу положень п. 7.2 Договору за порушення п. 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 Договору споживач відшкодовує 100% вартості бутлів та переданого в тимчасове користування устаткування: кулер –2 100 грн., підставка –300 грн., бутель –95 грн..

Оскільки, в порушення п. 4.2 Договору відповідачем не було повернуто позивачу обладнання, що надавалось у тимчасове користування позивач звернувся з вимогою про стягнення його вартості.

У зв'язку з наявною заборгованістю з причини несплати відповідачем рахунків-фактур щодо внесення плати за тимчасове користування устаткуванням, сплати вартості устаткування та поставленої продукції, з метою її погашення позивач звернувся до відповідача з претензією № 49-п від 27.08.2007р. (докази направлення відповідачу за фактичною та юридичною адресою наявні у матеріалах справи) у якій вимагав негайного погашення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 167 грн., погашення заборгованості за оренду устаткування в сумі 750 грн., відшкодування вартості неповернутого устаткування в сумі 2 550 грн..

Вимоги позивача відповідач не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

В силу ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору поставки, так і договору найму. При вирішенні спору щодо внесення плати за тимчасове користування устаткуванням, повернення вартості переданого устаткування застосуванню підлягають положення глави 58 Цивільного кодексу України, що регулюють загальні положення про найм (оренду). Відносини сторін що виникають по договору з приводу поставки продукції регулюються положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

          За умовами договору укладеного між сторонами, зокрема у додатку № 1 від 29.07.2004р. сторонами погоджено внесення плати за тимчасове користування устаткуванням позивача періодичністю оплати раз у три місяці.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 5.5 договору оплата вартості продукції здійснюється не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки продукції, а  визначена у рахунках-фактурах сума плати за тимчасове користування устаткуванням мала бути оплачена не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення постачальником рахунку споживачеві за тимчасове користування устаткуванням.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Оскільки докази внесення плати за тимчасове користування устаткуванням позивача та оплати поставленої продукції згідно виставленого рахунку-фактури №007936_008266 від 03.10.2007р. в сумі 917 грн. (вартість продукції та орендні платежі) станом на час вирішення спору відсутні, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 917 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім того, враховуючи, що після припинення дії договору відповідачем не повернуто позивачу устаткування: кулер та 5 бутлів, що надавались у тимчасове користування, враховуючи погоджені сторонами умови договору (п. 7.2) суд вважає вимоги позивача про стягнення його вартості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Вартість бутля, як обумовлено в договорі від 28.07.2004р. становить 90 грн., відповідно за 5 бутлів відповідач має сплатити 450 грн., вартість кулера –2 100 грн..

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві, суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Совер-К" (01133, м. Київ, вул.. Щорса 29; факт. адреса: 04119, м. Київ, вул. Дорогожицька 11/8, кв. 313, код ЄДРПОУ 25389714, р/р 26004165485001 в КРУ КБ "Приватбанк", МФО 321842, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства «Райське Джерело»(юрид. адреса: 03050, м. Київ, вул. Предславинська 34-Б, код ЄДРПОУ 30858101, р/р 26003300028855 в АКБ «Форум», МФО 322948) 917 грн. (дев'ятсот сімнадцять гривень) боргу за поставлену продукцію та тимчасове користування устаткуванням, 2 550 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят гривень) вартості неповернутого устаткування.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Совер-К" (01133, м. Київ, вул.. Щорса 29; факт. адреса: 04119, м. Київ, вул. Дорогожицька 11/8, кв. 313, код ЄДРПОУ 25389714, р/р 26004165485001 в КРУ КБ "Приватбанк", МФО 321842, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства «Райське Джерело»(юрид. адреса: 03050, м. Київ, вул. Предславинська 34-Б, код ЄДРПОУ 30858101, р/р 26003300028855 в АКБ «Форум», МФО 322948) 102 грн. (сто дві гривні) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                       І.В. Усатенко

                                                                                 дата підписання рішення 01.07.2008р.